Постанова

від 26.07.2016 по справі 804/3863/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 р. Справа № 804/3863/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль КР» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

22.06.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль КР» з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.08.2015 року № НОМЕР_1;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.08.2015 року № НОМЕР_2.

В обґрунтування свого позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль КР» (далі - ТОВ «Консоль КР») зазначило, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, а винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення від 31.08.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є протиправними та підлягають скасуванню.

У судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача надав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.

На підставі ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про подальший розгляд цієї адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на виконання постанови старшого слідчого третього відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_2 від 09.07.2015р., на підставі наказу Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - ОДПІ) від 05.08.2015р. №387 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль КР» (код ЄДРПОУ - 38334199)», призначена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Консоль КР» за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2015 р. під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Мега-Проект» (код ЄДРПОУ - 38748806), копія наказу 05.08.2015р. №387 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Результати цієї перевірки висвітлені в акті ОДПІ № 886/22-01/38334199 від 13.08.2015 р., в якому викладено висновок податкового органу про те, що в діяльності ТОВ «Консоль КР» були встановлені порушення:

1) п.44.1 ст. 44, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, ст. 198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п. 1 та п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ «Мега-Проект» в листопаді 2013 р. на суму - 14328,35 грн., та в грудні 2013р. на суму - 40764,17 грн. - ТОВ «Консоль КР» , що призвело до заниження суми податку на додану вартість за листопад-грудень 2013р. на загальну суму - 55092,52 грн.

2) п. 138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, ст.1, ч.2 ст.3, ст.4, ч.6 ст.8, ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту п.п.2.1.2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, ТОВ «Консоль КР» завищено витрати на загальну суму 275462,75грн., в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2013 рік у сумі 52337,92 грн.

Вважаючи, що акт перевірки не відповідає існуючим фактам та діючому податковому законодавству, ТОВ «Консоль КР» подало 18.08.2015р. свої заперечення на акт перевірки. Однак, такі не були прийняті відповідачем до уваги та листом №8909/10/04-81-22-01 від 26.08.2015р. «Про розгляд заперечень на акт перевірки» отримана відповідь про обґрунтованість висновків акту перевірки.

Наведені в акті перевірки висновки стали підставою для прийняття ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 31.08.2015р. № НОМЕР_2, за яким товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 68 865 грн. 65 коп. (у тому числі 55 092 грн. 52 коп. за основним платежем та 13 773 грн. 13 коп. за штрафними санкціями), та податкового повідомлення-рішення від 31.08.2015р. № НОМЕР_1 про донарахування позивачеві податку на прибуток у сумі 65 422 грн. 40 коп. (у тому числі 52 337 грн. 92 коп. за основним платежем та 13 084 грн. 48 коп. за штрафними санкціями).

Втім, позивач не погодився із висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, тому оскаржує такі в судовому порядку.

Згідно ст.75, ст.78 Податкового кодексу України (у чинній на момент проведення перевірки редакції) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За відомостями з акту перевірки, ТОВ «Консоль КР» (підрядник) було укладено ряд договорів підряду зі Службою у справах дітей виконавчого комітету Криворізької міської ради (замовник), а саме:

- договір підряду від 05.08.2013 року №05/08/01, за яким підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи: капітальний ремонт квартир дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за адресою: вул. Вершигори, 9/2, у місті Кривому Розі», строк виконання робіт - з 05.08.2013 року по 02.12.2012 року, договірна ціна робіт складає 59323,20грн., в тому числі ПДВ - 9887,20грн., фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, договір діє до 31.12.2013 року;

- договір підряду від 05.08.2013 року №05/08/02 підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи: «Капітальний ремонт квартир дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за адресою: вул. Косіора, 41/40 у місті Кривому Розі», строк виконання робіт з 05.08.2013 року по 02.12.2012 року, договірна ціна робіт складає 50016,00грн., в тому числі ПДВ - 8336,00грн., фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, договір діє до 31.12.2013 року;

- договір підряду від 05.08.2013 року №05/08/03 підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи: «Капітальний ремонт квартир дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за адресою: вул. Димитрова, 91/41 у місті Кривому Розі», строк виконання робіт з 05.08.2013 року по 02.12.2012 року, договірна ціна робіт складає 48997,20грн., в тому числі ПДВ - 8166,20грн., фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, договір діє до 31.12.2013 року;

- договір підряду від 05.08.2013 року №05/08/04 підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи: «Капітальний ремонт квартир дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за адресою: вул. Зеленівська, 5/4 у місті Кривому Розі», строк виконання робіт з 05.08.2013 року по 02.12.2012 року, договірна ціна робіт складає 82006,80грн., в тому числі ПДВ - 13667,80грн., фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, договір діє до 31.12.2013 року;

- договір підряду від 05.08.2013 року №05/08/05 підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи: «Капітальний ремонт квартир дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за адресою: вул. Корнійчука, 1/73 у місті Кривому Розі», строк виконання робіт з 05.08.2013 року по 02.12.2012 року, договірна ціна робіт складає 75189,60грн., в тому числі ПДВ - 12531,60грн., фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, договір діє до 31.12.2013 року;

- договір підряду від 22.10.2013 року №09/10, де замовник - виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради, а підрядник - ТОВ «Консоль КР», згідно якого підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а саме: «Капітальний ремонт ганку нежитлової будівлі виконкому Довгинцівської районної у місті ради, за адресою: вул. Дніпропетровське шосе, 11 в м. Кривий Ріг», строк виконання робіт з 22.10.2013 року по 15.12.2013 року, договірна ціна робіт складає 93732,12грн., в тому числі ПДВ 15622,02грн.

На виконання цих договорів підряду ТОВ «Консоль КР» залучило субпідрядника ТОВ «Мега-Проект». Взаємовідносини між ними здійснювались в листопаді - грудні 2013 року за договорами субпідряду. Так, на виконання договору підряду від 22.10.2013 року №09/10 ТОВ «Консоль КР» уклало договір субпідряду №01/10/06/С від 10.11.2013 року з ТОВ «Мега-Проект», на виконання договору підряду від 05.08.2013 року №05/08/01 ТОВ «Консоль КР» уклало договір субпідряду №01/11/01/С від 01.11.2013 року з ТОВ «Мега-Проект», на виконання договору підряду від 05.08.2013 року №05/08/02 ТОВ «Консоль КР» уклало договір субпідряду №01/11/02/С від 01.11.2013 року з ТОВ «Мега-Проект», на виконання договору підряду від 05.08.2013 року №05/08/03 ТОВ «Консоль КР» уклало договір субпідряду №01/11/03/С від 01.11.2013 року з ТОВ «Мега-Проект», на виконання договору підряду від 05.08.2013 року №05/08/04 ТОВ «Консоль КР» уклало договір субпідряду №01/11/04/С від 01.11.2013 року з ТОВ «Мега-Проект», на виконання договору підряду від 05.08.2013 року №05/08/05 ТОВ «Консоль КР» уклало договір субпідряду №01/11/05/С від 01.11.2013 року з ТОВ «Мега-Проект».

На підтвердження виконання умов договорів ТОВ «Мега-Проект» на адресу ТОВ «Консоль КР» були виписані (оформлені) акти приймання виконаних будівельних робіт, видаткові накладні, податкові накладні.

Суми податку на додану вартість (ПДВ) за наданими податковими накладними були включені до податкового кредиту листопада 2013 року у сумі ПДВ - 14328,35грн., та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року в сумі - 14328,35грн.

Крім того, на підтвердження заявлених відомостей позивач надав суду копії: ліцензії на провадження господарської діяльності - з будівельної діяльності, серія АЕ №262295від 19 липня 2013р., виписки з ЄДРЮО та ФОП серія ААБ №998466, ліцензії на провадження господарської діяльності - з будівельної діяльності, серія АЕ №183415 від 12 лютого 2013р., договору підряду №05/08/01 від 05 серпня 2013р., акту №2/11 прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2013р. за фактом виконання договору підряду №05/08/01 від 05 серпня 2013р., акту №7/12 прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. за фактом виконання договору підряду №05/08/01 від 05 серпня 2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за листопад 2013р. за договором підряду №05/08/01 від 05 серпня 2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за грудень 2013р. за договором підряду №05/08/01 від 05 серпня 2013р., договору субпідряду № 01/11/01/С від 01 листопада 2013р., акту №480 прийому виконаних будівельних робіт за листопад 2013р. за фактом виконання договору субпідряду № 01/11/01/С від 01 листопада 2013р., акту №01-12 прийому виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. за фактом виконання договору субпідряду № 01 /11 /01 /С від 01 листопада 2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за листопад 2013р. за договором субпідряду № 01/11/01/С від 01 листопада 2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за грудень 2013р. за Договором субпідряду № 01/11/01/С від 01 листопада 2013р., податкової накладної №480 від 29 листопада 2013р. за договором субпідряду № 01/11/01/С від 01 листопада 2013р., податкової накладної №19 від 16 грудня 2013р. за договором субпідряду № 01/11/01/С від 01 листопада 2013р., договору підряду №05/08/02 від 05 серпня 2013р.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За ст.22 Податкового кодексу України визначено що є об'єктом оподаткування. Ним визнано майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

У п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п.186.1 ст.186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

За положеннями п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

При встановленні факту здійснення господарської операції, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (у відповідній чинній на момент проведення перевірки редакцій), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст.3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення кожної господарської операції.

Статтею 9 вищевказаного Закону встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз вказаних норм показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також Вищий адміністративний суд України листом «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» від 02.06.2011 року №742/11/13-11 та листом «Щодо підтвердження даних податкового обліку» від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 наголошує на тому, що підставою права на податкові витрати та податковий кредит з ПДВ є: по-перше, реальність здійсненого платником податків придбання товарів, робіт, послуг, у зв'язку з чим ці витрати й були понесені, та, по-друге, належне оформлення таких операцій первинними документами бухгалтерського обліку та іншими документами.

Так, у своєму акті перевірки відповідач посилається на відсутність у ТОВ «Мега-Проект» фізичної можливості та законних підстав надавати послуги по ремонту квартир, у зв'язку із відсутністю відомостей про наявність ліцензії на сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua/ru/Poshuk-v-YeLR.html).

Втім, представник позивача надав суду копію належної ліцензії серії АЕ №262295. Так, в період здійснення взаємовідносин ТОВ «Консоль КР» з ТОВ «Мега-Проект» 01.01.2013р. - 01.07.2015р. у ТОВ «Мега-Проект» була наявна ліцензія на провадження господарської діяльності - з будівельної діяльності Серія АЕ №262295від 19 липня 2013 p. Тому, твердження відповідача щодо відсутності у ТОВ «Мега-Проект» ліцензії не знайшли свого підтвердження та не можуть слугувати підставою нереальності проведених господарських операцій, а інших доказів на підтвердження обставин стосовно відсутності в ТОВ «Мега-Проект» зареєстрованої ліцензії на провадження господарської діяльності - з будівельної діяльності відповідач не наводить.

Також, у зв'язку із неподанням ТОВ «Мега-Проект» звіту 1-ДФ за 4 квартал 2013р. Відповідач прийшов до висновку, що у товариства відсутні трудові ресурси.

За порушення податкового законодавство у вигляді не подання звіту 1-ДФ п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України передбачена відповідальність - неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Таким чином, не подання ТОВ «Мега-Проект» звіту 1-ДФ лише є підставою для притягнення ТОВ «Мега-Проект» до відповідальності відповідно до п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України і не може слугувати належним доказів відсутності у ТОВ «Мега-Проект» трудових ресурсів.

Водночас, недотримання вимог чинного податкового законодавства контрагентом позивача, без надання належних та допустимих доказів, що свідчать про нереальність господарських операцій між суб'єктами господарювання, не є підставою для висновків про отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди, а сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента платника податків за фактом ухилення від сплати податків, в силу закріпленого статтею 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності, не може вказувати на порушення податкового законодавства самим платником податків.

Зазначення ОДПІ про відсутність у контрагента ТОВ «Консоль КР» фізичної можливості, трудових ресурсів, як на підставу неможливості проведення господарських операцій, в даному конкретному випадку при доведеності фактичного виконання зобов'язань, не має правового значення.

В акті перевірки податковий орган посилається і на відсутність у ТОВ «Консоль-КР» товарно-транспортних накладних як на доказ відсутності фактичного здійснення господарських операцій.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні (ТТН) та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказаним нормативним актом не встановлюються правила податкового обліку учасників перевезення, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). А відсутність ТТН не може бути підтвердженням та належним доказом відсутності факту реальності здійснених господарських операцій.

Під час судового розгляду справи встановлено, що надані ТОВ «Консоль КР» послуги за укладеними договорами здійснені в межах господарської діяльності товариства, а саме: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; будівництво інших споруд, н. в. і. у.; інші будівельно-монтажні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Установлення та монтаж машин і устаткування; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), що підтверджується Випискою з ЄДРЮО та ФОП серія ААБ №998466 та ліцензією на провадження господарської діяльності - з будівельної діяльності, серія АЕ №183415 від 12 лютого 2013р.

Як вже суд зазначав вище, на підтвердження реальності проведених господарських операцій, позивач надав суду копії первинних документів за переліком, зазначеним вище. А відсутність акта приймання-передачі товару не спростовують факту реальності здійснених господарських операцій.

Так, під час виконання субпідрядних договорів ТОВ «Консоль-КР» виконувало функції генерального підрядника. За фактом виконання договорів субпідряду були складені та підписані двосторонні акти прийому виконаних будівельних робіт, а також виставлені податкові накладні на відповідні суми. В подальшому вказані роботи були використані ТОВ «Консоль-КР» при організації власної господарської діяльності та реалізовані на адресу своїх замовників (Службою у справах дітей виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчим комітетом Довгинцівської районної в місті ради) в рамках договорів підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт. За фактом виконання договорів підряду були складені та підписані двосторонні акти прийому виконаних будівельних робіт.

Із аналізу актів прийому виконаних будівельних робіт, які були складені за фактом виконання договорів підряду та актів прийому виконаних будівельних робіт, які були складені за фактом виконання договорів субпідряду вбачається, що виконані роботи за договорами субпідряду входять в об'єм робіт виконаних за договорами підряду, що є беззаперечним доказом реальності здійснених операцій між ТОВ «Консоль КР» та ТОВ «Мега-Проект».

Таким чином, суд зазначає, що висновки, зроблені в ході перевірки, жодним чином не доводять недобросовісності ТОВ «Консоль КР», не свідчать про відсутність реальності господарських операцій та є безпідставними. А на підтвердження реальності проведених господарських операцій позивач надав контролюючому органу під час перевірки та суду всі необхідні первинні документи, належність яких була встановлена під час судового розгляду справи.

Так, Вищий адміністративний суд України від 02.06.2011 pоку №742/11/13-11 у своєму листі зазначив, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити обставини, за якими всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції у нього відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску).

Натомість чинним законодавством України не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання перевіряти ділову репутацію та податкову дисципліну контрагента під час укладення та виконання договорів між ними.

Судова практика Верховного суду України (постанови від 09.09.2008 року, справа №21-500во08, від 01.06.2010 року, справа №21-573во10) також свідчить, що у випадку не виконання контрагентом свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, негативні наслідки та відповідальність щодо цього наступають саме для цієї особи. Та зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має усі необхідні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У постанові Верховного суду України від 31.01.2011 року, справа №14/11, за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за тотожних обставин та на підставі вказаних норм закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ч.1 ст.244 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду (Європейський Суд з прав людини) як джерело права.

За ст.61 Конституції України межі юридичної відповідальності кожного платника податків мають індивідуальний характер та поширюються на діяння, що визначаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. При цьому, не передбачено юридичної відповідальності суб'єкта права за порушення податкової дисципліни іншими особами згідно із законом.

Згідно ч.1 ст.69, ч.1 ст.71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд згідно ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, позивач надав суду належні докази на підтвердження реальності проведення господарських операцій. А доводи відповідача не знайшли свого підтвердження.

Тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені внаслідок встановлених порушень, є протиправними, як і нараховані ними суми грошового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що цей адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Що стосується вирішення питання про судовий збір, то суд зазначає, що на підставі ст.ст.87, 94 КАС України, положень Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сплачену суму судового збору у загальному розмірі - 2015,00грн. (платіжне доручення №308 від 13.06.2016 р. на суму 1075,00грн., платіжне доручення №341 від 13.07.2016 р. на суму 940,00грн., наявні в матеріалах справи).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.08.2015 року № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької центральної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.08.2015 року № НОМЕР_2.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль КР» сплачену суму судового збору у загальному розмірі - 2015,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 26 липня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1