Постанова

від 26.07.2016 по справі 9/118-12/4

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 9/118-12/4 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2016 року

та на рішення господарського суду Київської області від 29 січня 2016 року

у справі № 9/118-12/4

господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "ЗУБР"

за участю Прокуратури Київської області

про зобов'язання передати будівлю та підписати акт приймання-передачі будівлі

за участю представників

позивача - Абросімова О.В.,Пісна М.В., Єркін М.М. відповідача - Кирпичова Т.Б.

третіх осіб - 1. Мотрич А.С. 2. Собадин А.В.

прокуратури Романов Р.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріко" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області, третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "ЗУБР" за участю Прокуратури Київської області про зобов'язання передати будівлю та підписати акт приймання-передачі будівлі.

Рішенням господарського суду Київської області від 08 червня 2015 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 року у справі №9/118-12/4 відмовлено ТОВ "Іріко" в задоволенні позову повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 грудня 2015 року скасовано рішення господарського суду Київської області від 08 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року у справі № 9/118-12/4, а справу передано до господарського суду Київської області для нового розгляду.

Скасовуючи вищезазначені рішення та постанову Вищий господарський суд України зазначив, що згідно з висновком судово-економічної експертизи за №715/13-45 від 24 квітня 2014 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: балансова вартість будівлі Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А станом на 01 січня 1996 року складає 16633000 крб.; будівля Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79- А ввійшла до акту оцінки вартості майнового комплексу Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос" від 16 січня 1996 року; будівля Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79- А ввійшла до складу цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", придбаного товариством покупців банно-прального комбінату "Лотос" та ввійшла до ціни договору купівлі - продажу державного майна від 29 березня 1996 року №4.

Рішенням господарського суду Київської області від 29 січня 2016 року (суддя Мальована Л.Я.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2016 року (судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Лобань О.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з зазначеними рішенням та постановою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29 січня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 березня 1996 року між Представництвом Фонду державного майна в Бориспільському районі та Товариством покупців підприємства банно-прального комбінату "Лотос" укладено договір №4 купівлі-продажу майна Державного комунально-виробничо-комерційного підприємства банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях 79, відповідно до умов якого майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.

Наказом директора ДКВКП банно-пральний комбінат "Лотос" ОСОБА_13, затвердженим 25 грудня 1995 року начальником Представництва Фонду державного майна України в Бориспільському районі ОСОБА_14, було створено інвентаризаційну комісію у складі: голова комісії - ОСОБА_13 (директор підприємства), члени комісії: ОСОБА_15, (механік), ОСОБА_16 (приймальник), ОСОБА_17 (лаборант) та наказано комісії в строк до 20 січня 1996 року подати до комісії з оцінки вартості майна протокол про результати інвентаризації. Цим же наказом було створено комісію з оцінки вартості майна банно- прального комбінату "Лотос", до складу якої ввійшли: голова комісії - ОСОБА_13 (директор підприємства), члени комісії: ОСОБА_18 (головний бухгалтер), ОСОБА_19 (представник фонду державного майна України в Бориспільському районі), ОСОБА_20 (економіст управління економіки районної держадміністрації), ОСОБА_21 (начальник районного фінансового відділу) та наказано комісії з оцінки вартості майна в строк до 25 січня 1996 року подати акт оцінки вартості майна до Фонду державного майна України в Бориспільському районі.

Відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 16 січня 1996 року, склад якої вищезазначеним наказом, станом на 01 січня 1996 року було визначено вартість основних фондів в розмірі 3 581 483 000 крб., знос основних фондів - 1 349 480 000 крб.

Залишкова вартість всіх основних фондів Державного комунального виробничо-комерційного підприємства Банно-прального комбінату "Лотос" станом на 01 січня 1996 року складає 2 232 003 000 крб. (балансова вартість в розмірі 3 581 483 000 крб. - знос основних фондів в розмірі 1 349 480 000 крб.).

Відповідно до балансу підприємства станом на 01 січня 1996 року залишкова вартість основних фондів (код рядка 010) складає 2 232 млн. крб., знос (код рядка 011) - 1 349 млн. крб., первісна вартість (код рядка 012) - 3581млн. крб., що повністю відповідає протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 16 січня 1996 року.

Згідно з інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей підприємства "Лотос" від 01 січня 1996 року, 03 березня 1996 року було здійснено оцінку 21 одиниці основних засобів та визначено їх балансову вартість в розмірі 372 597 429 крб. Серед них відсутнє приміщення підприємства.

Відповідно до зазначених у відомості розрахунку вартості основних фондів станом на 01 січня 1996 року балансова вартість основних фондів без врахування будівлі становить 372597429 крб., залишкова вартість - 24 289 000 крб.

Відповідно до балансу підприємства (без будівлі) станом на 01 січня 1996 року залишкова вартість основних фондів (код рядка 010) складає 24 289 109 крб., знос (код рядка 011) - 348 308 320крб., первісна вартість (код рядка 012) - 372 597 429 крб.

Дані балансу підприємства (без будівлі) відповідають даним, що містяться в інвентаризаційному описі товарно-матеріальних цінностей та відомості розрахунку вартості основних фондів станом на 01 січня 1996 року.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що згідно з актом оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженого представництвом Фонду державного майна України в Бориспільському районі від 30 січня 1996 року, вартість відчужуваного майна становить 258781000 крб.

Відповідно до акту оцінки цілісного майнового комплексу від 30 січня 1996 року, підписаного складом комісії визначеним наказом, затвердженим 25 грудня 1995 року начальником Представництва Фонду державного майна України в Бориспільському районі ОСОБА_14, вартість майна, що підлягає приватизації становить 258 781 тис. крб. (рядок 16) та складається із залишкової вартості основних фондів в розмірі 24 289 тис. крб. збільшення вартості майна на суму дооцінки, що враховує потенційну прибутковість в розмірі 234 492 тис. крб. (рядок 15.2.). Крім того, в акті зазначено, що балансова вартість основних фондів складає 372 597 тис. крб.

Згідно з інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей підприємства "Лотос" від 03 січня 1996 року здійснено оцінку 21 одиниці основних засобів та визначено їх балансову вартість в розмірі 372 597 429 крб., проте серед них відсутнє приміщення підприємства.

Згідно з інвентаризаційною відомістю розрахунку вартості основних фондів станом на 01 січня 1996 року балансова вартість основних фондів без врахування будівлі становить 372597429 крб., залишкова вартість - 24289000 крб., а саме:

№Найменування основних фондівБалансова вартість, крб.Залишкова вартість, крб. 1.Сушильний барабан 14 212 000 4 558 499 2.Сушильний барабан 16 451 428 - 3.Пральна машина 19 011 000 - 4.Пральна машина 19 011 000 - 5.Електрокамін 4 634 000 - 6.Електрокамін 3 738 000 - 7.Холодильник "Донбас" 3 164 000 - 8.Електронагрівач 49 334 000 - 9.Соленагрівач 3 310 000 - 10.Суш прес каток 36 212 000 - 11.Пральна машина 14 894 000 - 12.Пральна машина 17 133 000 - 13.Пральна машина 17 133 000 - 14.Центрофуга 7 301 000 - 15.Центрофуга 1 1 584 000 - 16.Пральна машина 45 752 000 - 17.Пральна машина 8 946 000 - 18.Сушильний агрегат 28 035 072 - 19.Сушильний барабан 16 198 000 - 20.Насос 118 272 200 9 865 305 21.Насос 118 272 200 9 865 305 Всього 372 597 429 24 289 109

Відповідно до інвентаризаційної відомості розрахунку вартості будівлі Державного комунального виробничо-комерційного підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", м. Бориспіль, вул. Київський шлях 79, станом на 01 січня 1996 року балансова вартість з послідуючою індексацією складає 3 208 886 000 крб., залишкова вартість - 2 207 714 000 крб.

Згідно з довідкою Державного підприємства "Лотос", наданою начальнику Представництва Фонду державного майна України в Бориспільському районі, станом на 01 січня 1996 року балансова вартість будівлі банно-прального комбінату "Лотос" становить 3.208.886.000 крб.

Вищезазначене підтверджується також протоколом комісії з оцінки вартості майна підприємства "Лотос", на засіданні якої були присутні всі члени товариства покупців підприємства "Лотос". Згідно з зазначеним протоколом майно підприємства без будівлі згідно оціночного акту становить 24 289 000 крб.

Відповідно до п. 7 розділу II Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1995 року № 36, яка діяла на час виникнення спірних відносин, у разі викупу об'єкта приватизації, якщо до його майна не включаються будівлі та споруди, вартість майна визначається відповідно до цієї методики з обов'язковою дооцінкою, яка враховує його потенційну прибутковість.

Отже, обов'язкова дооцінка майна проводиться у випадку приватизації об'єкта без будівель та споруд.

Пунктом 10 розділу II методики, визначено, що вартість майна, яка враховує його потенційну прибутковість, визначається відповідно до Положення про визначення вартості об'єктів приватизації з урахуванням їх потенційної прибутковості, яке затверджується Фондом державного майна, Мінекономіки, Мінфіном та Мінстатом.

Відповідно до п. 5 розділу II Положення про визначення вартості об'єктів приватизації з урахуванням їх потенційної прибутковості, затвердженого Фондом державного майна України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Міністерства статистики України від 27 лютого 1995р. К216/40/30/63 визначення вартості об'єкта приватизації з урахуванням його потенційної прибутковості базується на розрахунку очікуваної (потенційної) суми прибутку, який може отримати покупець за певний період експлуатації об'єкта приватизації, в порівнянні її з відповідною вартістю майна, визначеною відповідно до розділу III методики оцінки вартості об'єктів приватизації.

Згідно з п. 14 розділу III зазначеного положення вартість об'єкта приватизації з урахуванням потенційної прибутковості згідно з цим положенням визначається комісією з приватизації цього об'єкта. Після цього складається акт встановленого зразка (додаток 3), який затверджується керівником органу приватизації.

На виконання даного пункту положення комісією з приватизації складено Акт визначення потенційної прибутковості підприємства "Лотос", затверджений 30 січня 1996 року представництвом ФДМ України в Бориспільському районі, підписаний повноважним складом осіб.

Під час розрахунку суми очікуваного (потенційного) прибутку об'єкта приватизації враховувалася лише балансова вартість "машин, обладнань, транспортних засобів" в розмірі 372 597 тис. крб., а балансова вартість "будівель, споруд, передавальних пристроїв" не враховувалась: навпроти цього пункту зроблено прочерк.

Таким чином, вартість майна, що підлягає приватизації в розмірі 258 781 тис. крб. складається із залишкової вартості 21 одиниці основних фондів (без врахування вартості приміщення) в розмірі 24 289 тис. крб. та суми дооцінки, яка враховує його потенційну прибутковість в розмірі 234 492 тис. крб.

Відповідно до п. 1.4 договору зазначений в цьому договорі об'єкт продано за 258781000 крб.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за договором купівлі-продажу майна цілісного майнового комбінату банно-прального "Лотос" від 29 березня 1996 року продано майно без будівлі.

Залишкова ж вартість самої будівлі в розмірі 2.207.714.000 крб. перевищує вартість проданого об'єкта приватизації.

Судами з наявної в матеріалах справи відомості індексації основних фондів і нарахування зносу, підписаної директором та головним бухгалтером підприємства банно-прального комбінату "Лотос", встановлено, що на час приватизації вартість майна підприємства разом з будівлею становила 3.581.483.429 крб.

Крім того, відповідно до норм приватизаційного законодавства, які передбачали порядок викупу майна підприємств разом з будівлями, які діяли на той час.

Відповідно до ч. І ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин, об'єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва.

Водночас ч. 3 цієї статті передбачено, що будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів.

Відповідні положення містяться й в ч. 4 ст. 5 Закону України від 04 березня 1992 року "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції від 30 березня 1995 року, що діяла на момент здійснення приватизації, зокрема, укладення договору купівлі - продажу № 4 від 29 березня 1996 року) будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Республіки Крим чи місцевої Ради народних депутатів.

З наведених норм вбачається, що законодавством передбачено два способи приватизації: перший - приватизація об'єкта малої приватизації, яким є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, з будівлею (приміщенням, спорудою) в якій він розташований, другий - приватизація об'єкта малої приватизації, яким є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, без будівлі (приміщення, споруди) за наявності передбачених законом підстав.

Таким чином, відповідно до положень зазначеного закону об'єкт приватизації може розташовуватися як самостійно, так і в будівлях (спорудах, приміщеннях).

Більш конкретно зміст поняття цілісного майнового комплексу в розумінні вимог законодавства про приватизацію наведено у абзаці 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" у редакції на час існування спірних правовідносин, відповідно до якого до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Зазначене підтверджує те, що цілісним майновим комплексом може бути майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, без будівлі (споруди, приміщення).

Окрім того, положенням ч. 3 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", згідно з якою будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації.

Будівля може приватизуватися лише за бажанням покупця. Однак, коли покупець не бажає приватизувати будівлю, він може приватизувати майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які в ній розташовані, що також є об'єктом приватизації як цілісний майновий комплекс.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують надання згоди/виявлення бажання товариством покупців підприємства банно-прального комбінату "Лотос" на приватизацію зазначеної будівлі.

Навпаки, згідно з протоколом комісії з оцінки вартості майна підприємства "Лотос", до якої входили представники Товариства покупців підприємства "Лотос", майно підприємства без будівлі згідно оціночного акту становить 24 289 000 крб., потрібно внести готівкою 258 781 тис, крб. ухвалили провести приватизацію майна підприємства без будівлі шляхом викупу.

В пункті 1.1 договору № 4 купівлі-продажу державного майна, укладеного 29 березня 1996 року, зазначено про те, що продавець зобов'язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комбінату банно-прального "Лотос", не свідчить, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, про передачу покупцю будівлі, а за своїм змістом передбачає, що предметом договору є цілісний майновий комплекс, який складається з майна підприємства (без будівлі).

Пунктом 1.2. договору визначено, що право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

21 вересня 1996 року було складено Акт передачі майна Державного комунального підприємства банно-прального комбінату "Лотос", який підписано представником Фонду державного майна Бориспільського району та Директором Колективного підприємства "Лотос". Згідно з цим Актом продавець передає, а покупець приймає продане шляхом викупу майно без приміщення вартістю 258 781 000 крб. Також в акті зазначено, що передано основних засобів вартістю 24 289 000 крб. та нематеріальні активи вартістю 234 492 000 крб.

Пунктом 16 Положення про визначення вартості об'єктів приватизації з урахуванням їх потенційної прибутковості, затвердженого Фондом державного майна України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Міністерства статистики України від 27 лютого 1995 року №216/40/30/63, яке діяло на час виникнення спірних відносин, передбачено, сума дооцінки у приватизованого підприємства є нематеріальним активом з ознакою "гудвіл".

Таким чином вартість, переданих 21 серпня 1996 року за актом передачі основних засобів та нематеріальних активів повністю відповідає вартості проданого майна за договором купівлі-продажу від 29 березня 1996 року та не включає вартості приміщення.

За приписами ч. 2 ст. 12 Закону України від 06 березня 1992 року №2171-ХІІ "Про приватизацію невеликих державних підприємств малу приватизацію)" (в редакції від 20 лютого 1996 року) безоплатна передача у власність будівель (споруд, приміщень) не допускається.

Під час визначенні балансової вартості будівлі в розмірі 16 633 000 крб. та вирішенні питання стосовно входження вартості будівлі до акту оцінки вартості цього майнового комплексу та до ціни договору купівлі - продажу державного майна від 29 березня 1996 року №4, експерт посилається на копії документів, наданих ТОВ "Іріко", а саме: звіряльної відомості результатів інвентаризації основних засобів станом на 01 січня 1996 року; акту приймання - передачі на баланс у власність ТОВ "Іріко" приватизованого майна цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос" його власником Товариством покупців Банно-пральний комбінат "Лотос" засновником ТОВ "Іріко" від 02 грудня 1996 року; копії протоколу засідання комісії з оцінки вартості цілісного майнового комбінату банно-прального "Лотос" від 16 січня 1996 року; копії протоколу засідання інвентаризаційної комісії за наслідком розгляду звіряльної відомості результатів інвентаризації основних засобів підприємства "Лотос" від 17 січня 1996 року №1.

Зазначені копії документів відсутні в матеріалах приватизаційної справи, однак слід зазначити, що балансова вартість будівлі Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", визначена судовим експертом в розмірі 16 633 000 крб., протирічить балансовій вартості цієї будівлі, зазначеної в звіряльній відомості результатів інвентаризації основних засобів станом на 01 січня 1996 року, на яку посилається експерт в своєму висновку.

Таким чином, документи, подані ТОВ "Іріко" щодо вартості будівлі, на підставі яких судовий експерт дійшов висновку про входження вартості будівлі до акту оцінки вартості цього майнового комплексу та до ціни договору купівлі - продажу державного майна, містять суперечливі дані та взагалі не містяться в матеріалах приватизаційної справи.

Натомість матеріали приватизаційної справи засвідчують, що станом на 01 січня 1996 року:

Балансова вартість всіх основних фондів - 3 581 483 000 крб.;

Балансова вартість будівлі - 3 208 886 000 крб.;

Балансова вартість основних фондів без будівлі (рухомого майна) - 372 597 429 крб.;

Залишкова вартість всіх основних фондів - 2 232 003 000 крб.;

Залишкова вартість будівлі - 2 207 714 000 крб.;

Залишкова вартість основних фондів без будівлі (рухомого майна) - 24 289 109 крб.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи за №715/13-45 від 24 квітня 2014 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: балансова вартість будівлі Державного комунального підприємства банно - пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А станом на 01 січня 1996 року складає 16633000 крб.; будівля Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А ввійшла до акту оцінки вартості майнового комплексу Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос" від 16 січня 1996 року; будівля Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А ввійшла до складу цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", придбаного товариством покупців банно-прального комбінату "Лотос" та ввійшла до ціни договору купівлі-продажу державного майна від 29 березня 1996 року №4.

Судовий експерт, встановивши, що балансова вартість будівлі Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А станом на 01 січня 1996 року складає 16 633 000 крб., дійшов до висновку, що зазначена будівля ввійшла до акту оцінки вартості цього майнового комплексу, та на підставі цього до ціни договору купівлі - продажу державного майна від 29 березня 1996 року №4.

Відповідно до акту оцінки цілісного майнового комплексу від 30 січня 1996 року вартість майна, що підлягає приватизації становить 258 781 тис, крб. (рядок 16) та складається із залишкової вартості основних фондів в розмірі 24 289 тис, крб. (рядок 2) збільшення вартості майна на суму дооцінки, що враховує потенційну прибутковість в розмірі 234 492 тис. крб. (рядок 15.2.).

Отже, вартість майна, що підлягає приватизації визначається виключно на підставі залишкової, а не балансової вартості основних фондів, та суми дооцінки, що враховує потенційну прибутковість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що експертом не досліджувалося питання, якою була залишкова вартість спірної будівлі, відповідно, останній не міг вирішити питання стосовно входження вартості будівлі до акту оцінки вартості цього майнового комплексу та до ціни договору купівлі - продажу державного майна від 29 березня 1996 року №4.

В той же час, в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують, що балансова вартість будівлі станом на 01 січня 1996 року склала 3.208.886.000 крб., залишкова вартість - 2.207.714.000 крб.

Суди встановили, що жодний документ з приватизаційної справи (копія якої міститься в матеріалах даної судової справи) не містить відомостей, що балансова вартість будівлі Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А станом на 01 січня 1996 року складає 16633000 крб.

Рішенням господарського суду Київської області від 17 вересня 2010 року у справі №14/033-09 позовні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради до ТОВ "Іріко", ТОВ "Марія", Бориспільської міської ради Київської області (далі відповідач 3), Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (далі відповідач 4), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Комунального підприємства Бориспільської районної ради "Житлово-комунальний комбінат", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 4, - Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації", про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, визнання права власності на приміщення, витребування приміщення з чужого незаконного володіння задоволено повністю.

Так, судом визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області № 276 від 24 березня 2009 року "Про оформлення права власності ТОВ "Іріко" на цілісний майновий комплекс - банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А"; визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - банно-пральний комбінат "Лотос" від 24 квітня 2009 року, укладений між ТОВ "Іріко" та ТОВ "Марія", посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 880; визнано право власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської із районної ради Київської області на приміщення банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область; витребувано у ТОВ "Марія" на користь територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області приміщення банно-прального комбінату "Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 липня 2011 року вищезазначене рішення від 17 вересня 2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 жовтня 2011 року рішення господарського суду Київської області від 17 вересня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 липня 2011 року у справі № 14/033-09 залишено без змін.

Зазначеним рішенням господарського суду Київської області встановлено, що приміщення банно-прального комбінату „Лотос", що знаходиться за адресою вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, не увійшло до складу майна, що перейшло у власність Товариства покупців, членів трудового колективу підприємства „Лотос" на підставі договору № 4 купівлі-продажу державного майна під час викупу від 29 березня 1996 року, укладеного між Товариством покупців, членів трудового колективу підприємства „Лотос" та Представництвом в Бориспільському районі РВ ФДМУ по Київській області.

Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно, обставини невходження вартості приміщення банно-прального комбінату „Лотос",що знаходиться за адресою вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками удів попередніх інстанцій про те, що будівля Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос" не була придбана Товариством покупців підприємства банно-прального комбінату "Лотос" за договором від 29 березня 1996 року купівлі-продажу №4, а отже позовні вимоги про зобов'язання передати ТОВ "Іріко" будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос", розташовану за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м., та укласти на протязі 7 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили акт приймання-передачі будівлі цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос" відповідно до умов договору купівлі-продажу державного майна № 4 від 29.03.1996 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявників касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іріко" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2016 року у справі № 9/118-12/4 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков