Постанова

від 19.07.2016 по справі 820/3094/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2016 р. № 820/3094/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шляхти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за формою "Р" №0001021304 від 27.05.2016, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (податковий номер платника податків НОМЕР_1) визначене грошове зобов'язання за єдиним податком фізичних осіб на 755679,60 грн. (сімсот п'ядесят п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень 60 коп.), в тому числі 604543,70 грн. за податковим зобов'язанням та 151135,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 25.04.2016 по 05.05.2016 р. Індустріальною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФО-П ОСОБА_3 За результатами перевірки складений акт від 13.05.2016 р. №113/20-36-13-05-11/НОМЕР_1, за висновками якого контролюючим органом встановлені порушення позивачем щодо суми та порядку сплати податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та невірно визначено базу нарахування єдиного внеску. На підставі акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 27.05.2016 р. №0001021304.

Позивач стверджує, що не вчиняв правопорушень, про які згадується в акті перевірки, а викладені в акті судження інспекції є помилковими, адже не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами діяльності позивача. А відтак вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним, таким, що прийнято з порушенням вимог та неправильним розумінням представниками податкової інспекції норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464 - VI та порядку сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями. Вказане слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позові та заяві про уточнення позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач - Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (яка є правонаступником Індустріальної ОДПІ), позов не визнав.

У письмових запереченнях (т.1 а.с.246-250) на позов вказав, що висновки, викладені в акті перевірки позивача №113/20-36-13-05-11/НОМЕР_1 від 13.05.2016 р., в повній мірі відображають ведення господарської діяльності фізичної особи-підприємця. Так, надані ФО-П ОСОБА_3 первинні документи не підтверджують реальності понесених витрат та використання зазначених товарно-матеріальних цінностей в межах здійснення господарської діяльності. Таким чином, прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення №0001021304 від 27.05.2016 р. фіскальної служби щодо донарахування сум з єдиного податку на доходи фізичних осіб обґрунтованими та законними.

У судове засідання представник відповідача підтримав доводи заперечень та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, зареєстрований як суб'єкт господарювання, фізична особа-підприємець 07.09.2015 року, №24800000000176209. (т.1 а.с.35-36).

З 08.09.2015 року позивач перебуває на обліку в Індустріальній ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківський області (правонаступником якої є Східна Об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області), та перебував на спрощеній системі оподаткування в період з 07.09.2015 р. по 16.03.2016 р., був платником єдиного податку 3 групи. (т.1 а.с.37).

На підставі пп.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., ст.13 Закону України від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", судового рішення Печерського районного суду м.Києва (ухвала від 22.03.2016, справа №757/12072/16-к) про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, та наказу Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС Харківської області №255 від 13.04.2016 р., відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.09.2015 р. по 16.03.2016 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 07.09.2015 р. по 16.03.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 07.09.2015 р. по 16.03.2016 р.

Результати перевірки оформлені актом від 13.05.2016 р. №1135/20-36-13-05-11/НОМЕР_1, за висновками якого податкової інспекцією встановлені порушення, зокрема:

- п.292.1 ст.292 та п.293.3 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого ФО-П ОСОБА_3 занижено податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку в 2015 році у сумі 604543,7 грн.;

- пп.3) п.1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464- VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, в частині невірного визначення бази нарахування єдиного внеску для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, в результаті чого сума єдиного внеску за 2015 р., яка підлягає нарахуванню та сплаті завищена на 3881,20 грн.;

- пп. "б" п.176.2 ст.176 р. ІV, п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 за №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784 в частині не відображення у податковому розрахунку за ф.№1 ДФ за 4 кв. 2015 р., 1 кв. 2016 року суми поворотної фінансової допомоги, виплаченої на користь платників податків. (т.1 а.с.12-34).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001021304 від 27.05.2016 р., яким ФО-П ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 755679,60 грн., з них 604543,70 грн. - основний платіж, 151135,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т.1 а.с. 11).

Перевіряючи дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при проведенні спірної перевірки, юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 13.05.2016 р. №1135/20-36-13-05-11/НОМЕР_1 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в перевіреному періоді мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю "НІПРІС" (код 39606571).

Так, відповідно до умов договору комісії №15/09/2015 від 14.09.2015 р., комісіонер (ФО-П ОСОБА_4.) зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ "НІПРІС") за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить комітенту. Також, до обов'язків комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо. (т.1 а.с.69-72).

За результатами виконання договору сторони зобов'язуються скласти звіт про виконання доручення і звіт комісіонера та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії комісіонера за відповідний квартал.

Пунктом 2.7. Договору сторони визначили, що на протязі 45 календарних днів з моменту продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

Розділом 4 Договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару.

Так, пунктом 4.1. сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду у розмірі 10% від загальної суми, перерахованої на розрахунковий рахунок Комітента. Винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахуванню Комітента, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера (п.4.4. договору комісії).

Сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Факт реальності виконання укладеного договору комісії з ТОВ "НІПРІС" підтверджується складеними у відповідності до договору:

- накладними: №1509/177 від 15.09.2015р. на суму 800000,00 грн. без ПДВ; №0109/889 від 01.10.2015р. на суму 777058,09 грн. без ПДВ; №0109/888 від 01.10.2015р. на суму 17232,07 грн. без ПДВ; №0110/887 від 01.10.2015р. на суму 196131,08 грн. без ПДВ;№0110/886 від 01.10.2015р. на суму 91479,94 грн. без ПДВ; №0109/885 від 01.10.2015р. на суму 105355,25 грн. без ПДВ; №00109/884 від 01.10.2015р. на суму 262743.57 грн. без ПДВ; (т.1 а.с.73-86);

- актом приймання-передачі виконаних послуг №1 від 31.21.2015 р. (т.1 а.с.90);

- звітом комісіонера №1 від 31.12.2015 р. (т.1 а.с.89);

- платіжними дорученнями банківської установи позивача (АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ"): №2 від 06.10.2015р. на суму 450000,00 грн. та №10 від 14.10.2015р. на суму 1000000,00 грн. (т.1 а.с.87-88);

Крім того, факт передачі товару від комітента до комісіонера за договором комісії №15/09/2015 від 14.09.2015 р., підтверджується додатком до протоколу огляду від 23.02.2016р. - 30.03.2016р. за матеріалами кримінального провадження №32014220000000147 від 22.07.2014р., який досліджувався відповідачем під час проведення позапланової перевірки, про що зроблено відповідний запис на аркуші 7 Акту перевірки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.10.2015 року позивачем укладено договір комісії №02/10/2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДТРЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 39889431). (т.1 а.с.91-94).

За умовами вищевказаного договору комісіонер (ФО-П ОСОБА_4.) зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ "Трейдтревел") за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить комітенту. Також, до обов'язків комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Реальність здійснення господарських операцій за договором комісії №02/10/2015 від 01.10.2015 року підтверджується наданими представником позивача у судове засідання копіями:

- накладних №0102/869 від 01.10.2015р. на суму 243739,56 грн. без ПДВ; №0102/870 від 01.10.2015 р. на суму 282232,53 грн. без ПДВ; №0102/871 від 01.10.2015 р. на суму 102063,16 грн. без ПДВ; №0102/872 від 01.10.2015 р. на суму 71516,60 грн. без ПДВ; №0102/873 від 01.10.2015 р. на суму 30841,57 грн. без ПДВ; №0102/874 від 01.10.2015 р. на суму 1369606,58 грн., без ПДВ; №0111/18 від 01.10.2015 р. на суму 403824,45 грн., без ПДВ; №0111/19 від 01.10.2015 р. на суму 485685,03 грн., без ПДВ; №0111/20 від 01.101.2015 р. на суму 188946,65 грн., буз. ПДВ; №0111/21 від 01.10.2015 р. на суму 327462,30 грн., без ПДВ; №0111/22 від 01.11.2015 р. на суму 328621,67 грн., без ПДВ; №0111/23 від 01.11.2015 р. на суму 1798459,90 грн., без ПДВ; №0112/307 від 01.12.2015 р. на суму 377104,67 грн. без ПДВ; №0112/306 від 01.12.2015 р. на суму 752114,41 грн., без ПДВ; №0112/308 від 01.12.2015 р. на суму 42677,38 грн., без ПДВ; №0112/309 від 01.12.2015 р. на суму 69267,96 грн., без ПДВ; №0112/310 від 01.12.2015 р. на суму 101435,22 грн., без ПДВ; №0112/311 від 01.12.2015 р. на суму 657400,36 грн., без ПДВ. (т.1 а.с.95-117);

- актом приймання-передачі виконаних послуг №1 від 31.12.2015 р. (т.1 а.с.128);

- звітом комісіонера №1 від 31.12.2015 р. (т.1 а.с.127).

- платіжними дорученнями банківської установи позивача (АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ"): №23 від 26.10.2015р. на суму 1700000,00 грн.; №29 від 30.10.2015р. на суму 400000,00 грн.; №32 від 03.11.2015р. на суму 300000,00 грн.; №45 від 10.11.2015р. на суму 1200000,00 грн.; №57 від 18.11.2015р. на суму 650000,00 грн.; №72 від 23.11.2015р. на суму 950000,00 грн.; №100 від 27.11.2015р. на суму 183000,00 грн.; №101 від 30.11.2015р. на суму 250000,00 грн.; №119 від 07.12.2015р. на суму 2000000,00 грн. (т.1 а.с.118-126);

Відповідно до п.3.1.1 договору комісії №02/10/2015 від 01.10.2015 р., сторонами також визначено, що транспортування товару здійснює комітент за свій рахунок, витрати за яке включаються до ціни товару.

Факт передачі товару від комітента до комісіонера за договором комісії №02/10/2015 від 01.10.2015 р., окрім іншого підтверджується додатком до протоколу огляду від 23.02.2016р. - 30.03.2016р. за матеріалами кримінального провадження №32014220000000147 від 22.07.2014р., який відповідачем досліджений під час проведення позапланової перевірки (аркуш 7 Акту перевірки).

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, в періоді, що перевірявся, позивач також мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю "САМСЕЛ" (код ЄДРПОУ 39930463).

Так, за умовами договором комісії №02/12/2015 від 01.12.2015р., комісіонер (ФО-П ОСОБА_4.) зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ "САМСЕЛ") за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить комітенту. Також до обов'язків комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо. (т.1 а.с.129-132).

На підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій між ФО-П ОСОБА_3 та його контрагентом ТОВ "САМСЕЛ", представником позивача надано у судове засідання копії:

- накладних №0112/291 від 01.12.2015р. на суму 709614,65 грн. без ПДВ; №0112/292 від 01.12.2015р. на суму 742914,75 грн. без ПДВ; №0112/293 від 01.12.2015р. на суму 249 524,23 грн. без ПДВ; №0112/294 від 01.12.2015р. на суму 111740,11 грн. без ПДВ; №0112/295 від 01.12.2015р. на суму 294027,55 грн. без ПДВ; №0112/296 від 01.12.2015р. на суму 2092178,71 грн. без ПДВ; (т.1 а.с.133-141);

- акту приймання передачі виконаних послуг №1 від 31.12.2015 року (т.1 а.с.144);

- звіту комісіонера №1 від 31.12.2015 р. (т.1 а.с.143);

- платіжного доручення банківської установи позивача (АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ") №138 від 23.12.2015р. на суму 4200000,00 грн. (т.1 а.с.142).

Відповідно до п. 3.1.1 вищевказаного договору, транспортування товару здійснює комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Крім того, факт передачі товару від комітента до комісіонера за договором комісії №02/12/2015 від 01.12.2015 р., підтверджується додатком до протоколу огляду від 23.02.2016р. - 30.03.2016р. за матеріалами кримінального провадження №32014220000000147 від 22.07.2014р., який досліджувався відповідачем під час проведення позапланової перевірки, про що зроблено відповідний запис на аркуші 7 Акту перевірки.

Як встановлено судом, для здійснення підприємницької діяльності позивач орендує нежитлові приміщення, в яких здійснює роздрібну торгівлю товарами, отриманими на комісію за вище зазначеними договорами комісії, а саме:

- приміщення за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 116, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення №07-2014 від 19.06.2014р. із додатковою угодою №1 від 25.09.2015р. про заміну сторони договору (т.1 а.с.169-172, 173);

- приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4; м. Київ, вул. к Заньковецької, 15/4, що підтверджується Договором оренди нерухомого майна №23/04-15/01 від 23.04.2015р. із додатковою угодою №1 від 25.09.2015р. про заміну сторони договору (т.1 а.с.145-164);

- приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 14, що підтверджується Договором оренди нежитлового приміщення №1 від 01.02.2015р. із додатковою угодою від 25.09.2015р. про заміну сторони договору (т.1 а.с. 187-191, 193);

- приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, що підтверджується Договором оренди нежитлового приміщення від 13.02.2015р. із додатковою угодою №2 від 24.09.2015р. про заміну сторони договору (т. 1 а.с. 207-216, 219);

- приміщення за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 116, що підтверджується Договором оренди нежитлового приміщення від 24.04.2014р. із додатковою угодою №2 від 25.09.2015р. про заміну сторони договору (т.1 а.с. 224-228, 230-232).

Затрати по сплаті орендної плати підтверджуються розрахунковими документами та платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

В обґрунтування господарської мети представник позивача у судовому засіданні зазначив, що для здійснення підприємницької діяльності позивач використовує торгову марку "SYMBOL" (свідоцтво України на знак для товарів і послуг №45877) на підставі ліцензійного договору від 21.09.2015 р., укладеного між громадянкою ОСОБА_6, яка є власником цієї торгової марки, та на підставі договору про передачу прав власності від 28.04.2014 р.

Здійснюючи взаємовідносини із контрагентами ТОВ "НІПРІС" (код ЄДРПОУ 39606571), ТОВ "ТРЕЙДТРЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 39889431), ТОВ "САМСЕЛ" (код ЄДРПОУ 39930463), які оформлені договорами комісії, позивач виконував зареєстрований вид юридичної діяльності - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код згідно з КВЕД 46.19), тобто фактично реалізовував мету, з якою набував статус фізичної особи-підприємця.

За наслідками реалізації комісійних товарів ФО-П ОСОБА_3 було отримано дохід (комісійну винагороду) у загальній сумі 1748300,00 грн., а саме: по взаємовідносинам із ТОВ "НІПРІС" (код ЄДРПОУ 39606571) - 145000,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "ТРЕЙДТРЕВЕЛ" (код ЄДРПОУ 39889431) - 763300,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "САМСЕЛ" (код ЄДРПОУ 39930463) - 840000,00 грн, про що зроблено запис в книзі ФО-П ОСОБА_3 №1436 від 21.09.2015 р., зареєстрованої заступником начальника Індустріальної ОДПІ м.Харкова. (т.1 а.с.57-60).

Суд підкреслює, що на час розгляду справи вказані вище договори комісії не визнанні у судовому порядку недійсними або фіктивними.

Суд також відзначає, що єдиною підставою для висновку контролюючого органу про неможливість виявлення дійсних контрагентів позивача та встановлення походження продукції, реалізованої ФО-П ОСОБА_3, що в подальшому призвело до заниження позивачем обсягу оподатковуваного доходу у 2015 році, є інформація баз даних Головного управління ДФС у Харківській області щодо відсутності підприємств за їх місцезнаходженням.

Разом з тим, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Отже, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові відносини щодо порядку нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб-підприємців регулюються ст.291-294 Податкового кодексу України.

Так, п.291.2 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку є, зокрема: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно п.292.4 ст.292 Податкового кодексу України, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Пунктом 293.1 та 293.3 ст.293 Податкового кодексу України зазначено, ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 2 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 4 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про недоведеність та протиправність висновків ОДПІ про заниження позивачем доходу з підприємницької діяльності фізичних осіб у сумі 604543,70 грн.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З'ясувавши обставини спірних правовідносин добутими доказами, оцінивши обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку про відсутність в матеріалах справи зібраних суб'єктом владних повноважень за визначеною законом процедурою фактичних даних, які б однозначно та поза розумним сумнівом спростовували презумпцію добропорядності і добросовісності суб'єкта господарювання як платника податків, беззаперечно та безсумнівно доводили взаємоузгодженість та зловмисність дій сторін спірних правочинів, обізнаність сторін спірних правочинів з обставинами організації господарської діяльності один одного та дійсними намірами і інтересами іншого учасника господарської операції. Суд в ході розгляду справи не виявив доказів наявності у спірних правовідносинах транзитних грошових потоків, штучності господарської діяльності сторін спірних правочинів, явної нерозсудливості або невиваженості сторін спірних правочинів як при укладанні господарських договорів, так і при виконанні зобов'язань за ними. Як з'ясовано судом, такими мотивами суб'єкт владних повноважень при винесенні спірного рішення не керувався.

За таких обставин, слід дійти висновку стосовно недоведеності контролюючим органом за правилами ч.2 ст.71 КАС України п.4.1.4 ст.4 Податкового кодексу України в ході розгляду справи факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Використані податковою інспекцією мотиви, судження і доводи мають виключно характер припущень, а не належно та з достатньою повнотою підтверджених обставин дійсності.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням - рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161 ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 0001021304 від 27.05.2016 року.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження: 61007, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61001, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд.17, код ЄДРПОУ - 39858581).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 25 липня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.