Рішення

від 19.07.2016 по справі 908/1259/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/44/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016 Справа № 908/1259/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» (72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренко, 80)

до відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про 1) визнання права користування земельною ділянкою площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором від 25.02.2005 р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором;

2) визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25 лютого 2005 р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ В«Центр державного земельного кадаструВ» за № 040527200009 від 04.03.2005 р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_2, дов. № 101 від 04.04.2016 р.

Відповідача - ОСОБА_3, дов. від 30.04.2016 р.

Заявлено позовні вимоги про: 1) визнання права користування земельною ділянкою площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором від 25.02.2005 р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; 2) визнання поновленим договору оренди земельної ділянки площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25 лютого 2005 р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ В«Центр державного земельного кадаструВ» за № 040527200009 від 04.03.2005 р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Розгляд справи, призначений на 01.06.2016 р., відкладався до 23.06.2016 р., 19.07.2016р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.07.2016 р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 19.07.2016 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, з посиланням на ст. 33 Закону України «Про оренду землі». В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до розпорядження голови Мелітопольської райдержадміністрації від 24.02.2005 р. № 172 надано в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, площею 186,4 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 25 лютого 2005 року на виконання цього розпорядження укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у МРВ ЗРФ «Центр державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040527200009 від 04.03.2005 р. Згідно п. 2.1 договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005 р. договір укладається на термін 10 років і діє до 25 лютого 2015 р. Весь період часу, протягом якого позивач орендував вищевказану земельну ділянку, орендар своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, використовував земельну ділянку за її цільовим призначенням та ніяким чином не порушував земельного законодавства та умов договору оренди. З метою подовження його дії листом від 29.12.2014 р., який отримано 14 січня 2015 р., позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про продовження дії договору оренди. Серед інших додатків до листа-повідомлення додано проект додаткової угоди про подовження договору. Однак на заяву відповіді не надійшло і позивачу невідомо, яке рішення з цього приводу прийнято відповідачем. Весь час позивач продовжує користуватися цією земельною ділянкою за її цільовим призначенням, вчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату, на умовах визначених договором, та додатковими угодами, виконує інші покладені на нього обов'язки. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором. Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Протягом одного місяця після закінчення строку дії договору лист-повідомлення від орендодавця про заперечення у його поновленні позивачу не направлявся та не отримувався. Таким чином, позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки від 25.02.2005 р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені відповідним договором. Позивач просить: 1) визнати право користування земельною ділянкою площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором від 25.02.2005 р. на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; 2) визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25 лютого 2005 р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ В«Центр державного земельного кадаструВ» за № 040527200009 від 04.03.2005 р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, просить у позові відмовити. У відзиві на позов вказує, що розділ договору «Термін дії договору» (п. 2.1) містить інформацію, що вищевказаний договір укладено на 10 років і діє до 25.02.2015 р. Таким чином, дата закінчення строку договору оренди 25.02.2015 р. Пунктом 2.2 договору сторони встановили, що орендар, в разі виконання умов договору, має переважне право на продовження терміну дії договору оренди. Для продовження терміну дії договору, орендар зобов'язаний не пізніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням. З урахуванням вимог п. 2.2 договору оренди землі та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», граничною датою звернення позивача з вимогою поновити договір оренди є 25.12.2014р. ТОВ «Дари України» звернулось до ОСОБА_1 управління з листом-повідомленням від 29.12.2014 р. № 230 (вх.. № 32-354/0/1-15 від 14.01.2015 р.) про поновлення договору оренди землі. Листом від 30.01.2015 р. № 32-8-0.4-1317/2-15 Головне управління повідомило ТОВ «Агрофірма «Дари України» про відмову у продовженні дії договору на новий строк та втрату переваженого права на поновлення договору у зв'язку із пропуском строку звернення з листом-повідомленням про переважне право на укладення договору оренди землі. За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладеного договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше, ніж за місць до спливу строку договору оренди землі. Отже, для застосування ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідно встановити такі юридичні факти: - орендар належно виконує свої обов'язки за договором; - орендар до закінчення строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; - до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; - орендодавець протягом місця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Таким чином, з викладеного випливає, що звертаючись до ОСОБА_1 управління з листом-повідомленням від 29.12.2014 р. № 230 орендар не виконав свій обов'язок у строк, встановлений договором. Отже, несвоєчасне звернення орендаря з листом-повідомленням від 29.12.2014 р. № 230 позбавляє ТОВ «Агрофірма «Дари України» переважного права на поновлення договору оренди землі від 25.02.2005 р. Дана обставина, на думку відповідача, має ключове значення для справи, оскільки нормативно доводить наявність або відсутність переваженого права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Також, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити, серед іншого факт належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору. Листом-повідомленням № 230 від 29.12.2014 р. позивач повідомив про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. При цьому, вказаний письмовий доказ, наявний в матеріалах справи, не містить жодних відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору, тобто орендар у своєму зверненні навіть не зазначив (не задекларував) про належне виконання обов'язків за умовами договору. Відповідач вважає, що позивач не довів та не обґрунтував позовних вимог в частині наявності в нього переважного права на поновлення договору оренди у зв'язку з належним виконанням ним своїх обов'язків за умовами договору.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, внаслідок наступного:

25 лютого 2005 р. Мелітопольською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дари України» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований МРФ ЗРФ «Центр державного земельного кадастру» 04.03.2005 р. за № 040527200009, за умовами якого орендодавець відповідно до розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 24.02.2005 №172 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «Агрофірма «Дари України» передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населених пунктів. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 186,4 га ріллі, у стані, придатному для її цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (п.1.2, 1.3 договору). Договір укладено на 10 років до 25.02.2015 р. (п. 2.1 договору). Згідно п. 2.2 договору орендар, в разі виконання умов договору, має переважне право на продовження терміну дії договору оренди. Для продовження терміну дії договору, орендар зобов'язаний не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку оренди, звернутися до орендодавця з відповідним клопотанням.

На виконання умов договору позивачеві за актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.02.2005 передано земельну ділянку загальною площею 186,4 га за межами населеного пункту на території Новгородківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01.01.2013 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано ОСОБА_1 управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №294-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 25.02.2005 р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п. 4 пп. 13 Положення про головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Судом встановлено, що з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк позивач листом № 230 від 29.12.2014 р. звернувся до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Даним листом орендар просив поновити дію договору та встановити орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації в рік. До зазначеного листа додані документи, наявність яких вимагається діючим законодавством, зокрема, проект додаткової угоди до договору оренди землі від 25.02.2005 р. Лист отриманий відповідачем 14.01.2015 р., про що свідчить відмітка на листі.

Як вказує позивач, протягом місця після закінчення дії договору оренди землі ним не отримано від орендодавця листа-повідомлення про заперечення у його поновленні, рішення про поновлення договору не прийнято та відповідний правочин не укладено, у зв'язку з чим ТОВ «Агрофірма «Дари України», посилаючись на відсутність заперечень орендодавця щодо подальшого використання земельної ділянки, належне виконання орендарем умов договору та наявність у останнього переважного права на поновлення цього договору, звернулось до господарського суду з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 25.02.2005 закінчився 25.02.2015.

Підстави і порядок поновлення договору оренди землі врегульовані нормою ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

При цьому, конструкція цієї норми містить два випадки поновлення (пролонгації) договору. Зокрема, у частинах 1 - 5 передбачено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк і процедура реалізації цього права.

Так, відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Водночас, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди землі, а саме: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

При цьому, за приписами частин 8, 9 статті 33 цього Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов, є хибними з огляду на наступне: по-перше, з урахуванням заперечень ОСОБА_1 управління Держгеокадастру суд пропонував відповідачу (орендодавцю) надати докази направлення орендарю - товариству «Агрофірма «Дари України» листа-заперечення № 32-8-0.4-1317/2-15 від 30.01.2015 р., оскільки саме цей документ в контексті приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є таким, що породжує певні правові наслідки та правовідносини сторін. Відповідач не надав суду доказів направлення листа-заперечення орендарю - товариству «Агрофірма «Дари України». В судовому засіданні представник відповідача, в обґрунтування своєї позиції пояснив, що оскільки законодавство не вимагає направлення такого листа певним видом кореспонденції, його не було направлено рекомендованим листом, а реєстри на відправлення простої кореспонденції на даний час знищені. Такі доводи відповідача не заслуговують на увагу та є безпідставними, оскільки спір з товариством «Агрофірма «Дари України» щодо права користування земельною ділянкою триває, земельна ділянка не повернута орендарем.

По-друге, хибною є позиція ОСОБА_1 управління Держгеокадастру щодо визначення орендаря, як недобросовісного, з посиланням на те, що до повідомлення на продовження договору оренди останнім не додано доказів на підтвердження належного виконання обов'язків орендаря. При цьому, суд виходить з того, що розділ 4 договору оренди земельної ділянки, як і ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачають певного переліку документів (крім проекту додаткової угоди), які має додати орендар до повідомлення про намір продовжити договір оренди. Крім того, відповідно до гл. 51 ЦК України факт порушення зобов'язання доводиться особою, яка заявляє про порушення, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Також, суд не вважає таким, що змінює правовідносини сторін у спорі щодо орендного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення той факт, що повідомлення про продовження терміну дії договору направлено позивачем 14.01.2015 р. (а не в строк до 25.12.2014 р.), оскільки внаслідок внесених до ст. 33 Закону України змін після укладення сторонами договору, строк відповідного повідомлення визначений законодавцем у 1 місяць до спливу строку договору оренди.

Дослідивши додані сторонами матеріали, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дари України» належно виконує свої зобов'язання за договором оренди, за місяць до завершення строку дії договору звернулось до орендодавця - ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області з метою продовження договору, втім, по-перше, не отримано від орендодавця заперечень щодо поновлення договору переважно перед іншими особами; по-друге, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, тобто до 25.03.2015, від відповідача не надійшло заперечень проти поновлення договору оренди. Отже, для позивача, який продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і не повернув її відповідачеві, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земельної ділянки від 25.02.2005.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку, що законні права позивача підлягають захисту шляхом визнання за ним права користування земельною ділянкою на умовах укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором від 25.02.2005 р., внаслідок чого наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати право користування Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» (72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренко, 80, ідентифікаційний номер 30921052) земельною ділянкою площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за договором оренди землі від 25.02.2005 р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ В«Центр державного земельного кадаструВ» за № 040527200009 від 04.03.2005 р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 186,4 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25 лютого 2005 р., який зареєстровано в МРВ ЗРФ В«Центр державного земельного кадаструВ» за №040527200009 від 04.03.2005 р., на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Стягнути з ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний номер 39820689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агрофірма В«Дари УкраїниВ» (72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородківка, вул. Нестеренко, 80, ідентифікаційний номер 30921052) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 22 липня 2016 року.

Суддя І.А. Попова