Постанова

від 19.07.2016 по справі 821/647/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/647/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Рябчич А.М.

за участю:

представника позивача - Івченка О.О.

представників відповідача - Хуснутдінової Н.Ч., Оджиковської Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Херсон Зерно" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000501706, №0003422200, №0003432200 від 17.12.2015 року, -

встановив:

12 травня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Херсон Зерно" (далі - позивач, ПП «Херсон Зерно») до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ОДПІ) з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000501706 від 17.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 1202360,51 грн, №0003422200 від 17.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 998805 грн, №0003432200 від 17.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1099726,50 грн.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач в адміністративному позові зазначив, що 02 грудня 2015 року відповідачем за результатами планової виїзної документальної перевірки ПП «Херсон Зерно» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року складено акт №259/21-03-22-02. Висновком акту перевірки є порушення ст.ст.44,45, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 665870,00 грн, в тому числі по періодам: за ІІІ квартали 2012 року 42485 грн, за 2012 рік 175877 грн, за 2013 рік 485422 грн, за 2014 рік 4571 грн; порушення п.185.1 ст.185, п.186.2 ст.186, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.5 ст.198, п.201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 733151 грн, в тому числі: за листопад 2102 року 87695 грн, за грудень 2012 року 6752 грн, за січень 2013 року 4718 грн, за лютий 2013 року 6776 грн, за березень 2013 року 5042 грн, за квітень 2013 року 9346 грн, за травень 2013 року 86220 грн, за червень 2013 року 57768 грн, за липень 2013 року 16925 грн, за серпень 2013 року 102290 грн, за вересень 2013 року 90227 грн, за жовтень 2013 року 45864 грн, за листопад 2013 року 107285 грн, за грудень 2013 року 92180 грн, за лютий 2014 року 11064 грн, за липень 2014 року 2999 грн; порушено пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 766295,30 грн. На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2015 року, а саме: №0000501706 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 1202360,51 грн; №0003422200 форми «Р», яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 998705 грн та №0003432200 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1099726,50 грн. Висновки відповідача викладені в акті перевірки, що стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, є безпідставними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки, позивач вважає, що проведені господарські операції з контрагентами є реальними, товарними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства, на підтвердження чого надав первинну бухгалтерську документацію. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000501706, №0003422200, №0003432200 від 17.12.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив та суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.

Відповідач 14 червня 2016 року надав письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає з таких підстав. Перевіркою за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року встановлено взаємовідносини ПП «Херсон Зерно» з ТОВ «Сервіс Авто» у квітні, травні, червні, серпні та вересні 2013 року. ПП «Херсон Зерно» відображено в бухгалтерському обліку по рах. 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» операції з ТОВ «Сервіс Авто» (код 36955291) на загальну суму 1033607,05 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Сервіс Авто» через недоліки окремих ТТН, ненаданням податкової звітності щодо середньооблікової чисельності працюючих на підприємстві, ненаданням відомостей щодо залучених осіб до даного виду перевезень, відсутність контрагентів у звітності згідно даних додатку №5 до декларації з податку на додану вартість, які здатні до виконання робіт та надання послуг по перевезенню вантажів у періоді квітень-червень 2013 року та надання послуг сушки та чистки ячменю, рапсу та пшениці у періоді серпень-вересень 2013. Перевіркою встановлено, що за період з липня по серпень 2013 року відбувались взаємовідносини між ПП «Херсон Зерно» та ТОВ «Феррум-Люкссервіс» (код 36235775). ПП «Херсон Зерно» відображено в бухгалтерському обліку по рах. 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» операції з ТОВ «Феррум-Люкссервіс» на загальну суму 523376,61 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Феррум-Люкссервіс» через відсутність ТТН, відсутність належним чином оформлених первинних документів. Перевіркою встановлено, що в листопаді 2012 року відбувались взаємовідносини між ПП «Херсон Зерно» та ТОВ «Західзовнішторг» (код 31964982). ПП «Херсон Зерно» відображено в бухгалтерському обліку по рах. 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» операції з ТОВ «Західзовнішторг» на загальну суму 635198,98 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Західзовнішторг» через відсутність документів підтверджуючих транспортування товару. Перевіркою встановлено, що протягом жовтня, листопада, грудня 2013 року та січня 2014 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Будметхимопт» на загальну суму 1161429,31 грн. Реальність господарських операцій між контрагентами не підтверджено з тих підстав, що ТОВ «Будметхимопт» не знаходиться за юридичною адресою, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 19 лютого 2015 року за рішенням контролюючого органу. Перевіркою встановлено, що протягом вересня 2013 року між позивачем та ПП «ДО» відбувались взаємовідносини пов'язані з перевезенням вантажів на загальну суму 310664,96 грн. Реальність господарських операцій між контрагентами не підтверджується з тих підстав, що надані до перевірки первинні документи складено з порушенням норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», а саме: в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графі «Місце складання документа» власноручно написано (м. Херсон) без повної адреси де саме здійснювалась господарська операція; в ТТН в графі «здав» та «прийняв» відсутні відомості про посади осіб, які здійснили даний вид операції; не надано посвідчення якості товару від лабораторії виробника на кожну партію товару; в ТТН не вказано повної адреси, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій та ідентифікувати сутність господарської операції. Дії відповідача по проведенню перевірки є правомірними та вчинені в порядок і спосіб передбачений ПК України, висновки акту перевірки не спростовано позивачем, а тому відсутні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Все це на думку відповідача є підставами для залишення адміністративного позову без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на обставини викладені в акті перевірки.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ПП "Херсон Зерно" (код ЄДРПОУ 34369736) зареєстровано 25 травня 2006 року за №14991020000006065, свідоцтво про державну реєстрацію серія ААБ №808948. Підприємство перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні з 29 травня 2006 року №708, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100218154 серія НБ№087367 від 08.02.2007 року.

Основним видом діяльності підприємства позивача за КВЕД є: 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

На підставі направлень від 05.11.2015 №840/21-03-22-02, №841/21-03-17-06, №842/21-03-22-01, №861/21-03-22-02, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, 77.4 ст.77 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказів ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 19.10.2015 року №1226 та від 16.11.2015 року №1484, проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання ПП «Херсон Зерно» вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

В ході перевірки встановлено, що ПП «Херсон Зерно» за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року відображало у бухгалтерському та податковому обліку операції із суб'єктами господарської діяльності, з якими встановлена відсутність документального підтвердження отримання транспортних та інших послуг та неможливість проведення таких операцій (т.1 а.с. 13, 4 арк. акта перевірки).

За наслідками перевірки відповідачем складено акт «Про результати планової документальної виїзної перевірки приватного підприємства «Херсон Зерно» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року» №259/21-03-22-02 від 02.12.2015 року, висновком якого є порушення ст.ст.44,45, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 665870,00 грн, в тому числі по періодам: за ІІІ квартали 2012 року 42485 грн, за 2012 рік 175877 грн, за 2013 рік 485422 грн, за 2014 рік 4571 грн; порушення п.185.1 ст.185, п.186.2 ст.186, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.5 ст.198, п.201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 733151 грн, в тому числі: за листопад 2102 року 87695 грн, за грудень 2012 року 6752 грн, за січень 2013 року 4718 грн, за лютий 2013 року 6776 грн, за березень 2013 року 5042 грн, за квітень 2013 року 9346 грн, за травень 2013 року 86220 грн, за червень 2013 року 57768 грн, за липень 2013 року 16925 грн, за серпень 2013 року 102290 грн, за вересень 2013 року 90227 грн, за жовтень 2013 року 45864 грн, за листопад 2013 року 107285 грн, за грудень 2013 року 92180 грн, за лютий 2014 року 11064 грн, за липень 2014 року 2999 грн; порушено пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 766295,30 грн.

На підставі висновків акту перевірки №259/21-03-22-02 від 02.12.2015 року, відповідачем 17 грудня 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000501706 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 1202360,51 грн; №0003422200 форми «Р», яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 998705 грн та №0003432200 за формою «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1099726,50 грн.

Підставою для висновків акту перевірки та, як наслідок, для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив, що неможливо підтвердити факт реальності здійснення господарських відносин між ПП «Херсон Зерно» та ТОВ «Сервіс Авто», ТОВ «Феррум-Люкссервіс», ТОВ «Західзовнішторг», ТОВ «Будмедхимопт», ПП «Стиль-3» та ПП «ДО».

При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вимогами пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не вважає надані товариством податкові накладні, рахунки-фактури, акти приймання-здачі, платіжні доручення та інші первинні документи підставою для застосування п.138.2 ст.138 ПК України, в розумінні пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України. Такий висновок ОДПІ зробила на підставі інформації визначеної в комп'ютерних автоматизованих системах, а також на підставі актів перевірок контрагентів-постачальників позивача.

За вимогами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що для включення ПП "Херсон Зерно" до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість достатніми підставами мають бути: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, належним чином оформлена первинна бухгалтерська документація.

Преамбула до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідачем, відповідно до акту перевірки та письмових заперечень, реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами заперечується з таких підстав. Перевіркою за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року встановлено взаємовідносини ПП «Херсон Зерно» з ТОВ «Сервіс Авто» у квітні, травні, червні, серпні та вересні 2013 року. ПП «Херсон Зерно» відображено в бухгалтерському обліку по рах. 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» операції з ТОВ «Сервіс Авто» (код 36955291) на загальну суму 1033607,05 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Сервіс Авто» через недоліки окремих ТТН, ненаданням податкової звітності щодо середньооблікової чисельності працюючих на підприємстві, ненаданням відомостей щодо залучених осіб до даного виду перевезень, відсутність контрагентів у звітності згідно даних додатку №5 до декларації з податку на додану вартість, які здатні до виконання робіт та надання послуг по перевезенню вантажів у періоді квітень-червень 2013 року та надання послуг сушки та чистки ячменю, рапсу та пшениці у періоді серпень-вересень 2013. Перевіркою встановлено, що за період з липня по серпень 2013 року відбувались взаємовідносини між ПП «Херсон Зерно» та ТОВ «Феррум-Люкссервіс» (код 36235775). ПП «Херсон Зерно» відображено в бухгалтерському обліку по рах. 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» операції з ТОВ «Феррум-Люкссервіс» на загальну суму 523376,61 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Феррум-Люкссервіс» через відсутність ТТН, відсутність належним чином оформлених первинних документів. Перевіркою встановлено, що в листопаді 2012 року відбувались взаємовідносини між ПП «Херсон Зерно» та ТОВ «Західзовнішторг» (код 31964982). ПП «Херсон Зерно» відображено в бухгалтерському обліку по рах. 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» операції з ТОВ «Західзовнішторг» на загальну суму 635198,98 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «Західзовнішторг» через відсутність документів підтверджуючих транспортування товару. Перевіркою встановлено, що протягом жовтня, листопада, грудня 2013 року та січня 2014 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Будметхимопт» на загальну суму 1161429,31 грн. Реальність господарських операцій між контрагентами не підтверджено з тих підстав, що ТОВ «Будметхимопт» не знаходиться за юридичною адресою, а свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 19 лютого 2015 року за рішенням контролюючого органу. Перевіркою встановлено, що протягом вересня 2013 року між позивачем та ПП «ДО» відбувались взаємовідносини пов'язані з перевезенням вантажів на загальну суму 310664,96 грн. Реальність господарських операцій між контрагентами не підтверджується з тих підстав, що надані до перевірки первинні документи складено з порушенням норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», а саме: в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графі «Місце складання документа» власноручно написано (м. Херсон) без повної адреси де саме здійснювалась господарська операція; в ТТН в графі «здав» та «прийняв» відсутні відомості про посади осіб, які здійснили даний вид операції; не надано посвідчення якості товару від лабораторії виробника на кожну партію товару; в ТТН не вказано повної адреси, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій та ідентифікувати сутність господарської операції. ПП «Стиль-3» не знаходиться за юридичною адресою, має основний вид діяльності за КВЕД 70.22 - консультвання з питань комерційної діяльності й керування, а свідоцтво платника ПДВ №200032509 від 13.03.2012 року анульовано 30 квітня 2013 року. Отже, не підтверджується інформація щодо проведення фінансово-господарських взаємовідносин з наведеними контрагентами, а тому відсутні підстави вважати правовідносини між ними та позивачем реальними та враховувати їх вплив на податкову звітність.

Позивач, як під час перевірки так і під час розгляду справи, надав підтверджувальні документи щодо фактичного здійснення господарських операцій з наведеними платниками податків.

Окремо суд звертає увагу, що сторони не заперечують наявність належним чином складених податкових накладних та інших податкових документів по господарським операціям з контрагентами, не заперечується також оплата за надання послуг.

Фактично єдина підстава для висновку про не реальність господарських операцій викладена відповідачем на сторінці 77 акту перевірки:

«Перевіркою встановлено, згідно відомості з інформаційних ресурсів ДФС, зокрема, ІС «Податковий блок» вищезазначені підприємства не надають звітності щодо середньооблікової кількості працюючих на підприємстві, відомостей щодо залучених осіб до даного виду послуг та відсутність основних засобів. Згідно додатку №5 до декларації х податку на додану вартість відсутні контрагенти, які здатні до виконання робіт та надання послуг по перевезенню вантажів та надання послуг сушки та чистки с/г продукції. Таким чином, не можливо підтвердити факт здійснення надання послуг цими підприємствами.».

Втім, така позиція є помилковою, з огляду на наступне.

З наданої бухгалтерської документації вбачається, що між позивачем та контрагентом ТОВ «Сервіс Авто» укладено договір про надання послуг №ДГ-0000001 від 01 квітня 2013 року (т.1 а.с. 114-116), строк дії договору до 30 червня 2013 року. Відповідно до п.1.1. договору, виконавець (ТОВ «Сервіс Авто») зобов'язується доставити (перевезти) довірений йому замовником (ПП «Херсон Зерно») вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником одержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену, згідно актів виконаних робіт, плату. Виконавець зобов'язується виконати додаткові послуги по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції в разі потреби замовнику, останній зобов'язується сплатити за надані послуги встановлену згідно актів виконаних робіт плату (пп. 1.1.1 п.1.1. договору). Вартість послуг за цим договором включає вартість витрат на перегін транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження до місцезнаходження гаража перевізника; вартість додаткових послуг по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції визначається в актах виконаних робіт (п.п. 4.1, 4.2 договору).

В подальшому сторони уклали договір про надання послуг №ДГ-02/13 від 01 серпня 2013 року з ідентичними умовами, строком дії до 30 червня 2014 року.

В матеріалах справи містяться копії документів та матеріалів виданих та виписаних на підставі даних договорів та за наслідками їх виконання (т.1 а.с. 122-250, т.2 а.с. 1-21). Сам факт здійснення господарських операцій з боку позивача ДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та підтверджується: квитанціями до прибуткових касових ордерів, що відповідають законодавству яке регулює обіг та облік готівки; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять опис здійснених операцій та скріплені печатками і підписами сторін; податковими накладними всього на суму 1033607,05 грн з ПДВ.

Отримання позивачем послуг від контрагента підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

ОДПІ не сприймає ці документи, в якості доказів реальності здійснення господарських операцій, натомість відповідач вважає, що необхідним документом, який підтверджує транспортування товару є ТТН, а документом, який підтверджує наявність достатньої кількості штатних працівників є «Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» (форма №Д4).

З наданої бухгалтерської документації вбачається, що між позивачем та контрагентом ТОВ «Феррум-Люкссервіс» укладено договір про надання послуг №ДГ-30/21 від 01 липня 2013 року (т.2 а.с. 22-23), строк дії договору до 30 грудня 2014 року. Відповідно до п.1.1. договору, виконавець (ТОВ «Феррум-Люкссервіс») зобов'язується доставити (перевезти) довірений йому замовником (ПП «Херсон Зерно») вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником одержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену, згідно актів виконаних робіт, плату. Виконавець зобов'язується виконати додаткові послуги по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції в разі потреби замовнику, останній зобов'язується сплатити за надані послуги встановлену згідно актів виконаних робіт плату (пп. 1.1.1 п.1.1. договору). Вартість послуг за цим договором включає вартість витрат на перегін транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження до місцезнаходження гаража перевізника; вартість додаткових послуг по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції визначається в актах виконаних робіт (п.п. 4.1, 4.2 договору).

В матеріалах справи містяться копії документів та матеріалів виданих та виписаних на підставі даного договору та за наслідками його виконання (т.2 а.с. 24-133). Сам факт здійснення господарських операцій з боку позивача ДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та підтверджується: квитанціями до прибуткових касових ордерів, що відповідають законодавству яке регулює обіг та облік готівки; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять опис здійснених операцій та скріплені печатками і підписами сторін; податковими накладними всього на суму 523376,61 грн.

ТОВ «Феррум-Люкссервіс» зареєстроване платником податку на додану вартість з 25 грудня 2008 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100157438, яке анульоване 15 жовтня 2015 року за рішенням контролюючого органу у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Тобто на момент вчинення господарських операцій контрагент мав правові підстави виписувати податкові накладні та впливати на показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість, а також перебував за місцезнаходженням.

Отримання позивачем послуг від контрагента підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

ОДПІ не сприймає ці документи, в якості доказів реальності здійснення господарських операцій, натомість відповідач вважає, що необхідним документом, який підтверджує транспортування товару є ТТН, а документом, який підтверджує наявність достатньої кількості штатних працівників є «Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» (форма №Д4).

З наданої бухгалтерської документації вбачається, що між позивачем та контрагентом ТОВ «Західзовнішторг» укладено договір про надання послуг №ДГ-0000007 від 01 жовтня 2012 року (т.2 а.с. 134-136), строк дії договору до 30 червня 2013 року. Відповідно до п.1.1. договору, виконавець (ТОВ «Західзовнішторг») зобов'язується доставити (перевезти) довірений йому замовником (ПП «Херсон Зерно») вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником одержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену, згідно актів виконаних робіт, плату. Виконавець зобов'язується виконати додаткові послуги по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції в разі потреби замовнику, останній зобов'язується сплатити за надані послуги встановлену згідно актів виконаних робіт плату (пп. 1.1.1 п.1.1. договору). Вартість послуг за цим договором включає вартість витрат на перегін транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження до місцезнаходження гаража перевізника; вартість додаткових послуг по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції визначається в актах виконаних робіт (п.п. 4.1, 4.2 договору).

В матеріалах справи містяться копії документів та матеріалів виданих та виписаних на підставі даного договору та за наслідками його виконання (т.2 а.с. 136-194). Сам факт здійснення господарських операцій з боку позивача ДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та підтверджується: квитанціями до прибуткових касових ордерів, що відповідають законодавству яке регулює обіг та облік готівки; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять опис здійснених операцій та скріплені печатками і підписами сторін; податковими накладними всього на суму 635198,98 грн.

Отримання позивачем послуг від контрагента підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

ОДПІ не сприймає ці документи, в якості доказів реальності здійснення господарських операцій, натомість відповідач стверджує, що акти здачі-прийняття робіт не містять місць навантаження, розвантаження сільськогосподарської продукції (сої, пшениці, кукурудзи, ячменю), а також не визначено дані, на підставі яких встановлено вартість даних послуг. Відповідач вважає, що в наведених документах не визначено вичерпної інформації щодо таких послуг та не містять достатньої доказовості щодо факту виконаних робіт, що свідчило про зв'язок таких послуг з веденням господарської діяльності підприємства. Наслідком такої позиції відповідача є висновок, що відсутність необхідних даних в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не дає можливості зробити висновок про фактичне отримання послуг.

Також, податковим органом при розгляді правомірності відображення у податковому обліку даних операцій враховано матеріали перевірок, зокрема акт ДПІ у м. Херсоні від 13 травня 2013 року №2518/22.4/34369736 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Херсон Зерно» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Західзовнішторг» у жовтні 2012 року, їх відображення у податковій звітності з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року», але відповідач не пояснив який вплив на обсяг господарських операцій в листопаді 2012 року мають господарські операції за жовтень 2012 року, оскільки вони відображені в різних податкових періодах.

З наданої бухгалтерської документації вбачається, що між позивачем та контрагентом ТОВ «Будметхимопт» укладено договір про надання послуг №01/10-13-Т від 01 жовтня 2013 року (т.2 а.с. 195-198), строк дії договору до 30 жовтня 2014 року. Відповідно до п.1.1. договору, виконавець (ТОВ «Будметхимопт») зобов'язується доставити (перевезти) довірений йому замовником (ПП «Херсон Зерно») вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником одержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену, згідно актів виконаних робіт, плату. Виконавець зобов'язується виконати додаткові послуги по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції в разі потреби замовнику, останній зобов'язується сплатити за надані послуги встановлену згідно актів виконаних робіт плату (пп. 1.1.1 п.1.1. договору). Вартість послуг за цим договором включає вартість витрат на перегін транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження до місцезнаходження гаража перевізника; вартість додаткових послуг по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції визначається в актах виконаних робіт (п.п. 4.1, 4.2 договору).

В матеріалах справи містяться копії документів та матеріалів виданих та виписаних на підставі даного договору та за наслідками його виконання (т.2 а.с. 199-250, т.3 а.с. 1-197). Сам факт здійснення господарських операцій з боку позивача ДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та підтверджується: квитанціями до прибуткових касових ордерів, що відповідають законодавству яке регулює обіг та облік готівки; виписками з банківських рахунків; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять опис здійснених операцій та скріплені печатками і підписами сторін; товарно-транспортними накладними; податковими накладними всього на суму 1161429,31 грн.

ТОВ «Будметхимопт» має стан 8 - «До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», свідоцтво платника податку на додану варітьсь анульоване 19 лютого 2015 року за рішенням контролюючого органу (дата початку дії свідоцтва 20 квітня 2011 року). Тобто на момент вчинення господарських операцій контрагент мав правові підстави виписувати податкові накладні та впливати на показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість, а також перебував за місцезнаходженням.

Отримання позивачем послуг від контрагента підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

ОДПІ не сприймає ці документи, в якості доказів реальності здійснення господарських операцій, натомість відповідач вважає, що необхідним документом який підтверджує наявність достатньої кількості штатних працівників є «Звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» (форма №Д4).

З наданої бухгалтерської документації вбачається, що між позивачем та контрагентом ПП «Стиль-3» укладено договір про надання послуг №ДГ-0000046 від 01 серпня 2012 року (т.4 а.с. 19-20), строк дії договору до 31 грудня 2012 року. Відповідно до п.1.1. до послуг, що надаються за даним договором належать послуги по перевезенню вантажу. В порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник (ПП «Стиль-3») бере на себе зобов'язання за рахунок замовника (ПП «Херсон Зерно») здійснювати перевезення вантажів, зазначених в замовленні, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (п.1.2. договору). Пунктом завантаження вантажу є встановлений в замовленні чи погоджений сторонами додатково, пункт завантаження та його адреса (п.2.2.). Перевізник гарантує, що має ліцензію та інші необхідні дозволи для виконання послуг передбачених цим договором (п.2.3.). Вартість послуг встановлюється за погодженням сторін в замовленні та фіксується в актах приймання-передачі наданих послуг (п.5.1.). Розрахунки здійснюються як в готівковій так і в безготівковій формі. Факт перевезення та отримання вантажу вантажоотримувачем підтверджує акт про надання послуг (п.6.1.).

Одночасно між сторонами укладено договір надання послуг доробки сільгосппродукції №ДГ-0000046 від 01 серпня 2012 року (т.4 а.с. 21-22), строк дії договору до 31 грудня 2012 року. Відповідно до п.1.1. до послуг, що надаються за даним договором належать послуги з чищення, сушіння, навантаження, розвантаження та торування сільгосппродукції. В порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець (ПП «Стиль-3») бере на себе зобов'язання за рахунок замовника (ПП «Херсон Зерно») здійснювати послуги доробки сільгосппродукції, зазначених в замовленні, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги (п.1.2. договору). Замовлення є прийнятим до виконання виконавцем, якщо воно підписане повноважним представником виконавця, засвідчене печаткою підприємства та надіслане замовнику факсом, факсимільна копія має силу оригіналу, виконавець гарантує, що має дозволи необхідні для виконання послуг передбачених даним договором (п.п. 2.2, 2.3 договору). Вартість послуг встановлюється за погодженням сторін в замовленні та фіксується в актах приймання-передачі наданих послуг (п.5.1.). Розрахунки здійснюються як в готівковій так і в безготівковій формі. Послуги передаються актом приймання-передчі послуг (п.6.1.).

В матеріалах справи містяться копії документів та матеріалів виданих та виписаних на підставі даних договорів та за наслідками їх виконання (т.4 а.с. 23-69, ). Сам факт здійснення господарських операцій з боку позивача ДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та підтверджується: квитанціями до прибуткових касових ордерів, що відповідають законодавству яке регулює обіг та облік готівки; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять опис здійснених операцій та скріплені печатками і підписами сторін; податковими накладними всього на суму 202310,83 грн.

Згідно бази даних АІС «Податковий блок» стосовно ПП «Стиль-3» останнє здійснює основний вид діяльності за КВЕД 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування, свідоцтво платника податку на додану вартість №200032509 від 13 березня 2012 року, анульоване 30 квітня 2013 року з причини внесення до ЄДР запису про відсутність а місцезнаходженням. Тобто на момент вчинення господарських операцій контрагент мав правові підстави виписувати податкові накладні та впливати на показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість, а також перебував за місцезнаходженням.

Отримання позивачем послуг від контрагента підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

ОДПІ не сприймає ці документи, в якості доказів реальності здійснення господарських операцій, натомість відповідач вважає, що необхідним документом, який підтверджує транспортування товару є ТТН.

З наданої бухгалтерської документації вбачається, що між позивачем та контрагентом ПП «ДО» укладено договір про надання послуг №01/10-13-Т від 01 вересня 2013 року (т.3 а.с. 198-200), строк дії договору до 30 жовтня 2014 року. Відповідно до п.1.1. договору, виконавець (ПП «ДО») зобов'язується доставити (перевезти) довірений йому замовником (ПП «Херсон Зерно») вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником одержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену, згідно актів виконаних робіт, плату. Виконавець зобов'язується виконати додаткові послуги по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції в разі потреби замовнику, останній зобов'язується сплатити за надані послуги встановлену згідно актів виконаних робіт плату (пп. 1.1.1 п.1.1. договору). Вартість послуг за цим договором включає вартість витрат на перегін транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження транспортного засобу до місця завантаження та від місця розвантаження до місцезнаходження гаража перевізника; вартість додаткових послуг по сушінню, доробці, очищенню сільськогосподарської продукції визначається в актах виконаних робіт (п.п. 4.1, 4.2 договору).

В матеріалах справи містяться копії документів та матеріалів виданих та виписаних на підставі даного договору та за наслідками його виконання (т.3 а.с. 201-250, т.4 а.с. 1-18). Сам факт здійснення господарських операцій з боку позивача ДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та підтверджується: квитанціями до прибуткових касових ордерів, що відповідають законодавству яке регулює обіг та облік готівки; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містять опис здійснених операцій та скріплені печатками і підписами сторін; товарно-транспортними накладними; податковими накладними всього на суму 310664,96 грн.

ТОВ «Феррум-Люкссервіс» зареєстроване платником податку на додану вартість з 25 грудня 2008 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100157438, яке анульоване 15 жовтня 2015 року за рішенням контролюючого органу у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Тобто на момент вчинення господарських операцій контрагент мав правові підстави виписувати податкові накладні та впливати на показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість, а також перебував за місцезнаходженням.

Отримання позивачем послуг від контрагента підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

На думку податкового органу, реальність господарських операцій між контрагентами не підтверджується з тих підстав, що надані до перевірки первинні документи складено з порушенням норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», а саме: в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графі «Місце складання документа» власноручно написано (м. Херсон) без повної адреси де саме здійснювалась господарська операція; в ТТН в графі «здав» та «прийняв» відсутні відомості про посади осіб, які здійснили даний вид операції; не надано посвідчення якості товару від лабораторії виробника на кожну партію товару; в ТТН не вказано повної адреси, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій та ідентифікувати сутність господарської операції.

Щодо посилання податкового органу на неналежним чином оформлені ТТН, слід зазначити, що ТТН є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363) не встановлюють правил податкового обліку платника податків. Правила поширюються на власників автомобільного транспорту (перевізників), натомість, позивач не в усіх операціях користувався послугами перевізників при взаємовідносинах з контрагентами. До того ж, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Так, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, недолік такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014 року в справі №К/800/47657/14 та від 18.08.2015 року в справі №К/800/19833/15.

Така ж правова позиція висловлена і Міністерством доходів і зборів України в листі від 19 вересня 2013 року № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128.

В свою чергу, відповідачем не було доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні договорів мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.

Поряд з цим суд акцентує увагу і на тому, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, та якщо ці дії спрямовані на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. Суд не встановив порушення даного принципу в досліджених правовідносинах, а відповідач належними доказами не підтвердив протилежне.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про не підтвердження в судовому процесі доводів відповідача про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були безтоварними та спрямованими на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що єдиною підставою для визначення ПП «Херсон Зерно» грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на доходи фізичних осіб є невизнання податковим органом реальності здійснених підприємством та його контрагентами господарських операцій.

З цього приводу суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Наведені підпункти застосовуються за певної умови: загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 ПК України).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України).

Відповідач не пояснив яким чином дії позивача в даній справі підпадають під дію наведених норм законодавства, як не надав суду й доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача з порушених в перевірці питань, а також доказів надсилання запитів до інших податкових органів для проведення таких перевірок.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт яких підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАС України.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не надано суду доказів протиправності дій позивача, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а доводи викладені в запереченнях на адміністративний позов спростовуються наявними в справі матеріалами.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Первинні фінансові та бухгалтерські документи, надані позивачем є достатніми для висновку про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про неправомірність дій відповідача.

Наведене позбавляє спірні податкові повідомлення-рішення ознак обґрунтованості та правомірності, як наслідок останні підлягають скасуванню.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 19 липня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов приватного підприємства "Херсон Зерно" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000501706, №0003422200, №0003432200 від 17.12.2015 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 0000501706 від 17.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 1202360,51 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 0003422200 від 17.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 998805 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 0003432200 від 17.12.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1099726,50 грн.

Стягнути на користь приватного підприємства "Херсон Зерно" (код ЄДРПОУ 34369736) за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції у Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 49513 грн. 38 коп., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 25 липня 2016 р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8.3.3.