У х в а л а
11 листопада 2016 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоЖайворонок Т.Є., суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., -
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» (далі - ТОВ «Іріко») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року у справі № 9/118-12/4 за позовом ТОВ «Іріко» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області, комунальне підприємство Бориспільської районної ради «ЗУБР», за участю прокуратури Київської області, про зобов'язання передати будівлю та підписати акт приймання-передачі будівлі,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду Київської області від 29 січня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Іріко» про зобов'язання передати будівлю та підписати акт приймання-передачі будівлі відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року касаційну скаргу ТОВ «Іріко» залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2016 року залишено без змін.
У жовтні 2016 року до Верховного Суду України надійшла заява ТОВ «Іріко» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року у справі № 9/118-12/4 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 8 квітня 2010 року у справі № 10/129-07, від 19 березня 2013 року у справі № 5020-3/226-1904/2011, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ст. 111 21 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402- VIII , ст. ст. 111 16 , 111 17 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а :
Відмовити у допуску справи № 9/118-12/4 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2016 |
Оприлюднено | 16.11.2016 |
Номер документу | 62692622 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Верховний Суд України
Жайворонок Т.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні