Рішення

від 20.07.2016 по справі 910/28468/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016Справа №910/28468/15

За позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_2; 2. ОСОБА_3; 3. Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_4 - представник за довіреністю № б/н від 08.02.2016 р. від відповідача:не з'явився; від першої третьої особи:не з'явився; від другої третьої особи:не з'явився; від третьої третьої особи:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" (далі - відповідач, ТОВ "Геміні") про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Геміні", на підставі якого було зареєстровано зміни до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.10.2015 року за №10681050020000918.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28468/15, розгляд справи призначено на 04.12.2015 та витребувано у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні".

Разом із позовною заявою до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову, а саме шляхом заборони Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві проводити будь-які реєстраційні дії, що стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні".

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України, суд встановив, що клопотання про забезпечення позову буде розглянуто під час судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 04.12.2015 року наполягав на задоволенні позовних вимог, надав усні пояснення по справі, а також просив долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Крім того, безпосередньо у судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із клопотанням про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів.

Представник відповідача у судове засідання 04.12.2015 року не з'явився, втім, 03.12.2015 року до Господарського суду міста Києва надійшло електронне повідомлення від ТОВ "Геміні", в якому відповідач просив відкласти розгляд справи на іншу дату, обґрунтовуючи це неможливістю направлення у призначене судове засідання повноважного представника.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та відклав розгляд справи на 15.01.2016 року.

Судом, з урахуванням клопотання відповідача від 15.01.2016 року, відповідно до вимог статті 129 Конституції України та статті 4-4 ГПК України забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

У судове засідання 15.01.2016 року представник позивача не з'явився, проте через відділ діловодства суду надав клопотання, в якому просив у випадку надходження реєстраційної справи до суду в строк до 15.01.2016 року - відкласти розгляд справи на іншу дату.

Представник відповідача проти позову заперечував та звернувся до суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, який є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні" та Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Крім того, 15.01.2016 року від ОСОБА_2 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши наявні у справі клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, суд встановив, що заявлені клопотання буде розглянуто підчас судового процесу з урахуванням вимог ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представника позивача, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи № 910/28468/15 на 20.01.2016 року.

У судове засідання 20.01.2016 року представник позивача не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та наполягав на залученні до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Розглянувши у судовому засіданні вказані клопотання суд дійшов висновку про необхідність їх задовольнити.

Представник відповідача, після вирішення судом питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, заявив клопотання про зупинення провадження у справі з метою належного повідомлення ОСОБА_3 (Росія) про час і місце розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та зупинено провадження у справі до 20.07.2016 року до виконання судового доручення.

11.03.2016 року Господарським судом міста Києва було направлено до Арбітражного суду міста Москви доручення про вручення документів.

23.05.2016 року через відділ діловодства суду надійшла Ухвала (повідомлення) Арбітражного суду міста Москви про неможливість виконання судового доручення у зв'язку з неявкою ОСОБА_3 у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 року було поновлено провадження у справі № 910/28468/15.

У судовому засіданні 20.07.2016 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про їх уточнення від 20.07.2016 року.

Відповідно до вказаної заяви позивач бажає викласти позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ", оформлене протоколом № 5 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" від 08.10.2015 року, щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ", на підставі якого було зареєстровано зміни до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.10.2015 року за № 10681050020000918.

Відповідно до п 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Суд дійшов висновку, що позивачем змінено предмет позову, тому позовні вимоги будуть розглядатися з урахуванням таких змін.

15.07.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем по справі подано повідомлення про скасування довіреності, видану на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, щодо представництва в судах України.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Крім того, у судовому засіданні 20.07.2016 року було розглянуто клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві проводити будь-які реєстраційні дії, що стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні", у задоволенні якого відмовлено з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 66 , 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді заборони особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з абз. 3 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Абзацом 3 п. 3 даної постанови пленуму адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України .

Позивачем не достатньо обґрунтовано те, що невжиття заходів до забезпечення позову, може вплинути на виконання рішення Господарського суду м. Києва у разі задоволення позовних вимог. Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.07.2016 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, які прибули в судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору про продаж частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" від 16.04.2009 № 1057 ОСОБА_1 набула право власності на частку у Статутному капіталі у розмірі 4 900, 00 грн., що складає 35% від загального розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ".

08.10.2015 відбулися загальні збори учасників ТОВ "ГЕМІНІ", на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом № 5 від 08.10.2015, зокрема, про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "ГЕМІНІ" за систематичне невиконання своїх обов'язків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ".

09.10.2015 відповідні зміни були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві за № 10681050020000918.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ", на підставі якого було зареєстровано зміни до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.10.2015 року № 10681050020000918.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України "Про господарські товариства".

Відповідно до ст. 111 Закону України "Про господарські товариства" законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Ст. 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно зі ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Положеннями ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що до компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства та виключення учасника з товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення у формі постанови "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13, у пункті 17 якої зазначається, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

У відповідності до п. 2.11. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, зокрема, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.

Права учасників господарського товариства визначені приписами ст. 116 Цивільного кодексу України. Крім того, учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом. Зокрема, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічні положення закріплені у ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на дату проведення оспорюваних загальних зборів), відповідно до якої учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).

Як зазначено в п.п. 2.12, 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин", рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13).

З матеріалів справи вбачається, що позивача не було в установленому чинним законодавством порядку повідомлено про час, місце та порядок денний проведення загальних зборів, які відбулися 08.10.2015, що порушило його права як учасника Товариства, оскільки на даних загальних зборах були розглянуті питання, що безпосередньо впливають на корпоративні права позивача.

Як вбачається з протоколу № 5 загальних зборів учасників Товариства від 08.10.2015, на зборах були присутні учасники Товариства: ОСОБА_2, якому належить частка у розмірі 3 220, 00 грн., що складає 23,00% від загального розміру статутного капіталу Товариства, та ОСОБА_3, якому належить частка у розмірі 5 740,00 грн., що складає 41,00 % від загального розміру статутного капіталу Товариства.

Відповідно до п. 16.1. Статуту відповідача, в редакції, вищим органом Товариства є Загальні збори його учасників. Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Відповідно до п. 16.6. Статуту про проведення Загальних зборів Учасники повідомляються усно чи письмово не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів з визначенням часу і місця проведення Загальних зборів та порядку денного.

Доказів повідомлення позивача про дату, час, місце проведення загальних зборів учасників Товариства, а також про порядок денний загальних зборів відповідачем або третіми особами суду надано не було.

Факт відсутності позивача на загальних зборах учасників Товариства, що відбулися 08.10.2015, підтверджений матеріалами справи та сторонами у справі не спростовується.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про порушення відповідачем вимог положень ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" під час скликання загальних зборів учасників Товариства, що відбулися 08.10.2015, а також прав та законних інтересів його учасника - ОСОБА_1

Вказане є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ", оформленого протоколом № 5 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" від 08.10.2015 року, щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ", на підставі якого було зареєстровано зміни до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.10.2015 № 10681050020000918.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" (03040, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 1; код ЄДРПОУ 31862302), оформлене протоколом № 5 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" від 08 жовтня 2015 року, щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ", на підставі якого було зареєстровано зміни до установчих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09 жовтня 2015 року за №10681050020000918.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕМІНІ" (03040, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 1; код ЄДРПОУ 31862302) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн., видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.07.2016 р.

Суддя Ю.О.Підченко