Рішення

від 26.04.2011 по справі 36/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.11 р. Справа № 36/193

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Іванченкової О.М., суддів Курило Г.Є., Попкова Д.О.

при секретарі судового засідання Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, ЄДРПОУ 03337119, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» ,м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 05540936,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 28 181,99 грн.,

та зустрічною позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

до Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, ЄДРПОУ 03337119, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 05540936,

про визнання недійсним договору №135 від 26.02.2009р., -

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 28 181,99 грн., у тому числі 27 136,21 грн. основного боргу, 768,29 грн. інфляційних витрат та 277,49 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг за договором на постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано копію договору про постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р., специфікації до квитанції №135-4 від 23.04.2009р. до договору, квитанцій №135-10 від 30.10.2009р., №135-11 від 24.11.2009р., №135-12 від 23.12.2009р., №135-1 від 25.01.2010р., №135-2 від 23.02.2010р., №135-3 від 24.03.2010р., №135-4 від 22.04.2010р., списків згрупованих відправлень, фіскальних чеків №4698 від 04.11.2009р., №5454 від 26.11.2009р., №6642 від 29.12.2009р., №7473 від 30.01.2010р., №2266 від 28.04.2010р., акту на включення обігріву, претензії №11/1406/08 від 31.12.2009р., довідку за договором №135 за період з квітня 2009р. по травень 2010р., розрахунок 3% річних та інфляційних витрат.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

17.08.2010р. представником Позивача через канцелярію суду надано копію рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №264 від 15.04.2009р. „Про внесення змін до рішення виконкому міськради від 17.09.2008р. №514 „Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, що надаються ВО ОКП „Краматорськміжрайтепломережа»» .

27.09.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, до Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, про визнання недійсним договору №135 від 26.02.2009р. та уточнення до зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування своїх вимог Фізична особа-підприємць ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, посилається на те, що спірний правочин ним не підписувався.

Ухвалою від 27.09.2010р. порушено провадження у справі №36/193 за означеною зустрічною позовною заявою.

21.10.2010р. представником Позивача суду представлені заперечення по зустрічному позову, відповідно до яких останній вважає вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше, Відповідач за первісним позовом особисто написав заяву про укладення договору з 26.02.2009р. для приміщень по вул.В.Садова, 64, надав паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, особисто оформлював та підписував облікову карту контрагента, по-друге, договір оренди приміщень по вул.Б.Садова, 64, укладено до 20.02.2012р. та не розірвано по теперішній час, по-третє, у документах стосовно укладеного правочину вбачається підпис однієї особи, що, за твердженнями, Позивача є підписом ОСОБА_1. На підтвердження викладених обставин надані копії листа №б/н від 30.03.2009р., довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 03.07.2000р., 1-3 та 10-11 сторінки паспорту вказаної фізичної особи, облікової картки контрагента, заяви №б/н від 10.11.2009р., договору оренди нежилого приміщення (будівлі) міської комунальної власності №16-1 від 26.02.2009р., листа №б/н від 27.04.2010р.

У судовому засіданні 10.11.2010р. Відповідач за первісним позовом надав клопотання про проведення почеркознавчої експертизи по справі №36/193 та зразки підпису.

Ухвалою від 10.11.2010р. означене клопотання задоволено та призначена судова почеркознавча експертиза, що доручена Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

З огляду на викладені обставини, на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось, про що 10.11.2010р. винесено відповідний процесуальний документ.

07.04.2011р. Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз через канцелярію господарського суду Донецької області разом із справою надіслано висновок почеркознавчої експертизи по справі №36/193.

Ухвалою від 11.04.2011р. провадження по справі поновлено та розгляд призначений на 19.04.2011р.

У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання ухвалою від 19.04.2011р. розгляд справи відкладено на 26.04.2011р.

Представник Позивача за первісним позовом у судове засідання 26.04.2011р. не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представник Відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 26.04.2011р. проти задоволення вимог Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, заперечив, наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем (за первісним позовом) заявлено стягнення з Відповідача заборгованості, що, за твердженнями Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, виникла у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати наданих послуг за договором про постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р. Разом з цим, нараховані інфляційні витрати та 3% річних

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На підтвердження договірних відносин між учасниками процесу Позивачем за первісним позовом надано копію договору про постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р., специфікації до квитанції №135-4 від 23.04.2009р. до договору, квитанцій №135-10 від 30.10.2009р., №135-11 від 24.11.2009р., №135-12 від 23.12.2009р., №135-1 від 25.01.2010р., №135-2 від 23.02.2010р., №135-3 від 24.03.2010р., №135-4 від 22.04.2010р., списків згрупованих відправлень, фіскальних чеків №4698 від 04.11.2009р., №5454 від 26.11.2009р., №6642 від 29.12.2009р., №7473 від 30.01.2010р., №2266 від 28.04.2010р., акту на включення обігріву, претензій №11/1406/08 від 31.12.2009р., довідку за договором №135 за період з квітня 2009р. по травень 2010р., копії листа №б/н від 30.03.2009р., довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 03.07.2000р., 1-3 та 10-11 сторінки паспорту вказаної фізичної особи, облікової картки контрагента, заяви №б/н від 10.11.2009р., договору оренди нежилого приміщення (будівлі) міської комунальної власності №16-1 від 26.02.2009р., листа №б/н від 27.04.2010р.

У свою чергу Відповідач за первісним позовом заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки стверджує, що договір про постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р. на підставі якого, за визначеннями Позивача, виникла спірна заборгованість, ним не підписувався.

З огляду на дану правову позицію Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву про визнання означеного правочину недійсним на підставі приписів ст.215 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наявного протиріччя, як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Донецької області від 10.11.2010р. призначена судова почеркознавча експертиза, яка доручена Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Експертом досліджено питання виконання підпису, зображення якого міститься на договорі №135 від 26.02.2009р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Згідно висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи №6337/02 від 04.04.2011р., за результатами дослідження представлених учасниками судового процесу документів встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі №135 про постачання теплової енергії та гарячої вроди від 26.02.2009р., який розташований на зворотній стороні другого аркуша документа у графі „СпоживачВ» - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами ст.42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Оскільки призначення судової експертизи доручено компетентній організації (Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз), спеціалісти якої володіють спеціальними знаннями, з огляду на встановлені вище обставини справи, а також відсутність підстав для його відхилення, суд приймає висновок судово-почеркознавчої експертизи №6337/02 від 04.04.2011р. по справі №36/193 та розцінює його у сукупності, як належний доказ.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, Позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

Як зазначено, приписи ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України встановлюють, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Підписання угоди неналежною особою, тобто особою, що не є стороною за правочином, є підставою для визнання угоди недійсною, як такої, що не відповідає вимогам закону.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, з урахуванням вищевикладеного, наявності протиріччя, висновку експерта, суд вважає, що відповідно до ч.1 ст.203, ст.ст.207, 215 Цивільного кодексу України договір про постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р. є недійсним, та таким, що не може породжувати права та обов`язки сторін.

Таким чином, вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за зустрічним позовом про визнання договору №135 від 26.02.2009р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки судом встановлено, що спірний правочин не породжує права та обов'язки для сторін, надання послуг на підставі договору про постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р. на суму 27 136,21 грн. не підтверджено Позивачем за первісним позовом належними доказами.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості в сумі 27 136,21 грн. у межах договору про постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р. є необґрунтованими, недоведеними належним чином, безпідставними, а, відтак, такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Враховуючи підстави відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача за первісним позовом суми боргу, суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з останнього 768,29 грн. інфляційних витрат та 277,49 грн. 3% річних.

Судові витрати за первісним позовом підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати за проведення судової експертизи за зустрічним позовом відносяться на Позивача за первісним позовом (Відповідача за зустрічним), відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 41-43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 28 181,99 грн., у тому числі 27 136,21 грн. основного боргу, 768,29 грн. інфляційних витрат та 277,49 грн. 3% річних відмовити.

2.Зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області, до Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, про визнання недійсним договору №135 від 26.02.2009р. задовольнити.

3.Визнати недійсним договір про постачання теплової енергії та гарячої води №135 від 26.02.2009р. між Обласним комунальним підприємством „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» , м.Краматорськ Донецької області, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Краматорськ Донецької області.

4.Стягнути з Обласного комунального підприємства „ДонецьктеплокомуненергоВ» , м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „КраматорськміжрайтепломережаВ» (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, 2, ЄДРПОУ 05540936, р/р2600730170 у Краматорському від.2865 Ощадбанку України, МФО394222) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84331, Донецька область, м.Краматорськ, бул.КраматорськийАДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 85,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та понесені витрати за проведення судової експертизи у розмірі 1 395,36 грн.

5.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

6.У судовому засіданні 26.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Іванченкова О.М.

Суддя Курило Г.Є.

Суддя Попков Д.О.

Повний текст рішення підписано 04.05.2011р.