Постанова

від 27.07.2016 по справі 914/3549/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 914/3549/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Мачульського Г.М., Коробенко Г.П.,

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Агролеон-Захід" на постановувід 24.05.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Львівської області № 914/3549/15 за позовомприватного підприємства "Агролеон-Захід" до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:селянського (фермерського) господарства "Серміш Захід-Агро" фермерського господарства "Серміш Агро" простягнення 149100,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Драган Л.В.,

відповідача - Бідак О.О. дов. від 04.04.2016 р.,

третьої особи - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 р. (суддя - Чорній Л.З.) позов задоволено повністю. Стягнуто з селянського (фермерського) господарства "Серміш Захід-Агро" на користь приватного підприємства "Агролеон-Захід" 149 100,00 грн. боргу та 2 236,50 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. (судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А., Данко Л.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 р. скасовано. В позові приватного підприємства "Агролеон-Захід" відмовлено. Стягнуто з приватного підприємства "Агролеон- Захід" на користь фермерського господарства "Серміш Захід-Агро" 2460,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Приватне підприємство "Агролеон-Захід" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ї скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2013 р. між ПП "Агролеон-Захід" (продавцем) та ФГ "Серміш Агро" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № ДГ-1180 (договір купівлі-продажу), у специфікаціях до якого (додаток № 3 до договору) сторони визначили найменування, загальну кількість, одиниці виміру, ціну за одиницю виміру та загальну ціну договору

Пунктами 3.1 та 4.1 договору купівлі-продажу визначено порядок розрахунків та поставки між покупцем та продавцем, відповідно до яких, умови оплати та поставки визначаються сторонами в додатках до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно додатку № 3 від 30.05.2013 р. до цього договору продавець повинен був здійснити поставку товару, а саме магній сульфат (мішок 25 кг) в кількості 21 тонни (ціна за 1 тонну 7100,00 грн.) на загальну суму 149100,00 грн. Згідно даного додатку покупець повинен здійснити остаточну оплату за товар в термін до 05.06.2013 р..

Вказаний товар отриманий покупцем 30.05.2013 р., згідно видаткової накладної № 380 від 30.05.2013р., однак кошти на поточний рахунок продавця за товар не були перераховані.

Звертаючись з даним позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар позивач посилався на копію угоди про переведення боргу № ДГ-1556 від 22.07.2014 р., що підписана між ФГ "Серміш-Агро" як первинним боржником та СФГ "Серміш Захід-Агро" як новим боржником відповідно до якої СФГ "Серміш Захід-Агро" зобов'язується виконати частину грошового зобов'язання (боргу), що дорівнює сумі 149 100 грн., що виникло з договору № ДГ-1180 від 23.05.2013 р., укладеного між первинним боржником та ПП "Агролеон-Захід" (кредитором).

Відповідно до ст.ст. 520, 521 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Враховуючи що договір купівлі-продажу № ДГ-1180 від 23.05.2013 р. та додаток № 3 до нього були укладені у письмовій формі, то апеляцінйий господарський суд правомірно вказав, що правочин щодо заміни боржника за зобов'язаннями, що випливають з цього договору, також повинен був вчинятись у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до приписів ст. ст. 4 5 , 4 7 , 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Апеляційним господарським судом було зазначено, що оригіналу угоди про переведення боргу № ДГ-1556 від 22.07.2014 р. між ФГ "Серміш-Агро" та СФГ "Серміш Захід-Агро" позивач немає, оскільки така надійшла до нього в електронному вигляді на його електронну поштову адресу як додаток до листа, в підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи роздруківку зі своєї електронної пошти.

Посилання позивача на електронне листування не було прийнято судом до уваги, оскільки не вбачається, що між учасниками було досягнуто домовленість про можливість укладення договорів в електронній формі чи шляхом обміну електронними листами; із матеріалів справи та із відомостей, які містяться в ЄДРЮОФОП не вбачається, що електронні поштові адреси, які фігурують у долученій роздруківці, дійсно належать позивачу та третій особі; із роздруківки не вбачається характеру перемовин між особами, які здійснювали листування та осіб, які вели ці перемовини; не підтверджується те, що третьою особою на адресу позивача було відправлено саме угоду про переведення боргу № ДГ-1556 від 22.07.2014 р. в редакції яка додається позивачем до позовної заяви.

Ч. 3 ст. 207 ЦК України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що роздруківка з листуванням електронною поштою та копія угоди про переведення боргу № ДГ-1556 від 22.07.2014 р. вказаним положенням законодавства не відповідає, а тому вони не можуть вважатись належними та допустимими доказами, які підтверджують ті обставини, на які посилався позивач у своїй позовній заяві.

Відповідно до вимог ст. 27 ГПК України, якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки у зобов'язанні щодо погашення заборгованості за договором купівлі-продажу №ДГ-1180 від 23.05.2013 р. між позивачем і ФГ "Серміш-Агро" за твердженням позивача відбулася заміна боржника з ФГ "Серміш-Агро" на СФГ "Серміш Захід-Агро", судом першої інстанції не було залучено ФГ "Серміш-Агро" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, хоча заборгованість виникла із правочину, укладеного за участю цієї особи.

Відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України позивачем не було підтверджено факту укладення між учасниками судового процесу у даній справі угоди про переведення боргу №ДГ-1556 від 22.07.2014 р. що і стало підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків .

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Агролеон-Захід" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 914/3549/15 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.М. Мачульський

Г.П. Коробенко