Рішення

від 26.07.2016 по справі 914/1264/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016р. Справа№ 914/1264/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добробут»,

м. Пустомити

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбудконтракт Плюс», м. Львів

про: стягнення 190 052,07 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Думин В.Я.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - дов. №б/н від 06.05.2016 року,

відповідача: ОСОБА_2 -дов. №б/н від 02.06.2016 р.

Учасникам судовго процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добробут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбудконтракт Плюс» про стягнення 167 969,46 грн. Ухвалою від 13.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.05.2016 року.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору оренди баштового крану марки КБ-403 Б від 14 квітня 2015 року не здійснив в повному обсязі сплату орендної плати, внаслідок чого в останього перед позивачем виникла основна заборгованість в сумі 81 676,00 грн. Крім того, позивачем відповідачу нараховано до стягнення 73 363, 49 грн. - пені, 6 728,30 грн. - інфляційних втрат, 1 449, 67 грн. 3% річних, збитки на відновлення пошкодженого крану у сумі - 4 752 грн. та просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

В судове засідання 24.05.2016 року представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 13.05.2016 року виконав частково.

В судове засідання 24.05.2016 року представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 13.05.2016 року не виконав.

Ухвалою господарського суду Львівської області 24.05.2016 року розгляд справи відкладено на 02.06.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації (за вх. №2957/16 від 02.06.2016 року) представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:

«Прийняти уточнену позовну заяву.

Прийняти рішення, яким стягнути з відповідача - ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» на користь ОСОБА_3 «БК Добробут» заборгованість в сумі - 164 569,77 гривень, в тому числі основного боргу - 81 676,00 гривень, пеню у сумі - 70 258,54 гривень, індексу інфляції - 6 728,30 гривень, 3 % річних - 1154,93 гривень, збитки на відновлення пошкодженого крану у сумі - 4752,00 гривень.

Судовий збір покласти на відповідача.»

В судове засідання 02.06.2016 року представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року виконав частково. Просить прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

В судове засідання 02.06.2016 року представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року виконав частково. Підтримав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні. Щодо прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог покладається на розсуд суду.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації (за вх. № 23117/16 від 02.06.2016 року) представник відповідача подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи та подати нормативно обґрунтований відзив на позовну заяву.

У пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача (вх. №2957/16 від 02.06.2016 р.) про зміну (уточнення) позовних вимог, яку суд розцінює, як заяву про зменшення позовних вимог, прийнята судом до розгляду протокольною ухвалою 02.06.2016 року, так як така заява не протирічить діючому законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України

Таким чином, суд розглядає дану справу в межах заявлених позовних вимог до відповідача, що викладені позивачем у його заяві (вх. №2957/16 від 02.06.2016 р.) про зменшення позовних вимог.

Протокольною ухвалою господарського суду Львівської області 02.06.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 09.06.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №3084/16 від 08.06.2016 року від представника відповідача поступило клопотання, в якому він просить продовжити строк розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в дане судове засідання, у зв'язку із його відсутністю в Україні в період з 09.06.2016 року по 20.06.2016 року (докази додає) та просить відкласти розгляд справи на період після 20.06.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №24081/16 від 08.06.2016 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву із долученими додатками в обґрунтування заперечень на позов.

В судове засідання 09.06.2016 року представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року виконав частково.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №24153/16 від 09.06.2016 року представник позивача подав клопотання, в якому долучає до матеріалів справи: - акт звірки взаєморозрахунків між ОСОБА_3 «БК Добробут» та ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» станом на 11 травня 2016 року; - супровідний лист про скерування ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» двох екземплярів акту звірок взаєморозрахунків; - опис та чек поштового відправлення супровідного листа та двох екземплярів актів звірок взаєморозрахунків ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс»; - банківські виписки про перерахування ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» коштів за оренду баштового крану ОСОБА_3 «БК Добробут» за період з квітня 2015 року по травень 2016 року та фотографії пошкодженого крану. Також просить здійснювати звукозапис судових засідань у справі №914/1264/16, з можливістю відслідковування ОСОБА_3 «БК Добробут» як позивачем, процесу судових засідань у справі, належності дослідження доказів у справі, тощо.

В судовому засіданні заявив клопотання про відмову від здійснення звукозапису судових засідань. (докази містяться в матеріалах справи) Не заперечив проти відкладення розгляду справи.

В судове засідання 09.06.2016 року представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року не виконав.

Відповідно до п. 1 та п. 3 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд вирішив клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи (вх. №3084/16 від 08.06.2016 року) розглянути по суті у наступному судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Львівської області 09.06.2016 року розгляд справи відкладено на 21.06.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 25884/16 від 21.06.2016 року від представника позивача поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 3084/16 від 08.06.2016 року від представника відповідача поступило клопотання, в якому він просить продовжити строк розгляду спору.

В судове засідання 21.06.2016 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року виконав частково.

В судове засідання 21.06.2016 року представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року виконав частково.

Відповідно до п. 1 та п. 3 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З метою повного та всебічного дослідження всіх матеріалів та обставин справи, в забезпечення принципу змагальності учасників судового процесу, а також для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду від 24.05.2016 р. в повному обсязі, суд прийшов до висновку про доцільність продовження строку розгляду справи. Ухвалою господарського суду Львівської області 21.06.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 календарних днів і відкладено розгляд справи на 14.07.2016 року.

В судове засідання 14.07.2016 року представник позивача з'явився, позов підтримав, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, вимоги ухвали суду від 21.06.2016 року виконав частково.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав суду для ознайомлення оригінали документів, які суд оглянув у судовому засіданні, а саме:

- договір оренди баштового крану від 14 квітня 2015 р. - на 4 арк.;

- акт приймання - передачі баштового крану від 14 квітня 2015 р. - на 1 арк.

- лист від 13 січня 2016 р. реєстр №13.01-01 директору ОСОБА_3 "Галбудконтракт Плюс" п. Кицкай В.М. - на 1 арк. ;

- Претензію на суму 149 647, 19 грн. від 29 лютого 2016 р. реєстр « 29.02.-02 директору ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» ОСОБА_4 - на 4 арк. ;

- акт звірки взаєморозрахунків від 31 січня 2016 р., підписаний із сторонами ОСОБА_3 «БК Добробут» директором ОСОБА_5 і головним бухгалтером ОСОБА_6 між ОСОБА_3 «БК Добробут» і ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» за 2015-2016 рік станом на 31 січня 2016р. ;

- поштову квитанцію від 01.03.2016 р. із описом вкладення від 01.03.2016 р. про відправку в адресу ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» претензії на суму 149 647, 19 грн., оригіналів актів звірок взаєморозрахунків орендної плати за баштовий кран станом 31.01.2016 р., копій платіжних доручень про перерахування коштів за запчастини баштового крану і видаткової накладної та акту прийому-передачі на запчастини - на 2 арк. ;

- копію платіжного доручення №1013 від 12.01.2016 р. на суму 1 620, 00 грн., про оплату послуг ПП «Львівкран» згідно рахунку №2 від 12.01.2016 р. на суму 1 620, 00 грн. в тому числі ПДВ - на 1 арк. ;

- копію платіжного доручення №1016 від 13.01.2016 р. на суму 3 132, 30 грн. про оплату за запчастини згідно рахунку №16 від 13.01.2016 р. КП «Галкран» на суму 3132, 30 грн. в тому числі ПДВ - на 1 арк. ;

- дефектний акт огляду баштового крана КБ - 4036 №1420 від 12 січня 2016 р. реєстр № 1201-01, складений і підписаний із сторонами ОСОБА_3 «БК Добробут» заступником директора ОСОБА_7 виконробами ОСОБА_8 та ОСОБА_9, де зазначено, що представники орендаря від відпису відмовились.

В судове засідання 14.07.2016 року представник відповідача з'явився, позов не визнає, із підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду від 21.06.2016 року виконав частково.

Протокольною ухвалою господарського суду Львівської області 14.07.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25.07.2016 р.

Поступило клопотання від представника позивача про нездійснення фіксації судового процесу 25.07.2016 року технічними засобами, в зв'язку з чим здійснюється фіксація судового процесу в протокольній формі.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 3754/16 від 22.07.2016 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог про стягнення заборгованості, відшкодування збитків.

В судове засідання 25.07.2016 року представник позивача з'явився, позов підтримав, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить її прийняти до розгляду, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 25.07.2016 року представник відповідача з'явився, позов не визнає, із підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду виконав частково. Просить не приймати до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, так як такого формування, як заява про уточнення позовних вимог ГПК України не передбачено.

Відповідно до п. 3.11. та п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Суд розцінює дану заяву позивача (вх. №3754/16 від 22.07.2016 року) про уточнення позовних вимог про стягнення заборгованості і відшкодування збитків, як заяву про збільшення позовних вимог і приймає її до розгляду, так як згідно ст. 22 ГПК України передбачене право позивача на подання такої заяви.

Тому, суд розглядає спір в межах збільшених позовних вимог згідно заяви позивача (вх. №3754/16 від 22.07.2016 року).

Протокольною ухвалою господарського суду Львівської області 25.07.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2016 р.

В судове засідання 26.07.2016 року представник позивача з'явився, позов підтримав, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. №3754/16 від 22.07.2016 року), вимоги ухвали суду виконав частково. Просить позов задоволити в повному обсязі із врахуванням доказів у справі.

В судове засідання 26.07.2016 року представник відповідача з'явився, позов не визнає. Просить в позові відмовити, із підстав викладених у відзиві, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судовому засіданні 26.07.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив.

14 квітня 2015 року між ОСОБА_3 «БК Добробут» і ОСОБА_3 «Галбудконтракт» Плюс» укладено договір оренди баштового крану марки КБ-403 Б із заводським номером 1420. Відповідно до акту прийому-передачі від 14 квітня 2015 року підписаного сторонами, ОСОБА_3 «БК Добробут» (Орендодавець) на виконання вказаного договору оренди передало, а ОСОБА_3 «Галбудконтракт» (Орендар) прийняло: баштовий кран марки КБ-403 Б, 1990 року випуску, із заводським номером 1420, а також передало: релейний блок ОГП; давач МОПР; давач анімометра; двигун ходу.

Відповідно до пунктів 4.1., 8.1., 8.2. Договору, баштовий кран надавався в оренду на строк до 1 листопада 2015 року з моменту підписання договору оренди та по закінченню терміну оренди протягом десяти календарних днів з моменту закінчення строку оренди, ОСОБА_3 «Галбудконтракт» (Орендар) зобов'язане було передати ОСОБА_3 «БК Добробут» баштовий кран та необхідне приладдя за актом прийому-передачі у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник у період експлуатації.

Згідно із пунктом 10.1. Договору оренди баштового крану, договір набув чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору, Сторони погодили, що оренда плата встановлюється у розмірі 25 000 гривень на місяць в тому числі ПДВ. Орендна плата сплачується шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця-ТзОВ «БК Добробут» не пізніше 5-го числа звітного місяця. У разі несвоєчасної сплати орендної плати, Орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотків за кожен день протермінування платежу, при заборгованості по сплаті орендної плати більше одного місяця.

Як зазначає позивач, ОСОБА_3 «Галбудконтракт ПЛЮС» своїх зобов'язань за договором оренди баштового крану належним чином не виконало, а саме: не проведено всіх платежів по орендній платі, повернуто баштовий кран із запізненням (у січні 2016 року) у несправному стані, розкомплектований, з наявними зовнішніми пошкодженнями, у зв'язку із чим Орендодавцем складений односторонній дефектний акт 12.01.2016 року, як зазначає представник позивача, працівники Орендаря- ТзОВ «Галбудконтракт Плюс» відмовились підписати дефектний акт, а також відмовились складати та підписувати акт прийому-передачі самого баштового крану. Письмових доказів, які б підтверджували виклик позивачем представників відповідача для складення дефектного акту позивач суду не подав.

13 січня 2016 року ОСОБА_3 «БК Добробут» скерувало на адресу ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» листа-претензію щодо виконання умов Договору по сплаті орендної плати та передачі орендованого баштового крану по акту прийому-передачі. Доказів відправки даного листа немає.

Однак, як пояснює представник позивача, вказаний лист залишений службовими особами ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» без розгляду та відповідного реагування.

01 березня 2016 року ОСОБА_3 «БК Добробут» скерувало на адресу ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» претензію від 29.02.2016 року на суму 149 647,19 гривень, акти звірок взаєморозрахунків (докази відправки є в матеріалах справи), які залишені без розгляду та відповідного реагування відповідачем.

Приписами п. п. 5.1., 5.2. Договору встановлено обов'язок орендаря здійснювати перерахування орендної плати за користування майном у розмірі 25 000 грн. щомісячно, шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5-го числа звітного місяця.

Проте, як вказує позивач ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» свого обов'язку по сплаті орендної плати в терміни, визначені договором, в повному обсязі не виконано, не провівши оплати за користування баштовим краном за квітень 2015 року - 3500,00 грн.; травень 2015 року - 18000,00 грн.; вересень 2015 року - 10 176 грн., а також за грудень 2015 року - 25 000 грн. та січень 2016 року - 25 000 грн., а всього - 81 676 грн., так як відповідач повернув орендоване майно тільки в січні 2016 року.

Згідно до п.5.2 Договору, у разі несвоєчасної сплати за користування баштовим краном, Орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотків за кожен день протермінування платежу, при заборгованості по сплаті орендної плати більше одного місяця.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 «Галбудконтракт» 13 травня 2015 року оплатив 9000 гривень відповідно до платіжного доручення №118 від 13 травня 2015 року за оренду баштового крану за квітень 2015 року.

А тому основна заборгованість за оренду за квітень 2015 року складає 3500,00 грн. (12 500,00 грн. - 9000,00 грн.), яка не погашена на час прийняття рішення і підлягає до стягнення

Твердження представника Відповідача про зарахування в суму орендної плати за травень та вересень місяці 2015 року придбання запчастин та проведення ремонту баштового крану є необгрунтованими та безпідставними. Оскільки, відповідно до пункту 7.1. договору оренди баштового крану від 14 квітня 2015 року, орендар зобов'язувався фінансувати профілактичне обслуговування та поточний ремонт крану, що орендувався і узгоджувати їх з Орендодавцем та згідно п. 6.1. Договору усувати пошкодження та ремонт основних деталей, вузлів крана в процесі експлуатації у випадку їх фізичного зношення, якщо це підтверджено спеціалізованою ремонтною (ліцензованою) службою. Однак, Відповідач жодного разу не звертався до ОСОБА_3 «БК Добробут» щодо необхідності проведення поточного ремонту крану та придбання запчастин, а тому відповідно такі дії не узгоджувались із орендодавцем. Також, Відповідач жодного разу не звертався до ОСОБА_3 «БК Добробут» щодо поломки баштового крану або його несправності та необхідності проведення його ремонту. Таких письмових доказів суду не подано в ході розгляду справи.

Посилання Відповідача на рахунки і підписані акти виконаних робіт за травень та вересень 2015 року як на підставу виконаних зобов'язань по орендній платі за ці місяці, як вважає позивач не можуть братись судом до уваги, оскільки складання актів, рахунків не передбачені самими умовами договору оренди баштового крану, який є єдиною та самостійною підставою виникнення господарських зобов'язань між сторонами, як вказую позивач ОСОБА_3 «БК Добробут» підписувало акти наданих послуг по фактах оплати коштів позивачу, тобто по сумі, яка фактично була оплачена, а рахунки виставлялись на суму, яка передбачена у договорі, тобто 25 000 грн. і виставлялись лише у тому разі, коли Відповідач своєчасно не перераховував гроші за оренду баштового крану, як нагадування про оплату. Тому, рахунки за травень та вересень 2015 року виставленні ОСОБА_3 «БК Добробут» на всю суму, тобто 25 000 грн. кожного місяця, а фактично сплачено Відповідачем за ці місяці частково: за травень 2015 року - 7000,00 грн. і за вересень 2015 року - 14 824,00 грн.

Таким чином основна заборгованість відповідача за оренду крана перед позивачем за квітень 2015 року складає: 3500,00грн., за травень 2015р. - 18000,00грн. та за вересень 10176,00грн., яка нарахована позивачем до стягнення правомірно і підлягає до задоволення.

Щодо стягнення орендної плати за грудень 2015р. в сумі 25000,00грн. та за січень 2016р. в сумі 25000,00грн., то суд відмовляє в її стягненні виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, договір надавався в оренду до 01.11.2015 року. У листопаді 2015 року відповідач продовжував користуватись даним краном, у зв'язку з чим за листопад 2015 року перерахував позивачу 25000,00грн. платіжним дорученням №484 від 10.12.2015 року згідно виставленого рахунку позивачем від 17.11.2015 року за оренду крану.

Матеріалами справи, а саме договором про надання послуг між відповідачем і ФОП ОСОБА_10 від 01.12.2015р. №01/12/15, договором №27 від 04.12.2015р. укладеним між відповідачем з ФОП ОСОБА_11, угодою на послуги механізмів та автотранспорту від 07.12.2015р., укладеного між відповідачем і ОСОБА_3 «Львівський механізатор-538», актами прийому-передачі виконаних робіт та здійсненими оплатами за цими договорами, підтверджують доводи відповідача про те, що кран, що орендується по Договору, був фактично повернутий позивачу до 10.12.2015р. на визначену позивачем будівельну площадку за адресою: м. Львів, вул. Замарстинівська, 162-164.

Також самим же позивачем додано до заяви про уточнення позовних вимог (вх.№3754/16 від 22.07.2016р.), копію платіжного доручення №970 від 25.12.2015р., акт здачі-приймання виконаних робіт від 25.12.2015р. про ремонт ним крану, спростовують доводи позивача про те, що орендований кран був повернутий йому відповідачем тільки в січні 2016 року.

Разом з тим, згідно із ст.625 Цивільного кодексу України ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» зобов'язане сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і як зазначає позивач, а саме: за період з 01.05.2015 року по 26.05.2016 року.

Розрахунок індексу інфляції:

05.2015р. - 21500 грн.* 102, 2 % = 473 грн.

06.2015р. - 21500 грн.* 100,4% =86 грн.

07.2015р.- 21500 грн.*99,0%=0 грн.

08.2015р.- 21500 грн.*99,2%= 0 грн.

09.2015р. - 31676грн.* 102,3%= 728,55 грн.

10.2015р. - 31676 грн.*98,7%= 0 грн.

11.2015р. - 31676 грн.* 102%= 633,52 грн.

12.2015р.- 56676 грн.* 100,7%= 396,73 грн.

01.2016р. - 81676 грн.*100,9%=735,08 грн.

02.2016р. - 81676 грн.*99,6%= 0 грн.

03.2016р. - 81676 грн.*101,0%= 816,76 грн.

04.2016р. - 81676 грн.* 103,5%= 2858,66 грн., а всього - 6728,30 грн.

Також 3 % річних,що становить - 1 154,93 грн.

Крім того, відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивач зазначає, що відповідачем повернуто орендований баштовий кран КБ-403 Б №1420 у пошкодженому стані, розкомплектовані окремі основні його деталі, про що працівниками ОСОБА_3 «БК Добробут» складено дефектний акт, оскільки виявлено пошкодження та відсутність деяких деталей баштового крану, а саме: пошкоджена металоконструкція стріли, відсутнє повністю переднє скло кабіни кранівника, розбиті два передніх верхніх і бокове скло кабіни кранівника, відсутні дуги противаги і страхувальний ланцюг, стальний канат, тощо, про що зроблено фотографії. Відповідач ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» відмовився самостійно усунути вказані недоліки повернутого баштового крану, не намагався передати баштовий кран по акту прийому- передачі, чим Відповідачем порушено договірні зобов'язання, передбаченні Розділом Договору.

Як вказує позивач для виробничої необхідності, так як простоювало будівництво на будівельному майданчику за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, ОСОБА_3 «БК Добробут» змушене було терміново відновлювати технічний стан орендованого баштового крану власними силами, зокрема закупити відсутні деталі баштового крану, провести заміну пошкоджених деталей, у зв'язку із чим понесло збитків на загальну суму 30 234, 30 гривень, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, а саме ОСОБА_3 «БК Добробут» змушене було перерахувати на підставі виставлених рахунків КП «Галкран», ПП «Львівкран», ОСОБА_12, ПП «Львівкран», КП «Галкран», ОСОБА_3 «Кран-Ресурс» кошти у сумах відповідно 25.12.2015 року - 4840 гривень, 05.01.2016 року - 10 440 гривень, 11.01.2016 року - 2680 гривень, 12.01.2016 року - 1620 гри., 13.01.2016 року - 3 132, 30 грн., 26.01.2016 року - 1482 грн., 03.02.2016 року - 4000 грн., 18.02.2016 року - 2040 грн., для закупівлі деталей доукомплектування та проведення ремонту основних деталей баштового крану. Тому, на думку позивача збитки на суму 30234, 30 грн. також повинні бути відшкодовані ОСОБА_3 «БК Добробут» за рахунок ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс».

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 «Галбудконтракт Плюс» на користь ОСОБА_3 «БК Добробут» заборгованість в сумі - 190 052, 07 гривень, в тому числі основного боргу - 81 676 гривень, пеню у сумі - 70 258, 54 гривень; інфляційних втрат -6728, 30 гривень, 3 % річних -1154, 93 гривень, збитки на відновлення пошкодженого крану у сумі - 30 234, 30 гривень.

Не погоджуючись із доводами позивача, відповідач заперечує проти позову, із наступних підстав.

Вважає, що жодної заборгованості перед позивачем у відповідача немає, що, підтверджується оборотно-сальдовою відомістю, карткою рахунку за період 01.01.15-30.06.16 по контрагенту ОСОБА_3 «КП Добробут», а також Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2016 р.

У відповідності до п.п. 5.1., 5.2. договору від 14.04.15, сторони дійсно передбачали сплату орендної плати за договором не пізніше 05 числа звітного місяця в розмірі 25 000 00 грн. За половину квітня місяця 2015 року рахунок-фактуру на оплату 12 500, 00 грн. було виставлено лише 06.05.15, рахунок дійсний до сплати до 12.05.15, однак, з незрозумілих причин в позовній заяві позивач пише про період прострочення вказаної сплати з 01.05.15 по 05.05.2015 р. Вказаний рахунок був належним чином оплачений відповідачем.

Щодо платежів за травень 2015 року, то рахунок-фактура був виставлений 26.05.15. а згідно з актом № ОУ-ОООООЗО здачі-прийняття робіт, підписаним як представником відповідача, гак і представником позивача у справі та скріпленим їх печатками, сторони узгодили, що вартість наданих за травень 2015 року послуг з оренди баштового крану склала 16 000. 00 грн., а сторони претензій одна до одної не мають. Вказана сума була сплачена відповідачем двома платежами: платіжним дорученням № 118 від 13.05.15 на суму 9 000 00 грн. та платіжним дорученням № 151 від 29.05.15. При цьому, така сума, погоджена сторонами до оплати за травень 2015 року пояснюється тим, що з власником крана було досягнуто домовленості про оплату відповідачем коштів за канат стальний до крана КБ-40ЗБ, а також про зарахування половини сплаченої орендарем вартості вказаного канату в paxунок орендної плати. Таким чином, відповідачем було оплачено на КП «Галкран» згідно з платіжним дорученням № 127 від 18.05.15 суму 18 165, 60 грн.

Аналогічно, за червень 2015 року рахунок-фактура був виставлений 24.06.15, а згідно з актом № ОУ-0000032 здачі-прийняття робіт, підписаним як представником відповідача, так і представником позивача у справі та скріпленим їх печатками, сторони узгодили, що вартість наданих за червень 2015 року послуг з оренди баштового крану склала 25 000, 00 грн.. а сторони претензій одна до одної не мають. Вказана сума була сплачена відповідачем платіжним дорученням № 189 від 01.07.15 на суму 25 000, 00 грн.

За липень 2015 року рахунок-фактура був виставлений 23.07.15, а 31.07.15 згідно актом № ОУ-0000038 здачі-прийняття робіт, підписаним як представником відповідача, так і представником позивача у справі та скріпленим їх печатками, сторони узгодили, що вартість насадних за липень 2015 року послуг з оренди баштового крану склала 25 000. 00 грн., а сторони претензій одна до одної не мають. Вказана сума була сплачена відповідачем платіжним дорученням № 226 від 28.07.15 на суму 25 000, 00 грн.

Аналогічно за серпень 2015 року рахунок-фактура був виставлений 26.08.15, а згідно з актом № ОУ-0000046 здачі-прийняття робіт, підписаним як представником відповідача, так і представником позивача у справі та скріпленим їх печатками, сторони узгодили, що вартість наданих за серпень 2015 року послуг з оренди баштового крану склала 25 000, 00 грн., а сторони претензій одна до одної не мають. Вказана сума була сплачена відповідачем платіжним дорученням № 293 від 02.09.15 на суму 25 000, 00 грн.

За вересень 2015 року рахунок-фактура був виставлений 16.09.15, а 30.06.15 згідно з актом № ОУ-0000049 здачі-прийняття робіт, підписаним як представником відповідача, так і представником позивача у справі та скріпленим їх печатками, сторони узгодили, що вартість наданих за вересень 2015 року послуг з оренди баштового крану склала 14 824, 00 грн. а сторони претензій одна до одної не мають. Вказана сума була сплачена відповідачем

платіжним дорученням № 340 від 30.09.15 на суму 14 824, 00 грн. При цьому така сума, погоджена сторонами до оплати за вересень 2015 року пояснюється тим, що з власником крана було досягнуто домовленості про оплату відповідачем коштів на ремонт двигунів для крана КБ-403Б у сумах 6 228, 00 грн. та 3 948, 00 грн.. які було оплачено відповідачем у справі, що підтверджується рахунками-фактурами, виставленими ОСОБА_3 «Титал» та платіжними дорученнями про їх оплату.

За жовтень 2015 року рахунок-фактура був виставлений 20.10.15, а 31.10.15 згідно з актом № ОУ-0000053 здачі-прийняття робіт, підписаним як представником відповідача, так і представником позивача у справі та скріпленим їх печатками, сторони узгодили, що вартість наданих за жовтень 2015 року послуг з оренди баштового крану склала 25 000, 00 грн., а сторони претензій одна до одної не мають. Вказана сума була сплачена відповідачем платіжним дорученням № 373 від 21.10.15 на суму 25 000, 00 грн.

Незважаючи на те, що договір було укладено по 01.11.15, зважаючи на фактичне користування краном в листопаді 2015 року, платіжним дорученням № 484 від 10.12.2015 р. відповідачем було оплачено 25 000, 00 грн. за оренду крану за листопад 2015 року, а відсутність претензій сторін одна до одної за надані в листопаді послуги підтверджена актом № ОУ-0000061 здачі-прийняття робіт, підписаним як представником відповідача, так і представником позивача у справі та скріпленим їх печатками, сторони узгодили, що вартість наданих за жовтень 2015 року послуг з оренди баштового крану склала 25 000, 00 грн., а сторони претензій одна до одної не мають (міститься в матеріалах справи).

Таким чином, зважаючи на необхідність купівлі відповідачем устаткування до орендованого крану, а також у зв'язку з фактичною необхідністю оплати відповідачем ремонту двигунів до такого крану, для убезпечення себе від зловживань з боку позивача, відповідачем прийнято рішення про додаткове (не передбачене договором) щомісячне фіксування розрахунків в актах здачі-прийняття послуг з оренди крану. Всі вказані акти було підписано лише після здійснення відповідачем оплати за відповідний місяць. Відповідач наголошує на тому, що нараховуючи пеню на заборгованість, позивач проігнорував і обмежувальні норми закону щодо такого виду неустойки, передбачені ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з якою розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зокрема, відповідач звертає увагу суду на те, що на початку грудня 2015 року відповідачем було укладено ряд договорів для повернення орендованого баштового крану власнику. Так. 01.12.16 укладено договір № 01/12/15 з ФОП ОСОБА_10 про надання послуг з перевезення елементів баштового крану, а саме: кабіни з виробничого майданчика «Замовника» на виробничий майданчик за адресою: вул. Замарстинівська, 162-164. Як вбачається з скріншотів, зроблених з сайту ОСОБА_3 «БК Добробут», а також зі сторінки в інтернет-виданні

«Ваш довідник» (копії долучаємо до матеріалів справи), вказаний будинок будувався позивачем. Факт надання послуг з перевезення кабіни баштового крану документально підтверджений актом виконаних робіт від 10.12.15 та платіжним дорученням № 594 від яким такі послуги оплачено (копії додано до матеріалів справи).

Крім того, відповідачем у справі укладено договір № 27 від 04.12.15, за яким ФОП ОСОБА_13 зобов'язався виконати роботи по демонтажу баштового крану КБ-403Б (копія договору додана). Факт виконання вказаних робіт підтверджений Актами № 47 від та № 48 від 07.12.16 прийому-передачі виконаних робіт, а також платіжним дорученням № 593 від 17.12.15 (копії додано).

07.12.2015 року відповідачем також було укладено угоду № 80 на послуги механізмів та автотранспорту, за якою ОСОБА_3 «»Львівський механізатор-538» зобов'язався надати відповідачу послуги а/м КАМАЗ -5410 панелевоз для перевезення елементів баштового крану на виробничий майданчик за адресою: вул. Замарстинівська, 162-164. Факт надання вказаних послуг документально підтверджений Актом № ОУ-0000532 від 24.12.15, а також платіжним дорученням № 808 від 23.12.15 (копії додано).

Станом на день прийняття рішення у справі відповідачем сплату суми послуг оренди згідно договору не проведено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Статтею 230 ГК України, також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором. Відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до частини 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до частини 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Факт передачі баштового крану марки КБ-403 Б, 1990 року випуску, із заводським номером 1420 і релейний блок ОГП; давач МОПР; давач анемометра; двигун ходу в оренду підтверджується підписаним сторонами актом приймання -передачі від 14 квітня 2015 року.

Термін дії договору з 14.04.2015 року до 01.11.2015 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт передачі в оренду, прийняття та користування цим майном відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату наступним чином: оренда плата встановлюється у розмірі 25 000 гривень на місяць. Орендна плата сплачується шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця-ТзОВ «БК Добробут» не пізніше 5-го числа звітного місяця.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості по сплаті орендної плати за квітень 2015- 3500,00 грн., за травень 2015 року - 18000,00 грн., за вересень 2015 року - 10 176,00 грн., а всього 31 676,00 грн.

На початку грудня 2015 року відповідачем було укладено ряд договорів для повернення орендованого баштового крану власнику. 01.12.2016 року укладено договір № 01/12/15 з ФОП ОСОБА_10 про надання послуг з перевезення елементів баштового крану, а саме: кабіни з виробничого майданчика «Замовника» на виробничий майданчик за адресою: вул. Замарстинівська, 162-164. Як вбачається з скріншотів, зроблених з сайту ОСОБА_3 «БК Добробут», а також зі сторінки в інтернет-виданні «Ваш довідник», вказаний будинок будувався позивачем. Факт надання послуг з перевезення кабіни баштового крану документально підтверджений актом виконаних робіт від 10.12.15 та платіжним дорученням № 594 від яким такі послуги оплачено (копії додано до матеріалів справи).

Крім того, відповідачем у справі укладено договір № 27 від 04.12.15, за яким ФОП ОСОБА_13 зобов'язався виконати роботи по демонтажу баштового крану КБ-403Б (копія договору додана). Факт виконання вказаних робіт підтверджений Актами № 47 від та № 48 від 07.12.16 прийому-передачі виконаних робіт, а також платіжним дорученням № 593 від 17.12.15 (копії додано).

07.12.2015 року відповідачем також було укладено угоду № 80 на послуги механізмів та автотранспорту, за якою ОСОБА_3 «»Львівський механізатор-538» зобов'язався надати відповідачу послуги а/м КАМАЗ -5410 панелевоз для перевезення елементів баштового крану на виробничий майданчик за адресою: вул. Замарстинівська, 162-164. Факт надання вказаних послуг документально підтверджений Актом № ОУ-0000532 від 24.12.15, а також платіжним дорученням № 808 від 23.12.15 (копії додано).

Таким чином кран був повернутий позивачу до 10 грудня 2015 року, а тому нараховано орендну плату за грудень 2015 року - січень 2016 року є безпідставними.

Враховуючи наведене вище, суд задовольняє частково позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за договором, а саме 31 676,00 грн. - основної заборгованості. Щодо стягнення суми орендної плати за грудень 2015 року і січень 2016 року, суд відмовляє, так як кран до 10.12.2015 року був повернутий позивачу, що підтверджується доказами у справі.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути: 70 258, 54 грн. -пені; 6728, 30 грн. - індексу інфляції, 1154, 93 грн. - 3% річних, 30 234, 30 грн . -збитків на відновлення пошкодженого крану .

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат і 3% річних, здійснений позивачем за період з 01.05.2015р. по 26.05.2015р., згідно проведеного судом розрахунку, суд прийшов до висновку, що такі підлягають до задоволення частково, а тому підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача 904,69грн. - 3% річних та 3035,66грн. - інфляційних втрат. Решта сума інфляційних втрат та 3% річних нарахована позивачем безпідставно, а тому суд відмовляє в її стягненні з відповідача.

Нараховуючи пеню на заборгованість, позивач не врахував обмежувальні норми закону щодо такого виду неустойки, передбачені ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з якою розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пеня в сумі 8330,39 грн. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені суд відмовляє, так як така нарахована безпідставно.

Щодо позовної вимоги про стягнення 30 234,30 грн. збитків, то суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною другою зазначеної статті визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Частинами 1 та 2 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивачем не доведено факту заподіяння йому збитків. Зокрема, дефектний акт, від 12 січня 2016 року реєстраційний №12.01-01, що міститься в матеріалах справи, складений працівниками позивача в односторонньому порядку. Відсутні докази виклику представників відповідача для його складення. А також матеріалами справи, в тому числі доказами, поданими позивачем, доведено, що баштовий кран знаходився у відповідача ще з грудня 2015 року.

Тому, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення збитків в сумі 30234,30грн. і відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні підлягають частковому задоволенню та слід стягнути з відповідача на користь позивача 31 676,00 грн. - основної заборгованості, 8330,39 грн. - пені; 3035,66 грн. - інфляційних втрат, 904, 69 грн. - 3% річних, а всього 43 946,74 грн. заборгованості.

В задоволені решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1378,00 грн. Решта сума судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 22, 33, 34, 36, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбудконтракт Плюс» (юридична адреса: 79053, Львівська область, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18, Ідентифікаційний код: 39155216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добробут» (адреса: 81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Гайдамацька, 16, Ідентифікаційний код: 30993829) 31 676,00 грн. - основної заборгованості, 8330,39 грн. - пені; 3035,66 грн. - інфляційних втрат, 904, 69 грн. - 3 % річних та 1378,00 грн. - понесених витрат на сплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.07.2016 р.

Суддя Долінська О.З.