номер провадження справи 18/51/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2016 справа № 908/1590/16
за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Дніпровського району (69091, місто Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а)
про стягнення 11269,17 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 182/20-19 від 07.06.2016 р., паспорт серія СЮ № 225277 від 05.08.2011 р.;
від відповідача: ОСОБА_2, директор, рішення № 1 від 21.07.2011 р., паспорт серії СВ № 114161 від 21.01.2000 р.;
СУТНІСТЬ СПОРУ
До господарського суду Запорізької області 09.06.2016 року звернувся КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Дніпровського району до приватного підприємства «Торговельний будинок «Епіцентр» про стягнення 11269,17 грн., які складаються з: 10785,49 грн. заборгованості за відпущену теплову енергію за період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р., на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100152 від 01.04.2012 р., 89,33 грн. 3% річних та 394,35 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 1, 2, 20, 179, 193, 230, 232, 275, 276 Господарського кодексу України та ст.ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, Закон України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 р.
Ухвалою суду від 10.06.2016 р. порушено провадження у справі № 908/1590/16, справі присвоєно номер провадження 18/51/16, судове засідання призначене на 21 липня 2016 р.; розгляд справи відкладався на 28.07.2016 р.; здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами та закінчений в судовому засіданні 28.07.2016 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Представник позивача на вимогу суду надав витребувані документи; підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, які вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасності оплати вартості отриманої теплової енергії в рамках договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100152 від 01.04.2012 р. У зв'язку з наявністю порушень, враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, боржнику нараховані три відсотки річних та інфляційні втрати.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив суд розстрочити виконання рішення суду на п'ять місяців, в обґрунтування зазначеного усно посилався на те, що прострочення внесення платежів допущено внаслідок вжиття відповідачем дій направлених на зміну системи теплопостачання до приміщення в якому розташований офіс. Також надав заяву про надсилання відповідачу кореспонденції у справі на адресу: м. Запоріжжя, вул. Правди, 1/12 квітня, 5.
Представник позивача заперечив проти розстрочення виконання рішення на 5 місяців, однак залишив остаточне вирішення питання на розсуд суду.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Ленінського району (надалі - позивач, теплопостачальна організація) та приватне підприємство «Торговельний будинок «Епіцентр» (надалі - відповідач, споживач) 01.04.2012 р. уклали договір № 100152 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).
На підставі розпорядження мера міста Запоріжжя «Про виконання Закону України від 09.04.2015 № 317-VIII «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону їх символіки» про перейменування топонімів міського підпорядкування і демонтажі об'єктів монументального мистецтва" перейменовано район обласного центру Ленінський на Дніпровський, у зв'язку з чим теплопостачальна організація змінила назву на Концерн В«Міські теплові мережіВ» в особі філії концерну В«Міські теплові мережіВ» Дніпровського району.
Відповідно до п. 1.1. договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно з п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. відпустив відповідачу теплову енергію до приміщення, яке розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вул. 12 квітня,5/Правди, 1 (офіс), на загальну суму 10785,49 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (арк.с. 32-38).
Пунктом 6.7 договору встановлено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вулиця Щаслива, буд. 2а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).
Згідно з п. 6.7.1 договору, отриманий ОСОБА_1 приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що розроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).
Відповідно до п. 6.7.2 договору у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в ОСОБА_1, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного ОСОБА_1 з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк.
Відповідачу відправлено документи, передбачені п. 6.7 договору, про що свідчать реєстри відправки рекомендованих листів по місту за відповідні місяці Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Ленінському (Дніпровському) району (арк. с. 39-45). Акти приймання-передачі за період з жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. споживачем не підписані, жодних заперечень щодо них відповідачем не надано. У зв'язку із зазначеним, вказані акти приймання-передачі, оформлені у відповідності до вимог п. 6.7.2 договору та у відповідності до п. 6.3 договору, є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого заборгованість склала 10785,49 грн.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100152 від 01.04.2012 р. стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 10785,49 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії на суму 10785,49 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству.
Визнання позивачем позову щодо стягнення суми боргу відповідає обставинам справи, отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 10785,49 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 89,33 грн. за період з 20.11.2015 р. по 26.05.2016 р., а також 394,35 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2015 р. по квітень 2016 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних виконаний невірно, оскільки допущені арифметичні помилки. Перерахувавши належну до стягнення суму 3% річних за період прострочення з 20.11.2015 р. по 26.05.2016 р., суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в частині стягнення 89,26 грн., в іншій частині позову щодо стягнення 3% річних в розмірі 0,07 грн., суд відмовляє в задоволенні позову.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 394,35 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2015 р. по квітень 2016 2015 р., такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини визнав в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 6 статті 83 ГПК України, враховуючи прохання відповідача, позицію позивача, приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, суд визнав можливим розстрочити виконання рішення суду на п'ять місяців рівними частинами з серпня 2016 р. по грудень 2016 р.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства «Торговельний будинок «Епіцентр» (69095, місто Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 117-А, адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, вулиця Правди, 1/12 квітня, 5, ідентифікаційний код 36911846, п/р 26004010001548 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Дніпровського району (69091, місто Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 10785,49 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят п'ять грн. 49 коп.) основного боргу, розстрочивши виконання рішення суду на п'ять місяців рівними частинами: по 19 серпня 2016 р. - 2157,10 грн., по 20 вересня 2016 р. - 2157,10 грн., по 20 жовтня 2016 р. - 2157,10 грн., по 18 листопада 2016 р. 2157,10 грн., по 20 грудня 2016 р. - 2157,09 грн. Видати наказ.
3. Стягнути з приватного підприємства «Торговельний будинок «Епіцентр» (69095, місто Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 117-А, адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, вулиця Правди, 1/12 квітня, 5, ідентифікаційний код 36911846, п/р 26004010001548 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Дніпровського району (69091, місто Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458; поточний рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 89,26 грн. (вісімдесят дев'ять грн. 26 коп.) 3% річних, 394,35 грн. (триста дев'яносто чотири грн. 35 коп.) інфляційних втрат, розстрочивши виконання рішення суду на п'ять місяців рівними частинами: по 19 серпня 2016 р. - 96,72 грн., по 20 вересня 2016 р. - 96,72 грн., по 20 жовтня 2016 р. - 96,72 грн., по 18 листопада 2016 р. - 96,72 грн., по 20 грудня 2016 р. - 96,73 грн. Видати наказ.
4. Стягнути з приватного підприємства «Торговельний будинок «Епіцентр» (69095, місто Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 117-А, адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, вулиця Правди, 1/12 квітня, 5, ідентифікаційний код 36911846, п/р 26004010001548 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Дніпровського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458; поточний рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 1377,99 грн. (одну тисячу триста сімдесят сім грн. 99 коп.) судового збору. Видати наказ.
5. В іншій частині позову - відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 29 липня 2016 р.
Суддя В.В. Носівець
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2016 |
Оприлюднено | 08.08.2016 |
Номер документу | 59379381 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Носівець В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні