Постанова

від 25.07.2016 по справі 913/1061/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.07.2016 справа №913/1061/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЛМЦ", м. Вишгород, Київська область на рішення господарського судуЛуганської області від 03.07.2014 р. (підписано 07.07.2014 р.) у справі№ 913/1061/14 (суддя Шеліхіна Р.М.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Укрзалізниця", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "ЛМЦ", м. Вишгород, Київська область простягнення 263 712,82 грн. В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року до господарського суду звернулось Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ (Позивач) із позовом до Приватного акціонерного товариства "ЛМЦ", м. Вишгород, Київська область (Відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 119 147,36 грн. та пені в розмірі 144 565,46 грн. за період з 31.08.2013р. по 28.02.2014р. за договором поставки від 30.04.2013р. № ЦХП-01-03813-01.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.07.2014 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 107 232,63 грн. та пеню в розмірі 130 108,91 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду змінити в частині стягнення суми неустойки з суми 237 341,54 грн. до суми 37 798,84 грн.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на завищену суму штрафних санкцій за спірним договором, а також на те, що позивачем було суттєво зменшено строк на поставку продукції.

Крім того скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тяжкий майновий стан відповідача та те, що прострочення поставки товару не призвело до понесення позивачем збитків, які потребували б відшкодування.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 24.03.2016р. призначив розгляд справи на 18.04.2016р.

Ухвалою від 18.04.2016р. Донецький апеляційний господарський суд замінив позивача у справі Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (ЄДРПОУ 19014832) його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Укрзалізниця" (ЄДРПОУ 40081347) та зупинив провадження у справі № 913/1061/14 до відновлення господарським судом Луганської області справи № 913/1061/14.

Ухвалою від 04.07.2016 р. Донецьким апеляційним господарським судом провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України було поновлено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи через знаходження його представників у відпустці, яке судовою колегією залишено без задоволення, оскільки позивач є юридичною особою, був завчасно повідомлений про дату судового засідання, а отже мав можливість направити іншого уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з викладеним судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, які не скористались правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений договір поставки від 30.04.2013р. № ЦХП-01-03813-01 (далі - Договір), на підставі якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність, а позивач - прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка та кількість якої вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у договорі (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 5.2 Договору, поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору тільки після письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до прийому продукції. Кожна партія продукції постачається протягом 21 календарного дня з дати письмової рознарядки позивача, якщо інше не вказано у рознарядці.

Сторонами до Договору було укладено специфікацію № 2 до Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 28.05.2013р.), якою погоджені найменування, кількість, ціна, загальна сума, умови оплати та поставки товару.

На виконання умов Договору, позивач рознарядкою від 17.07.2013р. №ЦХП-20/4484 надіслав відповідачу замовлення на поставку товару - "Вкладиш (заготовка)" у кількості 150 пар на загальну суму 1 093 095,00 грн. (у т.ч. ПДВ), період поставки - 17.07.2013р. - 31.07.2013р. Замовлення відправлено відповідачу 18.07.2013 р.

Відповідач умови п. 5.2 Договору виконав не в повному обсязі, поставивши товар на загальну суму 298 779,30 грн. (у т.ч. ПДВ) у кількості 41 пари, що підтверджується видатковою накладною від 31.07.2013р. №267 та сторонами не оспорюється.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 10.1 Договору, за порушення термінів постачання відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення.

Позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача штрафу в сумі 119 147,36 грн. та пені в сумі 144 565,46 грн. за період з 31.08.2013р. по 28.02.2014р. на підставі п. 10.1 Договору за порушення передбаченого Договором строку поставки товару.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми пені, приймаючи до уваги вищевикладені обставини, умови Договору та зазначену позивачем дату закінчення нарахування сум штрафу та пені, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо правомірності нарахування штрафу в розмірі 119 147,36 грн. та пені в розмірі 144 565,46 грн.

Судова колегія також вважає законним та обґрунтованим висновок господарського суду про зменшення вищезазначених розмірів штрафу до суми 107 232,63 грн. та пені до суми 130 108,91 грн. за наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За змістом ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Зменшуючи суми штрафу та пені на 10% суд першої інстанції дотримав зазначені вимоги закону при вирішенні спірного питання.

Крім того, судом першої інстанції взято до уваги майновий стан відповідача, а також те, що порушення зобов'язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача про те, що стягнута судом першої інстанції сума неустойки (з урахуванням 10% її зменшення) є завищеною, оскільки розміри штрафних санкцій встановлені сторонами в спірному Договорі, який підписано останніми без заперечень та зауважень, а отже відповідач був обізнаний під час підписання Договору щодо розміру штрафних санкцій в разі порушення його умов, зокрема, щодо термінів поставки товару.

Щодо доводів відповідача про порушення строків поставки товару через суттєве зменшення позивачем строку на поставку продукції, то вони також не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки, по-перше, встановлення в рознарядці іншого строку поставки товару є правом позивача згідно до п. 5.2 Договору, по друге - сам відповідач листом № 1078 від 16.07.2013р. погодив графік поставки та відвантаження спірного товару, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 116).

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Підстав до задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, що стягнуті судом першої інстанції судова колегія не вбачає.

За таких підстав доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 03.07.2014 року у справі № 913/1061/14 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЛМЦ", м. Вишгород, Київська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 03.07.2014 року у справі № 913/1061/14 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді Д.О. Попков

ОСОБА_3