Ухвала

від 27.07.2016 по справі 461/2149/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

27 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Карпенко С.О. , Коротуна В.М. ,

Мазур Л.М., Писаної Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «І.М. Трейд» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «І.М. Трейд» на рішення апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «І.М.Трейд» (далі - ТОВ «І.М.Трейд») звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_3 на свою користь 160 498 грн 50 коп. заподіяної матеріальної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ «І.М.Трейд» посилалося на те, що відповідач, працюючи у товаристві на посаді директора відділу продаж, будучи матеріально відповідальною особою, 31 липня 2014 року отримав на складі ТОВ «І.М.Трейд» належні цій юридичній особі товарно-матеріальні цінності - підгузники для дітей (в асортименті), з метою їх реалізації третім особам, проте кошти за отриманий товар не повернув, у зв'язку із чим заподіяв позивачу шкоду в розмірі 160 498 грн 50 коп., яка складається із вартості отриманого відповідачем товару.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2015 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ТОВ «І.М.Трейд» 160 498 грн 50 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 листопада 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ «І.М.Трейд», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що факт одержання відповідачем товарно-матеріальних цінностей для їх подальшої реалізації встановлено актом від 07 листопада 2014 року та показами свідків, а тому у зв'язку з неотриманням позивачем коштів за одержані відповідачем товарно-матеріальні цінності підприємству завдано шкоду, яку відповідач зобов'язаний відшкодувати на підставі статей 1166, 1192 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем 31 липня 2014 року на складі ТОВ «І.М.Трейд» товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено із дотриманням норм матеріального і процесуального права з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_3 працював у відділі маркетингу ТОВ «І.М.Трейд» на посаді директора відділу продаж з 16 червня 2014 року, що підтверджується наказом від 16 серпня 2014 року № 3 (а. с. 6), і 16 червня 2014 року з ним було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність як з працівником, що займає посаду директора відділу продаж та виконує роботу, пов'язану із збереженням, перевезенням, обробкою, застосуванням у процесі роботи переданих йому матеріальних цінностей (а. с. 9).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «І.М.Трейд» посилалось на те, що відповідач 31 липня 2014 року отримав на складі товариства належні позивачу товарно-матеріальні цінності, а саме: підгузники для дітей в асортименті на загальну суду 160 498 грн 50 коп., проте не повернув грошові кошти за отриманий товар, на підтвердження чого посилався на акт приймання продукції (товарів) від 07 листопада 2014 року та покази свідків.

Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд, оцінивши надані сторонами докази та покази свідків, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстави для покладення на відповідача повної матеріальної відповідальності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 134 КЗпП України на підставі одержання під звіт за разовою видатковою накладною від 31 липня 2014 року № 76 товарно-матеріальних цінностей на суму 160 498 грн 50 коп., оскільки згідно з вказаною накладною товар одержав безпосередньо покупець - ОСОБА_5, видаткова накладна була оформлена на його ім'я і саме він своїм підписом на цій накладній підтвердив отримання товару (а. с. 11).

Апеляційним судом також оцінено акт прийняття продукції за кількістю від 07 листопада 2014 року, на який посилався позивач в обґрунтування позовних вимог, та який не містить підпису ОСОБА_3 на підтвердження отримання ним товару 31 липня 2014 року; при цьому судом встановлено, що свідок ОСОБА_6 свій підпис у вказаному акті від 07 листопада 2014 року заперечила, а свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 участі у безпосередній передачі ОСОБА_3 товару на суму 160 498 грн 50 коп. 31 липня 2014 року не брали та свідками цього не були.

З огляду на викладене апеляційним судом правильно зазначено, що покази свідків та акт від 07 листопада 2014 року не можуть бути належними доказами у справі про повну матеріальну відповідальність відповідно ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 ЦПК України, оскільки у разі, якщо передбачено обов'язкове документальне оформлення доказів, покази свідків не можуть братись до уваги.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем 31 липня 2014 року на складі ТОВ «І.М.Трейд» товарно-матеріальних цінностей та заподіяння ним шкоди підприємству.

Крім того суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для матеріальної відповідальності ОСОБА_3 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, виходячи з того, що посада, яку обіймав відповідач, не включена до Переліку посад і робіт категорій працівників, з якими можна укладати договір про повну матеріальну відповідальність, а також врахувавши відсутність посадової інструкції директора відділу продажу у ТОВ «І.М.Трейд» або будь-якого внутрішнього нормативного акта про порядок, процедуру обліку, одержання та списання товару, порядок розрахунку тощо, з якого можна було б визначити коло матеріально-відповідальних осіб підприємства.

Відсутні правові підстави і для покладення на відповідача обмеженої матеріальної відповідальності в межах його середньомісячного заробітку відповідно до ст. 130 КЗпП України, оскільки судом не встановлено складу порушення ОСОБА_3 своїх трудових обов'язків, які б призвели до заподіяння шкоди підприємству.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «І.М. Трейд» відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: С.О. Карпенко

В.М. Коротун

Л.М. Мазур

Т.О. Писана