Рішення

від 14.12.2011 по справі 11/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.11 р. Справа № 11/280

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Слов'янськоліяВ» , м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 25105616,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ПневмоінжінірінгВ» , м.Донецьк, ЄДРПОУ 33621416,

про стягнення 17 100,00 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 - директор, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Слов'янськоліяВ» , м.Слов'янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ПневмоінжінірінгВ» , м.Донецьк, про розірвання договору №005 від 20.03.2008р., що укладений між означеними юридичними особами на постачання осушувача стиснутого повітря КЕ-МТ 35 та стягнення збитків в сумі 17 100,00грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» умов конклюдентного правочину щодо постачання товару у строк, внаслідок чого виникли підстави для повернення сплаченої суми передплати, а також на договір поруки від 18.09.2007р. до рахунків №СФ00000205 від 11.07.20007р., №СФ-0000246 від 16.08.2007р. та №278 від 18.09.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю „МегаметалосвітВ» .

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію рахунків-фактур №СФ-0000246 від 16.04.2007р., №СФ-0000205 від 11.07.2007р., №278 від 18.09.2007р., акту звірки відвантажень та розрахунків за 2007р.-25.06.2010р., підписаний лише з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» , вимоги №25/06-060 від 25.06.2010р., №01/07-060П від 01.07.2010р., листа на повернення коштів №25/06-060 від 25.06.2010р., договору поруки від 18.09.2007р. до рахунків №№СФ00000205 від 11.07.20007р., №СФ-0000246 від 16.08.2007р. та №278 від 18.09.2007р., фіскальних чеків №5885 від 29.06.2010р., №6078 від 01.07.2010р., платіжних доручень №2068 від 20.09.2007р., №1941 від 23.08.2007р., №1911 від 09.08.2007р., №1874 від 03.08.2007р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.5, 11, 190, 205, 258, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 615, 625, 655, 670, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 202, 203 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 48, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України.

11.08.2010р. Позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області до матеріалів справи додано копію акту звірки відвантажень та розрахунків між сторонами за 2007р.-10.08.2010р., підписаний лише Позивачем, копію фіскального чеку №1159 від 10.08.2010р., №2801 від 10.08.2010р., опису вкладення до цінного листа з відбитком штампу поштового відділення, датованого 10.08.2010р., а також пояснення №02/22/202 від 10.08.2010р. Відповідно до них останній стверджує про укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» усного правочину на поставку матеріалів, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» зобов'язувалось здійснити попередню оплату, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» зобов'язувалось здійснити поставку товару. Разом із наведеним, Позивачем пояснено, що фіскальні чеки, наявні у матеріалах справи, підтверджують відправлення вимог Відповідачу щодо поставки товару, а у разі нездійснення таких дій - повернення перерахованої попередньої оплати у повному обсязі. Також 11.08.2010р. надано заяву про зміну позовних вимог №10/08-22/202 від 10.08.2010р., відповідно до якої Позивач відмовляється від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „МегаметалосвітВ» та просить стягнути суму основного боргу у розмірі 34 689,00 грн. лише з Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» . Згідно з поясненнями, представленими у судовому засіданні 17.08.2010р., Позивач просить розцінювати заяву про зміну позовних вимог, як заяву про відмову від позовних вимог до Відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю „МегаметалосвітВ» .

Ухвалою від 17.08.2010р. судом прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» від позовних вимог до обумовленої вище особи та припинено провадження по справі №22/202 за позовною заявою Позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю „МегаметалосвітВ» про стягнення 34 689,00 грн.

18.09.2009р. представником Позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надані пояснення по справі №б/н від 18.09.2009р., за змістом яких доказом надсилання листа №07/1415 від 08.12.2008р. Відповідачу є реєстрація відправлення даного листа в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, а також відбиток номеру телефону отримувача, дати та часу відправлення у верхній частині цього документа.

Представник Позивача у судовому засіданні 14.09.2010р. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви №10/08-22/202 від 10.08.2010р.

Представник Відповідача у судове засідання 14.09.2010р. не з'явився, витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» повідомлене про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Покупця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Продавцем) не шляхом укладення договору у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом оформлення рахунків-фактур на оплату замоленого товару та вчинення дій, які виразилися у фактичному перерахунку попередньої оплати Відповідачу за товари, що повинні бути поставлені. Дане відповідає статті 173, 181 Господарського кодексу України

Згідно зі ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Положеннями ст.184 Господарського кодексу України визначені особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів, якими обумовлено, що при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ст.638 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Одночасно ст.640 Господарського кодексу України встановлено момент укладення договору, яким є одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За визначеннями ст.642 Господарського кодексу України, прийняття пропозиції - це відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт), що виражена у вчиненні дії відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), тобто засвідченні її бажання укласти договір, та ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріали справи містять рахункі-фактури №СФ-0000246 від 16.04.2007р., №СФ-0000205 від 11.07.2007р., №278 від 18.09.2007р. виставлені Відповідачем, у яких викладена суть умов правочину - визначено найменування Постачальника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» та найменування Отримувача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» , асортимент, кількість, одиницю виміру товару, що запропоновано поставити та вартість товару з урахуванням податку на додану вартість. Рахунки скріплені підписом та печаткою з боку Відповідача.

Згідно представлених суду рахунків, загальна вартість товару за ними становить 34 689,00 грн.

Отже, шляхом надання Позивачу Відповідачем наведених рахунків-фактур останнім вчинено оферту щодо укладання правочину, який за своєю суттю є договором купівлі-продажу.

У відповідності до платіжних доручень №2068 від 20.09.2007р., №1941 від 23.08.2007р., №1911 від 09.08.2007р., №1874 від 03.08.2007р., Позивачем здійснено оплату за призначенням платежу (мовою оригіналу): „за сеткуВ» або згідно рахунку №СФ-0000246 від 16.04.2007р., або №СФ-0000205 від 11.07.2007р., чи №278 від 18.09.2007р. відповідно, у загальному розмірі 34 689,00 грн. Тобто, Позивачем вчиненні дії згідно з вказаними у пропозиції умовами договору (сплата суми грошей, встановленої у рахунках). Таким чином, Позивач засвідчив бажання укласти договір купівлі-продажу товару, обумовленого у зазначених рахунках у спрощений спосіб (пропозиція Відповідача акцептована Позивачем).

За викладених обставин, приймаючи до уваги встановлені факти, між учасниками процесу, у розумінні положень наведених норм Господарського кодексу України, що кореспондуються з положеннями Цивільного кодексу України, укладені правочини спрощеним способом, що за своїм змістом та правовою природою є договорами купівлі-продажу та підпадають під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеними нормами матеріального права кореспондується стаття 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

З платіжних доручень №2068 від 20.09.2007р., №1941 від 23.08.2007р., №1911 від 09.08.2007р., №1874 від 03.08.2007р. вбачається сплата Позивачем 100% вартості товару у розмірі 34 689,00 грн. з призначенням платежу, як вже було зазначено, „за сеткуВ» та відповідно до кожного з рахунків-фактур, що містять матеріали справи.

Отже, Позивачем виконані передумови поставки продукції.

З огляду на наведені обставини, судом встановлено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань перед Відповідачем з перерахування попередньої оплати, що свідчить про акцепт відносно угоди щодо постачання товару переліченого у рахунках-фактурах №СФ-0000246 від 16.04.2007р., №СФ-0000205 від 11.07.2007р., №278 від 18.09.2007р.

Приймаючи до уваги вчинені дії Позивачем та вишевизначені висновки суду, відбулось укаледння угоди у спрощений спосіб. Дане має наслідком у розумінні статті 662 Цивільного кодексу України встановлення обов'язку продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (у спірному випадку рахунками-фактурами).

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До матеріалів справи додано лист №25/06-060 від 25.06.2010р., згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про повернення заборгованості в термін 7 календарних днів шляхом поставки товару або повернення передплати. Факт відправлення Відповідачу зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №5885 від 29.06.2010р.

З огляду на дату відправлення вимоги №25/06-060 Відповідачу (29.06.2010р.) та враховуючи поштовий перебіг, встановлений у відповідності до п.п.4.1.4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказівВ» у кількості 5 днів, строк виконання зобов'язання по поставці товару, обумовленого у рахунках-фактурах на суму 34 689,00 грн., відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, не пізніше 12.07.2010р.

Проте, Відповідачем свої зобов'язання з постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» в строк по 12.07.2010р. всупереч вимогам ст.ст.525, 526, 662 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України не виконане.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

В порушення вимог наведених норм процесуального права відповідних доказів постачання Відповідачем товару Позивачу в установлені терміни або повернення останньому суми попередньої передплати до матеріалів справи не надано.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписом ст.693 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

За таких обставин, враховуючи факт невиконання Відповідачем своїх зобов'язань перед Позивачем за конклюдентним правочином в частині постачання товару в строк по 12.07.2010р., суд дійшов висновку про наявність у останнього права вимагати від Продавця повернення перерахованої попередньої оплати в сумі 34 689,00 грн.

Одночасно, матеріали справи містять копію фіскального чеку №1159 від 10.08.2010р. та опис вкладення до цінного листа на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» , що містить відбиток штампу поштового відділення датований 10.08.2010р., відповідно до якого Позивачем направлено вдруге вимогу №25/06-060 від 25.06.2010р., а також лист на повернення грошових коштів №25/06-060 від 25.06.2010р. Ним останній просить Відповідача повернути перераховані йому грошові кошти у загальній сумі 34 689,00 грн.

З огляду на те, що за приписами Господарського процесуального кодексу України, судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доказів повернення Позивачу сплаченої суми попередньої оплати за непоставлену продукцію Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Приймаючи до уваги наведені обставини, грошове зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати у зазначеному розмірі не виконане.

На підставі викладеного, вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 34 689,00 грн. підлягають задоволенню.

Державно мито та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» , м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» , м.Житомир, про стягнення суми основного боргу 34 689,00 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» (10000, м.Житомир, вул.Київська, 77, ЄДРПОУ 22119233, р/р26003057147600 в АТ „УкрсиббанкВ» м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» (83054, м.Донецьк, вул.Поліграфічна, 1, ЄДРПОУ 33454474, р/р26003051703450 в ДРУ КБ Приватбанка в м.Донецьку, МФО 335496) 34 689,00 грн. суми попередньої оплати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнолія-БудмонтажсервісВ» (10000, м.Житомир, вул.Київська, 77, ЄДРПОУ 22119233, р/р26003057147600 в АТ „УкрсиббанкВ» м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-СервісВ» (83054, м.Донецьк, вул.Поліграфічна, 1, ЄДРПОУ 33454474, р/р26003051703450 в ДРУ КБ Приватбанка в м.Донецьку, МФО 335496) відшкодування сплаченого державного мита в сумі 346,89 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 14.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7. Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя Соболєва С.М.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >