Ухвала

від 01.08.2016 по справі 513/683/16-ц

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/683/16-ц

Провадження № 2/513/537/16

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

01 серпня 2016 року Саратський районний суд Одеської області у складі судді Бучацької А.І., за участю: секретаря Златіної О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Сарата заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піреус Авто" про захист прав споживачів та визнання недійсним договору лізингу від 03 червня 2016 № 805135,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Піреус Авто», в якому просить визнати недійсним договір лізингу № 805135 від 03 червня 2016 року з додатками, укладений між ними; стягнути з відповідача на користь позивача 72000 гривень, а також судові витрати.

Свої вимоги він обґрунтував тим, що 03 червня 2016 року між ним та ТОВ «Піреус Авто» укладено договір майнового лізингу, предметом якого є автомобіль "Peugeot Expert Tepee" вартістю 364 000 гривень.

Укладений договір він вважає таким, що суперечить принципам добросовісності, а умови договору вважає несправедливими та такими, що істотно порушують його права, оскільки під час укладання договору представник ТОВ «Піреус Авто» надав йому хибну, недостовірну інформацію щодо умов договору та умов надання послуг відповідачем. Він не зрозумів, що сплачена ним сума 72800 гривень є вартістю за фінансування договору. Вважає, що п. 12.11. договору про неповернення вартості фінансування за організацію у випадку розірвання договору є обмеженням принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності та є несправедливими умовами договору. Позивач вважає, що умови договору не відповідають вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

29 липня 2016 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти в межах суми позовних вимог в розмірі 72000 гривень, що належать ТОВ «Піреус Авто» та зберігаються на рахунках товариства. У випадку недостатності та/або відсутності на банківських рахунках відповідача грошових коштів просить накласти арешт на будь-яке інше рухоме або нерухоме майно, та/або інші активи відповідача в розмірі 72000 гривень. Позивач зазначає, що за даними державного реєстру судових рішень, в судових провадженнях Малиновського та Київського районних судів м.Одеси, Южненського районного суду Одеської області, Локачинського районного суду Волинської області вже застосовані заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача або вже постановлені рішення про визнання договору фінансового лізингу недійсни з накладенням стягнення на ТОВ "Піреус Авто". Тому позивач вважає, що існують реальні ризики того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливім виконання рішення суду у зв'язку з тим, що відповідач спробує вивести /перерахувати наявні в нього грошові кошти на інших осіб, а також продати, чи в будь-який інший спосіб відчужити наявне в нього майно чи інші активи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливім виконання рішення суду.

Згідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як видно з позовної заяви, предметом спору є визнання недійсним договір лізингу № 805135 від 03 червня 2016 року з додатками, укладений між сторонами; та стягнення з відповідача на користь позивача 72000 гривень.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 цієї ж постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 14 липня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піреус Авто" про захист прав споживачів та визнання недійсним договору лізингу від 03 червня 2016 № 805135.

За змістом пункту 1 частини 1 ст.152 ЦПК України в порядку забезпечення позову арешт накладається на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч зазначеним вимогам позивач не надав доказів, які підтверджують, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У зв'язку з чим, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151,153, ч.4-6 ст.209, ст.210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піреус Авто" про захист прав споживачів та визнання недійсним договору лізингу від 03 червня 2016 № 805135 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. І. Бучацька