Постанова

від 10.10.2016 по справі 910/23278/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2016 р. Справа№ 910/23278/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінжбуд."

на рішення Господарського суду міста Києва

від 20.07.2016 року

у справі № 910/23278/14 (суддя Босий В.П., судді Літвінова М.Є.,

Стасюк С.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Септик ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінжбуд."

про стягнення 99 353,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Септик ЛТД" (надалі - ТОВ "Септик ЛТД") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінжбуд." (надалі - ТОВ "Гідроінжбуд.") про стягнення 99 353,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у відповідності до умов договору №М-59/22-13 від 19.09.2013 р. були виконані підрядні роботи, які позивачем в свою чергу оплачені не у повному обсязі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 90 329,40 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 3 342,19 грн., 3% річних у розмірі 608,80 грн. та пені у розмірі 5 073,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі № 910/23278/14 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінжбуд." (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; ідентифікаційний код 31625005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Септик ЛТД" (04050, м. Київ, вул. О. Довженка, 16-Б, н/п 96, в літ. А; ідентифікаційний код 31957619) заборгованість у розмірі 90 329 (дев'яносто тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 40 коп., пеню у розмірі 5 073 (п'ять тисяч сімдесят три) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 80 коп., інфляційні у розмірі 3 342 (три тисячі триста сорок дві) грн. 19 коп., судовий збір у розмірі 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 07 коп. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 7 380 (сім тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ "Гідроінжбуд." звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі № 910/23278/14 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ТОВ "Гідроінжбуд." у справі № 910/23278/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016р. у справі № 910/23278/14 апеляційну скаргу ТОВ "Гідроінжбуд." прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 10.10.2016р.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

19.09.2013 р. між ТОВ "Септик ЛТД" (підрядник) та ТОВ "Гідроінжбуд." (замовник) було укладено договір на монтаж устаткування та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації (з урахуванням влаштування системи оповіщення про пожежу) та автоматичне газове пожежогасіння №М-59/22-13 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору з метою підвищення рівня технічного оснащення протипожежної безпеки замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання провести монтаж устаткування та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації (з урахуванням влаштування системи оповіщення про пожежу) та автоматичне газове пожежогасіння (СПС/СО/СГП) (роботи), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх підряднику на умовах, в строки та розмірах, обумовлених даним договором.

Пунктом 1.2 Договору роботи проводяться на об'єкті: автовокзал "Видубичі", за адресою: залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість робіт визначається кошторисами витрат (додаток №1 та №2 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору, та складає 273 300,10 грн. з ПДВ і шляхом передоплати перераховується замовником на поточний рахунок підрядника.

За змістом п. 3.1.1 Договору передплата складає 60% загальної вартості робіт, вказаної в п. 3.1, що складає 163 980,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору остаточний розрахунок проводиться на протязі 3 робочих днів після підписання сторонами актів здачі-прийняття виконаних робіт, згідно п. 4.2 даного договору.

На виконання умов Договору відповідачем на рахунок позивача було перераховано передоплату у розмірі 163 980,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Позивачем згідно актів №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року разом з вартістю устаткування, зазначеного в акті №3 від 04.03.2014 р., були виконані роботи на загальну суму 254 309,40 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Позивачем згідно актів №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року разом з вартістю устаткування, зазначеного в акті №3 від 04.03.2014 р., були виконані роботи на загальну суму 254 309,40 грн.

Вказані акти були направлені 21.07.2014 р. на адресу відповідача для підписання., проте не були підписані останнім у зв'язку з відсутністю доказів виконання позивачем робіт, про які зазначено в таких актах.

Відповідач не конкретизував, які саме недоліки були виявлені у виконаних позивачем роботах, які були відображені в актах №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, а тільки вказав, що виконанні позивачем роботи не відповідають обсягу, передбаченому Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В матеріалах справи наявний висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №10423/15-43 від 29.04.2016 р., яким встановлено, що роботи в актах приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року за Договором виконувались, устаткування, яке зазначено в акті №3 передачі устаткування від 04.03.2014 р. на об'єкті встановлено.

Наданий Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.

В матеріалах справи наявний акт прийняття до експлуатування систем пожежної сигналізації, автоматичного газового пожежогасіння, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень №53/22-13 від 03.01.2014 р., відповідно до якого системи пожежної сигналізації, автоматичного газового пожежогасіння, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, передавання тривожних сповіщень, змонтованих в приміщеннях автовокзалу "Видубичі", виконаних позивачем у даній справі, вважаються прийнятими до експлуатування з 03.01.2014 р.

Вказаний акт підписаний уповноваженим представником відповідача із проставлянням відбитку печатки без будь-яких зауважень, що свідчить про прийняття відповідачем результатів робіт, виконаних позивачем.

Також, в матеріалах справи міститься акт надання послуг технічного обслуговування системи пожежної сигналізації №392 від 29.02.2016 р., підписаний представниками позивача та відповідача, та свідчить про належність виконаних позивачем робіт умов Договору з огляду на подальше прийняття відповідачем робіт з обслуговування встановленого обладнання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи становить 90 329,40 грн. (виконані роботи на суму 254 309,40 грн. - 163 980,00 грн. передоплати).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 3 342,19 грн., 3% річних у розмірі 608,80 грн. та пені у розмірі 5 073,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 02.08.2014 р. по 22.10.2014 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1.1 Договору передбачено, що у разі затримки платежів, передбачених п. 3 цього договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний прострочений день.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 90 329,40 грн., інфляційних у розмірі 3 342,19 грн., 3% річних у розмірі 608,80 грн. та пені у розмірі 5 073,30 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі № 910/23278/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроінжбуд." залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2016р. у справі № 910/23278/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/23278/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко