Ухвала

від 01.04.2011 по справі 23/32-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

01.04.11 р. № 23/32-63

За позовом Комунального підприємства В»Служба єдиного замовника Київського району м. ДонецькаВ» м. Донецьк

до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк

про стягнення 1 131, 69 грн.

Суддя М.І. Забарющий

Позивач, комунальне підприємство В»Служба єдиного замовника Київського району м. ДонецькаВ» м. Донецьк, звернувся до суду з позовом до відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк, про стягнення 1 131, 69 грн. боргу.

Пунктом 31 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258, передбачено, що: документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення; у разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи (п.12).

До позовної заяви в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем додано платіжне доручення № 714 від 30.03.2011р. на суму 236 грн., яке не містить відтиску печатки установи банку (на вказаному платіжному документі є лише відмітка про дату виконання платіжного доручення, а замість печатки установи банку проставлено штамп установи банку).

За таких обставин, платіжне доручення № 714 від 30.03.2011р. на суму 236 грн. не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.57, п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні матеріали повернути позивачу.

Повернення позовної заяви згідно ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток (позивачу): позовна заява та додані до неї документи, у т.ч. платіжні доручення від 30.03.2011р. № 714 та № 715.

Суддя Забарющий М.І.