Постанова

від 27.07.2016 по справі 922/2700/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р. Справа № 922/2700/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В.,

суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Курченко В.А.,

за участю представників:

прокуратури - ОСОБА_1 (посвідчення від 11.02.2015р. №032167),

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 01.08.2013р.,

розглянувши у приміщенні ОСОБА_3 апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради, м.Харків, (вх. №1027Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2016р. у справі № 922/2700/15

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м.Харків,

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м.Харків,

до відповідачів 1. ОСОБА_3 міської ради, м.Харків,

2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Партнер Плюс", м.Харків,

3. ОСОБА_3 міського управління юстиції, м.Харків,

про визнання незаконними рішень та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2016р. у справі № 922/2700/15 (суддя Аріт К.В.) позов задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано п.15 додатку до рішення ОСОБА_3 міської ради "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів" від 17.04.2013 р. №1094/13; визнано незаконним та скасувати п.6.1. додатку 2 до рішення ОСОБА_3 міської ради "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 25.09.2013 р. №1253/13; визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби ОСОБА_3 міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 2,3986 га з кадастровим номером 6310137200:01:021:0020 від 22.11.2013 р. №8250633; зобов'язано реєстраційну службу ОСОБА_3 міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності №3507977 від 22.11.2013 р; зобов'язано Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Партнер Плюс" передати, а ОСОБА_3 міську раду прийняти земельну ділянку площею 2,3986 га з кадастровим номером 6310137200:01:021:0020, про що скласти акт прийому - передачі; стягнуто з ОСОБА_3 міської ради на користь державного бюджету України 3045,00 гривень судового збору; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Партнер Плюс" на користь державного бюджету України 3045,00 гривень судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що другий відповідач не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а тому не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України, отже рішення міської ради в частині передачі земельної ділянки є незаконним та підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 міська рада з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до ОСОБА_3 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2016р. у справі № 922/2700/15 повністю та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що ОСОБА_3 міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення врахувала те, що питання створення та діяльності кооперативів, метою яких є забезпечення економічних, соціальних та інших потреб їх членів, що частково регулювалися Житловим кодексом УРСР та Примірним Статутом, вже врегульовано чинними законодавством України, зокрема, шляхом прийняття Цивільного кодексу України, Закону України «Про кооперацію», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Від прокуратури Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 5161 від 23.05.2016р.), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Від ОК «ЖБК «Партнер Плюс» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 6548 від 23.06.2016р.), в якому просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції та залишити позов без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Від апелянта надійшла заява (вх. 6988 від 13.07.2016р.), про долучення до матеріалів справи ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.03.2016р. у справі №К/800/6225/16 на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Від Державної інспекції сільського господарства в Харківській області надійшла заява (вх. 7367 від 25.07.2016р.), в якій просить розглядати справу без участі її представників.

У судовому засіданні 13.07.2016р. представник 2-го відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Прокуратурою Харківської області було проведено перевірку правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_3 міською радою.

В ході даної перевірки прокуратурою встановлено, що п. 15 додатку до рішення 23 сесії ОСОБА_3 міської ради 6 скликання «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва та експлуатації та обслуговування об'єктів» від 17.04.2013р. №1094/13 надано дозвіл ОК «ЖБК «Партнер Плюс» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею орієнтовно 2,4275 га (в тому числі ділянка №1 - площею орієнтовно 2,4050 га, числі ділянка №2 - площею орієнтовно 0,0225 га без права забудови в межах «червоних ліній» вул. Котлова) для будівництва житлового комплексу (з урахуванням знесення існуючих нежитлових будівель) по вул. Котлова, 29 та ділянка №1 - для подальшої експлуатації об'єкту.

В подальшому, п.п. 6, 6.1 додатку 2 до рішення 26 сесії 6 скликання від 25.09.2013 р. № 1253/13 "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" ОК "ЖБК "Партнер Плюс" надано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6310137200:01:021:0020), яка належить територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, площею 2,3986 га для будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу (з урахуванням знесення існуючих нежитлових будівель) по вул. Котлова, 29. Будівництво виконати до 31.12.2015 р.

Державним реєстратором реєстраційної служби ОСОБА_3 міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на зазначену земельну ділянку від 22.11.2013 р. №13296470. На підставі вказаного свідоцтва ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 22.11.2013 р. №8250633, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності від 22.11.2013 р. №3507977.

У зв'язку з викладеним прокурор звернувся до господарського суду першої інстанції в якості самостійного позивача з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати п. 15 додатку до рішення 23 сесії ОСОБА_3 міської ради 6 скликання «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва та експлуатації та обслуговування об'єктів» від 17.04.2013р. №1094/13, визнати незаконним та скасувати п.п. 6.1 додатку 2 до рішення 26 сесії 6 скликання від 25.09.2013 р. № 1253/13 "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" ОК "ЖБК "Партнер Плюс".

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що вказане вище рішення прийнято всупереч вимогам ст.41 Земельного кодексу, ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу. Під час прийняття вказаного рішення ОСОБА_3 міська рада при вирішенні питання про надання ОК «ЖБК "Партнер Плюс" безоплатно спірної земельної ділянки зобов'язана з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до ЖБК та Примірного статуту. Прокурор зазначає, що ОСОБА_3 міська рада мала можливість з'ясувати вказані обставини, в зв'язку з тим, що рішення про створення ОК «ЖБК "Партнер Плюс" та список його членів у разі створення саме ЖБК повинен був затвердити виконавчий комітет саме ОСОБА_3 міської ради; відповідно до абз. 1 п. 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470, облік таких громадян здійснює виконавчий комітет саме ОСОБА_3 міської ради; статут ОК «ЖБК "Партнер Плюс" зареєстрований саме в цьому виконавчому комітеті від 22.10.2012р.

Крім того, прокурор вказує на те, що ОК «ЖБК "Партнер Плюс" не є житлово-будівельним кооперативом, що на його думку підтверджується листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 18.03.2015р. № 1020-1564, де зазначено, що кооператив так і не розпочав будівництво, декларації про початок будівництва об'єкту нерухомого майна у відповідному департаменті не зареєстрована.

У зв`язку з викладеним, прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати п. 15 додатку до рішення 23 сесії ОСОБА_3 міської ради 6 скликання «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва та експлуатації та обслуговування об'єктів» від 17.04.2013р. №1094/13, визнати незаконним та скасувати п.п. 6.1 додатку 2 до рішення 26 сесії 6 скликання від 25.09.2013 р. № 1253/13 "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" ОК "ЖБК "Партнер Плюс".

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.06.2015р., залишеним без змін постановою ОСОБА_3 апеляційного господарського суду від 12.08.2015р. в задоволенні позову відмовлено повністю, у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015р. постанову ОСОБА_3 апеляційного господарського суду від 12.08.2015р. та рішення господарського суду Харківської області від 30.06.2015 у справі № 922/2700/15 скасовано. Справу № 922/2700/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

У даній постанові зазначено, що суди попередніх інстанцій не врахували вимог законодавства та висновків Верховного Суду України, не надали оцінки правомірності створення ОК "ЖБК "Партнер Плюс", а також дотримання приписів ст.ст. 133, 135, 137 Житлового Кодексу УРСР та Примірного статуту ЖБК під час створення вказаного кооперативу, які по відношенню до Законів України "Про кооперацію" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є спеціальними нормативно-правовими актами та підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі.

14.03.2016р. господарським судом Харківської області прийнято рішення, яким позов задоволено повністю.

Однак, колегія суддів не може погодитися з даним висновком господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.19 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду прокурора за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві.

В даному випадку заступник прокурора Харківської області звернувся до суду як позивач. В позові ним не зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави, не обґрунтовано необхідність їх захисту та не вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду - не зазначено про це в позовній заяві.

Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень". Якщо прокурор, що звертається до господарського суду в інтересах держави або громадянина, у позовній заяві не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави або громадянина в суді, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Таким чином, подаючи позов прокурор зобов'язаний не лише чітко визначити сферу закріплених законодавством України державних інтересів, які підлягають захисту, він повинен визначити, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави та обґрунтувати необхідність їх захисту, крім того у своєму позові прокурор взагалі не зазначає, що даний позов поданий в інтересах держави. А лише просте зазначення прокурором у позові про факт порушення ОСОБА_3 міською радою норм права щодо порядку безоплатною передачі земельної ділянки житлово-будівельному кооперативу (без доведення обставин порушення інтересів держави) не може свідчити про належне виконання покладеного на нього обов'язку.

Прокурор в позові в порушення норм чинного законодавства не зазначає, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Прокурор, який наполягає на захисті інтересів держави, мав визначити, але не визначив відповідний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. А якщо, він вважає, що такий орган відсутній або у нього відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду, прокурор зобов'язаний зазначити про це у позовній заяві. Чого позивачем зроблено також не було.

При цьому, прокурор не мотивував своє звернення в якості позивача відсутністю у відповідного органу влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельного законодавства, повноважень щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними (незаконними) рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землею. Не вказав, яким чином дії по незаконному (на його думку) наданню в користування на умовах оренди земельної ділянки зачіпають інтереси держави.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказані положення Основного Закону стосуються і прокурора, зокрема, в частині дотримання порядку звернення з позовами до суду.

Згідно п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

При цьому, якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з пунктом 1 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Таким чином, посилання прокурора при зверненні до суду на відсутність органу владних повноважень, який має здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у даній справі не обґрунтовано та не підтверджено належним чином, оскільки, з огляду на положення ст.ст. 18-1, 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», відповідними повноваженнями наділено ОСОБА_3 міську раду. Визначення прокурором Харківської міської ради в якості відповідача відповідні обставини не спростовує.

Також прокурором не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження інших визначених ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" обставин, з якими вказана норма закону пов'язує можливість представництва прокурором інтересів держави у суді. А саме - обставин нездійснення такого захисту ОСОБА_3 міською радою або неналежного його здійснення. З огляду на положення частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що регламентує порядок обгрунтування наявності таких обставин (абз.2 ч.3 вказаної статті), прокурор попередньо, до звернення до суду, зобов'язаний повідомити про це ОСОБА_3 міську раду. Прокурором доказів такого повідомлення, а отже - виконання вказаної норми закону- не надано. Подана до суду позовна заява таким повідомленням вважатися не може, оскільки фактично констатує ініціювання прокурором судового розгляду.

Отже, прокурором при зверненні до суду з вказаною позовною заявою не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у суді у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду.

А також, колегія суддів не може погодитись з висновком господарського суду першої інстанції в частині задоволення вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби ОСОБА_3 міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 2,3986 га з кадастровим номером 6310137200:01:021:0020 від 22.11.2013 р. №8250633; зобов'язання реєстраційну службу ОСОБА_3 міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності №3507977 від 22.11.2013 р. з огляду на наступне.

У вищезазначеній частині позовних вимог, колегія суддів вважає належним провадження у справі припинити за правилом п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до ст.1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також п. 6 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Спори ж з державним реєстратором щодо вчинених ним реєстраційних дій підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає правомірним припинити провадження на підставі п. 1 статті 80 ГПК України в частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявлені до ОСОБА_3 міського управління юстиції, оскільки спори щодо вчинення реєстраційних дій підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги в частині безпідставного невизначені прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, у зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від Харківської області від 14.03.2016р. у справі № 922/2700/15 скасуванню.

Керуючись ст. 99, п. 1 ст. 80, п. 1 ч. 1 ст. 81, п.3 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради, м.Харків, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2016р. у справі № 922/2700/15 скасувати.

Провадження у справі в частині визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби ОСОБА_3 міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 2,3986 га з кадастровим номером 6310137200:01:021:0020 від 22.11.2013 р. №8250633 та зобов'язання реєстраційну службу ОСОБА_3 міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності №3507977 від 22.11.2013 р. припинити.

Залишити позов заступника прокурора Харківської області за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Державної інспекції сільського господарства в Харківській області до відповідачів ОСОБА_3 міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Партнер Плюс" ОСОБА_3 міського управління юстиції про визнання незаконними рішень та зобов'язання вчинити певні дії без розгляду.

Повний текст постанови складений 01.08.2016р.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза