Рішення

від 26.07.2016 по справі 910/10825/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016Справа №910/10825/16 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЄВРО-ОПТ"

про стягнення 129 132,81 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЄВРО-ОПТ" (далі - відповідач) про стягнення 129 132,81 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні на підставі заявок № 11-04-16-1 та № 28-04-16-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10825/16 та призначено її до розгляду на 14.07.2016.

29.06.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання 14.07.2016 представники сторін не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 розгляд справи відкладено на 26.07.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

25.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

25.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання від 22.07.2016, яким останній просив суд розглядати справу без участі представника позивача у зв'язку із відсутністю можливості забезпечити його явку у судове засідання.

В судове засідання 26.07.2016 представники сторін не з'явились.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 14.06.2016 та про відкладення розгляду справи від 14.07.2016, які надіслані на юридичну адресу відповідача, були повернуті до суду 21.07.2016 та 25.07.2016, відповідно, органом поштового зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 26.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2016 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЄВРО-ОПТ" (далі - експедитор), укладено договір від № 08.04.16 про організацію міжнародних перевезень вантажів (далі - Договір), предметом якого є взаємовідносини сторін, що виникають при плануванні, організації і здійсненні перевезень автомобільним транспортом у міжнародному сполученні експортно-імпортних вантажів, що надаються безпосередньо замовниками експедитора для перевезення транспортом перевізника (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, перевізник надає послуги з перевезення вантажу на підставі заявки, яка подається експедитором в письмовій формі до початку завантаження, і є невід'ємною частиною Договору. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками сторін. Допускається обмін заявками по факсимільному зв'язку або електронною поштою (e-mail) сторін. Факс-копія заявки має юридичну силу оригіналу.

Згідно з п. 2.2 Договору, у заявці вказується кількість і характеристики вантажу, спосіб навантаження, маршрути, вантажовідправники та вантажоодержувачі, адреси місць навантаження і розвантаження вантажу із зазначенням контактних осіб та їх телефонів, дати та час навантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, адреси проведення митного оформлення під час навантаження і розвантаження вантажу, суми фрахту, умови оплати, валюта платежу.

Як передбачено сторонами у п. 5.1 Договору, сплата за надані послуги, згідно з цим Договором, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 30 (тридцяти) днів згідно з виставленим рахунком, тільки за умови надання експедиторові CMR накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу без претензій за кількістю і якістю.

У пункті 3.4 Договору сторони визначили, що експедитор зобов'язаний своєчасно проводити оплату за перевезення вантажу.

За змістом п. 10.3 Договору, Договір може бути розірваний тільки за згодою сторін і тільки в тому випадку, якщо на момент розірвання сторонами здійснити повний розрахунок.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань. Якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати Договір за 15 днів до закінчення терміну його дії, то він вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах (п. 10.6 Договору).

Суд зазначає, що сторонами не надано доказів, які б свідчили про розірвання Договору, а тому Договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у межах Договору сторонами підписано і скріплено відбитками печаток заявки № 11-04-16-1 та № 28-04-16-2, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 зобов'язався надати ТОВ "КОМПАНІЯ ЄВРО-ОПТ" послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту Філаго (Італія) - місто Маріуполь (Україна) та Бреббія (Італія) - місто Маріуполь (Україна), а відповідач зобов'язався здійснити оплату наданих послуг.

Заявкою №11-04-16-1 визначено, що навантаження здійснюється за адресою: Італія, Filago Sirpa Srl Via E. Fermi 62/64, 24040; розвантаження - Україна, м. Маріуполь (Донецька обл.). Заявкою №28-04-16-2 визначено, що навантаження здійснюється за адресою: Італія, Brabbia (VA), Via Del Ponticello 5, Carmet, 21020; розвантаження - Україна, м. Маріуполь (Донецька обл.).

У відповідності до заявки №11-04-16-1, вартість перевезення складає 2100 євро по курсу НБУ на день вивантаження машини. Оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 7 днів за оригіналами документів. У відповідності до заявки №28-04-16-2, вартість перевезення складає 2400 євро по курсу НБУ на день вивантаження машини. Оплата здійснюється шляхом безготівково розрахунку протягом 7 днів за оригіналами документів.

На виконання умов Договору та заявок позивачем надано відповідачу послуги із перевезення вантажу у міжнародному сполученні по маршруту Філаго (Італія) - місто Маріуполь (Україна) та Бреббія (Італія) - місто Маріуполь (Україна), транспортним засобом, визначеними у заявці, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) № 86/2016 та 108/2016.

27.04.2016 позивач направив оригінали документів за заявкою № 11-04-16-1 на адресу уповноваженій особі замовника перевезення, за накладною № 59000178401010 кур'єрською службою ТОВ «НОВА ПОШТА», за даними ТОВ «НОВА ПОШТА» вказані документи були отримані 28.04.2016.

Документи, що є підставою для оплати за заявкою №28-04-16-2 були направленні відповідачу рекомендованим листом №8922100070700.

За твердженням позивача, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо перерахування коштів, у строки, встановлені сторонами у заявках № 11-04-16-1 та №28-04-16-2 та у Договорі.

Враховуючи те, що відповідачем у повному обсязі та своєчасно не здійснено оплату послуг з перевезення, наданих позивачем за заявками № 11-04-16-1 та №28-04-16-2, позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 129132,81 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як встановлено судом між позивачем та відповідачем був укладений договір міжнародних перевезень вантажів № 08.04.16 від 08.04.2016.

У відповідності до умов якого, між сторонами шляхом обміну листами засобами електронного зв'язку було укладено та погоджено заявки № 11-04-16-1 та №28-04-16-2 на транспортні послуги по перевезенню вантажу у міжнародному сполученні.

Частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до якої Україна приєдналась відповідно Закону України № 57-V від 01.08.2006 "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно із ч. 1 ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

З міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) № 86/2016 та (CMR) № 108/2016 вбачається, що позивачем як перевізником здійснено перевезення вантажу за маршрутом, погодженим сторонами у заявках №11-04-16-1 та №28-04-16-2.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт надання міжнародних транспортних послуг по маршрутам Філаго (Італія) - місто Маріуполь (Україна) та Бреббія (Італія) - місто Маріуполь (Україна), визначеного сторонами у заявках №11-04-16-1 та №28-04-16-2 та отримання таких послуг відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) № 86/2016 та (CMR) № 108/2016.

Документи, отримання яких за умовами заявок №11-04-16-1 та №28-04-16-2, є підставою для оплати, направлені позивачем на адресу відповідача 27.04.2016 та 24.05.2016. та отримані відповідачем, а тому строк оплати послуг з перевезення є таким, що настав.

Згідно заявок №11-04-16-1 та №28-04-16-2, оплата здійснюється протягом 7 днів за оригіналами документів.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором перевезення вантажу № 08.04.16 в частині оплати наданих позивачем на виконання заявок №11-04-16-1 та №28-04-16-2, послуг, заборгованість у розмірі 129132,81 грн. (59943,45 + 69189,36) грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 129132,81 грн. заборгованості.

З огляду на вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЄВРО-ОПТ" про стягнення 129 132,81 грн. заборгованості.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Лоза В.М. укладено договір доручення б/н від 30.05.2016.

На виконання умов договору про доручення б/н від 30.05.2016, позивачем були оплачені послуги адвоката на суму 12000,00 грн., що підтверджується ордером серії ТР № 021527 про надання правової допомоги, квитанцією до прибуткового касового ордера № 2-06 від 06.06.2016.

Крім того, 06.06.2016 між позивачем та адвокатом складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 1/06.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, то суд дійшов висновку про обґрунтованість судових витрат на послуги адвоката у розмірі 12000,00 грн. (у заявленому позивачем розмірі).

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЄВРО-ОПТ" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 28, код 40238583) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 129 132,81грн. заборгованості, 1936,99 грн. витрат зі сплати судового збору та 12000,00 грн. витрат на послуги на правову допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2016.

Суддя С.О. Турчин