Постанова

від 11.07.2016 по справі 817/615/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2016 р.Р і в н е 817/615/16 15год. 02хв.

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк а.і. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т АН О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ( по тексту постанови - позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області( по тексту постанови - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 12.04.2016 року № 0000481742 про збільшення суми грошового зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 26310,39 грн. (17540,26 грн. - основного платежу та 8770,13 грн. - штрафних санкцій), №0004971742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи в розмірі 510 грн. за штрафними санкціями, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2016 року № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн., рішення № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску в сумі 4086,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та вимогою податковим органом покладено висновки, які зроблені при перевірці щодо збільшення суми чистого оподаткованого доходу за 2014 р. на суму 25643,33 грн., а саме щодо безпідставного включення до валових витрат сум сплачених за придбання автошин та запчастин, з огляду на не доведення використання даних запчастин у господарській діяльності, твердження податкового органу про неправомірність включення до валових витрат на суму 91291,80 грн по операціях з придбання щебню та піску у ПП «Техоцентр» у 2015 році, які неоплачені, чим на думку податкового органу порушено норми п. 138.2 ст. 138, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України в результаті чого зроблено висновки щодо збільшення суми чистого оподаткованого доходу за 2014 р. на суму 25643,33 грн, за 2015 р. на суму 91291,80 грн. та в зв'язку з чим донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 40860,68 грн., в т.ч. за 2014р. - 9182,43 грн., за 2015 р. - 31678,25 грн.

Крім того зроблені висновки щодо порушення п.51.1 ст.51, пп."б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2 розд.І, роздІІ, розд.ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784 в частині не подання розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за І- IV кв.2014р. та за І- ІVкв. 2015р. Внаслідок чого застосовано штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірність понесених витрат щодо придбання запчастин для автомобіля НОМЕР_3, який згідно договору позички (безплатного користування) використовується безпосередньо у підприємницькій діяльності, а саме для доставки будівельних матеріалів покупцям, підтверджується первинними документами, використання запчастин на автомобіль підтверджується актами надання послуг, актами на списання. Придбання будівельних матеріалів підтверджується видатковими накладними, оплата підтверджується виписками банку. Щодо неподання звітності за формою 1 ДФ вказує на відсутність такого обов'язку у зв'язку з придбанням товарів у фізичних осіб підприємців, які самостійно звітуються щодо сум отриманого доходу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити. При цьому зазначив, що в ході проведення перевірки первинні документи податковим органом надавалися в повному обсязі. Крім того заначив, що по господарських операціях з ПП «Техпопентр» до складу валових витрат ФОП ОСОБА_4 було віднесено на суму коштів які було перераховано за придбані будівельні матеріали, що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнає, та зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено розбіжність у валових витратах за 2014р. в сумі 25643,33грн., яка виникла в зв'язку з тим, що ФОН ОСОБА_4 безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання ТМЦ (автошини, ресори), які не пов'язанні з господарською діяльністю ФОП, зокрема в ході перевірки ФОН ОСОБА_4 не надано підтверджуючих документів (рахунків, накладних, актів викопаних робіт) що підтверджують факт реалізації та/або використання (встановлення) вищевказаних ТМЦ на автомобіль НОМЕР_3 та відсутні на залишках такі автошини станом на 31.12.2015р., тим самим не доведено використання даних запчастин у господарській діяльності. Крім того заначив, що до складу валових витрат ФОП ОСОБА_4 безпідставно включений не оплачений товар придбаний у ПП «Техпопентр» в сумі 91291,80грн., так як дані витрати фактично понесені не були. Таким чином зазначає, Таким чином зазначив, що відповідно до результатів перевірки, чистий дохід ФОП ОСОБА_4 за 2014р. становить 35932,91грн., що на 25643.33грн. більше ніж задекларовано, за 2015р. - 108331,80грн., що на 91291.80грн. більше ніж задекларовано в результаті чого скориговано валові витрати та збільшено суму чистого оподаткованого доходу на який нараховується єдиний внесок всього у сумі 116935,13 грн. Крім того зазначив, що ФОП ОСОБА_4 здійснював нарахування та виплати доходів суб'єктам підприємницької діяльності: ФОП ОСОБА_5 (ін..н. НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_6 (ін..н. НОМЕР_6), ФОП ОСОБА_7 (ін..н. НОМЕР_7) ознака доходу «157». Проте, ФОП ОСОБА_4 податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за І, II, III, IV кв.2014-2015рр. до ДП1 у м.Рівному не подавалися, чим порушено п.51.1 ст.51, пп."б" п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2 розд.І, розд.ІІ, розд.ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 є суб'єктом господарської діяльності, який зареєстрований як фізична особа - підприємець, РНОКПП НОМЕР_8 зареєстрований 12.07.2010 року в виконавчому комітеті Рівненської міської ради, з 13.07.2010 року взятий на податковий облік у органах державної податкової служби. Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є оптова торгівля деревеною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними матеріалами.

Згідно матеріалів адміністративної справи, Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області проведено планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_8, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01 2014 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р..

За результатами перевірки складено акт від 31.01.2016 року № 30/2246515778/17-16-17-01-19 та прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.04.2016 року № 0000481742 про збільшення суми грошового зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 26310,39 грн. (17540,26 грн. - основного платежу та 8770,13 грн. - штрафних санкцій), №0004971742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи в розмірі 510 грн. за штрафними санкціями, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2016 року. № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн., рішення № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску в сумі 4086,68 грн.

За результатами вищенаведеної перевірки, посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем, норм податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138, п .164.1, п.164.3 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України в результаті чого збільшено суму чистого оподаткованого доходу за 2014 р. на суму 25643,33 грн, за 2015 р. на суму 91291,80 грн. За результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю становить 17540,26 грн. в тому числі за 2014р. - 3846,49 грн. за 2015. - 13693, 77 грн.

- п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за результатами перевірки донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 40860,68 грн., в т.ч. за 2014р. - 9182,43 грн., за 2015 р. - 31678,25 грн.

- п.51.1 ст.51, пп."б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2 розд.І, роздІІ, розд.ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784 (далі Порядок №1020), а саме: ФОП ОСОБА_4 податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за І- IV кв.2014р. та за І- ІVкв. 2015р. до ДПІ у м.Рівному не подавались.

З вказаними висновками контролюючого органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 15.4 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення

З досліджених в ході судового розгляду матеріалів вбачається, що протягом 2014 року ФОП ОСОБА_4 здійснювалося закупівля запчастин (ресори, автошин) для автомобіля НОМЕР_3, який згідно договору позички (безплатного користування) використовується безпосередньо у підприємницькій діяльності, а саме для доставки будівельних матеріалів покупцям.

Зокрема у відповідності до видаткової накладної № 1400238 від 27.01.2014 р. у ТОВ фірми «Журавлина» було придбано ресору ВРW 2*100/525*368 за ціною 2550.00 грн.

Необхідність заміни ресори на автомобілі НОМЕР_3 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 1 від 27.01.2014 р.

Заміна ресори проводилася ФОП ОСОБА_8 що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № МІ-0000025 від 27.02.2014 р.

У ТОВ «100 ШИН» було придбано автошини 385/65R22.5 Double Coin RR905 160J, що підтверджується видатковою накладною № 3027 від 04.08.2014 р.

Необхідність заміни автошин на автомобілі НОМЕР_3 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 2 від 04.08.2014 р.

Заміна шин проводилася ФОП ОСОБА_9 що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 04.08.2014 р.

У ФОП ОСОБА_7 було придбано автошину 315/80R22.5 156L154M AVANT 4 Sava, що підтверджується видатковою накладною № 3032 від 09.09.2014 р.

Необхідність заміни автошин на автомобілі НОМЕР_3 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 3 від 09.09.2014 р.

Шиномонтаж проводився ФОП ОСОБА_7 що підтверджується актом надання послуг № 3032 від 09.09.2014 р..

Також у ТОВ «100 ШИН» було придбано автошину 385/65R22.5 Double Coin RR905 160J, що підтверджується видатковою накладною № 5127 від 19.09.2014 р. за ціною 5620.00 грн.

Необхідність заміни автошини на автомобілі НОМЕР_3 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 4 від 19.09.2014 р.

Заміна шин проводилася ФОП ОСОБА_9 що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 19.09.2014 р..

Крім того у ТОВ «100 ШИН» було придбано автошину 385/65R22.5 Double Coin RR905 160J, що підтверджується видатковою накладною № 9064 від 04.12.2014 р. за ціною 6300.00 грн.

Необхідність заміни автошини на автомобілі НОМЕР_3 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 5 від 04.12.2014 р.

Заміна шини проводилася ФОП ОСОБА_9 що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 04.12.2014 р..

Факт придбання запчастин у ТОВ Фірма «Журавлина», ТОВ «100 ШИН», ФОП ОСОБА_7 податковим органом не заперечується (ст. 9 Акту перевірки).

Отже з огляду на норми податкового законодавства, включення ФОП ОСОБА_4 понесених витрат на придбання запчастин до складу валових витрат підприємницької діяльності є правомірним.

Що стосується висновків податкового органу про неправомірність включення до валових витрат витрат понесених по операціях з придбання щебню та піску у ПП «Техоцентр» у 2015 році то такі висновки є безпідставними з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно пп. 177.1.4 п. 177.1. ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

З акту перевірки вбачається, що в 2015 році ФОП ОСОБА_4 здійснював оптовою торгівлею щебнем, піском, бетоном та готовими виробами з бетону. До складу витрат віднесено частину вартості придбаного у ПП «Техноцентр» (код 25322213) товару (щебню) згідно договору купівлі-продажу №3 від 03.01.2014р. на загальну суму 91291,80грн

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей підтверджено рахунками, накладними, товарно- транспортними накладними та податковим органом не заперечується (ст. 10 Акту перевірки).

Оплата за товар підтверджується платіжними дорученнями, актом звірки взаєморозрахунків за період 2015 року між ПП «Техноцентр» та ФОП ОСОБА_4.

В подальшому товар було реалізовано покупцям, що не заперечується податковим органом (ст. 11 Акту перевірки).

Отже з огляду на норми податкового законодавства правомірно було включено витрати понесені в зв'язку з придбанням вище наведених товарів.

За таких обставин висновки податкового органу щодо заниження податкового зобов'язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 17540,26 грн. в тому числі за 2014р. - 3846,49 грн. за 2015. - 13693, 77 грн., спростовується матеріалами справи, а відтак податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 12.04.2016 року № 0000481742 підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку вимозі ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2016 року. № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн. та рішенню № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску в сумі 4086,68 грн. судом враховується наступне.

При прийнятті оспорюваної вимоги та рішення, контролюючий орган виходив з власних тверджень про необхідність збільшення позивачу чистого оподаткованого доходу за 2014 - 2015 роки.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Виключно даним Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону №2464-VI).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За змістом ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум.

Враховуючи те, що з вищенаведених підстав, відповідачем безпідставно та всупереч нормам чинного законодавства здійснено висновок про заниження позивачем у 2014 - 2015 році суми доходів отриманих від його діяльності, внаслідок завищення валових витрат та відповідного прийняття податкового повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб від 12.04.2016 року № 0000481742, у відповідача відсутні правові підстави для формування оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2016 року. № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн. та рішення № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску в сумі 4086,68 грн.

Таким чином, на переконання суду, вимога ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 31.03.2016 року № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн. та рішення № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску є протиправними та підлягають скасуванню.

Судом також критично оцінюється висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.51.1 ст.51, пп."б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2 розд.І, роздІІ, розд.ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784, а саме щодо необхідності подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за І- IV кв.2014р. та за І- ІVкв. 2015р.

Зокрема в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено, що ФОП ОСОБА_4 здійснював перерахування коштів суб'єктам підприємницької діяльності: ФОП ОСОБА_5 (ін..н. НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_6 (ін..н. НОМЕР_6), ФОП ОСОБА_7 (ін..н. НОМЕР_7) за придбання товарів, надання послуг для ведення підприємницької діяльності. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Крім того в ході розгляду справи позивачем було надано копії документів, що підтверджують державну реєстрацію ФОП ОСОБА_5 (ін..н. НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_6 (ін..н. НОМЕР_6), ФОП ОСОБА_7

У відповідності до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п. 177.7. фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Згідно з пп.177.8. ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

За таким обставин з огляду на наведені норми законодавства відсутній обов'язок у позивача подавати звіт за формою 1 ДФ у зв'язку з придбанням товарів у фізичних осіб підприємців, які самостійно звітуються щодо сум отриманого доходу.

Отже податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 року №0004971742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи в розмірі 510 грн. за штрафними санкціями підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області не доведено правомірності, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 12.04.2016 року № 0000481742 про збільшення суми грошового зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 26310,39 грн. (17540,26 грн. - основного платежу та 8770,13 грн. - штрафних санкцій), №0004971742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи в розмірі 510 грн. за штрафними санкціями, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2016 року № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн., рішення від 12.04.2016 року № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску в сумі 4086,68 грн., відтак, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 717, 68 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 12.04.2016 року за № 0000481742 та № 0000491742.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 31.03.2016 року № Ф-011.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.04.2016 року №0000501742.

Присудити на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 717, 68 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.