Рішення

від 23.06.2016 по справі 925/550/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2016 р. Справа № 925/550/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-В» про стягнення 42 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-В» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про надання юридичних послуг та правової допомоги № 1/48 від 02.01.2015 року, 42 000 грн. боргу.

Представник позивача в засіданні суду позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Відповідач подав письмовий відзив на позов за вх. № 12490/16, яким проти позову заперечував з мотивів відсутності діях відповідача вини, несплату позивачу заборгованості пояснив відсутністю коштів на ліквідаційному рахунку товариства. Представник відповідача в засіданні суду позов не визнав і просив суд в його задоволенні позивачу відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

02.01.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агропром-В», як замовником, та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, як виконавцем, було укладено Договір про надання юридичних послуг та правової допомоги № 1/48 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець надає замовнику визначені цим Договором юридичні послуги та правову допомогу пов'язану із формуванням та наповненням ліквідаційної маси замовника як банкрута в межах справи Господарського суду Черкаської області № 925/78/14, стягненням дебіторської заборгованості, тощо. (а.с.11-12).

У договорі сторони домовились, зокрема, про наступне:

строк надання послуг розпочинається з дати підписання Договору та закінчується до 02.09.2015 року. У випадку продовження строку ліквідаційної процедури замовника, строк дії даного Договору автоматично продовжується до закінчення строку ліквідаційної процедури, що буде встановлений ухвалою суду в справі № 925/78/14 (п. 2.2 Договору);

підтвердженням факту надання послуг (виконання робіт) по даному Договору є відповідний акт приймання-передачі, що підписується сторонами (п. 2.3 Договору);

за надані послуги замовник виплачує виконавцеві винагороду в розмірі 3 (три) тисячі гривень 00 коп. в місяць; замовник здійснює оплату за цим Договором щомісячно, але не раніше дня підписання сторонами акту приймання-передачі послуг (п.п. 4.1, 5.1 Договору);

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до його повного виконання сторонами (п.8.1 Договору).

Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 на виконання зобов'язань за Договором були надані, а відповідачем прийняті обумовлені Договором юридичні послуги на загальну суму 42 000 грн., що підтверджується Актом приймання - передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 04.05.2016 року (а.с.13). Вказаний акт підписаний сторонами.

05.05.2016 року позивач направив відповідачу вимогу про сплату коштів, у якій просив протягом семи днів перерахувати кошти в розмірі 42 000 грн., як винагороду за надані юридичні послуги, однак, відповідач вмотивованої відповіді на вказану вимогу не надав, кошти не сплатив.

18.05.2016 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (надалі іменується сторона 1), та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 (надалі іменується сторона 2) було укладено договір про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), згідно п.п.1.1, 2.1 якого, сторона 1 відступив на користь сторони 2 право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Агропром -В» (вул. Кірова, буд.26-А, м. Ватутіне, Черкаська обл., 20250, код ЄДРПОУ 31563501), надалі іменується «Боржник», зобов'язання щодо сплати розміру грошової винагороди в сумі 42 (сорок дві) тисячі гривень 00 копійок. як винагороду згідно договору про надання юридичних послуг та правової допомоги №1/48 від 02.01.2015 року, що укладений між стороно 1 та боржником та акту від 04.05.2016 року приймання передачі наданих послугу (виконаних робіт) до договору про надання юридичних послуг та правової допомоги №1/48 від 02.01.2015 року; за цим договором сторона 2 одержує право замість сторони 1 вимагати від боржника сплати грошової суми в розміри визначеному п.1 даного договору, в тому числі, але не виключно в судовому порядку (а.с.15).

На виконання умов договору про заміну кредитора у зобов'язані за актом приймання передачі від 18.05.2016 року новому кредитору було передано всі документи, що засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (а.с.16).

18.05.2016 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, як педербачено п. 2.2 договору про заміну кредитора у зобов'язані, повідомив товариство з обмеженою відповідальністю «Агропром-В» про заміну кредитора.

Положеннями ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст.517 ЦК України).

Таким чином, за Договором про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 18.05.2016 року до нового кредитора - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 перейшло право вимоги за Договором про надання юридичних послуг та правової допомоги №1/48 від 02.01.2015 року на загальну суму 42 000 грн.

Відповідач в порушення умов Договору надані юридичні послуги вчасно та в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 42 000 грн.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із Договорів про надання юридичних послуг та правової допомоги №1/48 від 02.01.2015 року, про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 18.05.2016 року, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із прав і обов'язків сторін за цими договорами.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань послуг, загальні положення про послуги - главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ч. 1 ст. 905 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність і розмір спірної заборгованості у розмірі 42 000 грн. позивачем підтверджені поданими доказами, відповідачем допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем належними і допустимими доказами не спростовані, тому позов суд задовольняє повністю, а заперечення відповідача відхиляє як безпідставні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 року визначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет» від 25.12.2015 № 928-VIII визначено, що станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата становила 1378,00 грн.

Предметом розгляду справи є стягнення з відповідача 42 000 грн. Таким чином до державного бюджету України мав бути сплачений судовий збір у розмірі 1 378 грн.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн., відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача та стягується в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-В», місцезнаходження: 20250, Черкаська область, Черкаський район, м. Ватутіне, вул. Кірова, 26-А, код ЄДРПОУ 31563501 на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, місцезнаходження: 20500, Черкаська обл., смт. Катеринопіль, вул. Канєвського, 6-А, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 - 42 000 грн. боргу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-В», місцезнаходження: 20250, Черкаська область, Черкаський район, м. Ватутіне, вул. Кірова, 26-А, код ЄДРПОУ 31563501 в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м.Черкаси Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкаси, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030101, 1378 грн. судового збору за розгляд справи в Господарському суді Черкаської області.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 28.07.2016 року.

Суддя В.М. Грачов