Рішення

від 20.07.2016 по справі 910/23278/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016Справа №910/23278/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Септик ЛТД» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінжбуд.» простягнення 99 353,69 грн. Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Літвінова М.Є.

Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:Цимай Р.С. від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Септик ЛТД» (надалі - ТОВ «Септик ЛТД») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінжбуд.» (надалі - ТОВ «Гідроінжбуд.») про стягнення 99 353,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у відповідності до умов договору №М-59/22-13 від 19.09.2013 р. були виконані підрядні роботи, які позивачем в свою чергу оплачені не у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 90 329,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 3 342,19 грн., 3% річних у розмірі 608,80 грн. та пені у розмірі 5 073,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

12.03.2015 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, матеріали справи №910/23278/14 разом з клопотанням експертів про надання для експертизи документів та визначення спеціаліста для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2015 р. зупинено провадження у справі №910/23275/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Септик ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінжбуд.» про стягнення 99 353,69 грн. до проведення експертизи, призначено ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 р. та отримання висновку експерту.

11.05.2016 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерту №10423/15-43 від 29.04.2016 р. за результатами проведення судової експертизи у справі №910/23278/14.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2016 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.07.2016 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав письмові пояснення, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103038653702.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2013 р. між ТОВ «Септик ЛТД» (підрядник) та ТОВ «Гідроінжбуд.» (замовник) було укладено договір на монтаж устаткування та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації (з урахуванням влаштування системи оповіщення про пожежу) та автоматичне газове пожежогасіння №М-59/22-13 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору з метою підвищення рівня технічного оснащення протипожежної безпеки замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання провести монтаж устаткування та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації (з урахуванням влаштування системи оповіщення про пожежу) та автоматичне газове пожежогасіння (СПС/СО/СГП) (роботи), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх підряднику на умовах, в строки та розмірах, обумовлених даним договором.

Пунктом 1.2 Договору роботи проводяться на об'єкті: автовокзал «Видубичі», за адресою: залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість робіт визначається кошторисами витрат (додаток №1 та №2 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, та складає 273 300,10 грн. з ПДВ і шляхом передоплати перераховується замовником на поточний рахунок підрядника.

За змістом п. 3.1.1 Договору передплата складає 60% загальної вартості робіт, вказаної в п. 3.1, що складає 163 980,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору остаточний розрахунок проводиться на протязі 3 робочих днів після підписання сторонами актів здачі-прийняття виконаних робіт, згідно п. 4.2 даного договору.

На виконання умов Договору відповідачем на рахунок позивача було перераховано передоплату у розмірі 163 980,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Позивачем згідно актів №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року разом з вартістю устаткування, зазначеного в акті №3 від 04.03.2014 р., були виконані роботи на загальну суму 254 309,40 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем підрядних робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 90 329,40 грн.

Договір є договором підряду на проведення проектних робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання §4 Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору передплата складає 60% загальної вартості робіт, вказаної в п. 3.1, що складає 163 980,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов Договору відповідачем на рахунок позивача було перераховано передоплату у розмірі 163 980,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Згідно з п. 3.1.3 Договору остаточний розрахунок проводиться на протязі 3 робочих днів після підписання сторонами актів здачі-прийняття виконаних робіт, згідно п. 4.2 даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Позивачем згідно актів №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року разом з вартістю устаткування, зазначеного в акті №3 від 04.03.2014 р., були виконані роботи на загальну суму 254 309,40 грн.

Вказані акти були направлені були направлені на адресу відповідача для підписання 21.07.2014 р., проте не були підписані останнім у зв'язку з відсутністю доказів виконання позивачем робіт, про які зазначено в таких актах.

При цьому суд відзначає, що відповідачем не було конкретизовано які саме недоліки були виявлені у виконаних позивачем роботах, які були відображені в актах №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року.

Під час розгляду справи по суті відповідач вказував на те, що виконанні позивачем роботи не відповідають обсягу, передбаченому Договором.

З метою встановлення обсягу та вартості виконаних позивачем робіт за Договором, ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №10423/15-43 від 29.04.2016 р. встановлено, що роботи в актах приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року за Договором виконувались, устаткування, яке зазначено в акті №3 передачі устаткування від 04.03.2014 р. на об'єкті встановлено.

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із матеріалів висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставленого перед експертами питання, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи сторонами не наведено, судом не встановлено, а відповідачем не наведено.

Відтак, наданий Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.

Більш того, суд приймає до уваги наявний в матеріалах справи акт прийняття до експлуатування систем пожежної сигналізації, автоматичного газового пожежогасіння, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень №53/22-13 від 03.01.2014 р., відповідно до якого системи пожежної сигналізації, автоматичного газового пожежогасіння, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень, змонтованих в приміщеннях автовокзалу «Видубичі», виконаних позивачем у даній справі, вважаються прийнятими до експлуатування з 03.01.2014 р.

Вказаний акт підписаний уповноваженим представником відповідача із проставлянням відбитку печатки без будь-яких зауважень, що свідчить про прийняття відповідачем результатів робіт, виконаних позивачем.

Наданий представником ТОВ «Септик ЛТД» в судовому засіданні акт надання послуг технічного обслуговування системи пожежної сигналізації №392 від 29.02.2016 р., підписаний представниками позивача та відповідача, свідчить про належність виконаних позивачем робіт умов Договору з огляду на подальше прийняття відповідачем робіт з обслуговування встановленого обладнання.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 90 329,40 грн. (виконані роботи на суму 254 309,40 грн. - 163 980,00 грн. передоплати), а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 90 329,40 грн. на підставі Договору за виконані роботи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 90 329,40 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 3 342,19 грн., 3% річних у розмірі 608,80 грн. та пені у розмірі 5 073,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 02.08.2014 р. по 22.10.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1.1 Договору передбачено, що у разі затримки платежів, передбачених п. 3 цього договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний прострочений день.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 3 342,19 грн., 3% річних у розмірі 608,80 грн. та пені у розмірі 5 073,30 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Гідроінжбуд.» на користь ТОВ «Септик ЛТД» заборгованості у розмірі 90 329,40 грн., інфляційних у розмірі 3 342,19 грн., 3% річних у розмірі 608,80 грн. та пені у розмірі 5 073,30 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, в тому числі витрати за проведення судової експертизи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Септик ЛТД» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроінжбуд.» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; ідентифікаційний код 31625005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Септик ЛТД» (04050, м. Київ, вул. О. Довженка, 16-Б, н/п 96, в літ. А; ідентифікаційний код 31957619) заборгованість у розмірі 90 329 (дев'яносто тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 40 коп., пеню у розмірі 5 073 (п'ять тисяч сімдесят три) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 80 коп., інфляційні у розмірі 3 342 (три тисячі триста сорок дві) грн. 19 коп., судовий збір у розмірі 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 07 коп. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 7 380 (сім тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2016 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді М.Є. Літвінова

С.В. Стасюк