Постанова

від 26.07.2016 по справі 910/25866/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2016 р. Справа№ 910/25866/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Отрюха Б.В.

при секретарі судового засідання: Колеснік М.П.

за участі представників сторін:

прокурора: Греськів І.І. - посв. від 03.02.2016 № 041072;

позивача Гуртовенко Р.М. - дов. від 12.05.16 б/н;

відповідача-1 Крижановська І.М. - дов. від 28.12.2015 № 929/9/22-15;

відповідача-2 Бутенко А.С. - дов. від 04.01.16 №5-15/138-199;

відповідача-3 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

третя особа Недашківська О.В. дов. від 05.05.2016 № 31-4/15.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги відповідача-1 Кабінету Міністрів України

на Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016

у справі № 910/25866/14 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом ПП "Реалспецсервіс"

до відповідачів 1. Кабінету Міністрів України

2. Державної казначейської служби України

3. Державного підприємства "Сільськогосподарське

підприємство "Земельний фонд"

третя особа, яка не Міністерство аграрної політики

заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні

відповідача

за участі Прокуратури міста Києва

(Заява про вступ у розгляд справи від 27.04.2016

№ 05/2-1172-16; від 10.05.2016 № 05/2/3-1149вх)

про стягнення грошових коштів у сумі 3 232 066,50 грн.,

що полягають у збільшенні вартості майна внаслідок

здійснення його поліпшення

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПП "Реалспецсервіс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" про стягнення 3 232 066,50 грн. витрат, що полягають у збільшенні вартості майна внаслідок здійснених позивачем поліпшень зазначеного майна, вважаючи те, що він є добросовісним набувачем.

Ухвалою ГСМК від 02.02.2015 № 910/25866/14 було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

21.12.2015 через відділ діловодства суду першої інстанції з Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №224/721/722/723/15-25 від 11.12.2015 з матеріалами справи № 910/25866/14.

Під час судового засідання від 14.03.2016 представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив місцевий господарський суд стягнути на користь нього в рахунок грошового зобов'язання Кабінету Міністрів України, з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення суду, грошові кошти в сумі 3 243 901,90 грн. та судовий збір в рахунок відшкодування витрат на поліпшення майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, що належить державі Україна в особі Кабінету Міністрів України та перебуває на праві господарського відання в Державному підприємстві "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 № 910/25866/14 позов задоволено повністю, стягнуто на користь ПП "Реалспецсервіс" в рахунок грошового зобов'язання Кабінету Міністрів України з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України грошові кошти в сумі 3 243 901,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на поліпшення майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, що належить державі Україна в особі Кабінету Міністрів України та перебуває на праві господарського відання в державному підприємстві "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач-1 Кабінету Міністрів України звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 № 910/25866/14 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

За Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2016 для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л.

Ухвалою КАГС від 14.04.2016 № 910/25866/14 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача-1 Кабінету Міністрів України та призначено судове засідання.

Позивач ПП "Реалспецсервіс" за своїм Відзивом просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача-1 Кабінету міністрів України без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва міста Києва від 14.03.2016 № 910/25866/14 без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідач-2 Державна казначейська служба України, відповідач-3 ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд", третя особа Міністерство аграрної політики за своїми Відзивами просили колегію суддів Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 № 910/25866/14 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позову, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права.

10.05.2016 через відділ документального забезпечення КАГС від Прокуратури Житомирської області надійшла Заява про вступ у розгляд справи від 27.04.2016 № 05/2-1172-16.

Прокуратура за своїм Відзивом підтримує вимоги за апеляційною скаргою відповідача-1, просила Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 № 910/25866/14 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позову, з огляду на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного перегляду даної справи склад колегії суддів змінювався. За Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.07.2016, було сформовано склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Отрюх Б.В., Тарасенко К.В..

Ухвалою КАГС від 26.07.2016 № 910/25866/14 було прийнято апеляційну скаргу відповідача-1 Кабінету Міністрів України до провадження вищезазначеним складом колегії суддів.

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів розгляд даної справи було розпочато заново. Сторонам було роз'яснено право відводу відповідно до ст. 20 ГПК України, їх права та обов'язки згідно ст. 22 ГПК України. (Зафіксовано Протоколом судового засідання від 26.07.2016)

У судове засідання від 26.07.2016 з'явились усі учасники апеляційного провадження. Однак, при вирішенні питання про наявність у арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни повноважень на представництво інтересів відповідача-3 ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" було встановлено відсутність у останньої підтверджуючих документів. Враховуючи заперечення позивача щодо участі арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни в якості представника відповідача-3, остання була присутня під час розгляду даної справи, у якості вільного слухача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача-1 Кабінету Міністрів України задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 по даній справі скасувати, та прийняти нове судове рішення, за яким у позові відмовити. При цьому, колегією суддів взято до уваги таке.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 19.02.2008 між позивачем ПП "Реалспецсервіс" та ПП "Лард-Стайл-Житомир" (не є стороною по справі) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5428,4 кв.м., розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, до складу якого входить: адміністративний будинок, літера Б , загальною площею 1774,6 кв.м.; станція техобслуговування, літера В, загальною площею 1894,4 кв. м.; прохідна, літера Г, загальною площею 125,4 кв.м; котельня, літера Д, загальною площею 376,8 кв.м; приміщення для охорони машин, літера З, загальною площею 374,4 кв.м; склад, літера Л, загальною площею 530,5 кв.м; будівля для зберігання води, літера Е, загальною площею 86,7 кв.м; електроцех, акумуляторна, літера М, загальною площею 65,6 кв.м; приміщення ПММ, літера С, загальною площею 94,5 кв.м; кузня, загальною площею 34,8 кв.м; будівля мийки загальною площею 10,8 кв.м; склад загальною площею 15,5 кв.м: уборна загальною площею 16,3 кв.м; гараж, загальною площею 28,2 кв.м.

ПП "Лард-Стайл-Житомир" придбало вищезазначене майно 30 грудня 2005 року у Державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" на підставі Договору купівлі-продажу індивідуально визначеного окремого нерухомого майна , яке зазначене вище; продаж вищезазначеного нерухомого майна здійснювався у відповідності до Протоколу засідання конкурсної комісії з продажу нерухомого майна Державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" від 29.12.05 за №7.

27 січня 2006 року між сторонами вищезазначеного Договору купівлі-продажу укладено Додаткову угоду до даного Договору , якою внесено зміни до наступних пунктів 3.2, 3.4, 4.1, 4.2 Договору. Пунктом 1.2 Договору визначено, що нерухоме майно належить державі в особі Верховної Ради України та знаходиться в господарському віданні ДКТП "Хрещатик" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Житомирської міської ради 27.10.2005 року.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.07.2009 року у справі №14/145-Д в задоволенні позову прокурора про визнання недійсними Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2005 та Додаткової угоди до нього від 27.01.2006 , укладених між Державним комплексним торгівельним підприємством "Хрещатик" і ПП "Лард-Стайл-Житомир", а також про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.02.2008 , укладеного між ПП "Лард-Стайл-Житомир" та ПП "Реалспецсервіс" - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5428,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, до складу якого входить: адміністративний будинок, літера Б, загальною площею 1774,6 кв.м; станція техобслуговування, літера В, загальною площею 1894,3 кв.м; прохідна, літера Г, загальною площею 125,4 кв.м; котельня, літера Д, загальною площею 376,8 кв.м; приміщення для охорони машин, літера З, загальною площею 374,4 кв.м; склад, літера Л, загальною площею 530,5 кв.м; будівля для зберігання води, літера Е, загальною площею 86,7 кв.м; електроцех, акумуляторна, літера М, загальною площею 65,6 кв.м; приміщення ПММ, літера С, загальною площею 94,5 кв.м; кузня, загальною площею 34,8 кв.м; будівля мийки загальною площею 10,8 кв.м; склад загальною площею 15,5 кв.м.; уборна загальною площею 16,3 кв.м.; гараж загальною площею 28,2 кв.м. та про зобов'язання приватне підприємство "Реалспецсервіс" повернути у власність держави, органу, який повинен здійснювати управління майном - Міністерству аграрної політики України - нежитлові приміщення, будівель та споруд загальною площею 5428,4 кв.м, розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, до складу якого входить: адміністративний будинок, літера Б, загальною площею 1774,6 кв.м; станція техобслуговування, літера В, загальною площею 1894,3 кв.м; прохідна, літера Г, загальною площею 125,4 кв.м, котельня, літера Д, загальною площею 376,8 кв.м; приміщення для охорони машин, літера З, загальною площею 374,4 кв.м; склад, літера Л, загальною площею 530,5 кв.м; будівля для зберігання води, літера Е, загальною площею 86,7 кв.м; електроцех, акумуляторна, літера М, загальною площею 65,6 кв.м; приміщення ПММ, літера С, загальною площею 94,5 кв.м; кузня, загальною площею 34,8 кв.м; будівля мийки загальною площею 10,8 кв.м; склад загальною площею 15,5 кв.м.; уборна загальною площею 16,3 кв.м.; гараж загальною площею 28,2 кв.м., відмовлено .

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2010 року у справі №14/145-Д апеляційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області та апеляційну скаргу Фонду державного майна України, м. Київ задоволено частково . Рішення Господарського суду Житомирської області від 17 липня 2009 року у справі №14/145-Д скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсними Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2005 та Додаткової угоди до нього від 27.01.2006 , укладених між Державним комплексним торгівельним підприємством "Хрещатик", м. Київ і ПП "Лард-Стайл-Житомир", м. Житомир ; Прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову та розподілення судових витрат, в решті рішення залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "Позов задовольнити частково. Визнати недійсними договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2005р., розташованого за адресою м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 (нежитлові приміщення, будівлі та споруди загальною площею 5428,4 м кв.) та додаткову угоду від 27.01.2006р. до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.2005р., укладені між Державним комплексним торгівельним підприємством "Хрещатик", м. Київ і приватним підприємством "Лард-Стайл-Житомир", м. Житомир. В решті позову відмовити".

Постановою Вищого Господарського суду України від 24.06.2010 року у справі №14/145-Д касаційне подання першого заступника прокурора Житомирської області залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 02 березня 2010 року у справі № 14/145-Д - залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.01.2012 року у іншій справі №5/5007/17/11 , яке залишено без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року та Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2012 року позов задоволено, визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера "Г" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2 кв. м. Витребувано у приватного підприємства "Реалспецсервіс" (10007, м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, код 35688928) цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера "Г" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2 кв. м. та повернути його державі в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), передавши у господарське відання державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" ( 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код 21583968).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.12.2012 року у іншій справі №5/5007/17/11 замінено боржника у виконавчому провадженні - Державне комплексне торговельне підприємство "Хрещатик" (01001, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Хрещатик, буд.24, код 21583968) на Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".

В вищезазначеній Ухвалі встановлено, що Мінагрополітики України, в межах встановлених законом його повноважень, відповідно до приписів чинного законодавства, визначив ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" правонаступником ДПКТП "Хрещатик" в частині закріплення за ним на праві господарського відання державного майна цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, яке повертається з чужого незаконного володіння відповідно до Рішення Господарського суду Житомирської області від 24 січня 2012 року у справі №5/5007/17/11, встановивши строки виконання вказаного наказу, не пов'язуючи останні з фактом складання предавального акту ДПКТП "Хрещатик" та з фактом його припинення. Вказане свідчить про те, що правонаступництво, у даному випадку, визначено не як наслідок припинення діяльності ДКТП "Хрещатик", а пов'язане воно саме з волевиявленням органу управління майном (власника), щодо визначення іншої юридичної особи, якій окреме визначене майно, що повертається за вказаним вище рішенням суду, має бути передане у господарське відання, не вибуваючи з управління Мінагрополітики України, яке, як уже зазначалося, є засновником ДКТП "Хрещатик" і ДПСПЗФ. При цьому, судом першої інстанції звернуто увагу, що ДКТП "Хрещатик" не являється власником вказаного майна та не наділене повноваженнями розпорядження ним без згоди власника (уповноваженого органу), у тому числі, і щодо передачі будь-яких прав на останнє правонаступнику. Прийняття вказаного Рішення дійсно викликане обставинами ліквідації ДКТП "Хрещатик" та необхідністю забезпечення повернення державного майна, проте рішення щодо визначення іншої юридичної особи, якій майно має бути передане у господарське відання, власник наділений повноваженнями прийняти, при необхідності, і незалежно від наведених обставин, оскільки в силу ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону

Відповідно до ч.3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначено місцевим господарським судом, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, позивач ПП "Реалспецсервіс", вважаючи себе власником нерухомого майна (згідно укладеного Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.02.2008), протягом 2009-2010 років здійснював поліпшення вищезгаданих об'єктів нерухомого майна без зміни конструкцій цілісного майнового комплексу. Проте, Рішенням ГСЖО від 24.01.2012 №5/5007/17/11 право власності на зазначене нерухоме майно визнано за Кабінетом Міністрів Украйни. Позивач, за обґрунтування позову наголошував на тому, що він є добросовісним набувачем, відтак, просив місцевий господарський суд повернути йому витрати здійсненні на поліпшення зазначеного майна, оскільки він здійснив капітальний ремонт нерухомого майна на суму 3 232 066,50 грн., що підтверджував Актом виконаних робіт. При цьому, посилався на ст.ст. 386, 387, 390 ЦК України.

Місцевим господарським судом відзначено, що з метою встановлення факту здійснення поліпшень які не можуть бути відокремлені від майна та їх вартості судом було призначено будівельно-технічної експертизу.

Висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Житомирського відділення за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №224/721/722/723/15-25 від 11.12.2015 року встановлено, що відповідно до Акту виконаних робіт за грудень 2009 року погодженому сторонами: Замовником ПП "Реалспецсервіс" та ОСОБА_8 для поліпшення нерухомого майна були проведенні будівельні роботи з реконструкції будівель: адміністративний будинок, літера Б, загальною площею 1 774,6 кв.м.; станція техобслуговування, літера В, загальною площею 1 894,3 кв. м.; прохідна, літера Г, загальною площею 125,4 кв.м; котельня, літера Д, загальною площею 376,8 кв.м; приміщення для охорони машин, літера 3. загальною площею 374,4 кв.м; склад, літера Л, загальною площею 530,5 кв.м; будівля для зберігання води, літера Е, загальною площею 86,7 кв.м; приміщення ПММ, літера С, загальною площею 94,5 кв.м; кузня, загальною площею 34,8кв.м; будівля мийки загальною площею 10,8 кв.м.

Оскільки, проведенні будівельні роботи (реконструкція) змінили функціональне призначення (використання) початкового стану окремих будівель та приміщень, частково усунули ознаки фізичного та морального зносу, змінили техніко-економічні показники приміщень (площа, об'єм), замінені віконні блоки, внутрішні інженерні системи та створенні автономні системи опалення та виробничі системи вентиляції, можливо стверджувати, що ремонтно-будівельні роботи виконані, як невід'ємні поліпшення, які придали майну якісно нові технічно-експлуатаційні властивості (характеристики) і їх відокремлення призведе до зменшення ринкової вартості об'єкта дослідження в цілому.

Суд першої інстанції, виходячи із наданих на дослідження матеріалів, зокрема, Акту виконаних робіт за грудень 2009, складеного на виконання умов Договору №1 від 26.02.2009, в межах якого відображено перелік, обсяги та вартість виконаних робіт (у тому числі приховані, супутні та підготовчі роботи) відзначив, що вартість здійснених ПП "Реалспецсервіс" в період з 19 лютого по 23 травня невід'ємних поліпшень нерухомого майна - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5 428,40 кв.м. розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 на момент виконання робіт складає - 2 277 670,43 грн. , на момент складання Висновку становить - 4 373 127, 22 грн.

Таким чином, вартість нерухомого майна - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5 428,40 кв.м. розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 внаслідок здійснених ПП "Реалсервіс" невід'ємних поліпшеннь даного нерухомого майна , збільшилась на суму 3 243 901,00 грн.

Для визначення ринкової вартості невід'ємних поліпшень нежитлових будівель та споруд загальною площею 5 428,40 кв.м. розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 внаслідок здійснених ПП "Реалсервіс", використаний принцип різниці у ринкової вартості пропозицій продажу типового майна з поліпшеннями (задовільний стан) та без поліпшень (незадовільний стан).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, посилаючись на ст. 388, ч.4 ст. 390 ЦК України, дійшов висновку, що спірне нерухоме майно витребувано від позивача ПП "Реалспецсервіс" у власність держави в особі Кабінету Міністрів України, як від добросовісного набувача, а відтак, наявні правові підстави для відшкодування здійснених позивачем витрат. Крім того, місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив із доведеності факту понесених витрат позивачем, пов'язаних із поліпшенням спірного майна.

Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, вважає правові висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що прийняті з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-1 у доводах апеляційного оскарження наголошує на помилковості стверджень позивача ПП "Реалспецсервіс", що у даному випадку, Кабінет Міністрів України є належним відповідачем по даній справі. Крім того, скаржник зауважує на помилковості висновків суду першої інстанції щодо того, що ПП "Реалсервіс" є добросовісним набувачем спірного майна. Відповідач-1 вважає, що оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника-держави поза його волею та правочин на підставі якого таке майно вибуло визнано недійсним, то ПП "Реалспецсервіс" не є добросовісним набувачем цього майна. Таким чином, відсутні підстави для застосування ч.4 ст. 390 ЦК України, якою встановлено право добросовісного набувача (володільця) на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилась вартість спірного майна внаслідок його поліпшення позивачем.

Серед іншого, скаржник наголошує і на тому, що існують розбіжності щодо, здійсненого розрахунку вартості поліпшень спірного нерухомого майна, оскільки позивач просив стягнути кошти у сумі 3 232 066,50 грн., за оскарженим рішенням задоволено 3 243 901,00 грн.. Відповідач-1 зауважує, що розмір суми поліпшень спірного нерухомого майна є недоведеною позивачем. Також, відповідач-1 звертає увагу на те, що експертизою встановлено, що поліпшення майна відбувалося в період з 19.02.2008 по 23.05.2012, в той час, коли за ствердженнями позивача, поліпшення майна здійснювались ним протягом 2009-2010 років.

Відповідач-2 Державна казначейська служба України, третя особа Міністерство аграрної політики підтримували вимоги за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України повністю, просили прийняте судове рішення скасувати, з посиланням не неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.388, 390 ЦК України.

Прокуратура міста Києва за своїми письмовими Поясненнями наголошувала, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та таким, що постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, прокуратурою наголошено на наступному.

Нерухоме майно, щодо якого здійснено поліпшення, належало державі в особі Верховної Ради України на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №244522, виданого виконкомом Житомирської міської ради 01.11.2005.

ДКТП "Хрещатик", у якого майно перебувало у господарському віданні, 20.12.2005 продало майновий комплекс ПП "Лард-Стайл-Житомир", яке у свою чергу, 19.02.2008 продало нерухомість ПП "Реалспецсервіс".

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.2010, залишеною у силі Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2010, у справі №14/145-Д визнано недійсним Договір купівлі-продажу майна від 30.12.2005 та Додаткову угоду до нього, оскільки продаж відбувся поза процедурою приватизації, а продавцем виступила не уповноважена особа.

При цьому, у 2009-2010 роках позивачем здійснено поліпшення об'єктів нерухомого майна на загальну суму 3 232 066,50 грн., у той час, як власником майна була Верховна Рада України.

У подальшому, Рішенням ГСЖО від 24.01.2012 у справі №5/5007/17/11 визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс та витребувано майно на користь держави.

Таким чином, фактично за Кабінетом Міністрів України визнано право власності на майно лише після набрання сили вищевказаним Рішенням суду від 23.05.2012.

Задовольняючи позов ПП "Реалспецсервіс" про стягнення вартості невід'ємних поліпшень, суд першої інстанції не врахував, що нерухомість не перебувала у користуванні чи власності Кабінету Міністрів України, а була закріплена на праві господарського відання за ДКТП "Хрещатик", а згодом - ДП "СГП "Земельний фонд". Кошти від відчуження майна було спрямовано на потреби ДКТП "Хрещатик".

При цьому, судом першої інстанції також не досліджено питання законності відчуження нерухомості ДКТП "Хрещатик" та чи було про це відомо позивачу, а отже чи може останній вважатися добросовісним набувачем, адже поліпшення здійснювались у той час, коли вже існував судовий спір. Крім того, на час проведення поліпшень діяла Ухвала ГСЖО від 03.11.2008 у справі №14/145-Д, якою накладено арешт на нерухоме майно. Ухвалою ГСЖО від 26.08.2011 №14/145-Д відмовлено у задоволенні клопотання ПП "Реалспецсервіс" про скасування заходів забезпечення позову.

Також судом першої інстанції залишено поза увагою, що на момент постановлення Рішення по даній справі за Кабінетом Міністрів України так і не зареєстровано право власності на майновий комплекс, а тому судом не з'ясовано чи може Уряд вважатися власником цього майна на даний час.

Прокуратура наголошує на тому, що оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не надавали згоди на проведення поліпшення спірного нерухомого майна, а позивачем його придбано у ПП "Лард-Стайл-Житомир", питання добросовісності набуття майна яким не було досліджено, то, в даному випадку, Кабінет міністрів України не є належним відповідачем по справі.

Серед іншого, Прокуратурою звернуто увагу і на те, що судом першої інстанції не враховано, що експертом зроблено лише можливі припущення про вартість здійснених поліпшень майна та залишено поза увагою, що з моменту їх проведення минуло більше шести років, а тому дійсна вартість поліпшень є меншою. Місцевим господарським судом не досліджено чи продовжував позивач надалі використовувати майновий комплекс та чи використовує його до цього часу, чи сплачує орендну плату, тощо. Вказані обставини мають суттєве значення, адже позивач використовував майно для отримання комерційної вигоди.

Між тим, зауважує Прокурор, суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та стягнув не вартість невід'ємного поліпшення майна, а суму, на яку, на думку експерта, збільшилась вартість нерухомого майна. Із такими висновками суду першої інстанції неможливо погодитись, оскільки вартість нерухомості завжди є динамічною та залежить від багатьох чинників, у тому числі від соціально- економічної ситуації у державі та світі. Тобто, неможливо встановлювати на скільки збільшилась вартість нерухомості після шести років з моменту здійснення невід'ємних поліпшень.

За наведених обставин, Прокуратура міста Києва вважає, що апеляційна скарга Кабінету Міністрів України є обґрунтованою, рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із постановленням нового рішення про відмову в позові.

Колегія суддів приймає до уваги вищенаведені зауваження скаржника Кабінету Міністрів України та Прокуратури міста Києва, вважає їх цілком обґрунтованими, при цьому вважає за необхідне відзначити і про таке.

Стаття 388 ЦК України встановлює, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час, покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Колегія суддів визнає безпідставними посилання позивача на те, що Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.01.2012 року у справі №5/5007/17/11 , яке залишено без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року та Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2012, ПП "Реалспецсервіс" визнано добросовісним набувачем. Мотивація судових рішень у зазначеній справі №5/5007/17/11 , на яких ґрунтуються висновки судів про задоволення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, є оцінкою наданих суду доказів, а не фактом, який не потребує доведення у даній справі. За правовими висновками у названих судових рішеннях не вбачається встановленого факту визнання того, що ПП "Реалспецсервіс" є добросовісним набувачем, а тому, ствердження позивача, що він являється добросовісним набувачем є безпідставним.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав вважати, що ПП "Реалспецсервіс" є добросовісним набувачем, оскільки на момент здійснення поліпшень спірного нерухомого майна мали місце претензії третіх осіб, про які позивачеві було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

В цій частині є обґрунтованими доводи прокуратури, що поліпшення нерухомого майна позивачем здійснювались у той час, коли вже існував судовий спір про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 30.12.2005 та Додаткової угоди до Договору від 19.02.2008 по справі №14/145-Д. Крім того, на час проведення поліпшень діяла Ухвала ГСЖО від 03.11.2008 №14/145-Д, якою накладено арешт на спірне нерухоме майно. Ухвалою ГСЖО від 26.08.2011 №14/145-Д відмовлено у задоволенні клопотання ПП "Реалспецсервіс" про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.4 ст. 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Відтак, з огляду на наведені норми чинного законодавства, право вимагати від власника повернення відділених від речі поліпшень та відшкодування вартості невідділених поліпшень має лише добросовісний набувач.

Таким чином, за оцінкою колегії суддів, правові висновки суду першої інстанції про задоволення позову є помилковими та такими, що не відповідають вимогам закону. Оскільки позивач ПП "Реалспецсервіс" не є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, відсутні правові підстави для застосування ч.4 ст. 390 ЦК України.

Серед іншого, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, підтверджуються доказами (стаття 57 ЦПК України).

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позову, взяв до уваги те, що Висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Житомирського відділення за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №224/721/722/723/15-25 від 11.12.2015 року встановлено, що відповідно до Акту виконаних робіт за грудень 2009 року, складеного на виконання умов Договору №1 від 26.02.2009, в межах якого відображено перелік, обсяги та вартість виконаних робіт (у тому числі приховані, супутні та підготовчі роботи) вартість здійснених ПП "Реалсервіс" в період з 19 лютого по 23 травня невід'ємних поліпшень нерухомого майна - нежитлових приміщень, будівель та споруд загальною площею 5 428,40 кв.м., розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 на момент виконання робіт складає - 2 277 670,43 грн., на момент складання Висновку становить - 4 373 127, 22 грн.

За пунктом 3 названого Висновку зазначено, що вартість нерухомого майна нежитлових приміщень, будівель та споруд, внслідок здійснених ПП "Реалсервіс" невідємних поліпшень нерухомого майна, збільшилась на суму 3 243 901,00 грн. (т. 2 а/с 160)

Під час судового засідання від 26.07.2016 колегією суддів до представника позивача ПП "Реалспецсервіс" було звернуте запитання: "Якими розрахунковими документами підтверджуються його витрати у сумі 3 232 066,50 грн., що полягають у збільшенні вартості майна внаслідок здійснених позивачем поліпшень спірного майна?" На вказане питання колегії суддів представником позивача було надано відповідь, що дана сума підтверджується Актами виконаних робіт та Висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Житомирського відділення за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи №224/721/722/723/15-25 від 11.12.2015".

Докази прямого характеру про понесені витрати у зв'язку з проведеними роботами по поліпшенню спірного нерухомого майна у вигляді розрахункових документів про сплату виконаних робіт, ні суду першої інстанції, ані апеляційному суду позивачем не були надані.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналогічна правова позиція, щодо обов'язкового підтвердження платіжними документами розміру витрат, які витрачено на поліпшення спірного майна, викладена за Ухвалою Верховного суду України від 29.04.2009 №6-1602св08.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача-1 Кабінету Міністрів України задовольнити, Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 по даній справі скасувати, та прийняти нове судове рішення, за яким у позові відмовити повністю.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача-1 Кабінету Міністрів України задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 № 910/25866/14 скасувати.

Прийняти нове судове рішення у наступній редакції:

"У позові відмовити".

Стягнути з ПП "Реалспецсервіс" (10007, Житомирська область, м.Житомир, вул. Коростишівська, буд.56, код ЄДРПОУ 35688928) на користь відповідача-1 Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2. код ЄДРПОУ 00015622) 71 365,90 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати Господарський суд міста Києва видати відповідний Наказ.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 № 910/25866/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 № 910/25866/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/25866/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді К.В. Тарасенко

Б.В. Отрюх