Рішення

від 25.07.2016 по справі 906/406/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" липня 2016 р. Справа № 906/406/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача 1: не прибув;

від позивача 2: ОСОБА_1 - довіреність № 22 від 18.03.2016;

від відповідача 1: ОСОБА_2 - довіреність від 23.05.2016;

від відповідача 2: не прибув;

від прокуратури: ОСОБА_3 - служб. посвідчення № 003867 від 13.09.2012

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1) Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Великі Низгірці);

2) Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області (м. Житомир)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ганська СЕС" (Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Оліївка);

2) Відділу з питань державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області (м. Бердичів)

про стягнення 86850,59 грн, розірвання договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013, зобов'язання повернення земельної ділянки площею 30,0077 га та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди №2423697 від 09.09.2013

На підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, статті 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» , справу розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено частиною 3 статті 69 ГПК України.

Керівник Бердичівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області та Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області з вимогами про: стягнення з ТОВ "Ганська СЕС" 86850,59 грн заборгованості з орендної плати; розірвання договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013, укладеного між ГУ Держземагенства у Житомирській області та ТОВ "Ганська СЕС"; зобов'язання ТОВ "Ганська СЕС" повернути земельну ділянку площею 30,0077 га; скасування рішення Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію права оренди за ТОВ "Ганська СЕС" № 2423697 від 09.09.2013.

Ухвалою від 25.05.2016 господарський суд на підставі клопотання прокуратури замінив відповідача у справі - Реєстраційну службу Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області на відділ з питань державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, площа Соборна, 23, код ЄДРПОУ 40404998).

Ухвалою від 07.06.2016 господарський суд, серед іншого, продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відклав.

До початку судового засідання на адресу суду від позивача 1 (Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області) надійшов лист від 14.07.2016 вих. № 128, згідно з яким останній просить розглядати справу за відсутності представника сільської ради та повідомляє, що Виконавчий комітет сільської ради не підтримує на даний час розірвання договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013, оскільки надходження від оренди спірної земельної ділянки закладено при плануванні дохідної частини бюджету села на 2016 рік (а. с. 108 у т. 1).

Також 25.07.2016 до суду надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач 1 (ТОВ "Ганська СЕС") просить долучити до матеріалів справи згідно з додатком письмові докази на підтвердження понесених відповідачем 1 витрат у зв'язку із експлуатацією та освоєнням земельної ділянки, наданої в оренду для будівництва "Ганської СЕС" (а. с. 110 - 243 у т. 1, а. с. 1 - 49 у т. 2).

Прокурор та представник позивача 2 (Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області) позов підтримали у повному обсязі за виключенням вимоги про стягнення орендної плати у розмірі 86850,59 грн, провадження по якій просили припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмета спору. В обґрунтування позову в частині розірвання договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013, прокурор посилається на приписи статей 610, 611, 651, 652 ЦКУ, статей 15, 31, 32 ЗУ "Про оренду землі" та вважає доведеним факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів, що є істотним порушенням умов договору і є підставою для його розірвання. Вказує, що законодавство у сфері орендних відносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, у зв'язку з чим вимога про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 30,0077 га до земель запасу Великонизгірецької сільської ради є обґрунтованою.

В судовому засіданні прокурор надав для долучення до справи додаткові пояснення від 25.07.2016 вих. № 05/2-12136-16 з нормативним обґрунтуванням позовної вимоги в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013 та спростуванням тверджень про зловживання правом при подачі позову до суду (а. с. 50 - 53 у т.2).

Представник позивача 1 в судове засідання не прибув, про причини неявки повідомив у надісланому суду листі від 14.07.2016 вих. № 128.

Представник відповідача 1 (ТОВ "Ганська СЕС") в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а. с. 88 - 95 у т. 1). В частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати провадження у справі просив припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Вважає, що оскільки кінцевим вигодонабувачем за спірним договором оренди є сільська рада, то з моменту вираження нею як третьою особою по договору наміру скористатися своїм правом, сторони не можуть розірвати або змінити договір без її згоди, водночас Великонизгірецька сільська рада згоди на дострокове розірвання договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013 не надавала. Представник відповідача 1 також зазначив, що позивачем 1 не було дотримано ст. 188 ГК України, яка передбачає досудовий порядок вирішення спору, в той час як підставою для розірвання договору в судовому порядку є не лише наявність істотного порушення умов договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків, так і у вигляді упущеної вигоди. Натомість в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем орендної плати Великонизгірецькій сільській раді було завдано реальних збитків і що вона не зможе отримати очікувану орендну плату в подальшому. За твердженням відповідача 1, вимога прокурора про скасування державної реєстрації права оренди за ТОВ "Ганська СЕС" № 2423697, проведеної 09.09.2013, є безпідставною, оскільки у позовній заяві відсутні посилання на будь-які порушення закону при її проведенні, відсутні твердження про недійсність договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013 чи порушення закону під час його укладення. У випадку розірвання договору оренди в судовому порядку, взаємини сторін, що виникли на підставі оскаржуваного договору, не припинять своє існування в матеріальному світі у минулому часі, навпаки, договір вважатиметься припиненим внаслідок розірвання лише на майбутнє, що стане підставою для реєстрації припинення зареєстрованого права, а не його скасування. Представник відповідача 1 переконаний, що при звернення з даним позовом до суду прокурором не було обґрунтовано в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, в той час як саме держава заінтересована у створенні на орендованій відповідачем землі потужного джерела альтернативної електричної енергії - сонячної електростанції, потужність якої дозволила б забезпечити потреби в електричній енергії не лише Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, але й левової частки усього Бердичівського району. Крім того, створення сонячної електростанції дозволить залучити багатомільйонні іноземні інвестиції та забезпечити енергетичну незалежність значної частини регіону. За такий обставин, на думку відповідача 1, державний інтерес полягає не у розірванні спірного договору оренди землі, а насамперед у тім, щоб розроблений відповідачем 1 проект будівництва електростанції реалізувався.

Представник відповідача 2 (відділ з питань державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області) в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 109 у т. 1). Відповідно до заяви від 22.06.2016 вих. №37 (а. с. 86 у т. 1), представник відповідача 2 просить розглядати справу без участі представника відділу з питань державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області. В питанні вирішення спору у справі покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2013 між Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області (правонаступник Головне управління Держгеокадастру України у Житомирській області/позивач 2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ганська СЕС" (відповідач 1) було укладено договір оренди землі №2/13 (далі - договір, а. с. 22 - 26 у т. 1), згідно з умов якого товариство отримало в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 30,0077 га, кадастровий номер 1820880900:16:000:0001, яка знаходиться на території Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області (за межами населеного пункту), для будівництва та обслуговування об'єкта альтернативної енергетики (сонячної електростанції).

Пунктами 9, 11 договору сторони передбачили розмір орендної плати за користування майном, а саме: 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва об'єкта, що становить 60765,59 грн за 1 рік, та 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка буде розрахована відповідно до функціонального використання земельної ділянки після введення об'єкта в експлуатацію за 1 рік, а також встановили порядок її сплати: орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, договір оренди землі №2/13 від 21.08.2013 було укладено між сторонами на користь третьої особи - Великонизгірецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області (позивач 1), яка за умовами договору була кінцевим вигодонабувачем, оскільки саме на користь останньої передбачалася сплата орендних платежів та на її території мала бути побудована сонячна електростанція.

21.08.2013 між позивачем 2 та відповідачем 1 було підписано акт приймання-передачі в строкове платне користування об'єкта оренди (а. с. 64), передано відповідачу 1 план земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а. с. 60 - 63 у т. 1).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 недобросовісно виконував взяті зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів, допустивши прострочку в їх оплаті за період з жовтня 2015 по березень 2016 років у сумі 86850,59 грн.

Оскільки позивачами протягом тривалого часу не вживалися заходи до усунення порушень, які мали місце в питанні стягнення орендної плати за договором від 21.08.2013 №2/13, що, на думку прокурора, спричинило суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави через ненадходження до бюджету у повному обсязі коштів від оренди землі, прокурор, керуючись ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 суми боргу, розірвання укладеного договору оренди з вимогою про скасування його державної реєстрації та повернення землі до земель запасу сільської ради.

В процесі розгляду спору відповідачем 1 було надано суду документи (а. с. 73 - 75 у т. 1), які підтверджують погашення заборгованості зі сплати орендної плати за період жовтень 2015 - березень 2016 років. Крім того, відповідачем було наданоо суду платіжні доручення як доказ сплати орендних платежів за користування землею у квітні, травні 2016 року.

Таким чином, станом на день прийняття рішення у даній справі, заборгованість зі сплати орендної плати по договору від 21.08.2013 №2/13 відсутня, що є підставою для припинення провадження в частині стягнення з відповідача 1 86850,59 грн боргу за період з жовтня 2015 по березень 2016 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Предметом спору у даній справі залишаються вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави та територіальної громади в особі Великонизгірецької сільської ради та Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області, про розірвання договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013, укладеного між ГУ Держземагенства у Житомирській області та ТОВ "Ганська СЕС"; зобов'язання ТОВ "Ганська СЕС" повернути земельну ділянку площею 30,0077 га; скасування рішення Реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію права оренди за ТОВ "Ганська СЕС" № 2423697 від 09.09.2013.

Підставою позову, з посиланням на частину 2 статті 651 ЦК України, прокурором визначено істотне порушення відповідачем 1 умов договору оренди, внаслідок систематичної несплати орендної плати за період жовтень 2015 - березень 2016 років.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приписами статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дана норма також кореспондує з приписами статті 193 ГК України.

В той же час, частиною 2 статті 651 ЦК України унормовано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу розгляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши усі обставини та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив відсутність завданої відповідачем 1 шкоди як позивачу 1, який є орендодавцем земельної ділянки, так і позивачу 2, в інтересах якого укладено оскаржуваний договір, внаслідок несвоєчасного внесення плати за користування об'єктом оренди.

Водночас, судом враховано, що сума заборгованості була повністю погашена відповідачем 1 до прийняття рішення у справі, тому наразі борг відсутній, кошти в сумі 123103,69 грн надійшли до бюджету сільської ради та вже закладені при плануванні дохідної частини бюджету села на 2016 рік.

На думку суду, розірвання договору оренди землі №2/13 від 21.08.2013 буде суперечити інтересам територіальної громади с. Великонизгірецьке, оскільки сплачена відповідачем 1 за користування землею орендна плата зараховується до сільського бюджету та може бути використана на вирішення соціальних та інших проблем села.

Продовження дії оскаржуваного договору не призведе і до порушення прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області, з огляду на те, що по-перше, за змістом правовідносин оренди за власником землі завжди зберігається право володіння та розпорядження об'єктом оренди, що становить дві основні правомочності права власності (ст. 317 ЦК України); по-друге, договір було укладено в інтересах третьої особи, права якої як встановлено судом порушено не було.

Оскільки прокурором не було доведено в установленому законом порядку як шкоди, завданої несвоєчасною сплатою орендних платежів, так і обставин позбавлення позивачів того, на що вони розраховували при укладенні договору оренди землі від 21.08.2013 №2/13 (не доведено неможливість досягнення цілей договору, з огляду на проведені відповідачем 1 дії щодо оформлення документації на земельну ділянку під будівництво сонячної електростанції, а. с. 113 - 178, 208 - 243 у т. 1, а. с. 1 - 49 у т. 2), суд не вбачає наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 651 ЦК України, достатніх для його розірвання.

До того ж суд вважає слушними твердження відповідача 1 про те, що договір оренди землі від 21.08.2013 №2/13, в силу ч. 3 ст. 636 ЦК України, може бути розірваний лише за згодою Великонизгірецької сільської ради, на користь якої укладено договір, яка протягом 2013 - 2015 років була одержувачем коштів, сплачених відповідачем 1 в рахунок оренди державного майна, тим самим підтвердила намір скористатися своїм правом, передбаченим в договорі оренди від 21.08.2013 №2/13.

В матеріалах справи міститься лист від 14.07.2016 вих. № 128 (а. с. 108 у т. 1) згідно з якого Великонизгірецька сільська рада висловила своє заперечення з приводу розірвання договору оренди землі від 21.08.2013 №2/13. Звідси суд дійшов висновку, що припинення дії договору призведе до порушення прав сільської ради за відсутності згоди останньої на його розірвання.

З огляду на викладене, а також дослідивши обставини істотності порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі від 21.08.2013 №2/13 та інших вимог, похідних від даної позовної вимоги, а саме про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації укладеного договору оренди, а тому в цій частині в позові відмовляє. У частині стягнення 86850,59 грн заборгованості з орендної плати, суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судовий збір, у відповідності до ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача 1, оскільки його дії спонукали прокурора звернутися до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 86850,59 грн заборгованості з орендної плати.

2. В іншій частині в позові відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ганська СЕС" (Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Оліївка, вул. Зв'ягельська, буд. 10, код ЄДРПОУ 38508115) на користь Прокуратури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, р/р 35215069011049, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950, ДКСУ м. Київ) 5512,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.07.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2-позивачу 1( сільській раді) - рек. з пов.

3- позивачу 2;

4- відповідачу 1 (ТОВ "Ганська СЕС")

5- відповідачу 2 ( відділу з питань державної реєстрації Бердичівської РДА Житомирської області (13300, Житомирська обл, м.Бердичів, площа Соборна,23)- рек. з пов..

6- Бердичівській місцевій прокуратурі (м.Бердичів, вул. Вінницька,23)

7- прокуратурі Житомирської області