Рішення

від 25.07.2016 по справі 908/988/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/48/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016 Справа № 908/988/16

За позовом : Управління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область

до відповідача: Приватного підприємства В«АзовтехброксВ» , м. Бердянськ, Запорізька область

Головуючий Н.С. Кутіщева - Арнет

Судді Н.А. Колодій

ОСОБА_1

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2, дов. № 400 від 18.01.2016р.

відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Управління комунальної власності Бердянської міської ради до Приватного підприємства В«АзовтехброксВ» про стягнення 18669грн. 45коп., що складається з 1974 грн. 43 коп. основного боргу, 1814 грн. 61коп. пені, 14880 грн.41коп. неустойки.

Ухвалою суду від 15.04.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/48/16, судове засідання призначено на 25.04.2016р. Судове засідання відкладалось до 23.05.2016р.

Ухвала суду була направлена на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів №1060/09-05/16 від 24.05.2016р., справу № 908/988/16, в зв'язку зі складністю предмету спору було передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Кутіщева-Арнет Н.С., суддя Гандюкова Л.П., суддя Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 24.05.2016р. справа прийнята до колегіального розгляду, судове засідання призначено на 22.06.2016р.

Ухвалою суду від 22.06.2016р., в зв'язку з неявкою представників сторін судове засідання відкладалось до 25.07.2016р.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів № 1060/09-05/16 від 22.07.2016р., справу № 908/988/16, в зв'язку з перебуванням суддів Гандюкової Л.П. та Зінченко Н.Г. у відпустці, було передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Кутіщева-Арнет Н.С., суддя Колодій Н.А., суддя Смірнов О.Г.

Ухвалою суду від 22.07.2016р. справа прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 25.07.2016р., тобто на ту ж дату, що була визначена судом в ухвалі від 22.06.2016р.

Ухвали суду, що були направлені адресу відповідача, яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повертаються з поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

За клопотанням представника позивача, судове засідання проводилось без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Суд зобов'язував позивача надати суду детальний, обґрунтований розрахунок пред'явлених до стягнення сум з урахуванням вимог діючого законодавства і зазначенням в розрахунку документи первинної бухгалтерської звітності, періоду нарахування (за який місяць борг, його сума, дата оплати згідно договору, дата фактичної оплати чи часткової оплати, період заборгованості, нарахування пені - періоду на яку суму, за який борг (місяць).

В продовженому 25.07.2016р. представником позивача надані витребувані судом додаткові документальні докази.

Судовий процес вівся без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 25.07.2016р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

Між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради -«Орендодавцем» з однієї сторони та Приватним підприємством „Азовтехброкс" -«Орендарем» з іншого боку 30.05.2007р. укладено договір № 1141 оренди комунального майна, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Маяковського, 92.

Строк дії договору оренди комунального майна, з урахуванням додаткових угод від 17.08.2010р. та 11.06.2010р., встановлено до 30.04.2012р.

Починаючи з 30.04.2012р. та протягом місяця не надходило жодних заперечень щодо небажання в подальшому орендувати нерухоме майно та вимог щодо повернення орендованого майна.

Частиною 4 ст.284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29.05.2013 № 12 4.1. зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на тикий самий строк, на який цей договір укладався, за умови , якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки, зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Отже, Договір подовжився на той самий строк і на тих самих умовах та терміном його закінчення є 30.04.2014р. (2 роки).

Починаючи з 30.04.2014р. не надходило жодних заперечень щодо небажання в подальшому орендувати нерухоме майно та вимог щодо необхідності повернення орендованого майна.

У зв'язку з чим, договір подовжився на той самий строк і на тих самих умовах та терміном його закінчення є 30.04.2016р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.15 по справі №908/3383/15 вказаний договір розірвано. Рішення набрало законної сили 13.07.2015р.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, за оренду нежитлових приміщень орендар, тобто Приватне підприємство „Азовтехброкс" сплачує на рахунок орендодавця, щомісячно орендну плату у грошовій формі яка дорівнює 439.86 грн., яка сплачується з урахуванням індексів інфляції не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 5.2. договору оренди комунального майна № 1141 від 30.05.2007р., орендар зобов'язаний вчасно й у повному обсязі вносити орендодавцеві оренду плату.

Згідно розрахунку заборгованості по орендній платі та пені, за приватним підприємством „Азовтехброкс", що орендував за договором оренди № 1141 оренди комунального майна від 30.05.2007р. нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Маяковського, 92, Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради нараховано орендну плату за період 01.06.2015р. по 13.07.2015р. у розмірі 1974.43 грн.

Згідно п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.

Ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, поскільки однією із ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Ст.629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих до суду документів вбачається, що свої зобов'язання за договором оренди позивачем виконано у повному обсязі, а саме, спірне приміщення передано відповідачу в оренду.

Ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що, на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, заборгованість в сумі 1974 грн. 43коп. підтверджена матеріалами справи і є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно п. 3.3., у випадку неперерахування орендної плати або перерахування після останнього банківського дня поточного місяця, або не в повному обсязі, орендодавцем нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати) з першого числа наступного місяця.

Свої зобов'язання за договором оренди орендар не виконує належним чином, а саме: допустив прострочення сплати орендної плати за період з 01.01.2015р. по 13.07.2015р., у результаті чого нараховано пеню розмірі 1814.61 грн.

Відповідно до п. 5.9 договору, орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання відповідно до п. 5.9 договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору, в п'ятиденний термін повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з у разі погіршення стану , або втрати (повної, або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.06.2015р. по справі №908/3383/15 усунуто перешкоди у користуванні майном, шляхом виселення орендаря з займаного приміщення.

Об'єкт оренди повернуто 28.12.2015р. в порядку примусового виконання вищезазначеного рішення суду.

Враховуючи вказане, неустойка за договором повинна бути, нарахована за період з 18.07.2015р. до 28.12.2015р., та складає 14880.41грн.

Відповідно до п. 8.5 договору, у разі невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Пред'явлену Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради претензію про сплату заборгованості з орендної плати та пені орендарем залишено без уваги, вказану заборгованість до теперішнього часу не оплачено.

Вищезазначеним рішенням господарського суду Запорізької області з відповідача по справі була стягнута заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2012р. по 31.05.2015 у розмірі 29526.34 грн. та пені за період з 01.09.2012 по 30.04.2015р. у розмірі 2512.37 грн.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно п.1 ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну та розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від найма сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи викладене, сума пені, за період з 01.11.2014р. по 13.07.2015р., складає 1814,61 грн., сума неустойки за період з 18.07.2015р. до 28.12.2015р. складає 14880,41грн. пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повно му об'ємі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230 ГК України, ст. 526, 530, 785 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов Управління комунальної власності Бердянської міської ради до Приватного підприємства В«АзовтехброксВ» задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Азовтехброкс" (71100, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 35088246) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, м. Бердянськ, Запорізької області, пл. І Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 25473739) 1974 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 43 коп. заборгованість по орендній плати, 1814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 61 коп. пені, 14880 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 41 коп. неустойки, 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення « 26» липня 2016р.

Присутнім в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Головуючий Н.С. Кутіщева-Арнет

Судді Н.А. Колодий

ОСОБА_1