Ухвала

від 06.10.2016 по справі 817/615/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"06" жовтня 2016 р. Справа № 817/615/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Єрикалової О.О.,

представника позивача ОСОБА_3 та представника відповідача Форет М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" липня 2016 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішення, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 12.04.2016 року за № 0000481742 та № 0000491742.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 31.03.2016 року № Ф-011.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.04.2016 року №0000501742.

Вирішено питання про відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судового збору в розмірі 717, 68 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що будівельні матеріали були придбані та реалізовані у звітному періоді, але не оплачені постачальнику таких товарів на суму 91 291,80 грн., тобто дані витрати не підтверджені відповідними первинними документами. Крім того зазначив, що ФОП ОСОБА_5 здійснював нарахування та виплати доходів суб'єктам підприємницької діяльності: ФОП ОСОБА_7 (ін..н. НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_8 (ін..н. НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_9 (ін..н. НОМЕР_3) ознака доходу « 157». Проте, ФОП ОСОБА_5 податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за І, II, III, IV кв.2014-2015рр. до ДПІ у м.Рівному не подавалися, чим порушено п.51.1 ст.51, пп."б" п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи апелянта та заперечення позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 є суб'єктом господарської діяльності, який зареєстрований як фізична особа - підприємець, РНОКПП НОМЕР_4 зареєстрований 12.07.2010 року в виконавчому комітеті Рівненської міської ради, з 13.07.2010 року взятий на податковий облік у органах державної податкової служби. Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_5 є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними матеріалами.

За результатами планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01 2014 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2015 р. Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області складено акт від 31.01.2016 року № 30/НОМЕР_4/17-16-17-01-19.

На підставі вказаного акту прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.04.2016 року № 0000481742 про збільшення суми грошового зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 26310,39 грн. (17540,26 грн. - основного платежу та 8770,13 грн. - штрафних санкцій), №0004971742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи в розмірі 510 грн. за штрафними санкціями, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2016 року. № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн., рішення № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску в сумі 4086,68 грн.

Суд першої інстанції перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновків, що їх прийнято протиправно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Як убачається з акту перевірки, підставою для винесення оспорюваних рішень стало те, що позивачем допущено порушення норм податкового законодавства, а саме:

- п. 138.2 ст. 138, п .164.1, п.164.3 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України в результаті чого збільшено суму чистого оподаткованого доходу за 2014 р. на суму 25643,33 грн., за 2015 р. на суму 91291,80 грн. За результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю становить 17540,26 грн. в тому числі за 2014р. - 3846,49 грн. за 2015. - 13693, 77 грн.

- п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за результатами перевірки донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 40860,68 грн., в т.ч. за 2014р. - 9182,43 грн., за 2015 р. - 31678,25 грн.

- п.51.1 ст.51, пп."б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2 розд.І, роздІІ, розд.ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784 (далі Порядок №1020), а саме: ФОП ОСОБА_5 податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за І- IV кв.2014р. та за І- ІVкв. 2015р. до ДПІ у м.Рівному не подавались.

Проте, зазначені висновки не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з вимогами податкового законодавства.

Так, відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 15.4 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 2014 року ФОП ОСОБА_10 здійснювалося закупівля запчастин (ресори, автошин) для автомобіля DAF 95XF430 реєстраційний номер НОМЕР_5, який згідно договору позички (безплатного користування) використовується безпосередньо у підприємницькій діяльності, а саме для доставки будівельних матеріалів покупцям.

Зокрема у відповідності до видаткової накладної № 1400238 від 27.01.2014 р. у ТОВ фірми «Журавлина» було придбано ресору ВРW 2*100/525*368 за ціною 2550.00 грн., необхідність заміни якої підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 1 від 27.01.2014 р.

Заміна ресори проводилася ФОП ОСОБА_11 що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № МІ-0000025 від 27.02.2014 р.

У ТОВ «100 ШИН» було придбано автошини 385/65R22.5 Double Coin RR905 160J, що підтверджується видатковою накладною № 3027 від 04.08.2014 р.

Необхідність заміни автошин на автомобілі DAF 95XF430 реєстраційний номер НОМЕР_5 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 2 від 04.08.2014 р.

Заміна шин проводилася ФОП ОСОБА_12 що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 04.08.2014 р.

У ФОП ОСОБА_9 було придбано автошину 315/80R22.5 156L154M AVANT 4 Sava, що підтверджується видатковою накладною № 3032 від 09.09.2014 р.

Необхідність заміни автошин на автомобілі DAF 95XF430 реєстраційний номер НОМЕР_5 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 3 від 09.09.2014 р.

Шиномонтаж проводився ФОП ОСОБА_9 що підтверджується актом надання послуг № 3032 від 09.09.2014 р..

Також, у ТОВ «100 ШИН» було придбано автошину 385/65R22.5 Double Coin RR905 160J, що підтверджується видатковою накладною № 5127 від 19.09.2014 р. за ціною 5620.00 грн.

Необхідність заміни автошини на автомобілі DAF 95XF430 реєстраційний номер НОМЕР_5 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 4 від 19.09.2014 р.

Заміна шин проводилася ФОП ОСОБА_12 що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 19.09.2014 р..

Крім того, у ТОВ «100 ШИН» було придбано автошину 385/65R22.5 Double Coin RR905 160J, що підтверджується видатковою накладною № 9064 від 04.12.2014 р. за ціною 6300.00 грн.

Необхідність заміни автошини на автомобілі DAF 95XF430 реєстраційний номер НОМЕР_5 підтверджується актом на списання (дефектним актом) № 5 від 04.12.2014 р.

Заміна шини проводилася ФОП ОСОБА_12 що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 04.12.2014 р..

Факт придбання запчастин у ТОВ Фірма «Журавлина», ТОВ «100 ШИН», ФОП ОСОБА_9 податковим органом не заперечується, що підтверджується і змістом акту перевірки (ст. 9 Акту перевірки).

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про те, що включення ФОП ОСОБА_10 понесених витрат на придбання запчастин до складу валових витрат підприємницької діяльності відповідає нормам податкового законодавства.

Так само, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про те, що позивачем правомірно включено до валових витрат витрати понесені по операціях з придбання щебню та піску у ПП «Техоцентр» у 2015 році.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно пп. 177.1.4 п. 177.1. ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Зі змісту акту перевірки та досліджених доказів вбачається, що в 2015 році ФОП ОСОБА_5 здійснював оптовою торгівлею щебнем, піском, бетоном та готовими виробами з бетону. До складу витрат віднесено частину вартості придбаного у ПП «Техноцентр» (код 25322213) товару (щебню) згідно договору купівлі-продажу №3 від 03.01.2014р. на загальну суму 91291,80грн.

Факт придбання товарно-матеріальних цінностей підтверджено рахунками, накладними, товарно- транспортними накладними та податковим органом не заперечується (ст. 10 Акту перевірки).

Оплата за товар підтверджується платіжними дорученнями, актом звірки взаєморозрахунків за період 2015 року між ПП «Техноцентр» та ФОП ОСОБА_5.

Також, в подальшому товар було реалізовано покупцям, що не заперечується податковим органом (ст. 11 Акту перевірки), а тому позивачем правомірно було включено витрати понесені в зв'язку з придбанням вище наведених товарів.

Посилання податкового органу на те, що вказані витрати не підтверджені первинними документами, оскільки станом на 31.12.2015 року по рахунку 651 по взаєморозхрахунках з ПП "Техноцентр" існує кредиторська заборгованість не заслуговує на увагу, оскільки існування заборгованості у розмірі 2635531,32 грн. не спростовує того, що витрати в сумі 91291,80грн. понесені позивачем у звітному періоді.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 17540,26 грн. в тому числі за 2014рік - 3846,49 грн. за 2015 рік - 13693, 77 грн., спростовується матеріалами справи, а відтак податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області від 12.04.2016 року № 0000481742 підлягає скасуванню.

Також, перевіряючи правові підстави для винесення вимоги ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2016 № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн. та рішення № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску в сумі 4086,68 грн. суд першої інстанції дійшов висновку, що їх винесено протиправно та вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Виключно даним Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону №2464-VI).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За змістом ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум.

Оскільки судом першої інстанції спростовано висновок податкового органу про заниження позивачем у 2014 - 2015 році суми доходів отриманих від його діяльності, внаслідок завищення валових витрат та відповідного прийняття податкового повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб від 12.04.2016 року № 0000481742, у відповідача були відсутні правові підстави для формування оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2016 № Ф-011 в розмірі 40860,68 грн. та рішення № 0000501742 про застосування штрафних санкцій за донарахування не нарахованого єдиного внеску в сумі 4086,68 грн.

Так само, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.51.1 ст.51, пп."б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1, п.1.2 розд.І, роздІІ, розд.ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. №46/18784, а саме щодо необхідності подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за І- IV кв.2014р. та за І- ІVкв. 2015р.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було встановлено, що ФОП ОСОБА_5 здійснював перерахування коштів суб'єктам підприємницької діяльності: ФОП ОСОБА_7 (ін..н. НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_8 (ін..н. НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_9 (ін..н. НОМЕР_3) за придбання товарів, надання послуг для ведення підприємницької діяльності. Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_7 (ін..н. НОМЕР_1), ОСОБА_8 (ін..н. НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_9 є суб"єктами господарювання,зареєстровані як фізичні особи - підприємців та є платниками податку на додану вартість, а тому у позивача був відсутній обов'язок щодо подачі звіту за формою 1 ДФ у зв'язку з придбанням товарів у фізичних осіб підприємців, які самостійно звітуються щодо сум отриманого доходу.

У відповідності до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Відповідно до п. 177.7. фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Згідно з пп.177.8. ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Отже, є вірними висновки суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 12.04.2016 №0004971742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи в розмірі 510 грн. за штрафними санкціями підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" липня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "07" жовтня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4 - представнику позивача ОСОБА_3 АДРЕСА_2 - ,