Ухвала

від 05.08.2013 по справі 905/2188/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

05.08.2013                     Справа № 905/2188/13           

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. розглянувши матеріали

заяви

по справіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс"№905/2188/13Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж"

простягнення 173198,20грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" про стягнення заборгованості у розмірі 173198,20грн., у тому числі основного боргу у розмірі 169011,64грн., 3% річних у розмірі 4186,56грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.06.2013 №910/2188/13 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс" суму основного боргу у розмірі 161361 грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 3507грн. 92 коп., судовий збір у розмірі 3297грн. 39 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс" звернулось із заявою про прийняття додаткового рішення, в якій просить суд винести додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс" залишок суми основного боргу у розмірі 7650,00грн., суму 3% річних, згідно зробленого судом розрахунку.

Заява мотивована тим, що суд при вирішенні спору дійшов хибного висновку про те, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на суму 213501,69 грн. та заборгованість становить 161361,69 грн., оскільки судом не врахована наявність накладної №91 від 27.06.2012 на суму 7650,00 грн., що призвело до неправильного визначення суми грошових зобов‘язань відповідача перед позивачем. Позивачем до вказаної заяви додана копія видаткової накладної від №91 від 27.06.2012.

Дослідивши мотиви заяви про прийняття додаткового рішення, позовні вимоги, рішення суду по справі №905/2188/13 від 11.06.2013, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття додаткового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.

В пунктах 13,14,15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 надані роз‘яснення, відповідно до яких прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо). Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК).

Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111 10 ГПК).

Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом, з метою встановлення дійсних правовідносин між сторонами, судом було витребувано від позивача докази виконання умов договору протягом усього строку його дії. На вимогу суду позивачем були надані копії видаткових накладних, серед яких видаткова накладна №91 від 27.06.2012 на суму 7650,00 грн. була відсутня, тому остання при розрахунку судом суми заборгованості не була врахована. Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями позивача та відповідача, а також з метою витребування додаткових доказів. Під час розгляду справи, були присутні представники позивача та відповідача.

Позивачем в межах справи №905/2188/13 було заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 173198,20грн., у тому числі основного боргу у розмірі 169011,64грн., 3% річних у розмірі 4186,56грн.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2013 було прийнято з кожної позовної вимоги позивача, а саме щодо стягнення основного боргу та 3% річних, інших позовних вимог заявлено не було. Вимоги про стягнення основного боргу задоволені в частині, що підтверджувались матеріалами справи, вимоги про стягнення 3% річних задоволені за розрахунком суду, розподіл судових витрат здійснений.

За таких обставин, оскільки заява позивача про прийняття додаткового рішення зводиться до того, що судом при вирішенні вимоги про стягнення основного боргу не врахована видаткова накладна №91, у зв‘язку з чим судом не вірно визначений розмір заборгованості, а як вказано судом вище, додаткові докази при розгляду заяви про прийняття додаткового рішення, не приймаються, то така заява має ширші за змістом підстави ніж визначено ст.88 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки господарським судом Донецької області було прийнято рішення у справі №905/2188/13 щодо кожної із заявлених позовних вимог позивача, а також вирішено питання про розподіл судових витрат, заява позивача про прийняття додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 88, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "АлТранс" у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.

Суддя Д.М. Огороднік