Постанова

від 22.10.2019 по справі 820/3094/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/3094/16

касаційне провадження №К/9901/28620/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 (суддя Панченко О.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Сіренко О.І., Любчич Л.В.) у справі №820/3094/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2016 № 0001021304.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.07.2016 позовні вимоги задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.11.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 змінив в частині підстав та мотивів задоволення позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 залишив без змін.

Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 292.1 статті 292, пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). При цьому доводи касаційної скарги містять виключно посилання на доведеність матеріалами справи факту вчинення позивачем зафіксованих в акті перевірки порушень.

Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Східною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.09.2015 по 16.03.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 07.09.2015 по 16.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 07.09.2015 по 16.03.2016, за результатами якої складено акт від 13.05.2016 № 1135/20-36-13-05-11/ НОМЕР_1 .

Правовою підставою для проведення вказаного контрольного заходу слугували положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а фактичною - отримання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Карабаня В.М. від 22.03.2016 у кримінальній справі № 757/12072/16-к щодо призначення проведення перевірки, яка постановлена в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014220000000147, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 205, частиною третьою статті 212, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України.

За результатами перевірки Східною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2016 № 0001021304 про збільшення грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 755679,6 грн., в тому числі: 604543,7 грн. основного платежу та 151135,9 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податковий орган посилався на порушення позивачем вимог:

пункту 292.1 статті 292, пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати єдиного податку в 2015 році в сумі 604543,7 грн.;

пункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що полягало в неправильному визначенні бази нарахування єдиного внеску для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, що призвело до завищення показника єдиного внеску за 2015 рік на 3881,2 грн.;

абзацу б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що полягало в неправильному відображенні у податковому розрахунку за ІV квартал 2015 року, І квартал 2016 року суми поворотної фінансової допомоги, виплаченої на користь платників податків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції надав оцінку обґрунтованості мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, та які відображені контролюючим органом у акті перевірки.

Змінюючи судове рішення суду першої інстанції в частині підстав та мотивів задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з порушення податковим органом способу реалізації владних управлінських функцій при прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановлені пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену відповідно до закону (підпункт 78.1.11).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17.07.2015 № 655-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, підрозділ 10 Інші перехідні положення доповнено пунктом 36, згідно з яким у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов`язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Цим же Законом виключено пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, яким передбачалось, що у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

У ситуації, що розглядається, перевірка позивача призначена на підставі ухвали слідчого судді від 22.03.2016 в межах кримінального провадження, предметом якого є, зокрема, податки, збори та яке розпочате (внесене) до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2014, тобто до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17.07.2015 №655-8.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.05.2016 №0001021304 у кримінальному провадженні, в якому призначено та проведено контролюючим органом перевірку позивача, не було ухвалено обвинувального вироку/ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, що набрало законної сили.

Доводи касаційної скарги не містять посилань, які б спростовували такі обставини.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення відповідач в порушення вимог пункту 36 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області без задоволення, а оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі №820/3094/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк