Постанова

від 06.07.2016 по справі 911/139/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2016 р. Справа№ 911/139/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Скрипки І.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Квятківській Н. А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Холодненко А. С. (посв. № 042853 від 15.04.16); від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Юрченко К. Ю. (довіреність №1/04-2015 від 08.04.15);

від відповідача 3: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арекс"

на рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015

у справі № 911/139/15 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом прокурора міста Біла Церква

до 1) Білоцерківської міської ради

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Арекс"

3) реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення міськради, скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 22.04.2015 у справі № 911/139/15 позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Білоцерківської міської ради від 19.06.2014 року № 1216-60-VI «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям» в частині п.п. 6.4. п.6., скасовано державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, 48% готовності, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Вернадського, буд. 8, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Арекс" повернути Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,9992 га, що розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. Вернадського, буд. 8, у стані, що існував до надання зазначеної земельної ділянки у користування.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Рішення Білоцерківської міської ради від 19.02.2015 р. №1409-72-VI «Про вилучення, передачу в оренду земельної ділянки» п. 2 якого вилучено з земель, наданих у постійне користування відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради згідно Державного акту на право користування землею серії Б № 026954, земельну ділянку загальною площею 0,9992 га та передано її в оренду строком на 5 років ТОВ «Арекс» під розміщення багатофункціонального центру в місті Біла Церква по вулиці Вернадського, 8 за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, не є належним доказом припинення права користування Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради земельною ділянкою 0.9992 га станом на дату виникнення спірних правовідносин, оскільки вказаного рішення на час прийняття Білоцерківською міською радою рішення № 1216-60-VI від 19.06.2014 року «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним підприємцям» не існувало. Суд першої інстанції дійшов також висновку, що позовні вимоги прокурора щодо скасування держаної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва 48% готовності, що знаходиться за адресою м. Біла Церква, вул. Вернадського, 8, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач 2 оскаржив його в апеляційному порядку, просив його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що господарським судом Київської області допущені порушення матеріального та процесуального права, не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а саме, що предмет спору, визначений прокурором, в частині визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради №1216-60-VI від 19.06.2014 «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям» в частині п.п. 6.4. п.6 був відсутній, а тому позов в цій частині був задоволений без передбачених законодавством підстав. Також прокурором не було зазначено, які саме положення законодавства надають йому право вимагати скасування державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва, а суд не перевірив ці обставини і вважав недоведені обставини доведеними без належних підстав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі № 911/139/15 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Арекс" прийнята до провадження та призначена до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

03.08.2015 через відділ діловодства суду від відповідача 2 по справі надійшло клопотання про надання додаткових письмових пояснень до апеляційної скраги.

08.09.2015 через відділ діловодства суду від відповідача 2 по справі надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у складі колегії суддів: головуючого судді - Куксова В.В., суддів - Гончарова С.А., Шаптали Є.Ю., було зупинено провадження у справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 911/139/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2014 у складі колегії суддів: головуючого судді - Куксова В.В., суддів - Скрипки І.М., Гончарова С.А., було поновлено апеляційне провадження у справі.

У зв'язку з перебуванням судді-доповідача Куксова В.В. з 16.05.2016 у відпустці, з метою недопущення порушення прав сторін на своєчасний розгляд справи, відповідно до частини 7 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", справу № 911/139/15 передано на повторний автоматизований розподіл.

23.05.2016 через відділ діловодства суду від відповідача 2 по справі надійшло клопотання про надання додаткових письмових пояснень та долучення доказів.

Також 23.05.2016 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов відзив, в якому зазначалось про розгляд справи за відсутності її представника.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями від 24.05.16 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арекс" у справі № 911/139/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Федорчука Р.В., суддів Лобаня О.І., Майданевича А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2016 у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука Р.В., суддів Лобаня О.І., Майданевича А.Г., апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арекс" на рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015 у справі № 911/139/15 прийнято до провадження новим складом колегії та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 розгляд справи відкладено на 06.07.2015 р.

14.06.2016 через відділ діловодства суду від відповідача 2 по справі надійшло клопотання про залучення доказів та надання додаткових пояснень.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2016 для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді Федорчука Р.В., суддів Скрипки І.М., Майданевича А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арекс" у справі № 911/139/15 прийнято до провадження новим складом колегії та призначено до розгляду в раніше призначеному судовому засіданні.

У судовому засіданні 06.07.2016 представник відповідача 2, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог прокурору відмовити в повному обсязі.

Представник від прокуратури заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники від відповідача 1 та відповідача 3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача 1 та відповідача 3, за наявними у справі доказами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом Київської області та підтверджується матеріалами справи, рішенням Білоцерківської міської ради Київської області № 1216-60-VI від 19.06.2014 року «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям» передано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Арекс» земельну ділянку під розміщення багатофункціонального центру в м. Біла Церква по вулиці Вернадського, 8 площею 0,9992 га, строком на 5 (п'ять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.

Розпорядженням Ради Міністрів УССР №234-Р від 07.07.1989 р. Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради, який є юридичною особою та самостійним структурним підрозділом Білоцерківської міської ради, що підтверджується Положенням про відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради та свідоцтвом серії А01 №339626 від 10.10.1997 р., передано у постійне користування 30 га земель у межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району для будівництва житлового мікрорайону по вул. Таращанській, на підставі якого Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради отримано державний акт на право користування землею серії Б№026954.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент прийняття оспорюваного рішення спірна земельна ділянка була в користуванні Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради на підставі державного акта на право користування землею серія Б № 026954, зареєстрованого 1989 року за № 121, який станом на день розгляду справи є чинним.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з того, що в державному акті на право користування землею серії Б № 026954 вказано, що спірна ділянка була передана Відділу капітального будівництва Білоцерківського міськвиконкому, а не Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради. Відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради був утворений в 1997 році і у відповідності до наявної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в Положеннях про Відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради не зазначається, що він є правонаступиком Відділу капітального будівництва Білоцерківського міськвиконкому, який принипив своє існування. Отже, жодних доказів права постійного користування вказаною земельною ділянкою у Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради до суду не надано. Зазначене також підтверджується наявними у матеріалах справи також наявний лист Білоцерківської міської ради № 1738/1-10 від 24.05.16, в якому зазначається, що у Білоцерківської міської ради відсутні документи, які б підтверджували, що Відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради є правонаступником Відділу капітального будівництва Білоцерківського міськвиконкому.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до розпорядження Ради Міністрів УССР №234-Р від 07.07.1989 р. Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради передано у постійне користування 30 га земель у межах Шкарівської сільської ради Білоцерківського району, а у відповідності до оспорюваного рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 1216-60-VI від 19.06.2014 року «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям» товариству з обмеженою відповідальністю «Арекс» передано в оренду земельну ділянку в м. Біла Церква по вулиці Вернадського, 8 площею 0,9992 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква. При цьому, прокуратурою міста Біла Церква не надано жодних доказів стосовно того, що йдеться про одну й ту саму земельну ділянку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, станом на 19.06.2014р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з вимогами частини першої ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З огляду на все вищевказане, Білоцерківською міською радою Київської області рішення №1216-60-VI від 19.06.2014 року «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям» прийнято без порушення норм чинного законодавства, оскільки Білоцерківська міська рада мала право розпоряджатись даною земельною ділянкою.

Судом першої інстанції також скасовано державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва 48% готовності, що знаходиться за адресою м. Біла Церква, вул.Вернадського, 8 та встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.04.2014 р. № 20249630 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Арекс» зареєстровано право власності на незавершене будівництво, 48% готовності, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,9992 га, на підставі договору суборенди землі від 12.03.2012 р.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.06.2014 р. у справі № 911/139/14 визнано недійним договір суборенди земельної ділянки від 12.03.2012 р., укладений між Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арекс", та скасовано державну реєстрацію № 321030004000508 договору суборенди земельної ділянки в управлінні Держкомзему у місті Біла Церква Київської області.

Згідно з п. 83 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013 р. державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності:

- документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;

- документу, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

- технічного паспорту на об'єкт незавершеного будівництва.

Реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва багатофункціонального центру по вул. Вернадського, 8 у м. Біла Церква було здійснено 29.03.2014 року, тобто на той момент у відповідача 2 були наявні всі необхідні для реєстрації документи і тому реєстрація права власності Білоцерківським міжрайонним управлінням юстиції відбулась без порушення норм чинного законодавства, подальше визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 12.03.2012 не впливало на факт реєстрації права власності в момент винесення рішення про реєстрацію.

Разом з тим, Законом України від 04.07.2012 року №5037-VI" Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно" внесені зміни до законодавства, відповідно до яких у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відтак у державного реєстратора з набранням чинності вказаних змін обов'язок скасувати державну реєстрацію прав виникає лише на підставі судового рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, а тому, звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним запису про державну реєстрацію від 29.03.2014, прокурор обрав неправильний спосіб захисту вказаного права, а суд першої інстанції неправомірно задовольнив дану вимогу.

Вказана вище позиція відображається й в Постанові Вищого господарського суду України віж 23.07.2014 у справі № 922/5238/13.

Законом України від 17.07.97 № 475/97 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 (далі - «Конвенція») та Перший протокол до Конвенції, а відтак, в силу ст. 9 Конституції України, вони є частиною національного законодавства України.

Відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюється Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна», в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.99, заява №311107/96, п.54).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з тим, що право оренди земельної ділянки також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирно володіння яким з моменту винесення оспорюваного рішення та укладання договору оренди земельної ділянки гарантується ст.ст. 1, 8, 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 р. № 44277/98 у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 вказаного рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

В той же час, Верховний Суд України в своїй постанові від 14.03.2007 у справі № 21-8во07, спираючись на зазначене рішення Європейського суду з прав людини, зробив висновок про те, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Тобто, хоча спірні правовідносини регулювалися різними нормативно-правовими актами, практика Європейського суду з прав людини в даному випадку має бути застосована судом з огляду на те, що порушення, допущені органами державної влади, не повинні впливати на правомірні очікування особи, і покладати на останню негативні наслідки таких порушень незалежно від країни-учасниці Конвенції.

Отже, в силу вказаних рішень Європейського суду з прав людини, ст. 1 Першого протоколу до Конвенціїнедоведеності та відсутності доказово обґрунтованих доводів щодо наявності умислу у відповідача 2 на незаконне одержання земельної ділянки в користування, колегія суддів апеляційної інстанції за наявності визначених законом підстав приходить до висновку про законність державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва 48% готовності, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Вернадського, 8.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 28.08.2014 у справі № 925/1856/13 та від 17.09.2014 у справі № 916/3134/13.

Крім того, судом першої інстанції зобов'язано ТОВ «Арекс» повернути земельну ділянку по вул. Вернадського, 8, загальною площею 0,9992 га Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради у стані, який існував до надання зазначеної земельної ділянки у користування, виходячи з наведеного вище, дана вимога також задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що прокуратурою міста Біла Церква не доведено обґрунтованість та правомірність своїх вимог, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задовлення позову прокуратури міста Біла Церква.

Отже, в задоволенні вимог прокуратури міста Біла Церква слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Арекс» належним чином доведено обґрунтованість і правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015 у справі № 911/139/15.

Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття незаконного рішення. Зокрема, рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015 у справі № 911/139/15 прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

У зв'язку із зазначеним, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс» на рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015 у справі № 911/139/15 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позову прокуратури міста Біла Церква відмовити.

При поданні апеляційної скарги ТОВ «Арекс» сплатило судовий збір у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 1827,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 634 від 22.06.2015.

Враховуючи викладене та приписи ст. 4 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність стягнення з ТОВ «Арекс» в дохід Державного бюджету суму недоплаченого судового збору у розмірі 2192,40 грн. за подання апеляційної скарги.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс» на рішення Господарського суду Київської області від 22.04.2015 у справі № 911/139/15 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 22.04.2015 у справі № 911/139/15 - скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог прокуратури міста Біла Церква відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс» (01000, м. Київ, пров. Карельський, буд. 3, код ЄДРПОУ 31748417) на користь Державного бюджету України 2 192,40 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути прокуратури міста Біла Церква Київської області (09117, м. Біла Церква, вул. Шолом Алейхема, 38-а) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс» (01000, м. Київ, пров. Карельський, буд. 3, код ЄДРПОУ 31748417) 4 019 (чотири тисячі дев'ятнадацять) грн. 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду Київської області видати накази на виконання даної постанови.

7. Матеріали справи № 911/139/15 повернути до господарського суду Київської області.

8. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

9. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді І.М. Скрипка

А.Г. Майданевич