Рішення

від 01.08.2016 по справі 904/3764/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.16р. Справа № 904/3764/16

За позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус К", м. Дніпропетровськ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1-ї третьої особи - Районної державної лікарні ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі, м. Підгородне Дніпропетровської області

2 -ї третьої особи - Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, м. Київ

3-ї третьої особи - Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, м. Київ

про повернення майна та стягнення неустойки у сумі 17061,65 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від прокуратури: прокурор відділу ОСОБА_1, посвідчення № 036676 від 11.12.2015;

від позивача: головний спеціаліст відділу правового забезпечення ОСОБА_2, довіреність № 46 від 18.04.2016;

від відповідача: представник ОСОБА_3, довіреність від 10.05.2016;

від третьої особи-1: керівник ОСОБА_4, спеціальний витяг з ЄДР № 21967611 від 26.05.2016;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус К" (далі - відповідач), у якій заявив вимоги про стягнення неустойки у сумі 17061,65 грн та повернення Районній державній лікарні ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі нерухомого майна - нежитлові вбудовані приміщення площею 479,2 кв.м., за адресою: вул. Літня , буд. 3, с. Ювілейне, Дніпропетровська область у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передавання вказаного нерухомого майна.

Ухвалою суду від 16.05.2016 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Районну державну лікарню ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі та Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України.

04.07.2016 до суду надійшла заява від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою суду від 05.07.2016 було продовжено строк розгляду справи на 15 днів - до 27.07.2016 включно та залучено до участі у справі 3-тю третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідач 05.07.2016 надав відзив на позов, у якому проти позову заперечив, позовні вимоги вважає необгрунтованими і незаконними, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

18.07.2016 заявник надав пояснення у справі та 21.07.2016 позивач надав пояснення у справі, у яких вони повністю підтримали раніше заявлені вимоги та надали витребувані судом документи.

Відповідач 21.07.2016 надав до суду додаткові пояснення, у яких просив суд відмовити у задоволенні позову.

27.07.2016 відповідач надав доповнення до додаткових пояснень, у яких наполягав на відмові у задоволенні позову, посилаючись на неотримання ним повідомлень позивача про припинення дії договору оренди і повернення орендованого майна, тому, на його думку, цей факт унеможливлює стягнення неустойки.

2-га та 3-я треті особи участі своїх повноважних представників у засіданні суду не забезпечили без пояснення причин, але 3-я третя особа 21.07.2016 надіслала на електронну поштову скриньку суду пояснення у справі (27.07.2016 оригінальний примірник пояснень надійшов до суду поштою).

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - орендодавець, позивач) та ТОВ "Папірус К" (далі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3899-ОД (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення (далі - майно) площею 479,2 кв. м, за адресою: вул. Літня, буд. 3, с. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, що перебувають на балансі Районної державної лікарні ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі (далі - балансоутримувач, 1-ша 3-я особа).

Згідно з п. 2.5 договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. копія якого надається орендарем орендодавцю у місячний термін з дня його підписання.

Відповідно до п. 3.12 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 5.5 договору сторони передбачили, що орендар зобов'язаний у разі припинення договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду. Орендар зобов'язаний у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі надати один примірник такого акту орендодавцеві. У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві, зобов'язання орендаря по поверненню орендованого державного майна вважаються не виконаними.

У разі неподання орендарем до орендодавця заяви, або відмови орендодавця від продовження строку дії договору оренди на новий термін, договір припиняє свою дію, а орендар зобов'язаний виселитися у день, визначений за договором, як кінцевий термін дії договору оренди, та надати орендодавцю акт повернення орендованих площ балансоутримувачу. У разі невиконання цієї умови договору орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення (п. п. 5.20-5.21 договору).

Відповідно до п 10.1 договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою до вказаного договору від 18.02.2013) договір є пролонгованим з 05.02.2013 по 03.02.2016.

Сторони визначили, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна після припинення договору. Орендодавець має вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за поточний місяць користування майном за час прострочення (п. п. 10.11 - 10.13).

03.11.2015 ТОВ "Папірус К" звернулось з листом до РВ ФДМУ про продовження строку дії договору оренди №12/023899-ОД від 05.03.2010.

РВ ФДМУ направило запит до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, яка відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" уповноваженим органом управління.

Листом №15-7-7/26938 від 17.11.2015 Державна ветеринарна та фітосанітарна служба відмовила у передачі в оренду нерухомого майна.

Листом від 22.12.2015 РВ ФДМУ повідомило ТОВ "Папірус К" про неможливість продовження дії договору оренди, запропоновано орендареві повернути орендоване майно на підставі акту прийому-передачі майна.

Листом №11-02-00967 від 26.02.2016 РВ ФДМУ повідомило ТОВ "Папірус К" про припинення договору оренди №12/02-3899-ОД від 05.03.2010.

Крім того, балансоутримувачем - Районною державною лікарнею ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі також направлялись листи на адресу ТОВ "Папірус К" про повернення орендованого майна, а саме 03.02.2016 № 6, 19.02.2016 №9.

Однак, в порушення умов договору, відповідач не здійснив повернення вказаного державного майна та відповідачем не сплачено неустойку за використання майна у сумі 17061,65 грн.

Дії відповідача призводять до порушення майнових та економічних інтересів держави.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

В даному випадку органом державної влади виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Статтею 5 зазначеного закону визначено повноваження Фонду державного майна у сфері оренди державного майна, а саме: Фонд виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створені Фондом державного майна України, у разі необхідності.

Згідно з п. 1 ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Порушення інтересів держави в особі уповноваженого органу - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - полягає у використанні державного майна без належних правових підстав та несплаті неустойки до Державного бюджету України за таке використання, чим порушено економічні та майнові інтереси держави в частині неповернення державного майна та розпорядження ним, а також ненадходженні коштів до Державного бюджету України.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, протягом тривалого часу не здійснює захист інтересів Держави та реалізацію наданих законом повноважень щодо повернення державного майна та стягнення неустойки, що призводить до порушення майнових та економічних інтересів держави.

На підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави в особі уповноваженого органу у сфері оренди державного майна - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Отже, вказані обставини порушують інтереси держави, що і стало причиною звернення прокуратури до суду з цим позовом.

Предметом цього позову є стягнення 17 061,65 грн неустойки та повернення Районній державній лікарні ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі нерухомого майна - нежитлові вбудовані приміщення площею 479,2 кв.м., за адресою: вул. Літня, буд. 3, с. Ювілейне, Дніпропетровська область у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передавання вказаного нерухомого майна.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приймаючи до уваги, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою відноситься до договорів оренди, а майно, яке є предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 14.03.1995р. № 98/95-ВР (зі змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено порядок укладення договору оренди, який ґрунтується на загальних принципах свободи договору, зокрема щодо укладення договору та вибору контрагента.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом 05.03.2010 між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3899-ОД щодо передачі в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлові вбудовані приміщення площею 479,2 кв. м, за адресою: вул. Літня, буд. 3, с. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, що перебувають на балансі 1-ої 3-ї особи. Акт приймання-передачі майна був підписаний сторонами при первісному підписанні договору оренди.

Відповідно до умов договору, а саме п. 10.1 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою до вказаного договору від 18.02.2013, що він укладений строком до 03.02.2016 включно.

Також судом встановлено, що рекомендованим листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 26.02.2016 №11-02-00967 відповідач був повідомлений про припинення дії договору оренди від 05.03.2010, зобов'язаний повернути об'єкти державної власності балансоутримувачу та попереджений про нарахування та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення. Зазначений лист 01.03.2016 переданий на зберігання поштовому відділенню та 16.04.2016 повернутий за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання, що підтверджується листом Дніпропетровської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.07.2016 № 9-К-14-2464. Тобто, цей факт підтверджує, що відповідач добровільно протягом місяця не забирав рекомендованого листа з поштового відділення.

Крім того, балансоутримувачем - Районною державною лікарнею ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі також направлялись листи на адресу ТОВ "Папірус К" про повернення орендованого майна, а саме 03.02.2016 № 6 та 19.02.2016 №9, які отримано під підпис особисто заступником директора ТОВ "Папірус К" ОСОБА_5

За твердженнями відповідача, він правомірно користується орендованим майном, оскільки впродовж місяця з дня закінчення строку дії договору оренди від 05.03.2010 орендар не отримав від орендодавця відмови щодо продовження дії цього договору. відповідач вважає, що строк дії договору оренди є продовженим на такий самий строк і на таких же умовах, що визначені договором оренди. Продовжуючи виконувати належним чином умови договору оренди та бажаючи оформити у письмовому виді пролонгацію договору оренди, відповідач звернувся до позивача із двома заявами від 29.04.2016 за вих. № 10 і № 11 про продовження договору оренди нерухомого майна та надання розрахунку щомісячних орендних платежів, на які отримав відповідь від 19.05.2016 за № 11-02-02631 про відмову продовжити договір, оскільки він припинив свою дію.

Однак, відповідач не погоджується з обставини, які викладені у відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 19.05.2016 № 11-02-02631, оскільки, на його думку, вони не узгоджуються із листом-зверненням балансоутримувача - районної державної лікарні ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі до зазначеного Регіонального відділення від 30.03.2016 № 17, в якому балансоутримувач дає погодження ТОВ "Папірус К" на взяття в оренду терміном до трьох років приміщення загальною площею 479,20 кв.м., яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Літня, 3, та знаходиться на балансі районної державної лікарні ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі. ТОВ "Папірус К" орендує дане приміщення у РВ ФДМУ на протязі шести років та не має заборгованості перед бюджетом та балансоутримувачем. Крім цього, районна державна лікарня ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі, як балансоутримувач, звернулась із листом від 11.04.2016 року за № 18 до Голови Держпродспоживслужби України із проханням про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Папірус К" терміну оренди нерухомого майна на один рік. Балансоутримувач вважає за доцільне розглянути дане питання, так як майно перебуває в експлуатації, орендарем робляться поточні ремонти, забезпечується охорона. Кошти, які надходять на рахунок балансоутримувача за оренду, використовуються для сплати поточних рахунків лікарні за електроенергію, газ тощо.

Проте, слід зазначити, що погодження на укладення договору оренди надається органом управління, а не балансоутримувачем. Повноваження органу управління визначено Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Законом України "Про управління об'єктами державної власності".

Отже, балансоутримувач - Районна державна лікарня ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі не будучи власником майна, не має повноважень щодо укладення договорів оренди державного майна.

Таким чином посилання відповідача на те, що позивачем не виконано свого обов'язку щодо повідомлення орендаря про припинення дії договору та повернення майна, а відтак договір продовжує свою діє є не обгрунтованими та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

За таких обставин суд дійшов до висновку про те, що вищевказаний договір оренди від 05.03.2010 є припинений з 04.02.2016.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Враховуючи наведене, а також те, що вищевказаний договір оренди від 05.03.2010 є припинений, але відповідач приміщення за актом приймання-передачі балансоутримувачу не повернув, вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди, а саме нерухоме майно (нежитлові вбудовані приміщення площею 479,2 кв.м.) розташоване за адресою: вул. Літня , буд. 3, с. Ювілейне, Дніпропетровська область, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити оренду плату своєчасно і у повному обсязі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Наявні матеріали справи, зокрема, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, розрахунок та інші докази, та чинне законодавство підтверджують обґрунтованість позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 17 061,65 грн.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що прокурор та позивач належним чином довели наявність вини відповідача у невиконанні свого обов'язку щодо оплати неустойки та повернення орендованого майна, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦК України).

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи матеріали справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з підстав про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 2756,00 грн покладаються на відповідача, як на сторону з вини якої виник спір.

Крім того, суд вважає за доцільне надати роз'яснити щодо повернення сплачених сум судового збору.

Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до п. 2 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Виходячи з позовних вимог, які мають як майновий так і немайновий характер, судовий збір повинен складати 2 756,00 грн. Прокурором під час звернення до суду було сплачено 14 120,37 грн судового збору за платіжним дорученням від 04.05.2016 № 869, як за обидві вимоги майнового характеру. Проте слід зазначити, що повернення майна вважається вимогою майнового характеру лише у випадку позадоговірних зобов'язань, однак у цих правовідносинах має місце договір.

Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 11 364,37 грн, як надмірно сплачені за платіжним доручення 04.05.2016 № 869, підлягають поверненню платнику на підставі Закону України "Про судовий збір" за умови подання його клопотання.

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус К" (49000, м. Дніпро, вул. Бутова, буд. 213, ідентифікаційний код 36207863) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, ідентифікаційний код 13467337) 17 061,65 грн неустойки, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Папірус К" (49000, м. Дніпро, вул. Бутова, буд. 213, ідентифікаційний код 36207863) повернути Районній державної лікарні ветеринарної медицини в Дніпропетровському районі (Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Перемоги, буд. 1) нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 479,2 кв.м., за адресою: вул. Літня , буд. 3, с. Ювілейне, Дніпропетровська область у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, шляхом підписання акту приймання-передавання вказаного нерухомого майна, видати наказ заявнику після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус К" (49000, м. Дніпро, вул. Бутова, буд. 213, ідентифікаційний код 36207863) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, ідентифікаційний код 02909938) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 756,00 грн, видати наказ заявнику після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 01.08.2016.

Суддя В.Д. Воронько