Постанова

від 29.07.2016 по справі 683/2647/15-а

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2647/15-а

2-а/683/17/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Бондарчук Л.А.

при секретарі - Борикіній Л.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, адвоката Гіппіуса О.Б.

прокурора Кучерук А.М.

представника відповідача Стецюка П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення 45 сесії Старокостянтинівської міської ради від 29 грудня 2014 року №16 та зобов'язання Старокостянтинівської міської ради вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати незаконним та скасувати рішення 45 сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 29 грудня 2014 року №16 «Про надання 8 земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків (котеджів) по вул. Попова, Софійська у м. Старокостянтинів», а також зобов'язати відповідача ініціювати питання щодо скасування виданих на дані земельні ділянки правовстановлюючих документів.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що він з 1988 року користується земельною ділянкою, що розташована по вул. Попова, 34. Однак, рішенням 45 сесії Старокостянтинівської міської ради №16 від 29 грудня 2014 року цю земельну ділянку передано іншим стороннім особам під забудову. Вважає таке рішення незаконним, оскільки воно порушує його право користування спірною земельною ділянкою. Крім того, відповідач не мав права розпоряджатись зазначеними землями, оскільки вони належать Міністерству оборони України.

Протокольною ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 лютого 2016 року до участі в справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Крім того, на підставі ч.3 ст.60 КАС України у дану справу вступив прокурор військової прокуратури Хмельницького гарнізону.

В судовому зсіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просять позов задоволити.

Представник відповідача Стецюк П.П. проти позову заперечив, посилаючись на відсутність будь-яких порушень при ухваленні оскаржуваного рішення.

Прокурор Кучерук А.М. підтримала позовні вимоги та просить позов задоволити, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки, які передані у власність третім особам, розташовані на території колишнього військового містечка та перебувають у користуванні Міністерства оборони України на підставі Державного акта на право на право користування НОМЕР_1 від 1980 року. Крім того, через ці земельні ділянки прокладено кабельні лінії електропередач, серед яких є силовий електричний кабель 10 кВт Міністерства оборони України.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до суду не з»явились, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням 45 сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №16 п.7 від 29 грудня 2014 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 936 м кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_2) та передано зазначену земельну ділянку безкоштовно у власність ОСОБА_5 (а.с.76).

Пунктом 8 цього ж рішення було затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_2 земельної ділянки площею 932 м кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_3) та передано зазначену земельну ділянку безкоштовно у власність ОСОБА_6.(а.с.77).

Пунктом 9 зазначеного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_3 земельної ділянки площею 983 м кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_4) та передано зазначену земельну ділянку безкоштовно у власність ОСОБА_7 (а.с.78).

Пунктом 10 вищевказаного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_4 земельної ділянки площею 924 м кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_5) та передано зазначену земельну ділянку безкоштовно у власність ОСОБА_8 (а.с.79).

Пунктом 11 зазначеного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_5 земельної ділянки площею 1000 м кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_6) та передано зазначену земельну ділянку безкоштовно у власність ОСОБА_9 (а.с.80).

Пунктом 12 вищевказаного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_6 земельної ділянки площею 1000 м кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_7) та передано зазначену земельну ділянку безкоштовно у власність ОСОБА_10 (а.с.81).

Пунктом 13 того ж рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_7 земельної ділянки площею 996 м кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_8) та передано зазначену земельну ділянку безкоштовно у власність ОСОБА_11 (а.с.82).

Пунктом 14 зазначеного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення розташованої по АДРЕСА_8 земельної ділянки площею 983 м кв. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_9) та передано зазначену земельну ділянку безкоштовно у власність ОСОБА_13 (а.с.83).

На підставі зазначеного рішення 45 сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №16 від 29 грудня 2014 року ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 у встановленому законом порядку зареєстрували своє право власності на передані їм вищезазначені земельні ділянки, а в подальшому ОСОБА_13 відчужила земельну ділянку ОСОБА_12, а ОСОБА_6 - ОСОБА_14, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна від 02 лютого 2016 року (а.с.70-75).

Судом також встановлено, що земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 знаходяться на території колишнього військового містечка №2.

На підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської районної ради народних депутатів Хмельницької області від 10 червня 1980 року № 109 землі військових містечок №1, 2, 3, 8, 9, 10, 6 були передані у постійне користування Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є КЕВ, в складі земель оборони загальною площею 408,0 га, що підтверджується Державним актом на право користування землею НОМЕР_1 від 1980 року.

Статтею 19 ЗК України встановлено категорії, на які поділяються землі України за основним цільовим призначенням. Однією з таких категорій є землі оборони (п. «ж» ч. 1).

Відповідно до ст.77 ч.1 ЗК України та ст.1 Закону України «Про використання земель оборони» від 27 листопада 2003 року № 1345-IV землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Згідно з ч.2 ст.77 ЗК України землі оборони можуть перебувати лише у державній власності.

В силу ст.84 ч.1, ч.4 п.«в» ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.

У відповідності до абз. 3 п.5 постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ і за змістом п. 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України на час виникнення спірних відносин КЕВ зберегло право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 408,0 га, до складу якої входять земельні ділянки по АДРЕСА_1.

Отже, спірні земельні ділянки віднесені до земель оборони, а тому перебувають у державній власності.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. Зокрема, до цих повноважень належить розпорядження землями територіальних громад (п. «а») і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (п. «б»).

Рада не наділена повноваженнями розпоряджатися землями державної власності та передавати їх у приватну власність громадян.

Отже, спірні земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 незаконно передані у приватну власність ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 на підставі ст. 118 ЗК України. До того ж, всупереч положенням ст.116 ч.5 цього Кодексу Рада розпорядилась земельною ділянкою, яка не була вільною.

Крім того, за результатами перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства у Хмельницькій області за зверненням ОСОБА_2, встановлено, що земельні ділянки, які на підставі п.7-14 рішення Старокостянтинівської міської ради №16 від 29 грудня 2014 року були передані у власність ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_13, розташовані у межах санітарно-захисних зон гаражних кооперативів «Авіатор» і «Беркут» та паливного складу військового містечка №2, що є зоною особливого режиму використання земель військового об'єкту Збройних Сил України.

Також перевіркою встановлено, що через земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_7,НОМЕР_9,НОМЕР_4 НОМЕР_8, НОМЕР_6 та НОМЕР_2 прокладені кабельні лінії електропередач КЛ-10 кВ №157 та КЛ-10 кВ№100 уздовж яких відповідно до ч.3 ст.76 ЗК України встановлюються охоронні зони, в яких відповідно до Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 20.06.2014 року №469, забороняється виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електромереж, а саме: будувати житлові, громадські або дачні будинки.

Пояснення свідка ОСОБА_16 про те, що після набранням чинності новим Земельним Кодексом, Старокостянтинівська міська рада упорядкувала земельні ділянки і спірні земельні ділянки були передані на баланс міської ради, суд не бере до уваги, оскільки вони не узгоджуються із дослідженими доказами та й суперечать вищенаведеним нормам закону.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 були передані відповідачем у приватну власність фізичним особам з порушенням чинного на той час законодавства, а тому пункти 7,8,9,10,11,12,13,14 рішення 45 сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 29 грудня 2014 року №16 «Про надання земельної ділянки у власність» слід визнати незаконним та скасувати.

Керуючись ст.ст. 6-11,160-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати пункти 7,8,9,10,11,12,13,14 рішення 45 сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 29 грудня 2014 року №16 «Про надання земельної ділянки у власність».

В решті позовних вимог відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: