Постанова
від 29.07.2016 по справі 826/6193/14
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2016 року 16: 41 №826/6193/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» (далі по тексту - ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2014 №3126552208 та №3026552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014, у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду зазначених судових рішень, Вищим адміністративним судом України 26.11.2015 постановлено ухвалу, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2015 зазначено про необхідність дослідження обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами, а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей, питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні поставлених товарів та наданих послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням. При цьому, для встановлення факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, суду необхідно встановити: рух коштів між позивачем та його контрагентами при виконанні умов укладених договорів; зміст проведених позивачем операцій, їх обсяг, форми викладення, тобто, ознаки, які б свідчили про реальність таких операцій; чи пов'язані проведені позивачем операцій з його господарською діяльністю; чи відбулися реальні зміни в майновому статі платника податку внаслідок використання результатів отриманих робіт.

11.12.2015 справа №826/6193/14 надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно автоматизованого розподілу позовних заяв справу №826/6193/14 для розгляду передано судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянському К.М.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянського К.М. від 16.12.2015 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з його контрагентами: приватним підприємством «Унісон Дизайн», товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Смарт», приватним підприємством «Інфініті Центр», товариством з обмеженою відповідальністю «Регіонметал - Захід» та товариством з обмеженою відповідальністю « 3Д Солюшнс», не відповідають дійсності. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. Крім того, зауважував на наявності у частини контрагентів ліцензій на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а також виходячи з принципу персональної відповідальності платника податку, правлена на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. За наведених обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на обґрунтованість висновків акта перевірки від 03.09.2015 №5068/26-51-22-04/38916249 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 15.09.2015 №0005032204 та №0005022204 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

В судовому засіданні сторони не заперечували проти розгляду справи без їхньої участі, а тому суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову перевірку ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ПП «Унісон Дизайн» (код за ЄДРПОУ 34795572), ТОВ «Торгова компанія «Смарт» (код за ЄДРПОУ 33751018), ПП «Інфініті Центр» (код за ЄДРПОУ 37354591), ТОВ «Регіонметал - Захід» (код за ЄДРПОУ 37853780) та ТОВ «ЗД Солюшнс» (код за ЄДРПОУ 35254514) за період з 01.11.2011 по 30.09.2013р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек»:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 461809,00 грн.;

- статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 615353,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 18.12.2013 №803/26-55-22-08/32072453 та 11.01.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№3126552208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 473031,00 грн., у тому числі: 315353,00 грн. - основний платіж, 157678,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№3026552208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 577361,00 грн., у тому числі: 461809,00 грн. - основний платіж, 115452,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 11.01.2014 №3126552208 та №3026552208, оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 315353,00 грн. по господарських операціях, проведених з ТОВ «ЗД Солюшинс» та з ТОВ «Торгова компанія «Смарт» та до складу витрат витрати на загальну суму 2199089,00 грн. по господарських операціях, проведених з ПП «Унісон Дизайн», з ТОВ «Торгова компанія «Смарт», з ПП «Інфініті Центр», з ТОВ «Регіонметал-Захід» та з ТОВ «ЗД Солюшнс».

Зокрема, за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ « 3Д Солюшнс» позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ 87976,06 грн., в т.ч. за травень 2012 ПДВ у сумі 58333,33 грн. та за червень 2012 року ПДВ у сумі 29642,73 грн., а до складу витрат - 224308,00 грн.

На підтвердження реальності виконання договірних відносин позивач надав:

копії договорів субпідряду від 04.05.2012 №1011/С (т. 4 а.с. 111-115) з додатками №1.1, №1.2 та №1.3 до нього про затвердження договірної ціни (т. 4 а.с. 115-118), від 04.05.2012 №7769/3/4/5/6/8/С2 (т. 4 а.с. 119-112) з додатком б/н про затвердження договірної ціни (т. 4 а.с. 123-124) та локальним кошторисом (т. 4 а.с. 125-126), від 14.05.2012 №776/5/С2 (т. 4 а.с. 127-130) з додатком б/н про затвердження договірної ціни (т. 4 а.с. 131-132), локальними кошторисами (т. 4 а.с. 133-136) та заключною відомістю ресурсів (т. 4 а.с. 137-139), від 01.06.2012 №776-ДУ3-С (т. 4 а.с. 140-143) з додатком б/н про затвердження договірної ціни (т. 4 а.с. 144-145) та локальним кошторисом (т. 4 а.с. 146-148), від 01.06.2012 №776-ДУ2/С (т. 4 а.с. 149-152) з додатком б/н про затвердження договірної ціни (т. 4 а.с. 153-154) та локальним кошторисом (т. 4 а.с. 155-157), від 01.06.2012 №776-ДУ5/С (т. 4 а.с. 158-161) з додатком б/н про затвердження договірної ціни (т. 4 а.с. 162-163) та локальним кошторисом (т. 4 а.с. 164-170).

Також, позивачем надано копії податкових накладних, актів приймання виконаних підрядних робіт та виписки з банку на підтвердження проведення розрахунку з названим контрагентом.

Разом з тим, в ході перевірки відповідачем отримано від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС акт від 03.10.2012р. №1527/2240/35254514 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗД Солюшнс» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ «ЗД Солюшнс» сформовано податковий кредит за період квітень - липень2012р.

Згідно змісту акта від 03.10.2012р. №1527/2240/35254514, у ТОВ «ЗД Солюшнс» відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, засоби для транспортування та інше майно, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Враховуючи викладене вище, перевіркою було зроблено висновок, що діяльністю ТОВ «ЗД Солюшнс» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Також, відповідачем встановлено, що позивачем було включено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 227377,55 грн., в т.ч. за травень 2012 ПДВ у сумі 194044,11 грн. та за червень 2012 року ПДВ 33333,44 грн. та до складу витрат - 1095220,55 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія «Смарт».

На підтвердження реальності виконання договірних відносин позивач надав копії:

договору надання послуг від 07.05.2012 №07/05/12 (т. 5 а.с. 63-66), згідно з яким ТОВ «Торгова компанія «Смарт» зобов'язалось надати послуги з проведення маркетингових досліджень ринку вогнезахисних матеріалів України, з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 116);

договору про надання послуг від 25.04.2012 №25/04/12 (т. 5 а.с. 57-59), згідно з яким ТОВ «Торгова компанія «Смарт» зобов'язалось надати послуги оренди самохідного колісного підйомника Haulotte HA 20PX, з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (т. 5 а.с. 61);

договору про надання послуг від 26.04.2012 №26/04/12 (т. 5 а.с. 51-53), згідно з яким ТОВ «Торгова компанія «Смарт» зобов'язалось надати послуги оренди самохідного колінчастого підйомника JLQM600JP, з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (т. 5 а.с. 54);

договору про надання послуг від 27.04.2012 №27/04/12 (т. 5 а.с. 45-47), згідно з яким ТОВ «Торгова компанія «Смарт» зобов'язалось надати послуги оренди компресора Kascer V121 в комплекті з рукавом для компресора М76-121 (50м) в кількості 1 шт. та пневматичним відбійним молотком Тех09D в кількості 2 шт., з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг (т. 5 а.с. 49);

договору про надання послуг від 25.04.2012 №28/04/12 (т. 5 а.с. 36-38), згідно з яким ТОВ «Торгова компанія «Смарт» зобов'язалось надати послуги оренди осушувача повітря Dantherm CDT60 в кількості 4 шт., з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг (т. 5 а.с. 40).

Також між позивачем та названим контрагентом мали місце договірні відносини щодо поставки товарів, оформлені рахунками - фактурами та видатковими накладними.

Крім того, позивачем надані податкові накладні та виписки з банку на підтвердження здійснення оплати за надані послуги та поставлений товар.

Разом з тим, під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що всі документи, підписані на виконання зазначених вище договірних відносин, від імені ТОВ «Торгова компанія «Смарт» ОСОБА_1

Відповідно до пояснення ОСОБА_1 він договори не укладав, участі у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Торгова компанія «Смарт» не приймав. Звітність до податкових органів не формував та не здавав (т. 1 а.с. 122-123). Таким чином, перевіркою було зроблено висновок, що невстановлені особи використовували реєстраційні дані ОСОБА_1 для надання податкової вигоди третім особам.

Також зі змісту акта слідує, що позивачем було сформовано витрати у сумі 464852,16 грн. за рахунок контрагента ПП «Унісон Дизайн» та включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 77475,35 грн. за період з 01.01.2010 по 30.03.2012.

На підтвердження реальності виконання договірних відносин позивач надав копії:

договору надання послуг від 01.06.2012 №УН-119 (т. 2 а.с. 165-167), згідно з яким ПП «Унісон Дизайн» зобов'язалось надати послуги за замовленнями замовника щодо пакування, маркування, завантаження, розвантаження компонентів адресно-аналогової системи пожежної сигналізації «MAXLOGIC», з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 169);

договору про надання послуг від 01.06.2012 №УН-118 (т. 2 а.с. 170-172), згідно з яким ПП «Унісон Дизайн» зобов'язалось надати послуги за замовленнями замовника щодо організації доукомплектування Модулів порошкового пожежогасіння «ТУНГУС» та організація заходів щодо пакування, завантаження, розвантаження Модусів порошкового пожежогасіння «ТІНГУС», з додатком №1 «перелік (специфікація) послуг (т. 2 а.с. 173) та актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 176-177);

договору субпідряду від 01.06.2012 №776-ДУ6/1/С (т. 2 а.с. 178-181), з додатком №1 про затвердження договірної ціни (т. 2 а.с. 182-183), локальним кошторисом (т. 2 а.с. 184-190), актом приймання виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 191-195) та підсумковою відомістю (т. 2 а.с. 196-199);

договору про надання послуг від 01.06.2012 №УН-120 (т. 2 а.с. 200-202), згідно з яким ПП «Унісон Дизайн» зобов'язалось надати послуги за замовленнями замовника щодо маркування, пломбування, завантаження, розвантаження вогнезахисної фарби НЕОФЛЄЙМ 513, що поставляється у бочках, з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 204);

договору про надання послуг від 04.06.2012 №УН-125 (т. 2 а.с. 205-207), згідно з яким ПП «Унісон Дизайн» зобов'язалось надати послуги оренди самохідного колінчатого підйомника Haulotte HA 20PX, з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 209);

договору про надання послуг від 04.06.2012 №УН-126 (т. 2 а.с. 210-212), згідно з яким ПП «Унісон Дизайн» зобов'язалось надати послуги оренди самохідного колінчастого підйомника JLQM600JP, з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 214);

договору про надання послуг від 04.06.2012 №УН-127 (т. 2 а.с. 215-217), згідно з яким ПП «Унісон Дизайн» зобов'язалось надати послуги оренди компресора Kascer V121 в комплекті з рукавом для компресора М76-121 (50м) в кількості 1 шт. та пневматичним відбійним молотком Тех09D в кількості 1 шт., з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг (т. 2 а.с. 219);

договору про надання послуг від 04.06.2012 №УН-128 (т. 2 а.с. 220-222), згідно з яким ПП «Унісон Дизайн» зобов'язалось надати послуги оренди осушувача повітря Dantherm CDT60 в кількості 4 шт., з актом здачі - прийняття робіт (надання послуг (т. 2 а.с. 224).

договору субпідряду від 26.07.2012 №1011/С5 (т. 2 а.с. 225-228), з додатком №1 про затвердження договірної ціни (т. 2 а.с. 229), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 231) та актом приймання виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 232).

Також між позивачем та названим контрагентом мали місце договірні відносини щодо поставки товарів, оформлені рахунками - фактурами та видатковими накладними.

Крім того, позивачем надані податкові накладні та виписки з банку на підтвердження здійснення оплати за надані послуги та поставлений товар.

Тим часом, як свідчать матеріали перевірки, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було складено акт від 17.01.2013р. №165/2240/34795572 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПП «Унісон Дизайн», в якому зазначено, що у ПП «Унісон Дизайн» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал, власні виробничі активи, власні складські приміщення, у необхідній кількості транспортні засоби, що свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності. Відповідно до БД АІС Податковий блок, ПП «Унісон Дизайн» має стан - 28 (триває процедура припинення), свідоцтво платника ПДВ анульовано - 31.01.2013р.

Крім того, директор ПП «Унісон Дизайн» ОСОБА_2 пояснив, що договори на поставку товарів, надання послуг не укладав. Звітність до податкових органів не формував та не здавав. Вид діяльності, місцезнаходження підприємства та печатки йому не відомо ( т. 1 а.с. 124-128).

Таким чином, перевіркою було зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ПП «Унісон Дизайн» здійснювалась поза межами правового поля.

Як свідчать обставини справи, позивачем було віднесено до складу витрат витрати суму 98529,97 грн. по взаєморозрахункам ПП «Інфініті Центр».

Зазначені витрати понесені по договору поставки (виконання робіт) від 27.06.2012 (т. 2 а.с. 76-77), згідно з яким ПП «Інфініті Центр» прийняло на себе зобов'язання щодо виготовлення шафи автоматичного управління ШАУ-3.2, шафи автоматичного управління ШАУ-4.1, шафи автоматичного управління ШАУ-4.2, шафи автоматичного управління ШАУ-5.2, шафи автоматичного управління ШАУ-0, шафи автоматичного управління ШАУ-3а, згідно з проектами І.В.-2012-257-А.АПГ; І.В.-2012-257-АДВ,АК із матеріалів та комплектуючих замовника, включаючи наступні види робіт: розробка схеми електричної принципової; монтаж шафи згідно зі схемою електричною принциповою; складання алгоритму розробки шафи; розробка програми; виконання слюсарних робіт; інсталяція, програмування контролерів, від лагодження програми та перевірка роботи шафи згідно з алгоритмом; розробка паспорта на шафу, а також за поставлений товар.

На підтвердження реального виконання договірних відносин позивачем надано копії актів прийому - передачі матеріалів та комплектуючих (т.2 а.с. 82-88), акту прийому - передачі (т. 2 а.с. 89) та акт виконаних робіт (т. 2 а.с. 80-81).

Також позивачем надані видаткові та податкові накладні, а також виписки з банку на підтвердження проведення розрахунків.

Під час перевірки позивача податковим органом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було складено акт від 04.01.2013р. №12/22- 40/37354591 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інфініті Центр» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами за червень, липень, вересень та жовтень 2012 року, в якому зазначено, що ПП «Інфініті Центр» має стан - 8 (до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби.

Крім того, відповідно до БД АІС Податковий блок, керівником та головним бухгалтером ПП «Інфініті Центр» є ОСОБА_3 Свідоцтво платника ПДВ анульовано - 06.06.2013р. Враховуючи вищенаведене перевіркою було зроблено висновок, що операції купівлі-продажу ПП «Інфініті Центр» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Також, позивачем віднесено до складу витрат 422383,42 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Регіонметал-Захід».

На підтвердження реальності виконання договірних відносин позивач надав копії договорів субпідряду:

від 13.08.2012 №1017/1/5/С (т. 2 а.с. 129-132) з додатком б/н до нього про затвердження договірної ціни (т. 2 а.с. 122-134), заключною відомістю ресурсів (т. 2 а.с. 135-135), локальною сметою (т. 2 а.с. 137-138), атом приймання івиконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 140-144), підсумковою відомістю ресурсів (т. 2 а.с. 145-146) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 177);

від 03.09.2013 №1011/СР (т. 2 а.с. 152-155) з додатками №1.1, №1.2 (т. 2 а.с. 156-158), довідками про вартість виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 159, 163) та актами приймання виконаних підрядних робіт (т. 2 а.с. 160-161, 164).

Також між позивачем та названим контрагентом мали місце договірні відносини щодо поставки товарів, оформлені рахунком - фактурою та видатковою накладною.

Крім того, позивачем надані податкові накладні та виписки з банку на підтвердження здійснення оплати за надані послуги та поставлений товар.

Натомість в акті перевірки зазначено, що від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт від 16.01.2013р. №125/2240/37853780 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіонметал захід» з питання взаємовідносин з контрагентами, яким встановлено відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно, згідно підпункту 14.1.36 названої статті господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 ПК України).

Згідно абзацу 1 пункту 138.2. статті 138 названого Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

У той же час, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України закріплено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України закріплено, що податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідні висновки судів узгоджуються з позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 22 вересня 2015 року у справах №810/5645/14 та №2а-2717/11/2670. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Однак, надані позивачем докази виконання його контрагентами робіт, є не повними, а тому недостатніми для висновку, щодо реальності господарських операцій по вище зазначеним договорам.

Так, позивачем не було надано замовлення, направлені ПП «Унісон Дизайн» щодо пакування, маркування, завантаження, розвантаження компонентів адресно-аналогової системи пожежної сигналізації «MAXLOGIC», щодо організації доукомплектування Модулів порошкового пожежогасіння «ТУНГУС» та організації заходів щодо пакування, завантаження, розвантаження Модусів порошкового пожежогасіння «ТІНГУС», щодо маркування, пломбування, завантаження, розвантаження вогнезахисної фарби НЕОФЛЄЙМ 513, що поставляється у бочках.

Також позивачем не надано документів, на підтвердження виконання договору поставки шаф автоматичного управління, зокрема, схеми електричної принципової, паспорти на шафи, також не надано документів на підтвердження виконання робіт, які були передбачені у п. 1.1 договору.

Надані позивачем копії технічної документації суд до уваги не приймає, оскільки з наявних у матеріалах справи документів не можливо встановити причетність контрагентів позивача до їх розроблення або реалізації. У всіх документах саме позивач зазначений як їх виконавець.

Суд оцінюючи значимість наданих позивачем первинних документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентами, в контексті вищезгаданих положень законодавства з питань бухгалтерського обліку, звертає увагу на наступну правову позицію Вищого адміністративного суду України. Так, Вищий адміністративний суд України у постанові від 07.07.2011 (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР 18257561) зазначив, що, згідно з частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Правило належності доказів, як зазначає Вищий адміністративний суд України, не підміняє вимоги щодо достовірності та достатності доказів.

Суд також звертає увагу, що позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог не надано суду всіх достатніх доказів на підтвердження реального надання вказаних послуг, незважаючи на те, що суд витребовував ці докази.

Додатково суд вважає за необхідне звернути уваги, що наявними у справі доказами, а саме протоколами допиту директорів ТОВ «ТК «Смарт» ОСОБА_1 та ТОВ «Унісон Дизайн» ОСОБА_2, підтверджено проведення реєстрації зазначених суб'єктів господарської діяльності без мети здійснення підприємницької діяльності. Крім того, названими особами надані пояснення, згідно з якими вони спростовують підписання будь-яких первинних документів, у тому числі податкових накладних, на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «ТК «Смарт» та ТОВ «Унісон Дизайн».

Викладене виключає правомірність формування витрат та податкового кредиту на підставі документів, підписаних зазначеними особами.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, в його постановах від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 (21-3788а15), від 17.11.2015 у справі № 2а/3264/11/1070 (21-277а15), від 15.12.2015 у справі № 826/467/14 (21-5206а15), від 13.10.2015 у справі № 825/4143/13-а (21-1200а15), від 02.12.2015 у справі № 814/116/14 (32-3849а15), від 17.11.2015 у справі № 826/6391/13-а (21-1497а15).

Згідно з частиною 1 статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З метою з'ясування фактичних обставин справи, Окружний адміністративний суд міста Києва судовими повістками від 17.03.2016 викликав судове засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 для дачі пояснень по суті спірних господарських операцій з позивачем. Однак, конверти з вказаними судовими повістками повернулися до суду не врученими, що унеможливило допитат ОСОБА_4 та ОСОБА_2 як свідкаів в даній справі.

Враховуючи відсутність доведеної позивачем наявності ділової мети та економічної доцільності здійснених правочинів, відсутність обґрунтування можливості надання послуг, руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, суд погоджується із доводами контролюючого органу та вважає їх доведеними щодо створення позивачем уявності господарських операцій з метою штучного формування валових витрат, а відтак порушення фіскальних інтересів держави.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11.01.2014 №3126552208 та №3026552208 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.01.2014 №3126552208 та №3026552208 відмовити.

2. Судові витрати присудженню не підлягають.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення29.07.2016
Оприлюднено05.08.2016
Номер документу59376091
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/6193/14

Ухвала від 17.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Постанова від 17.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 22.09.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 28.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 28.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 14.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 14.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 09.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 09.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Ухвала від 21.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні