УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2016 р.Справа № 818/3781/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бартош Н.С. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост-С» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
В с т а н о в и л а:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Форпост-С", звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача, Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області №0000702202 від 12.11.2015 року, яким за наслідками проведеної перевірки збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Форпост-С" за платежем "Акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 363533 грн. 00 коп. з яких: 290826,00 грн. - основного платежі та 72707 грн. штрафних санкцій.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року по справі №818/3781/15 вимоги позивача були задоволені.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_1 від 12.11.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Форпост-С (вул. Шевченка, буд. 57, м. Шостка, Сумська область, 41100, код за ЄДРПОУ 37512115) за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 363 533,00 грн., з яких основний платіж - 290 826,00 грн. та фінансові санкції - 72 707,00 грн.
Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року по справі №818/3781/15 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 30.10.2015 року № 426/18-17-22-0005/37512115 з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, акцизного податку, з питань щодо регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій за період січень-липень 2015 року.
За наслідками перевірки відповідачем зроблений висновок про порушення п.п. 14.1.212 п.14.1 ст.14, п.п. 213.1.9. п.213.1 ст.213, ст.,212, ст..214 п.216.9 ст. 216 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми акцизного податку всього в сумі 290826 грн.
Зазначене порушення обумовлено тим, що підприємством ТОВ "Форпост-С" у додатку 6 "розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання торгівлі підакцизних товарів" до декларації Акцизного податку за січень-липень 2015 року задекларовано загальну вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торгівельній мережі, в тому числі від реалізації товарів для комерційного використання, на суму меншу ніж загальна вартість (з ПДВ) підакизних товарів згідно періодичних звітів реєстратора розрахункових операцій, звітів по продажу супутних товарів, договору №48/1 від 30.09.2013р., який укладено з контрагентом ТОВ "Вог Рітейл" наданих при проведенні перевірки, на 1367529 грн. по невідомим причинам. Підприємство ТОВ "Форпост-С" до об'єкту оподаткування акцизним податком не включає суму реалізованих підакцизних товарів через АЗС юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, які реалізовуються відповідно до карток та талонів, виданих ТОВ "Вог Рітейл" у відповідності до договору №48/1 від 30.09.2013р.
Відповідач дійшов висновку, що позивачем, при розрахунку суми податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету, вартість підакцизних товарів до оподаткування позивачем неправомірно зменшено .
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджено постановою КМУ від 20 грудня 1997 року №1442, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Згідно Наказу №14 від 23.01.2015р. "Про затвердження форми декларації акцизного податку" зазначено, що у додатку №6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єкта господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами у графі №4 зазначається вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торгівельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для комерційного використання , тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Відповідач вважає, що при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС проводиться операція з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого використання, що є об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до п.п.213.1.9., п.213.1, ст.213 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, здійснення яких документально підтверджується як для розрахункової операції.
Відповідно податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, в даному випадку у ТОВ "Форпост-С", яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через АЗС безпосередньо споживачам незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій.
Таким чином на думку відповідача через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, та такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п.213.1.9, п.213.1, ст.213 ПК Кодексу. Позивачем неправомірно віднесено суми реалізації підакцизних товарів через АЗС на комерційне використання та занижено суму реалізації підакцизних товарів за період січень - липень 2015 року на загальну суму 5816521грн., за рахунок чого встановлено заниження податкового зобов'язання з акцизного податку за даний період на суму 290 826грн.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Між TOB В«Форпост-СВ» ("Зберігач") та TOB В«Вог РітейлВ» ("Поклажодавець") було укладено Договір зберігання №48/1 від 30.09.2013 року, відповідно до якого зберігач (позивач) зобов'язується зберігати нафтопродукти, передані Поклажодавцем. Право власності на даний товар до Зберігача не переходить.
При цьому, пунктами 5.1.1., 5.1.2. даного договору передбачено, що повернення зі зберігання майна здійснюється шляхом відпуску нафтопродуктів Поклажодавцю (його уповноваженим представникам) через систему електронних засобів розрахунків з використанням спеціально-призначеного обладнання - POS-термінал - обладнання для зчитування електронних даних. Зберігач зобов'язується зберігати чеки, які супроводжують кожну трансакцію (звіт по поведені операції в електронному вигляді). Крім цього, повернення майна здійснюється шляхом відпуску нафтопродуктів Поклажодавцю по факту пред'явлення картки на пальне, яка являє собою емітований Поклажодавцем документ встановленого зразку і форми, багаторазового використання, що посвідчує право поклажодавця (або уповноваженої ним представника) на одержання певної кількості та певної марки нафтопродукту на АЗС Зберігача. Зразок картки наведено у Додатку до договору (а.с.62-71).
Факт приймання-передачі нафтопродуктів від Поклажодавця до Зберігача підтверджується Актами приймання-передачі товару від 01.01.2015р.
Таким чином відповідно до укладеного між TOB В«Форпост-СВ» та TOB В«Вог РітейлВ» Договору №48/1 від 30.09.2013р., позивачем відпускались паливно-мастильні матеріали, які знаходились на відповідальному зберіганні у позивача, згідно (за пред'явленням) відповідних карток на пальне та талонів, які видані та були оплачені при їх придбанні безпосередньо власнику пального - TOB В« Boг РітейлВ» . Талони (паливні картки) та смарт-карти є власністю TOB В«ВОГ РітейлВ» , мають встановлену форму та нумерацію (а.с. 62-71).
ТОВ "Форпост-С" згідно Договору №01/04-15 від 01.04.2015р. приймає талони (паливні картки) ТОВ "Вог Рітейл" та згідно Договору №С201П від 01.04.2015р. приймає смарт-картки ТОВ "Вог Рітейл". Талони та смарт-карти придбаваються безпосередньо у ТОВ "Вог Рітейл" або у інших партнерів. Талони та смарт-карти є власністю ТОВ "Вог Рітейл".
Відповідно до періодичних звітів РРО за січень - липень 2015 року загальний обсяг виторгу нафтопродуктів TOB В«Форпост-СВ» з ПДВ становить 17910491,71 грн., в т.ч. за готівку - 11104188,25 грн., банківські картки - 1798076,66 грн., паливні картки - 2957496,80 грн., талони - 2050730,00 грн.
Аналіз висновків акту перевірки свідчить про те, що свої висновки ДПІ в м. Сумах обґрунтовує шляхом тлумачення норм законодавства, зокрема: ДТСУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", відповідно до якого "роздрібна торгівля" - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг; Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", відповідно до якого розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документу щодо оплати в безготівковій формі товару; Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008р. №281/171/578/155, якою наведено визначення термінів "талон", "платіжна карта", "смарт-карта (паливна карта)"; Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які затверджено постановою КМУ від 20 грудня 1997 року №1442 відповідно до п.2 яких - роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
Проте, висновки податкового органу суперечать нормам податкового законодавства.
Відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Об'єктом оподаткування акцизним податком згідно пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Кодексу є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже кваліфікуючою ознакою об'єкта оподаткування акцизним податком є факт реалізації підакцизних товарів саме безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
При абзац 1 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Таким чином відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС не завжди являється операцією з реалізації, оскільки його віднесення до такого типу операцій залежить від виду цивільно-правового чи господарсько-правового договору, на підставі якого здійснюється такий відпуск.
Крім того, відповідно до пп.4.4. п.4 ДСТУ 4303:2004 роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торгівельних послуг.
Згідно з п. 1 ст.698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, продаж нафтопродуктів суб'єктам господарювання для їх використання у підприємницькій діяльності не може тлумачитись як роздрібна торгівля нафтопродуктами.
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14 затверджено форму декларації з акцизного податку. Додатком 6 до даної декларації передбачено, що база оподаткування акцизним податком при реалізації бензинів моторних (рядок 5) та інших нафтопродуктів (легкі, середні та важкі дистиляти), визначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу (рядок 6) визначається шляхом вирахування із загальної вартості реалізованих підакцизних товарів (графа 3) вартості товарів від їх реалізації для комерційного використання (графа 4). Таким чином у графі 5 Додатку визначається вартість підакцизних товарів до оподаткування (графа 3 - графа 4). Саме ця вартість і є базою оподаткування акцизним податком, за яким сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, відображається у графі 7 Додатку та визначається шляхом множення даних графи 5 та графи 6.
Отже трактування діяльності АЗС як суб'єкта господарювання, що здійснює виключно роздрібну торгівлю нафтопродуктами, унеможливлює застосування наведеного вище порядку визначення податкового зобов'язання з акцизного податку.
Відповідно до ДСТУ 3993-2000 В«ТоварознавствоВ» партія товару - це певна кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.
Оптова торгівля здійснюється за договором поставки. Згідно з п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Крім того, відповідно до п. 3 ст. 265 Господарського кодексу України сторонами договору поставки можуть бути тільки суб'єкти господарської діяльності.
Отже висновок контролюючого органу щодо виключно роздрібного характеру торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС не відповідає нормам чинного законодавства України та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства, оскільки в законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.
Крім того, відповідно до п. 10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету країни з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 відпуск нафтопродуктів на АЗС можливий: за готівку; за відомостями; за талонами; за платіжними картками.
Відповідно до п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України В«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» , а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної карти - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.
Таким чином відпуск нафтопродуктів такими способами, як за відомостями, так і за талонами, не підпадає під регулювання нормами Закону №265.
Крім цього виключення застосування РРО при відпуску нафтопродуктів за відомостями та за талонами підтверджується положеннями Інструкції №281.
Згідно із пунктом 10.3.1.1 Інструкції №281 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.
При цьому, відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції №281 відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП. У цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (підпункт 10.3.4.2 Інструкції №281).
Пунктом 10.3.2 Інструкції №281 встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.
У Змінному звіті АЗС за формою №17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
Тому, до графи 3 Додатку 6 до декларації з акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП, а до графи 4 - дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).
Отже операції з відпуску нафтопродуктів ТОВ "Форпост-С" через мережу АЗС не є об'єктом оподаткування акцизним податком, передбаченим п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України, а дата їх здійснення не є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, згідно з п.216.9 ст.216 Податкового кодексу України.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням положень ч. 6 ст. 94 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 94, 184, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02 серпня 2016 року.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2016 |
Оприлюднено | 08.08.2016 |
Номер документу | 59377792 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні