Постанова

від 28.07.2016 по справі 916/533/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2016 р.Справа № 916/533/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність № б/н, дата видачі : 16.06.16;від відповідача -ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі : 02.06.16;

ОСОБА_3, довіреність № б/н, дата видачі : 12.04.16 /в судовому засіданні від 14.07.16р./ ;

/третя особа не використала законного права на участь у останньому судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлена належним чином (див. рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.07.16р.)/,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Порше МобілітіВ» , м. Київ

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2016 року

по справі № 916/533/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Транс-СервісВ» , м. Іллічівськ Одеської області

до скаржника

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) В«Транс-СервісВ» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ В«Порше МобілітіВ» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що суми, вказані у оскаржуваному виконавчому написі, ним вже було сплачено на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. за постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. у справі №916/2483/14 з урахуванням зменшення цією постановою суми штрафних санкцій до 10000,00 грн..

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26 квітня 2016р. (суддя Петров В.С.) позов задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, вчинений 18.04.2014р. на договорі застави, посвідченому 14.06.2011р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим номером 561, боржником за яким є ТОВ „Транс-СервісВ» , а стягувачем - ТОВ „Порше Мобіліті". Також стягнув з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн..

Не погоджуючись з означеним вище рішенням господарського суду, ТОВ В«Порше МобілітіВ» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначене рішення господарського суду Одеської області від 26.04.16р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити ТОВ В«Транс-СервісВ» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення суду постановлено із порушенням норм матеріального та процесуального права, за неправильного і неповного дослідження та трактування наявних доказів у матеріалах справи. На думку відповідача, положення ЗУ В«Про заставуВ» у частині здійснення звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса не підлягають застосуванню до спірних правовідносин як такі, що суперечать нормам ЗУ В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, тому що він вважає, моментом вчинення спірних правовідносин є момент вчинення виконавчого напису нотаріусом за №688 від 18.04.2014р., а не момент укладання договору застави №50001685 від 14.06.2011р. Тому на його думку, на момент вчинення виконавчого напису - 18.04.2014р. згідно ст. 26 ЗУ В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» вже було передбачено такий вид позасудового способу звернення стягнення на предмет заставного майна. З огляду на вищенаведене місцевий суд на думку скаржника порушив норми ч. 1 ст. 24 ЗУ В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» та ст. 20 ЗУ В«Про заставуВ» .

Крім того, ТОВ В«Порше МобілітіВ» вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст. 43 ГПК України, оскільки не надано належної оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву від 13.04.2016р..

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджувався з доводами скаржника, стверджував що виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню, а також просив залишити рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2016р. без змін, а апеляційну скаргу ТОВ В«Порше МобілітіВ» - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2011р. між ТОВ "Порше Мобіліті" та ТОВ "Транс-Сервіс" було укладено кредитний договір за № 50001685, за умовами якого сума кредиту складає: 595 043,75грн., еквівалент суми кредиту в Євро - 50750,00 євро, строк кредиту - 48 місяців. Відсоткова ставка: фіксована за ставкою 15,00 % річних, разова комісія (за переказ коштів) 2,5% від суми кредиту. Сторони узгодили, що цільове призначення кредиту: придбання автомобіля марки Porsche, модель Panamera, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 3605 куб. см., рік випуску 2011. Перший внесок за власні кошти в оплату автомобіля здійснено в еквіваленті 50750,00 євро. Ціна автомобіля відповідно до договору з дилером в еквіваленті 101500,00 євро. Спосіб надання кредиту: перерахування на рахунок №260090391201 у банку ТОВ "Комерсбанк", МФО 339339, одержувач ТОВ Емералд Спорт кар", ЄДРПОУ 33215583 /а.с. 24/.

Сторони також підписали додаток до кредитного договору №50001685 від 08.06.2011р. у вигляді загальних умов кредитування /а.с. 25-27/.

Згідно п.п. 1.1 ТОВ В«Порше МобілітіВ» зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських гривнях. В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятій для сторін.

Приписами п.п. 1.2. визначено, що позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати і повернути компанії кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

У відповідності до п.п. 1.3.1 загальних умов кредитування - розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту, визначено у гривні на день укладання кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі.

Умовами п.п. 1.4.3 умов кредитування встановлено, що до 10 числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіку погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіку погашення кредиту. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою позичальника, а також електронною поштою, а позичальник зобов'язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.

Згідно п.п. 1.7 за домовленістю сторін будь-які кошти, отримані компанією від позичальника, будуть зараховуватись у виконання зобов'язань позичальника у наступному порядку: у першу чергу - пеня та штрафні санкції відповідно до ст. 8; у другу чергу - прострочені комісії у такій черговості: 1) разова комісія за переказ коштів; у третю чергу - сплачені компанією страхові платежі в порядку, передбаченому пунктом 5.6 цього кредитного договору; у четверту чергу - прострочені проценти; у п'яту чергу - строкові комісії; у шосту чергу - строкові проценти; у сьому чергу - прострочена сума основного боргу; у восьму чергу - строкова сума основного боргу; у дев'яту чергу - інші вимоги та витрати компанії.

П.п. 2.1 передбачається, що за використання кредиту у межах встановленого терміну кредитування позичальник сплачує компанії проценти за процентною ставкою (фіксованою або змінною), визначеною у кредитному договорі.

Згідно п.п. 2.4 передбачено нарахування відсотків: щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування відсотків починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Відсотки нараховуються за методом "30/360" (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до графіку погашення кредиту. Відсотки нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіку погашення кредиту. При цьому відсотки не нараховуються за період з жати отримання кредиту і до першого календарного дня наступного місяця.

П.п. 3.3 визначає, що термін дострокового повернення кредиту вважатиметься таким, що настав, а кредит - таким, що підлягає поверненню, на 5-й календарний день з дня направлення компанією відповідної письмової вимоги позичальнику. У цей термін позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню.

У відповідності до вимог п.п. 8.1 у разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, позичальник сплачує компанії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний термін користування Кредитом.

Пунктом 8.2 передбачено, що у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту, визначеного у статті 3.3, за винятком умови порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, передбаченої в статті 3.2.1, позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20 відсотків від суми кредиту.

Згідно встановлених вимог п.п. 8.4 у випадку будь-якого порушення позичальником вимог пункту 5.5 цього кредитного договору, включаючи, але не обмежуючись випадками несплати позичальником сум страхових платежів на користь страхової компанії у строки, обумовлені договором страхування, укладання позичальником договору страхування із страховою компанією, не авторизованою компанією тощо, позичальник сплачує на вимогу компанії штраф в розмірі 15% від суми кредиту. Зазначені у цій статті штрафні санкції підлягають сплаті позичальником не пізніше ніж через 7 (сім) робочих днів з дня направлення відповідної вимоги компанією, а у разі дострокового повернення кредиту за рішенням компанії - відповідно до статті 3.3. Якщо позичальник не здійснить оплату протягом вказаного терміну з моменту отримання першої вимоги щодо сплати, компанія надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. Якщо позичальник не здійснить оплату протягом вказаного терміну з моменту отримання другої вимоги щодо сплати, компанія відповідно до статті 3.2.1 кредитного договору вимагатиме повернення кредиту достроково, а також погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором, про що повідомить у відповідній вимозі (повідомлені) про дострокове погашення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором.

Для забезпечення виконання зобов'язання, що випливають з кредитного договору, 14.06.2011р. між ТОВ „Транс-СервісВ» (заставодавець) та ТОВ „Порше МобілітіВ» (заставодержатель) укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №561, згідно з яким заставодавець заставляє майно - автомобіль: марка модель - Porsche Panamera 4, номер кузова - WP0ZZZ97ZBL004163, об'єм двигуна - 3605 куб.см, державний номер - ВН 1113 ЕА, рік виробництва - 2011, колір - чорний (предмет застави). За домовленістю сторін заставна вартість Предмета застави становить 1190087,50грн. Право власності на заставне майно, яке є предметом застави за цим договором, залишається у заставодавця /а.с. 18-20/.

Згідно з приписами п.п. 1.3.1 п. 1.3 договору застави заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя за кредитним договором №50001685 від 08.06.2011р., укладеним між сторонами.

У відповідності до п. 1.3.2 договору застави строк користування кредитом за кредитним договором встановлено згідно з графіком погашення кредиту, що є невід'ємною частиною до кредитного договору, але в будь-якому випадку кредит підлягає поверненню не пізніше 15.06.2015 року, якщо інший строк повернення кредиту не встановлено у відповідності до зазначеного кредитного договору.

15.06.2011р. сторони підписали додатковий договір про внесення змін та доповнень до договору застави яким доповнили п.п. 5.3.3 договору частиною другою наступного змісту: В«Положення пунктів 5.3.1-5.3.3 цього договору можуть бути застосовані заставодержателем лише в разі, якщо заставодавцем не виконані свої зобов'язання за кредитним або за цим договором протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення поштою, воно одночасно надсилається заставодавцю електронною поштою.В»

18.04.2014 року через порушення умов кредитного договору з ТОВ „Транс-СервісВ» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 для задоволення вимог ТОВ „Порше МобілітіВ» був вчинений виконавчий напис /а.с. 65/, відповідно до якого звернуто стягнення на заставлене позивачем за договором застави від 14.06.2011р. майно, а саме автомобіль, що належить йому на праві приватної власності /а.с. 17/. Відповідний виконавчий напис був вчинений для погашення ТОВ „Транс-СервісВ» наступних коштів: несплачених чергових платежів (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу) у сумі 74463,21 грн.; штрафних санкцій за вимогами щодо сплати - 3979,22 грн.; штрафу за порушення вимог щодо страхування майна - 92568,00 грн.; штрафу за порушення терміну повернення кредиту - 123424,00 грн.; компенсації страхових платежів - 31488,55 грн.; суми кредиту - 247667,34 грн. Відтак, на підставі зазначеного виконавчого напису з ТОВ „Транс-СервісВ» підлягали стягненню: штрафні санкції на загальну суму 219 971,22 грн.; прострочена сума основного боргу, решта суми кредиту (строк сплати якої вважався таким, що настав) та прострочені відсотки на загальну суму 322130,55 грн.; компенсація страхових платежів на суму 31488,55 грн..

У липні 2014р. ТОВ В«Порше МобілітіВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ В«Транс-СервісВ» про стягнення тих же сум разом з додатково нарахованими у судовому порядку, зокрема 703672,52 грн., з яких: 413188,59 грн. основного боргу, 65950,06 грн. збитків, 221142,99 грн. штрафних санкцій, 3390,88 грн. 3% річних та судові витрати, обґрунтовуючи свої позовні вимоги порушенням ТОВ „Транс-СервісВ» прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 50001685 від 08.06.2011 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.09.2014 року у справі №916/2483/14 позов ТОВ В«Порше МобілітіВ» задоволено частково, та стягнуто з ТОВ В«Транс-СервісВ» на користь позивача 413188,59 грн. основного боргу, 50382,34 грн. збитків, 217081,78 грн. штрафу, 3390,88 грн. 3% річних та 13680,87 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року у справі № 916/2483/14 рішення Господарського суду Одеської області від 08.09.2014 року було частково скасовано та стягнуто з ТОВ В«Транс-СервісВ» на користь ТОВ В«Порше МобілітіВ» 413188,59 грн. основного боргу, 50382,34 грн. збитків, 10000,00 грн. штрафу, 4061,21 грн. пені, 3390,88 грн. 3% річних та 9620,62 грн. судового збору.

За вказаним судовим рішенням кошти були перераховані ТОВ В«Транс-СервісВ» 22.03.2016 р. по меморіальному ордеру за № 243042 на суму 486672,96 грн. /а.с. 86/.

Звертаючись з позовом до В«Порше МобілітіВ» позивач наголошував, що сплативши грошові кошти на виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.12.2014 року, ТОВ „Транс-СервісВ» сплатило суми, вказані у оскаржуваному виконавчому написі (з урахуванням зменшення суми штрафних санкцій постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року до 10000,00 грн.), тому на думку позивача, мають місце об'єктивні обставини, при яких виконавчий напис втратив чинність та не може підлягати виконанню.

Задовольняючи позов місцевий суд послався на ст. 26 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якою не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду. Дана редакція статті діяла на момент укладення між сторонами договору застави. Крім того, судом першої інстанції було зазначено, що норми ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальними відносно ЗУ "Про заставу".

У відповідності до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, прийнятими з врахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 09.07.2014р., де зазначалося, що на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент укладення кредитного договору 08. 06. 2011 року та договору застави 14.06.2011 р. у ст. 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не було передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тому вчинений виконавчий напис нотаріуса не може підлягати виконанню. Крім того, зазначене стягнення було здійснено за рішенням суду.

Отже ТОВ В«Порше МобілітіВ» помилково вважає моментом виникнення спірних правовідносин момент вчинення виконавчого напису нотаріусом за №688 від 18.04.2014р., а не момент укладання договору застави №50001685 від 14.06.2011р.,

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 88 ЗУ В«Про нотаріатВ» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. В матеріалах справи відсутні докази безспірності заборгованості ТОВ В«Транс-СервісВ» перед ТОВ В«Порше МобілітіВ» , навпаки вона була предметом спору, розглянутого судом в справі № 916/2483/14.

Доводи скаржника щодо порушення судом норм процесуального права є надуманими та такими, що не підтверджені матеріалами справи, тому колегією до уваги не приймаються.

За таких обставин, рішення Господарського суду Одеської області від 26.04.2016 року є обгрунтованим, отже його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ В«Порше МобілітіВ» - без задоволення.

Згідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати скаржника за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 26 квітня 2016 року у справі №916/533/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Порше МобілітіВ» - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст. 110 ГПК України може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови станову складено 29.07.2016р .

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська