Ухвала

від 28.07.2016 по справі 543/1175/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/1175/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1704/16Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є.А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді Чумак О.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

при секретарі Лимар О.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача Юхименко В.Ф., Юхимович С.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я»

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2016 року

по справі за позовами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі та за позовом ОСОБА_11 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» про розірвання договору оренди землі.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_11 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» про розірвання договору оренди землі від 06 лютого 2007 року площею 7, 24 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, зареєстрованого 21 лютого 2008 року в Оржицькому виїздному офісі ПР ФДП ЦДЗК за № 040855900120, кадастровий номер НОМЕР_1 відмовлено.

Позови ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 20 травня 2013 року кадастровий номер НОМЕР_2 площею 3, 36 га укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» та ОСОБА_5, розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, недійсним.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» на користь ОСОБА_5 судові витрати у сумі 551, 20 грн.

Визнано додаткову угоду від 28 травня 2012 року до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04 лютого 2008 року кадастровий номер НОМЕР_3 площею 3, 46 га, укладену між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» та ОСОБА_6, розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, недійсною.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» на користь ОСОБА_6 судові витрати у сумі 551, 20 грн.

Визнано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 20 травня 2013 року кадастровий номер НОМЕР_4 площею 3, 37 га укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» та ОСОБА_7, розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, недійсним.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» на користь ОСОБА_7 судові витрати у сумі 551, 20 грн.

Визнано договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 20 травня 2013 року кадастровий номер НОМЕР_5 площею 3, 36 га укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» та ОСОБА_8, розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, недійсним.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» на користь ОСОБА_8 судові витрати у сумі 551, 20 грн.

Визнано додаткову угоду від 25 липня 2012 року до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 25 березня 2008 року кадастровий номер НОМЕР_6 площею 3, 75 га, укладену між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» та ОСОБА_9, розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, недійсною.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» на користь ОСОБА_9 судові витрати у сумі 551, 20 грн.

Визнано додаткову угоду від 18 травня 2012 року до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 28 березня 2008 року кадастровий номер НОМЕР_7 площею 6, 60 га, укладену між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» та ОСОБА_10., розташованої в адміністративних межах Лукімської сільської ради Оржицького району Полтавської області, недійсною.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» на користь ОСОБА_10 судові витрати у сумі 551, 20 грн.

З зазначеним рішенням місцевого суду не погодився відповідач, оскарживши його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ТОВ «Лукім'я», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовним вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсним договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. Апелянт вказує, що висновки експерта, зроблені під час проведення досудового слідства по кримінальному провадженню, не є належними доказами і не мають братися судом до уваги, оскільки експертиза була проведена не в межах даної цивільної справи. Крім того, зазначає, що ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулись до суду з позовами про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі поза межами строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вбачаючи ту обставину, що рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2016 року оскаружється апелянтом лише в частині задоволення позовним вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсним договорів оренди землі та додаткових угод до договорів оренди землі, то колегія суддів перевіряє його відповідність положенням закону, а також обставинам справи лише у вищевказаній частині.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи

не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає відхиленню з підстав, ст. 308 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Державного акту серії НОМЕР_8 на право приватної власності на землю ОСОБА_5 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3, 36 га на території Лукімської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрований Лукімською сільською радою 21 грудня 2001 року за № 297.

Згідно договору оренди землі від 20 травня 2013 року зазначено, що ОСОБА_5 надає СТОВ «Лукім'я» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3, 36 га, що розташована на території Лукімської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області, строком на 5 років.

Згідно висновку експерта від 10 лютого 2016 року № 232 підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі між ОСОБА_5 та СТОВ «Лукім'я» від 20 травня 2013 року, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015170280000315 по заяві ОСОБА_5 12 листопада 2015 року внесено відомості про те, що, невідома особа підробила підпис ОСОБА_5 в договорі оренди земельної ділянки укладений між СТОВ «Лукім'я» та ОСОБА_5

Згідно довіреності від 14 серпня .2013 року ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_12 бути його представником.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та поземельної книги за ОСОБА_5 зареєстровано15 серпня 2013 року згідно Державного акту серії НОМЕР_9 право приватної власності на земельну ділянку площею 3, 36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( кадастровий номер НОМЕР_2) та 19 серпня 2013 року зареєстровано речове право оренди за СТОВ «Лукім'я» терміном на п'ять років.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_12 вона без належної на те довіреності підписала договір оренди землі від 20 травня 2013 року між ОСОБА_5 та СТОВ «Лукім'я».

Згідно довідки СТОВ « Лукім'я» № 7, виписки з картки рахунку, виписки з відомості на видачу натуроплати, накладної та видаткового касового ордеру ОСОБА_5 протягом 2013 - 2015 років нараховувалася та виплачувалася орендна плата згідно договору оренди землі, від 20 травня 2013 року.

Згідно Державного акту серії НОМЕР_8 на право приватної власності на землю ОСОБА_6 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3, 46 га на території Лукімської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрований Лукімською сільською радою 05 грудня 2001 року за №2.

Згідно додаткової угоди від 28 травня 2012 року до договору оренди землі від04 лютого 2008 року зазначено, що ОСОБА_6 та СТОВ «Лукім'я» домовилися внести зміни до договору оренди землі від 04 лютого 2008 року, зокрема виклали п. 8 договору оренди землі в наступній редакції: договір укладено строком до 31 грудня 2017 року. Додаткова угода зареєстрована 27 вересня 2012 року у Відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області за № 532368364004079.

Згідно висновку експерта від 10 лютого 2016 року № 232 підпис від імені ОСОБА_6 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді до договору оренди землі зареєстрованого за № 040855900009 від 04 лютого 2008 між ОСОБА_6 та СТОВ «Лукім'я» від 28 травня 2012 року, виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015170280000312 по заяві ОСОБА_6 12 листопада 2015 року внесено відомості про те, що невідома особа підробила підпис ОСОБА_6 в додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки укладений між СТОВ «Лукім'я» та ОСОБА_6

Згідно оглянутої в судовому засіданні поземельної книги за ОСОБА_6 зареєстровано речове право оренди за СТОВ « Лукім'я» терміном на п'ять років стосовно земельної ділянки площею 3, 46 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер НОМЕР_3), що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності згідно Державного акту серії НОМЕР_8.

Згідно довідки СТОВ «Лукім'я» від 22 лютого 2016 року № 1, виписки з картки рахунку, виписки з відомості на видачу натуроплати, накладної та видаткового касового ордеру ОСОБА_5 протягом 2012 - 2015 років нараховувалася та виплачувалася орендна плата по земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_10.

Згідно Державного акту серії НОМЕР_11 на право приватної власності на землю ОСОБА_7 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3, 37 га на території Лукімської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрований Лукімською сільською радою 21 грудня 2001 року за № 299.

Згідно договору оренди землі від 20 травня 2013 року зазначено, що ОСОБА_7 надає СТОВ «Лукім'я» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3, 37 га, що розташована на території Лукімської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області, строком на 5 років. Договір не зареєстрований.

Згідно висновку експерта від 10 лютого 2016 року № 232 підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі між ОСОБА_7 та СТОВ «Лукімя» від 20 травня 2013 року виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015170280000311, по заяві ОСОБА_7 від 12 листопада 2015 року внесено відомості проте, що невідома особа підробила підпис ОСОБА_7 в договорі оренди земельної ділянки укладений між СТОВ «Лукім'я» та ОСОБА_7

Згідно довіреності від 14 серпня 2013 року ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_12 бути його представником.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_7 19 серпня 2013 року згідно Державного акту серії НОМЕР_11 право приватної власності на земельну ділянку площею 3, 37 га для ведення товарного сільськогосподарськоївиробництва (кадастровий номер НОМЕР_4 ) та 19 серпня 2013 року зареєстровано речове право оренди за СТОВ «Лукім'я» терміном на 5 років.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_12 вона без належної на те довіреності підписала договір оренди землі між ОСОБА_7 та СТОВ «Лукім'я» від 20 травня 2013 року.

Згідно довідки СТОВ «Лукім'я» від 22 лютого 2016 року (без номера), виписки з картки рахунку, виписки з відомості на видачу натуроплати, накладної та видаткового касового ордеру ОСОБА_5 протягом 2012 - 2015 років нараховувалася та виплачувалася орендна плата по земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4.

Згідно Державного акту серії НОМЕР_12 на право приватної власності на землю ОСОБА_8 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3, 36 га на території Лукімської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрований Лукімською сільською радою21 грудня 2001 року за №298.

Згідно договору оренди землі від 20 травня 2013 року зазначено, що ОСОБА_8 надає СТОВ «Лукім'я» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3, 36 га, що розташована на території Лукімської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області, строком на 5 років. Договір не зареєстрований.

Згідно висновку експерта від 10 лютого 2016 року № 232 підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Орендодавець» в договорі оренди землі між ОСОБА_8 та СТОВ «Лукім'я» від 20 травня 2013 року, виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою.

Згідно Державного акту серії НОМЕР_13 на право приватної власності на землю ОСОБА_9 належить на праві приватної власності земелька ділянка площею 3, 75 га на території Лукімської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрований Лукімською сільською радою 24 грудня 2001 року за № 596.

Згідно додаткової угоди від 25 липня 2012 року до договору оренди землі від25 березня 2008 року зазначено, що ОСОБА_9 та СТОВ «Лукім'я» домовилися внести зміни до договору оренди землі від 25 березня 2008 року, зокрема, виклали п. 8 договору оренди землі в наступній редакції: договір укладено строком до 31 грудня 2017 року. Додаткова угода зареєстрована 20 листопада 2012 року у Відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області за № 532368364004996.

Згідно висновку експерта від 10 лютого 2016 року № 213 підпис від імені ОСОБА_9 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді до договору оренди землі зареєстрованого за № 040855900332 від 25 березня 2008 виконаний не ОСОБА_9, а іншою особою.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015170280000370, по заяві ОСОБА_9 від 23 грудня 2015 року внесено відомості про те, що невідома особа підробила підпис ОСОБА_9 в додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки укладений між СТОВ « Лукім'я» та ОСОБА_9

Згідно Державного акту серії НОМЕР_14 на право приватної власності на землю, ОСОБА_10 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 6, 60 та на території Лукімської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрований Лукімською сільською радою24 грудня 2001 року за № 589 - 590.

Згідно додаткової угоди від 18 травня 2012 року до договору оренди землі від28 березня 2008 року зазначено, що ОСОБА_10 та СТОВ «Лукім'я» домовилися внести зміни до договору оренди землі від 28 березня 2008 року, зокрема, виклали п. 8 договору оренди землі в наступній редакції: договір укладено строком до 31 грудня 2017 року. Додаткова угода зареєстрована 27 вересня 2012 року у Відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області за № 532368364004089.

Згідно висновку експерта від 10 лютого 2016 року № 213 підпис від імені ОСОБА_10 в графі «Орендодавець» в додатковій угоді до договору оренди землі зареєстрованого за № 040855900407 від 08 березня 2008 виконаний не ОСОБА_10, а іншою особою.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12015170280000367 по заяві ОСОБА_10 від 23 грудня 2015 року внесено відомості про те, що невідома особа підробила підпис ОСОБА_10 в додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки укладений між СТОВ «Лукім'я» та ОСОБА_10

Згідно довідки СТОВ «Лукім'я» від 22 лютого 2016 року, виписки з картки рахунку, виписки з відомості на видачу натуроплати, накладної та видаткового касового ордеру ОСОБА_10 протягом 2012 - 2015 років нараховувалася та виплачувалася орендна плата по земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_7.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежності позивачам підписів у оскаржуваних ними договорах і додаткових угодах до договорів і прийшов до висновку, що зазначена обставина порушила принцип вільного волевиявлення сторін під час укладення правочину, що спричинило їх недійсність.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з положеннями ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі, ст. 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Форма Типового договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220.

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Отже, наведене дає підстави для висновку, що факт неналежності підпису одній з сторін договору унеможливлює встановлення наявності її волевиявлення на його укладення, тобто такий правочин слід вважати недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі на підтвердження своїх доводів щодо неналежності їм підписів у оскаржуваному договорі оренди землі зазначили, що Оржицьким відділенням поліції Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області було відкрито наступні кримінальні провадження: за № 12015170280000367 від 23 грудня 2015 року, щодо підробки невідомою особою підпису ОСОБА_10 в додатковій угоді до договору оренди землі, укладеної між ОСОБА_10 і СТОВ «Лукім'я»; за № 12015170280000370 від 23 грудня 2015 року, щодо підробки невідомою особою підпису ОСОБА_9 в додатковій угоді до договору оренди землі, укладеної між ОСОБА_9 і СТОВ «Лукім'я»; за № 12015170280000310 від 12 листопада 2015 року щодо підробки невідомою особою підпису ОСОБА_8 в договорі оренди земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_8 та СТОВ «Лукім'я»; за № 12015170280000311 від 12 листопада 2015 року щодо підробки невідомою особою підпису ОСОБА_7 в договорі оренди земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_7 та СТОВ «Лукім'я»; за № 12015170280000313 від 12 листопада 2015 року щодо підробки невідомою особою підпису ОСОБА_5 в договорі оренди земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_5 та СТОВ «Лукім'я»; № 12015170280000312 від 12 листопада 2015 року, щодо підробки невідомою особою підпису ОСОБА_6 в додатковій угоді до договору оренди землі, укладеної між ОСОБА_6 і СТОВ «Лукім'я». В межах зазначених кримінальних проваджень було проведено почеркознавчі експертизи.

Оржицьким відділенням поліції Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області на запит суду було надано копії судово-почеркознавчих експертиз від 10 лютого 2016 року № 213 і № 232, виконаних старшим судовим експертом сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень та обліків Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Левченко К.І. і головним судовим експертом сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень та обліків Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Свириденком В.В. Згідно до п. 2, 4 висновку № 213 зазначеної судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_9 в «Додатковій угоді до договору землі зареєстрованого за № 040855900332 від 25 березня 2008 року в графі «Від Орендодавця» виконаний не ОСОБА_9 (п. 2).

Підпис від імені ОСОБА_10 в «Додатковій угоді до договору землі зареєстрованого за № 040855900407 від 08 березня 2008 року в графі «Від Орендодавця» виконаний не ОСОБА_10 (п. 4).

Згідно до п. 1, 3, 5, 6 висновку № 232 зазначеної судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_6 в графі «Від орендодавця» в додатковій угоді до договору оренди землі зареєстрованого за № 040855900009 від 04 лютого 2008 року між ОСОБА_6 та СТОВ «Лукім'я» виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою (п.1).

Підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Орендодавець», в договорі оренди землі між ОСОБА_5 та СТОВ «Лукім'я» від 20 травня 2013 року, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою (п. 3).

Підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Орендодавець», в договорі оренди землі між ОСОБА_7 та СТОВ «Лукім'я» від 20 травня 2013 року, виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою (п. 5).

Підпис від імені ОСОБА_8 в графі «Орендодавець», в договорі оренди землі між ОСОБА_8 та СТОВ «Лукім'я» від 20 травня 2013 року, виконаний не ОСОБА_8, а іншою особою (п. 6).

Таким чином, встановивши факт відсутності підписів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у оскаржуваних ними договорах оренди землі і додаткових угодах до договорів землі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що неналежність підпису орендодавцю у договорі оренди земельної ділянки чи додаткової угоди у такому договорі свідчить про відсутність у власника земельної ділянки вільного волевиявлення на розпорядження належною йому власністю.

Отже, на думку колегії суддів, укладення оспорюваного договору не відповідало внутрішній волі позивачів, а тому такий договір, відповідно до положень ст. 215 ЦК України слід вважити недійсним.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовів, не надав доказів на спростування вищезазначених обставин. Його посилання на те, що позивачі отримували орендну плату у 2012-2015 роках, що свідчить про наявність договірних зобов'язань, колегія суддів не бере до уваги, оскільки підстави недійсності договору з'ясовуються на час його укладення, а сплата орендної плати не відноситься до цієї стадії.

Судова колегія критично відноситься до доводів апеляційної скарги щодо неналежності, як доказу, судово-почеркознавчих експертиз проведених в межах кримінальних проваджень, оскільки такі експертизи були проведені відповідною судово-експертною установою - Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, уповноваженими експертами, згідно до встановленого законом порядку. Колегія суддів не вбачає підстав для відхилення висновків вищевказаних експертиз, вважаючи їх такими, що відповідають обставинам справи і виконані згідно до встановленої законом процедури. Крім того, відповідач погодився з вказаними висновками, в межах

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях

Відповідач в порушення наведених положень закону не спростував доводи позовних заяв та висновки експертиз належними і допустимими доказами. Крім того, представник відповідача не оспорював факту підписання оскаржуваних договорів оренди земельної ділянки і додаткових угод договорів оренди земельної ділянки, що належать на праві власності позивачам іншою особою.

Також, на думку колегії суддів, не спростовують висновків суду першої інстанції доводи апеляційної скарги відповідача щодо звернення ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до суду поза межами строку позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України.

Частиною першою ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

При розгляді справи № 6-152цс14 від 29 жовтня 2014 року, Верховний Суд України дійшов правового висновку, що для правильного застосування ч.1 ст.261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Таким чином, перебіг строку позовної давності починається не з часу укладення оскаржуваних позивачами додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, а з часу, коли позивачі дізналися або повинні були дізнатися про порушення свого майнового права.

Як вказували ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у своїх позовах, про порушення свого права їх стало відомо лише влітку 2015, після отримання примірників додаткових угод до договорів оренди зелі, що ними оспорюються.

На спростування зазначених тверджень позивачів, відповідачем подано до суду довідки про нарахування протягом 2012-2015 років орендної плати по земельних ділянках ОСОБА_10 і ОСОБА_6, накладні № 29 від 29 серпня 2013 року і № 296 від 24 липня 2013 року, про видачу ОСОБА_10 товару в натурі, а також копії карток рахунків за 2012-2015 роки ОСОБА_10 і ОСОБА_6 Проте, зазначені документи не містять інформації щодо факту повідомлення позивачів про здійснення нарахування таких коштів, в рахунок орендної плати за спірними додатковими угодами до договорів оренди земельних ділянок, а також інформації щодо отримання позивачами таких виплат, а тому вони не можуть свідчити про факт обізнаності осіб про порушення їх прав шляхом укладення правочинів щодо їхнього майна за відсутності волевиявлення ОСОБА_10 і ОСОБА_6, як власників вищезазначених земельних ділянок.

Також не є доказом початку перебігу строку позовної давності подані позивачем копії відомостей про виплату грошей і натуроплати в рахунок земельних паїв за 2012 і 2014 роки, оскільки вищевказані документи не містять вказівки на конкретну дату здійснення такої виплати, а також інформації в межах якої угоди зазначені виплати були проведені.

Однак, судова колегія суддів вважає, що об'єктивна можливість ОСОБА_10 і ОСОБА_6 дізнатись про обставини порушення їх прав підтверджується накладною № 638 від 28 серпня 2015 року, видатковим касовим ордером від 01 грудня 2015 року, виданих на ім'я ОСОБА_6 і видатковими касовими ордерами від 01 грудня 2015 року і від 01 листопада 2014 року, виданих на ім'я ОСОБА_10 З зазначених документів вбачається, що вищезазначені особи отримали в рахунок паю грошові кошти, а також натуроплату, що засвідчено підписами одержувачів. Належність підписів у касових ордерах і накладних позивачами не оспорюється.

Що стосується позову ОСОБА_9, то колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження обізнаності останнього про порушення його прав чи обставин, які могли б свідчити про його можливість знати про обставини порушення таких прав, а тому перебіг позовної давності слід вважати таким, що почався з літа 2015 року.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі 23 грудня 2015 року, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 звернулись до суду з аналогічними позовамим у лютому 2016, враховуючи, що колегія суддів дійшла до висновку, що об'єктивна можливість позивачів дізнатись про обставини порушення їх прав виникла у ОСОБА_10 з листопада 2014 року, у ОСОБА_9 влітку 2015 року, а у ОСОБА_6 з 28 серпня 2015 року, то підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відсутні, оскільки позивачі звернулись до суду в межах строку позовної давності.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками районного суду, що права на володіння, користування та розпорядження, позивачами своєю власністю були порушені шляхом укладення правочинів без їх волевиявлення, а тому вищевказані права підлягають захисту, шляхом визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 20 травня 2015 року, а також додаткових угод від 28 травня 2012 року, 25 липня 2012 року, 18 травня 2012 року до договорів оренди земельних ділянок.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання апелянта на незаконність рішення зводяться до власного вибіркового тлумачення норм матеріального і процесуального права без повного і системного їх аналізу, не спростовують висновків місцевого суду, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення рішення місцевого суду без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» відхилити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя (підпис) О. В. Чумак

Судді: (підпис) Ю. В. Дряниця

(підпис) Л. І. Пилипчук

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О. В. Чумак