Постанова
від 26.07.2016 по справі 910/5614/16
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2016 р. Справа№ 910/5614/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Баранця О.М.

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Луцак І.О. (довір. від 18.01.16);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016р.

у справі № 910/5614/16 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс"

про стягнення 700000, 00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2016р. у справі №911/1116/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Мелекс"700 000грн. основного боргу та 10 500,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що свої зобов'язання щодо сплати Приватному сільськогосподарському підприємству "Мелекс" грошових коштів в сумі 700 000,00 грн. у встановлений строк відповідач не виконав, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним договором.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.16р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить не суму в розмірі 700 000,00 грн., а лише суму 54 114,00 грн., оскільки позивачем замість 2000 тонн, поставлено лише 1 152 тонн на загальну суму 2 190 2 339,00 грн., відповідач в свою чергу здійснив оплату за поставлений товар в сумі 2 136 225,00 грн., що підтверджується банківським виписками, при чому долучення до апеляційної скарги доказів відповідач обґрунтовує відсутністю відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції з причин неотримання ухвали про розгляд справи в суді першої інстанції, тому судова колегія розглядає долучені докази поряд з іншими, наявними в матеріалах справи.

Скаржник зазначає про те, що в рішенні суду не зазначається відомостей про документи, якими підтверджуються повноваження представника відповідача на отримання товару.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 26.07.2016р.

26.07.2016р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник позивача.

Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, про причини неявки позивач не повідомив, судова колегія, з урахуванням думки представника відповідача ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс", як покупцем, та Приватним сільськогосподарським підприємством "Мелекс", як продавцем, укладено договір № 290514 від 30.05.2014 р., згідно з п.1.1 якого за даним договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити мелясу бурякову ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98), надалі іменується "Товар" .

Статтями 2-7 договору сторони погодили ціну, кількість товару, загальну суму договору, умови поставки та оплати товару, якість і порядок прийомки товару тощо.

Пунктом 8.1 договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 р., а у частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст. 2 договору кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у Специфікаціях, що є додатками до цього договору та становлять його невід'ємну частину та погоджуються сторонами на поставку кожної партії товару. Загальна кількість та вартість товару визначаються виходячи із всіх підписаних сторонами специфікацій протягом терміну дії даного договору.

Зокрема, згідно підписаної сторонами специфікації № 1 до Договору, копія якої міститься в матеріалах справи, поставці підлягає меляса бурякова кількістю 2000 тонн по ціні 1900,00 грн. за тонну (з ПДВ), загальною вартістю 3 800 000,00 грн. (з ПДВ).

Поставку товару продавець здійснює за власний рахунок на склад покупця, що знаходиться за адресою: Україна, Тернопільська область, Гусятинський район, місто Хоростів, ДП "Укрспирт" Хоростківське міське провадження діяльності (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору визначено, що вартість доставки включена у вартість товару.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до п. 4 специфікації №1 строк поставки: 30 травня - 30 липня 2014р.

На виконання договору № 290514 від 30.05.2014 р позивачем поставлено відповідачу за період червень 2014 р. - липень 2014 р. товару на загальну суму 2 836 225,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, а саме: РН-0000024 від 05.06.2014 року на суму 75240 грн., РН-0000025 від 05.06.2014 року на суму 57266 грн. , РН-0000026 від 06.06.2014 року - на суму 53162 грн., РН-0000027 від 06.06.2014 року на суму 67317 грн., РН-0000028 від 06.06.2014 року на суму 48906 грн., РН-0000029 від 07.06.2014 року на суму 64790 грн., РН-0000030 від 07.06.2014 року на суму 54207 грн., РН-0000031 від 09.06.2014 року на суму 64106 грн., РН-0000032 від 10.06.2014 року на суму 55670 грн., РН-0000033 від 10.06.2014 року на суму 48070 грн., РН-0000034 від 11.06.2014 року на суму 54017 грн., РН-0000035 від 11.06.2014 року на суму 45524 грн., РН-0000036 від 12.06.2014 року на суму 70243 грн., РН-0000037 від 13.06.2014 року на суму 49058 грн., РН-0000038 від 13.06.2014 року на суму 70072 грн., РН-0000039 від 14.06.2014 року на суму 54340 грн., РН-0000040 від 14.06.2014 року на суму 50977 грн., РН-0000041 від 15.06.2014 року - на суму 69027 грн., РН-0000042 від 17.06.2014 року на суму 66253 грн., РН-0000043 від 17.06.2014 року на суму 67944 грн., РН-0000044 від 17.06.2014 року на суму 41648 грн., РН-0000045 від 17.06.2014 року на суму 46474 грн., РН-0000046 від 19.06.2014 року на суму 63821 грн., РН-0000047 від 19.06.2014 року на суму 71972 грн. , РН-0000048 від 20.06.2014 року на суму 64676 грн. , РН-0000049 від 20.06.2014 року на суму 36632 грн., РН-0000050 від 21.06.2014 року на суму 71668 грн. , РН-0000051 від 23.06.2014 року на суму 63547 грн., РН-0000052 від 23.06.2014 року на суму 40166 грн., РН-0000053 від 24.06.2014 року на суму 47956 грн., РН-0000054 від 24.06.2014 року на суму 69920 грн., РН-0000055 від 25.06.2014 року на суму 44859 грн., РН-0000056 від 26.06.2014 року на суму 50445 грн., РН-0000057 від 07.07.2014 року на суму 72295 грн., РН-0000058 від 07.07.2014 року на суму 72029 грн., РН-0000059 від 08.07.2014 року на суму 73454 грн., РН-0000060 від 08.07.2014 року на суму 72561 грн., РН-0000061 від 09.07.2014 року на суму 71877 грн., РН-0000062 від 09.07.2014 року на суму 71364 грн., РН-0000063 від 09.07.2014 року на суму 71117 грн., РН-0000064 від 10.07.2014 року на суму 71345 грн., РН-0000065 від 10.07.2014 року на суму 72371 грн., РН-0000066 від 10.07.2014 року на суму 71991 грн., РН-0000067 від 11.07.2014 року на суму 71592 грн. , РН-0000068 від 11.07.2014 року на суму 71801 грн., РН-0000069 від 11.07.2014 року на суму 72428 грн., та податкових накладних на відповідні суми.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що заборгованість відповідача перед позивачем становить не суму в розмірі 700 000,00 грн., а лише суму 54 114,00 грн., оскільки позивачем замість 2000 тонн, поставлено лише 1 152 тонн на загальну суму 2 190 2 339,00 грн., відповідач в свою чергу здійснив оплату за поставлений товар в сумі 2 136 225,00 грн., а також про те, що в рішенні суду не зазначається відомостей про документи, якими підтверджуються повноваження представника відповідача на отримання товару до уваги судовою колегією не проймаються з огляду на наступне.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами на вищевказаних видаткових накладних уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс", якого, в свою чергу, відповідачем, згідно наявної в матеріалах справи довіреності №120-1 від 07 липня 2014р. з підписом та печаткою товариства, уповноважено на отримання товарно-матеріальних цінностей .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством. (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з приписів вищенаведених положень законодавства та умов договору, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що прийняття відповідачем товару від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказаний товар відповідно до змісту товаророзпорядчих документів на нього.

Окрім того, позивачем на підтвердження факту поставки товару відповідачу додатково надані копії відповідних податкових накладних.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліг нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, за висновками суду надані позивачем копії податкових накладних позивача за спірний період додатково підтверджують отримання відповідачем продукції від ПСП "Мелекс" та належне його оприбуткування і відображення у власному бухгалтерському обліку позивача.

Згідно ч.1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору визначені наступні вимоги щодо якості товару: відповідність ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98); густина - не менше 1,2 г/см3; відповідність вимогам, що звичайно ставляться до аналогічних товарів.

Факт невідповідності якості товару повинен бути підтверджений незалежною експертизою невідповідності якості товару, яку викликає Покупець. В випадку підтвердження незалежною експертизою невідповідності якості товару, Продавець зобов'язаний уцінити товар пропорційно кількості вмісту суми цукрів, що зброджуються (44%), в товарі та компенсувати затрати по проведенню незалежної експертизи. Акт незалежної експертизи додається до актів прийому-передачі товару по якості і є їх невід'ємною частиною (п. 4.3 договору).

Як зазначалось вище, заперечення відповідача щодо факту отримання частини товару спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. В свою чергу, доказів пред'явлення претензій щодо якості, кількості та термінів поставки товару у відповідності до умов договору, а також наявності письмових претензій щодо якості поставленого товару від відповідача відсутні.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у відповідності до укладеного між сторонами договору позивачем виконані прийняті на себе зобов'язання з передачі товару відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс", а відповідачем, у свою чергу, прийнято товар без будь - яких зауважень. Факт передачі позивачем товару належним чином підтверджено матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до п. 2 Специфікації №1 від 30.05.2014 р. загальна вартість товару по даній специфікації складає 3 800 000 грн., в т.ч. ПДВ 633 33,33 грн.

За умовами п. 3.4 договору порядок оплати визначається сторонами у специфікаціях. Зокрема, покупець оплачує поставлену партію товару не пізніше ніж 2 (два) банківських дні від моменту поставки. Під партією товару розуміється переданий на умовах Договору товар за одним транспортним документом (п. 5 Специфікації №1).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань щодо повної оплати наданих послуг у строки та порядку, визначені умовами Договору та Специфікації №1, належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату в сумі 2 136 225,00 грн. (травень-червень 2014 р. - 1 849 555,00 грн., липень 2014 р. - 286 670,00 грн.), що підтверджується копіями банківських виписок по розрахунковому рахунку позивача, долучених останнім до матеріалів справи, в результаті чого у відповідача станом на момент подання позовної заяви утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором в розмірі 700 000, 00 грн.

Додані відповідачем до апеляційної скарги банківські звіти дійсно підтверджують часткову оплату відповідачем отриманого товару на суму 2136225,00 грн. Однак доказів по сплаті заборгованості вказаної позивачем у розмірі 700000грн. відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 700 000,00 грн. за вказаним договором підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Техінсервіс" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016р. у справі №910/5614/16 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5614/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.В. Кропивна

О.М. Баранець

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.07.2016
Оприлюднено01.08.2016
Номер документу59278900
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/5614/16

Ухвала від 15.02.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 12.02.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 13.12.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 30.08.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Ухвала від 10.08.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Зеленіна Н.І.

Постанова від 26.07.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 02.07.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні