Постанова

від 25.07.2016 по справі 826/1710/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2016 року № 826/1710/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кью Енд Кью Рісьоч» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Кью Енд Кью Рісьоч» (надалі - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2015 №0009692207 та №0009702207.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем не аналізувалась фінансово-господарська діяльність позивача, а лише використано висновки актів та інших документів.

Зокрема, позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від TOB «Торенія» були вилучені у позивача в межах кримінального провадження, чим і обумовлена їх відсутність у позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначив суду, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до норм чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ДПІ у Шевченківському районі отримано постанову Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Кью Енд Кью Рісьоч» по взаємовідносинам з ТОВ «Торенія» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014р. Відповідно до вищевказаної постанови у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві знаходиться кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено що у ПАТ «Реал Банк», AT «Брокбізнесбанк» відкриті рахунки ряду СГД в тому числі ТОВ «Торенія» які мають ознаки «фіктивності». Службові особи вказаних СГД надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту, через використання рахунків, відкритих за участю службових осіб AT «Брокбізнесбанк» (МФО 300249), ПАТ «Peaл Банк» (МФО 351588), ПАТ «Банк «Ринкові технології» (МФО 380786) проводилось незаконне обготівкування грошових коштів.

З метою виконання даної постанови відповідачем директору ТОВ «Кью Енд Кью Рісьоч» Власовій Марині Валеріївні було надано для ознайомлення направлення на перевірку №2154/2207 від 01.10.2015, та копію наказу про проведення перевірки №2098 від 29.09.2015

Директор ТОВ «Кью Енд Кью Рісьоч» Власова Марина Валеріївна відмовилась розписатися щодо ознайомлення з направленням №2154/2207 від 01.10.2015р. та отриманні копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Кью Енд Кью Рісьоч» №2098 від 29.09.2015. про що було складено відповідний акт №671/26-59-2207 від 01.10.2015.

У зв'язку з відмовою посадових осіб ТОВ «Кью Енд Кью Рісьоч» від допуску до проведення перевірки при наявності усіх законних підстав, документальну позапланову виїзну перевірку проведено в приміщенні ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Позивач в позовній заяві підтверджує ту обставину, що директору позивача 1 жовтня 2015 року було надано зазначені документи. При цьому позивач зазначає, що 2 жовтня 2015 року ним було подано до відповідача лист від 1 жовтня 2015 року №0110/15-01.

Обставина отримання зазначеного листа представником відповідача не спростовується, та підтверджується відбитком штемпеля відповідача від 02.10.2015р.

За змістом зазначеного листа позивачем повідомлено відповідача про неможливість надання витребуваних документів, у зв'язку з їх вилученням слідчим відділом Голосіївського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві, відповідно до запиту від 14.10.2014 №53/16-3830.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 09.10.2015 складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кью Енд Кью Рісьоч» (код ЄДРПОУ 35649234) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691) за період з 01.01.2012 по 31.12.2014» №486/22-07/35649234 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем :

- п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 1 388 132,0 грн.;

- п.п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на суму 1 403 399,0 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем 17.11.2015р. були прийняті податкові повідомлення-рішення :

- № 0009702207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1403399,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 350850,00 грн. ;

- № 0009692207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1013699,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 255425,00 грн.

Прийняття зазначених рішень мотивовано встановленням відхилення між даними платника та даними перевірки. При цьому розділ 3 акту перевірки містить визначення, що проведеним аналізом додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за перевіряємий період встановлено, що ТОВ «Кью Енд Кью Рісьоч» по взаємовідносинам із ТОВ «Торенія» віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму у розмірі 1 388 132,0 грн. До перевірки не надано відповідні договори, належним чином оформлені первинні документи (податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні, тощо), регістри бухгалтерського обліку, інші документи, що стосуються предмету перевірки.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з вимогами пункту 44.5 ст. 44 зазначеного кодексу у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно з пунктом 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

Як вбачається з наданої позивачем вимоги слідчого відділу Голосіївського районного управління Головного управління МВС України в м. Києві від 14.10.2014 №53/16-3830, нею було витребувано документи у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи, при цьому документи були надані позивачем добровільно, а не вилучені у позивача.

Жодних доказів вилучення у позивача документів - протоколів виїмки, опису документів, будь - яких постанов слідчого чи прокурора позивачем не надано.

При цьому позивачем повідомлено відповідача про відсутність документів листом №03/12-14-2 03.12.2014, тобто більш ніж за 90 календарних днів до повідомлення позивача про проведення перевірки, призначеної наказом від 01.10.2015.

Відповідно до пункту 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки позивачем не було надано ні відповідачу, ні суду жодних первинних бухгалтерських документів, суми податку на додану вартість та валових витрат не підтверджені первинними документами не підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позивач не надав доказів, що спростовують твердження відповідача, а відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.11.2015 №0009692207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1013699,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 255425,00 грн. та №0009702207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1403399,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 350850,00 грн. ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кью Енд Кью Рісьоч» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко