Рішення

від 25.07.2016 по справі 910/10043/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016Справа №910/10043/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір."

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна база 1608", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вип-транс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Пасгрузтранс Компані" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллінецький цукровий завод"

про стягнення 320000,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Черних О.В., за довіреністю

від відповідача: Антонюк А.О., за довіреністю

від третьої особи - 1: не з'явився

від третьої особи - 2: не з'явився

від третьої особи - 3: Кулакова О.Є., директор

від третьої особи - 4: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Простір.» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - відповідач) про стягнення 320 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору №024.994054323.0086 від 13.03.2015 при настанні страхового випадку - втраті майна при здійсненні експедирування вантажу, наданого позивачу для перевезення, відповідачем не проведено виплату позивачеві страхового відшкодування в розмірі 320000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10043/16, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна база 1608» (далі - третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вип-транс» (далі - третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю «Пасгрузтранс Компані» (далі - третя особа-3) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллінецький цукровий завод» (далі - тертя особа-4) в якості третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи призначений на 11.07.2016.

05.07.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником третьої особи - 1 було подано письмові пояснення.

07.07.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником третьої особи-3 було подано письмові пояснення.

У судове засідання 11.07.2016 представник позивача з'явився та третьої особи-3 з'явились.

Представник відповідача у судове засідання 11.07.2016 з'явився та подав відзив на позовну заяву.

Враховуючи те, що представники третіх осіб 1, 2 та 4 у судове засідання 11.07.2016 не з'явились, а також у зв'язку із частковим виконанням учасниками судового процесу вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 про порушення провадження у справі № 910/10043/16, розгляд справи було відкладено на 25.07.2016.

25.07.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення.

У судове засідання 25.07.2016 представники позивача, відповідача та третьої особи - 3 з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.

У судовому засіданні 25.07.2016 представником відповідача було заявлено усне клопотання про заміну неналежного відповідача.

Позивач надав усні пояснення по суті заявленого відповідачем клопотання про заміну неналежного відповідача, проти задоволення зазначеного клопотання заперечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Таким чином, оскільки позивач згоди на заміну неналежного відповідача не надав, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання відповідача.

У судовому засіданні 25.07.2016 представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.07.2016 надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.

Представник третьої особи-3 у судовому засіданні 25.07.2016 надав усні пояснення по суті спору.

Інші учасники судового процесу своїх представників не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце проведення наступного судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Зважаючи, що неявка повноважного представника третьої особи не перешкоджає розгляду спору по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.07.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

13.03.2015 між Приватним акціонерним товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - відповідач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Простір.» (далі - страхувальник, позивач) було укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів з оплатою за окремий період № 024.994054323.0086 (далі - Договір), відповідно до якого страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у строки та у розмірах, що встановлені Договором страхування та виконувати інші умови Договору страхування, а страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у порядку і на умовах, визначених Договором та виконувати умови цього Договору.

У відповідності до п. 10.2 Договору на посвідчення страхування за Договором для кожного окремого перевезення страхувальнику надається відповідний страховий сертифікат (за формою згідно Додатку № 1 до цього Договору) протягом 1 (одного) робочого дня до початку такого перевезення. Для цього страхувальник за один (один) робочий день до початку відправлення вантажу, письмово або по факсу (з подальшим наданням оригіналу протягом 5 робочих днів) надає страховику заяву на окреме перевезення (за формою згідно Додатку № 2 до цього Договору), яка підтверджує найменування і вартість вантажу, дату відправлення та інформацію про транспортний засіб, упакування, перевізника та маршрут перевезення.

04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Простір.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна база 1608» (далі - третя особа-1) було укладено Договір на надання транспортно-експедиційних послуг № 0401/01, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати третій особі-1 комплекс робіт і послуг пов'язаних з перевезенням вантажів автомобільним транспортом та експедирування вантажів на умовах, визначених цим Договором, а також у випадку перевезень за межами України відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), автомобільним транспортом, а третя особа-1 прийняти й оплатити виконані позивачем послуги по перевезенню.

Відповідно до п. 1.2 Договору на надання транспортно-експедиційних послуг № 0401/01 від 04.01.2016 конкретні умови по перевезенню оформлюються заявками замовника на перевезення вантажу, в яких передбачаються конкретні умови для належного виконання умов Договору.

16.02.2016 між позивачем та третьою особою-1 було укладено Договір-замовлення № 1602/05, відповідно до якого, третьою особою було замовлено перевезення цукру в мішках з Вінницької обл., Іллінецького р-н., м. Іллінці, вул. Карла Маркса, 1, Іллінецький цукровий завод до Київської обл., Вишгородського р-н., с. Нові Петрівці, вул. Ворошилова 85.

01.01.2016 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вип-Транс» (далі - третя особа-2) було укладено Договір транспортного експедирування № В-003, відповідно до умов якого, третя особа-2 зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу вантажу), а позивач зобов'язується забезпечити відпуск та прийом вантажу, своєчасно сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату, відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору транспортного експедирування № В-003 від 01.01.2016 конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника і узгоджується з виконавцем.

17.02.2016 між позивачем та третьою особою-2 було укладено Договір-замовлення №0000001079, відповідно до якого, позивач замовив перевезення цукру в мішках з с. Іллінці до с. Нові Петрівці.

17.02.2016 між третьою особою-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пасгрузтранс компані» (далі - третя особа-3) було укладено Договір транспортного експедирування № 1036, відповідно до умов якого, третя особа-2 доручає, а третя особа-3 приймає на себе зобов'язання, за плату, за рахунок третьої особи-2, надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією та забезпечення перевезень (доставки) вантажу.

Відповідно до п. 1.4 Договору транспортного експедирування № 1036 у Договорі-замовленні та в товаротранспортній накладній, що додаються до Договору, і є невід'ємною частиною Договору, обумовлюються відомості про вантажовідправника і вантажоодержувача, найменування, кількість, вагу та об'єм, спосіб перевезення, цінність вантажу, особливі умови виконання послуг та інше.

17.02.2016 між третьою особою-2 та третьою особою-3 було укладено Договір-замовлення № 0000001039 відповідно до якого, третя особа-2 замовила перевезення цукру в мішках з с. Іллінці до с. Нові Петрівці.

19.02.2016 між позивачем та відповідачем укладено Страховий сертифікат № 31 до Договору, відповідно до якого, строк його дії з 00 год. 00 хв. 19.02.2016 до 24 год. 00 хв. 19.02.2016; страхувальником та вигодонабувачем є позивач; вантаж - цукор; застраховані страхові випадки - ІСС «А» з відповідальністю за всі ризики»та крадіжка; вартість вантажу - 325 000,00 грн.; страхова сума - 325 000,00 грн.; франшиза безумовна - 5 000,00 грн.; маршрут перевезення - Вінницька обл., Іллінецький р-н., м. Іллінці, вул. Карла Маркса, 1, Іллінецький цукровий завод - Київська обл., Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Ворошилова 85, 1-ий столичний хлібокомбінат; вид перевезення - ВЕ6789ВІ/ВЕ1981ХР; експедитор/перевізник - ТОВ «Пасгрузтранс компані».

23.02.2015 позивач звернувся до відповідача із Завою про настання збитку, в якій зазначив про те, що цукор в мішках не було доставлено до вантажоодержувача.

Відповідач, листом вих. № 2571-31 від 26.04.2016 повідомив позивача, з посиланням на п. 6.1.7 Договору, про відсутність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

За переконанням позивача, така відмова відповідача у здійсненні страхового відшкодування позивачу не ґрунтується на законі та Договорі страхування, а є лише намаганням ухилитись від виконання взятих на себе Договором страхування зобов'язань, в зв'язку з чим, позивач був вимушений звернутись з позовом до суду.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає суду про те, що з урахуванням пунктів 6.1.7 та 11.2 Договору у відповідача відсутні підстави для здійснення страхового відшкодування, та зазначає про те, що третьою особою-3 не вжито всіх заходів для недопущення втрати вантажу.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування;

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

Згідно з частиною 2 ст. 8 та частиною 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

В своїй позовній заяві, позивач зазначає, що за поясненнями водія ТОВ «Пасгрузтранс компані», вантажем заволоділа третя особа, ввівши в оману водія третьої особи-3, який за вказівкою такої третьої особи відвіз вантаж не за місцем призначення, а до міста Черкаси, з приводу чого директор позивача звернувся до Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

З витягу з кримінального провадження № 12016150030000889 вбачається, що 19.02.2016 невідома особа знаходячись в м. Черкаси, вул. Оболонська, 13 шахрайським шляхом заволоділа майном ТОВ «Простір.», чим спричинила збиток на суму 342 500,00 грн.

Однак, у Договорах укладених між позивачем та третьою особою-1, позивачем та третьою особою-2, третьою особою-2 та третьою особою-3, наявне застереження, про те, що перевантаження, перенаправлення за другою адресою розвантаження без письмової згоди замовника забороняється.

Таке ж застереження наявне в Договорі-замовлення № 0000001039 від 17.02.2016, укладеному між третьою особою-2 та безпосереднім перевізником, а саме «Увага!!! Без письмового підтвердження нікого до А/М не впускати, не змінювати місце завантаження/вивантаження.

В свою чергу, учасниками судового процесу не було надано жодного письмового підтвердження про погодження замовниками зміни адреси розвантаження або перенаправлення за іншою адресою.

В свою чергу, як встановлено судом, та не заперечується учасниками судового процесу, в місці завантаження, автомобіль перевізника було завантажено товаром, а саме цукром в мішках, однак в подальшому невстановленою особою змінено адресу розвантаження, внаслідок чого, перевізник спрямував цукор до міста Черкаси, де останній і було розвантажено.

Таким чином, в порушення умов Договорів, перевізником який здійснював безпосереднє перевезення було змінено адресу розвантаження в односторонньому порядку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору застраховані страхові випадки ІСС «А» «З відповідальністю за всі ризики».

Згідно з п. 5.1.1 Договору варіант страхування ІСС «А» - «З відповідальністю за всі ризики», відшкодовуються збитки від пошкодження, повної загибелі або втрати всього або частини застрахованого вантажу, що стались з будь-якої причини, за виключенням випадків, передбачених у пункті 6 цього Договору.

Пунктом 6.1.7 Договору визначено, що не відшкодовуються збитки, що стались внаслідок навмисних дій або бездіяльності страхувальника/вигодо набувача або осіб, що відповідно до угод зі страхувальником/вигодо набувачем несуть відповідальність за перевезення застрахованого вантажу, що призвели до порушення встановлених норм та правил перевезення, пересилання та збереження вантажів/багажу, та/або спрямованих на настання страхового випадку.

Пунктом 11.2 Договору визначено, що страховик несе відповідальність за застрахований вантаж за умови перевезення застрахованого вантажу лише в рамках маршруту, вказаного у пунктах 3.1.3, 3.2.3, 3.3.3 Договору страхування та в страховому сертифікаті на кожне окреме перевезення. Відхилення від маршруту перевезення можливе лише за форс-мажорних обставин, з метою запобігання виникнення страхової події або зменшення розміру збитків.

З пункту 3.1.3, 3.2.3 та 3.3.3 Договору вбачається, що маршрут перевезення - Україна, крім Донецької, Луганської областей та АР Крим, Україна - Західна Європа, Україна-Снг крім Абхазії, на території республік Чечня та Дагестан не відшкодовуються збитки спричинені крадіжкою та/або ПДТО.

Маршрутом перевезення, відповідно до страхового сертифікату є Вінницька обл., Іллінецький р-н., м. Іллінці, вул. Карла Маркса, 1, Іллінецький цукровий завод - Київська обл., Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Ворошилова 85, 1-ий столичний хлібокомбінат.

Однак, як встановлено судом, розвантаження автомобіля відбулось в місті Черкаси, що зокрема сторонами не заперечується, письмових повідомлень про зміну місця розвантаження учасниками судового процесу не надано, з урахуванням положень Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, а також Закону України «Про страхування» суд дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у виплаті позивачу страхового відшкодування, оскільки дії перевізника, а саме зміна місця розвантаження та неналежна ідентифікація осіб, які отримують товар, свідчить про навмисні дії/бездіяльність перевізника спрямовані на настання страхового випадку.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В продовж розгляду справи, представником позивача не було надано суду доказів, які б спростовували покладені в обґрунтування позовних вимог обставин та не доведено факту належного виконання перевізником свої обов'язків та відсутність у діях останнього ознак дій спрямованих на настання страхового випадку.

Крім того, в матеріалах справи наявна Угода про компенсацію збитків від 23.02.2016 укладена між третьою особою-1 та третьою особою-2, відповідно до якої ТОВ «ВИП-транс» збитки, які воно завдало ТОВ «Універсальна база 1608», визнає у повному обсязі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 320 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2016

Суддя О.А. Грєхова