Рішення

від 21.07.2016 по справі 761/37660/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37660/14-ц

Провадження № 2/761/389/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Анісковець Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» про визнання протиправними дій; зобов'язання вчинити дії; стягнення матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2015р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «Сервісна компанія «Простір», в якому просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню будівельних робіт на даху будинку по АДРЕСА_1;

- зобов'язати відповідача привести дах будинку по АДРЕСА_1 у первісний стан відповідно до плану забудови за рахунок власних коштів;

- стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 260334,0 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Належна їй на праві власності квартира, розташована на 14-16 поверхах 16 поверхового будинку та складається з семи житлових кімнат площею 211,5 кв.м. З 2010р. на даху будинку постійно проводяться будівельні роботи із забудови даху без затвердженої проектної документації та документів, які дають право на виконання будівельних робіт. У вересні 2013р. вона почала проводити ремонтні роботи у належному їй приміщенні, про що було письмово повідомлено відповідача. У листі позивачка просила відповідача демонтувати належні йому зовнішні блоки кондиціонерів, які встановлені на стіні, що межує з терасою її квартири. Однак відповідач жодної відповіді їй не надав. Також не було надано відповідачем на її прохання план та технічний паспорт перебудованого приміщення. Відповідач самовільно збудував додаткові площі нежитлових приміщень безпосередньо над коридором із виходом на терасу та над однією з її кімнат, без її згоди та без будь-яких дозволів відповідних державних установ. Через незаконне втручання відповідача у покрівлю даху та проведення ним незаконного будівництва на даху будинку було пошкоджено покриття, що спричинило протікання даху та завдало шкоди позивачці. У жовтні 2013р. позивачка вимушена була звернутися до ТОВ «Консоль Основа» задля укладення договору підряду на проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт на даху будинку. Відповідно до видаткової накладної та квитанцій позивачка сплатила вартість ремонту та будівельних матеріалів на суму 108260,23 грн. Також нею було сплачено 96254,25 грн. за проведення будівельно-ремонтних робіт та 55819,53 грн. на придбання будівельних матеріалів. Загальний розмір матеріальної шкоди, який їй заподіяв відповідач становить 260334,00 грн. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо позивачка вимушена була звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених в позові і просила суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. У письмових запереченнях зазначила, що вимоги позивачки необґрунтовані та безпідставні, оскільки стороною позивача на обґрунтування заявлених вимог не надано жодного документу, який підтверджує самочинність будівництва будь-ким, а також порушення відповідачем прав позивача. Сторона відповідача вважає, що відсутні докази наявності вини відповідача у втручання до покрівлі даху над квартирою позивачки. До матеріалів справи додані акти прийому-передачі виконаних робіт № 48 від 18 серпня 2014р. № 15 від 30 січня 2014р., які підтверджують проведення ремонту тільки даху над квартирою позивачки, що не стосується перетину з приміщеннями відповідача. Всі висновки, які робить позивачка у позовній заяві, на думку сторони відповідача є виключно припущеннями позивачки, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Також в судовому засіданні представник відповідача наголошувала, що в 2014р. позивачка вже зверталась до суду з аналогічними позовними вимогами, однак за її заявою позов був залишений без розгляду.

В судовому засіданні представник третьої особи при вирішення спору по суті покладався на розсуд суду, в подальшому третя особа свого представника до суду не направила, поважності причин неявки повідомлено не було. Представники сторін не заперечували проти розгляду справи у відсутність третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого 14 березня 2011р. на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (а.с.11 т.1).

З плану та технічної характеристики квартири вбачається, що квартира позивачки розташована на 14-16 поверхах, 16-ти поверхового будинку та складається з семи кімнат, загальною площею 335,80 кв.м. (а.с.13-14 т.1).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначала, що відповідачем самовільно без відповідної проектної документації було здійснено дії по проведенню будівельних робіт на даху будинку по АДРЕСА_1 та просила суд визнати такі дії відповідача протиправними, зобов'язати відповідача привести дах будинку по АДРЕСА_1 відповідно до плану забудови за рахунок відповідача та відшкодувати їй заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 260334,0 грн., яка їй була спричинена внаслідок залиття належної їй на праві власності вищезазначеної квартири.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або ж вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У відповідності з ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Згідно з положеннями ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вказаній нормі та положенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України стороною позивача не було надано належних і допустимих доказів щодо самовільного втручання відповідача у покрівлю даху будинку, що знаходиться над квартирою позивачки та самовільного будівництва на даху будинку АДРЕСА_1.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2010 року (а.с. 64, 65 т. 2) та витягу з відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником нежитлових приміщень: №№ 61-76, що знаходяться на 15-17 поверхах будинку АДРЕСА_1 (а.с.12-28 т.2). Відповідно до запису в реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності на зазначені вище нежитлові приміщення здійснена відповідачем у грудні 2014р., а отже не може бути самочинним будівництвом.

Наявний в матеріалах справи експертний акт від 17 жовтня 2013р., на який посилається позивачка, не містить посилань, що саме відповідач самовільно збудував додаткові площі нежитлових приміщень безпосередньо над коридором із виходом на терасу та однією з кімнат позивачки. Також у ньому відсутній причинно-наслідковий зв'язок між приміщеннями відповідача, здійсненими ремонтними роботами над приміщенням позивача, пошкодженням покрівлі даху над квартирою позивача, систематичним замоканням стелі та стін квартири позивача. Даний акт також не містить причин затікання кімнат позивачки, а отже, на думку суду, не доводить вини відповідача у пошкодженні покрівлі даху над приміщеннями позивачки.

Досліджений в судовому засіданні Акт № 57-21/10/13 від 21 жовтня 2013р. виданий третьою особою - ТОВ «СК «Простір» (а.с. 16 т. 1), про обстеження даху житлового будинку, який знаходиться над квартирою № 57 на факт наявності дефектів покрівлі, які призвели до залиття приміщень, встановлює наявність сухих плям «... на стелі в приміщенні санвузлу площею приблизно 3.5 м; на стелі в окремих приміщеннях помешкання в місцях примиканнях скатного даху з проявами цвілі» на момент проведення обстеження». Разом з тим, даний акт не відображає причини затікання приміщень, в ньому не зазначено винних осіб з вини яких сталось затікання в окремих приміщеннях помешкання, в тому числі не доводить вини відповідача у таких діях.

Лист-відповідь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 7/26-44/2105/0212 від 21 травня 2014 р. (а.с.38 т.1) не підтверджує порушень відповідачем норм діючого законодавства у сфері будівництва.

З умов договору про спільну діяльність в дольовій участі будівництва багатоквартирного житлового будинку в формі простого товариства від 21 червня 2004р. вбачається, що відповідач був лише інвестором будівництва будинку по АДРЕСА_1.( а.с.66, 67 т.2) і не доводить, що відповідач самочинно будував нежитлові приміщення на даху згаданого вище будинку.

Наявні в матеріалах справи фото таблиці зовнішнього вигляду будинку по АДРЕСА_1 станом на 2010р. та на 2014р. (а.с.48-50 т.1), на думку суду, жодним чином не підтверджують протиправність дій відповідача по проведенню будівельних робіт на даху будинку по АДРЕСА_1, а тому судом до уваги не приймаються.

Висновок експерта ОСОБА_3 від 20 листопада 2014р. з визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з усуненням недоліків залиття квартири АДРЕСА_1, суд оцінює критично і не приймає до уваги, оскільки він був проведений спеціалістом, за замовленням сторони позивача, при цьому зазначений висновок не містить відомостей, на підставі яких документів було встановлено що забудова на даху будинку є незаконна та самочинна, а спеціаліст, який його складав не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Отже з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що твердження позивачки про те, що відповідачем самовільно було здійснено втручання у покрівлю даху будинку та проведено незаконне, самовільне будівництво на даху будинку, є надуманим і не підтверджується матеріалами справи.

Протягом усього часу розгляду справи, позивачкою не надано суду плану забудови будинку, щодо якого просить привести дах будинку по АДРЕСА_1 в первісний стан, при цьому сторона не клопотала перед судом про витребування зазначених доказів.

Крім цього, у судовому засіданні не встановлено, що відповідні уповноважені державні органи висували приписи відповідачу по справі про проведення незаконного самовільного будівництва на даху будинку АДРЕСА_1, не складався відносно відповідача протокол про порушення у сфері будівництва, відповідач до адміністративної відповідальності за такі дії не притягувався, а тому в даному випадку вимоги позивачки щодо визнання протиправних дій по проведенню будівельних робіт на даху будинку та зобов'язання відповідача привести дах будинку у первісний стан відповідно до плану забудови та заподіяння збитків саме відповідачем не доведені в судовому засіданні.

Посилання позивачки на договір підряду № 29/10/2013 від 29 жовтня 2013р. укладений між нею та ТОВ «Консоль Основа» про виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт та монтажних робіт даху на об'єкті позивача, та кошторисний розрахунок, акт виконаних робіт, квитанції про оплату робіт, на думку суду не є доказом заподіяння відповідачем шкоди позивачці, а лише вказує на проведення останньою відповідних робіт.

За нормами ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 13 ЦК цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4).

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.ч. 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Зокрема, згідно із ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч.ч. 2-5 ст. 13 ЦК України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність обставин, на які посилається позивачка, як на підставу своїх вимог, та відсутність порушення будь-яких прав та свобод позивачки саме відповідачем, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати щодо сплати судового збору в порядку ст. 88 ЦПК України слід покласти на позивачку.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 11, 57 - 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст.12, 13, 15, 16, 376, 382, 386, 1166 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Простір» про визнання протиправними дій; зобов'язання вчинити дії; стягнення матеріальної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скаргипротягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: