АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 543/950/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1915/16Головуючий у 1-й інстанції Гришко О.Я. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Лобова О.А., при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 18 травня 2016 року по справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Солоницьке», треті особи: Оржицька районна державна адміністрація, відділ Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2015 рокупозивач СТОВ «Лукім'я» звернуkjся до Оржицького районного суду Полтавської області з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 січня 2007 року між СТОВ «Лукім'я» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі (який зареєстрований в Оржицькому районному відділі ПРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2008 року № 040855900102), термін дії якого становив 5 років. 16 травня 2012 року сторонами була укладена додаткова угода до вказаного договору, якою було внесено зміни в основний договір, зокрема щодо строку дії договору до 31 грудня 2017 року (зареєстрована відділом Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області 13.07.2012 року за № 53268364003691).
16 травня 2012 року між СТОВ «Лукім'я» та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі б/н (зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області № 532368364003982 від 24.09.2012 р.), термін дії якого 6 років.
Спадкоємцями за заповітом ОСОБА_4, який помер 28 вересня 2013 року, є ОСОБА_5 та відповідач - ОСОБА_2 в рівних частинах. ОСОБА_2 успадкувала 1/2 земельної ділянки площею 3,5402 га, кадастровий номер 5323683600:00:005:0048, та 1/2 земельної ділянки, площею 3,5400 га, кадастровий номер 5323683600:00:005:0049, які належали померлому ОСОБА_4 04 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений договір міни, в результаті чого ОСОБА_2 стала єдиним власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5323683600:00:005:0048 та 5323683600:00:005:0049. Право власності на вказані земельні ділянки ОСОБА_2 зареєструвала належним чином.
Позивач також зазначив, що адміністрацією товариства ОСОБА_2 було роз'яснено, що між СТОВ «Лукім'я» та орендодавцем ОСОБА_4 були укладені договори оренди земельних ділянок від 10.01.2007 року та від 16.05.2012 р., і за умовами вказаних договорів, зокрема п.39, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов договору або розірвання договору. Роз'яснено також, що за умовами договорів оренди зазначених вище земельних ділянок строк дії договору до 2017 року. Крім того, адміністрацією товариства ОСОБА_2 було роз'яснено порядок розірвання договору та одночасно було запропоновано з'явитися до СТОВ «Лукім'я» для переукладення договорів оренди землі з урахуванням зміни власника земельної ділянки.
Проте, всупереч вимогам закону спадкоємцем орендодавця земельних ділянок під час дії вищезазначених договорів оренди були укладені договори оренди тих же земельних ділянок з іншим орендарем ТОВ «Солоницьке».
Посилаючись на вищевикладені обставини позивач, уточнивши позовну заяву, просив: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке» б/н від 05 лютого 2015 року загальною площею 3,5402 га (земельна ділянка кадастровий номер 5323683600:00:005:0048), розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке» б/н від 05 лютого 2015 року загальною площею 3,54 га (земельна ділянка кадастровий номер 5323683600:00:005:0049), розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 18 травня 2016 року у задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Солоницьке» треті особи: Оржицька районна державна адміністрація, відділ Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області, про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними - відмовлено у повному обсязі.
З даним рішенням суду не погодилося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лукім'я»та подало на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 18 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги СТОВ «Лукім'я» задовольнити. Вважає , що рішення суду є незаконним та не обґрунтованим, а також таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судове засідання проводилось за участі представників сторін, за відсутності самих сторін, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не зявилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 10 січня 2007 року між СТОВ «Лукім'я» (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди землі (зареєстрований в Оржицькому районному відділі ПРФ ДП ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.02.2008 року № 040855900102). За умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,54 гектара. Відповідно до пункту 8 даного договору договір укладено на 5 років. 16 травня 2012 року сторонами була укладена додаткова угода до вказаного договору, якою було внесено зміни в основний договір, зокрема щодо строку дії договору. Додатковою угодою від 16.05.2012 року строк дії основного договору продовжено до 31 грудня 2017 року. Кадастровий номер земельної ділянки 5323683600:00:005:0048 . Додаткова угода до договору зареєстрована відділом Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області 13.07.2012 року за № 53268364003691.
16 травня 2012 року між СТОВ «Лукім'я» та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі б/н (зареєстрований у відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області № 532368364003982 від 24.09.2012 р.), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,54 гектарів. Відповідно до пункту 9 даного договору договір укладено на 6 років. Кадастровий номер земельної ділянки 5323683600:00:005:0049 . Приймання-передача вказаних земельних ділянок зафіксована у додатках до договорів оренди (акти приймання-передачі).
04 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений договір міни, згідно якого ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку, площею 3,5402 га (кадастровий номер 5323683600:00:005:0048 ) та земельну ділянку, площею 3,5400 га (кадастровий номер 5323683600:00:005:0049 ), розташовані на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області.
Право власності ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до витягів №.№.26368375,26367557 виданих 04.09.2014 року державним реєстратором приватним нотаріусом Оржицького районного нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційні номери - 388616953236, 388706853236.
З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №37094995 від 05.05.2015 року і №41654155 від 03.08.2015 року вбачається, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право оренди ТОВ «Солоницьке» на земельні ділянки, що належить ОСОБА_2, згідно договору оренди землі б/н від 05 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке» (кадастровий номер земельної ділянки 5323683600:00:005:0048) , та договору оренди землі б/н від 05 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке», (кадастровий номер земельної ділянки 5323683600:00:005:0049). Як вбачається, відомості про реєстрацію права оренди даної земельної ділянки іншим орендарем в реєстрі відсутні.
СТОВ «Лукімя» зверталося з позовом до реєстраційної служби Оржицького районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії. Предметом позову було зобов'язання державного реєстратора скасувати рішення від 10.02.2015 року про державну реєстрацію іншого речового права - оренди земельної ділянки (договори оренди землі від 05.02.2015 року, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке») кадастрові номери 5323683600:00:005:0048, 5323683600:00:005:0049 , що розташована на території Лукімської сільської ради Оржицького району .
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року, яка залишена без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року, у задоволенні даного позову СТОВ «Лукімя» було відмовлено.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 18грудня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17 лютого 2016 року, спірний договір оренди від 10.01.2007 року (кадастровий номер 5323683600:00:005:0048 ) розірвано. У задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди від 16.05.2012 року (кадастровий номер земельної ділянки 5323683600:00:005:0049) відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог СТОВ «Лукім'я», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами того, що на момент укладення ОСОБА_2 договорів оренди земельних ділянок з ТОВ «Солоницьке», їй чи представникам ТОВ «Солоницьке» було відомо про існування договорів оренди (додаткових угод) щодо цих же земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та СТОВ «Лукім'я». Крім того, суд зазначив, що відповідачі не можуть відповідати за помилки державного органу при прийняття ним рішень, а відтак спірні договори не можуть бути визнані недійсними, оскільки відповідачі добросовісно, відкрито та на законних підставах уклали договори оренди земельних ділянок та належним чином зареєстрували право оренди цих земельних ділянок
Проте, повністю з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може виходячи з наступних підстав.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною другої статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Законом України В«Про оренду земліВ» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статей 5, 13 Закону України В«Про оренду земліВ» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Згідно положень ст. 27 Закону України В«Про оренду земліВ» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи спірні земельні ділянки, до моменту переходу права власності на них до відповідача ОСОБА_2, перебували у користуванні позивача відповідно до договорів оренди від 10.01.2007 року та 16.05.2012 року. На момент розгляду справи дані договори недійсними не визнавалися. Право користування даними земельними ділянками у позивача виникло на підставах чинного на момент їх укладення законодавства.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; - поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; - смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; - ліквідації юридичної особи-орендаря; - відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; - набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; - припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Так, згідно п. 39 договору оренди земельної ділянки від 16.05.2012 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4С перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - Орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з Орендарем.
Укладаючи з ТОВ «Солоницьке» спірний договір оренди б/н від 05.02.2015 року щодо земельної ділянки площею 3,54 га (кадастровий номер 5323683600:00:005:0049 ), розташованої на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, за відсутності права на одностороннє розірвання діючого на той час договору оренди від 16.05.2012 року з СТОВ «Лукім'я» та відсутності підстав для розірвання даного договору з інших передбачених підстав, відповідачка діяла з порушенням вимог закону та положень договору, чим порушила права та інтереси позивача, як законного орендаря.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Таким чином, оспорюваний договір оренди землі , укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке» б/н від 05 лютого 2015 року загальною площею 3,5400 га (земельна ділянка кадастровий номер 5323683600:00:005:0049), розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, підлягає визнанню недійсним, оскільки його зміст суперечить вимогам цивільного законодавства та порушує права СТОВ «Лукім'я».
Висновки суду першої інстанції в цій частині є необгрунтованим та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, доводи апелянта є правомірними, а тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення, а рішення місцевого суду в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог СТОВ «Лукім'я» у частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке» б/н від 05 лютого 2015 року загальною площею 3,5402 га з кадастровим номером 5323683600:00:005:0048.
Так, згідно п. 38 договору оренди землі укладеного 10 січня 2007 року між СТОВ «Лукім'я» та ОСОБА_3, вбачається, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що, оскільки договором від 10.01.2007 року орендодавець наділений правом розірвання договору, при переході права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, то у відповідачки були права на розірвання договору оренди і вона ними правомірно скористалася.
На час розгляду позовної заяви СТОВ «Лукімя» про визнання недійсним договору оренди землі від 05 лютого 2015 року, який укладений між ТОВ «Солоницьке» і ОСОБА_2 (кадастровий номер 5323683600:00:005:0048 ), договір оренди, який був укладений між попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_4 і позивачем було розірвано в судовому порядку, земельна ділянка ОСОБА_2 передана в користування відповідача ТОВ «Солоницьке», тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив СТОВ «Лукімя» в задоволенні позову в цій частині.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому задоволенню не підлягають.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я»та часткового скасування рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 18 травня 2016 року зухваленням нового рішення .
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» - задовольнити частково .
Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 18 травня 2016 рокув частині відмови у задоволенні вимог СТОВ «Лукім'я» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке» б/н від 05 лютого 2015 року загальною площею 3,54 га (земельна ділянка кадастровий номер 5323683600:00:005:0049), розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Солоницьке» - задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Солоницьке» б/н від 05 лютого 2015 року загальною площею 3,54 га (земельна ділянка кадастровий номер 5323683600:00:005:0049), розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» судовий збір у розмірі 2436 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1
Судді: /підпис/ ОСОБА_7 /підпис/ ОСОБА_8
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1
З оригіналом згідно:
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2016 |
Оприлюднено | 03.08.2016 |
Номер документу | 59297347 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ізмайлова Тетяна Леонідівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ізмайлова Тетяна Леонідівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ізмайлова Тетяна Леонідівна
Цивільне
Апеляційний суд Полтавської області
Карпушин Г. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні