Ухвала

від 01.08.2016 по справі 904/10166/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

01.08.2016 Справа № 904/10166/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 27.01.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 21.12.2015р.

від арбітражного керуючого: ОСОБА_3, посвідчення №82 від 01.02.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/10166/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект-Україна", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод", м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 1332990,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/10166/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект-Україна" заборгованість у сумі 1332990,80 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 19994,86 грн.

Означене рішення вмотивоване тим, що доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 1332990,80 грн. у встановленому порядку не спростував.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. у справі №904/10166/15 скасувати та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором поставки №0103/15 від 01.03.2015р. Відповідач вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, а обставини, які господарський суд визнав встановленими - доведеними не є. Також вважає, що висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду - не відповідають обставинам справи. При цьому скаржник посилається на недоведеність здійснення фактичної поставки товару за договором, а отже і недоведеність виникнення обов'язку відповідача щодо здійснення оплати його вартості, які пов'язує з відсутністю у позивача (не складенням) товарно-транспортних накладних. Вказує, що самі лише видаткові накладні, складені у м. Дніпродзержинську, ніяким чином не можуть доводити приймання-передачу товару, що нібито здійснювалась в іншому місці. Також скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що щодо поставки продукції, яка зазначена у специфікаціях - не існує жодного документу на підтвердження її прийняття відповідачем та наявності обов'язку щодо її оплати, а стосовно продукції, яка вказана у видаткових накладних, але не зазначена у специфікаціях - неможливо встановити умови поставки та чи взагалі настав обов'язок відповідача її оплати. Крім того скаржник посилається на те, що суд не навів мотиви відхилення й інших заперечень відповідача, зокрема, щодо відсутності доказів поставки спірної продукції на склад покупця у м. Нікополь та доказів в подальшому вивезення та отримання цієї продукції ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод"; щодо постачання позивачем відповідачу продукції за ціною нижчою, ніж вона придбавалась у ПАТ "Стаханівський вагонобудівний завод" та суперечності один одному наданих доказів (договору та податкових накладних), які, на твердження відповідача, свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської операції, та, як наслідок, - на юридичну дефектність відповідних первинних документів (видаткових та податкових накладних), якими позивач підтверджував свої позовні вимоги. Також відповідач вказує, що ним було подано клопотання з проведення судової економічної експертизи, особливо в частині питань щодо отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції з поставки продукції внаслідок їх «тимчасової» поставки шляхом зменшення бази оподаткування, але суд, відмовляючи в задоволенні згаданого клопотання зазначив, що запропоновані питання не підлягають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, самостійно їх не дослідив. Вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином ці обставини та не встановив чи виникло у позивача право вимоги за договором та чи порушені його права. Наголошує на тому, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Позивач (ТОВ "Залізничмаштехкомплект-Україна") письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судовому засіданні 20.07.2016р., але участі свого представника в суді апеляційної інстанції не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 20.07.2016р. ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" надало письмове клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тими обставинами, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016р. було порушено провадження у справі №904/4086/16 про банкрутство ТОВ "НЛМЗ" та 03.06.2016р. на сайті Вищого господарського суду України було офіційно оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "НЛМЗ" за номером публікації 32171.

У зв'язку з відкладенням розгляду справи судом апеляційної інстанції, остаточне вирішення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі також було перенесено в судовому засідання на 01.08.2016р.

В судовому засіданні 01.08.2016р. представники відповідача просили суд апеляційної інстанції задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі з наведених в ньому підстав. Клопотання відповідача було підтримано арбітражним керуючим ОСОБА_3, який пояснив суду, що згідно чинного законодавства розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, а суд за таких обставин має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу про його право звернутися у 30-ти денний строк зі своїми грошовими вимогами до боржника в справі про банкрутство. Посилався на той факт, що позивач у даній справі вже звернувся у зазначеній справі про банкрутство із відповідною заявою, яка прийнята до розгляду судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та арбітражного керуючого, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 24.11.2015р. ТОВ "Залізничмаштехкомплект - Україна" звернулось із позовом до ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" про стягнення суми 1349790,80 грн. заборгованості.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані посиланням на укладення між сторонами договору поставки №0103/15 від 01.03.2015р. продукції, за яким позивач у період з 30.06.2015р. по 05.08.2015р. здійснив відповідачу поставку продукції на загальну суму 2524960,80 грн., а відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату цієї продукції на загальну суму 423000,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2101960,80 грн. 05.08.2015р. між позивачем та відповідачем укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої зобов'язання відповідача за договором поставки №0103/15 від 01.03.2015р. припинилися частково на суму 752170 грн. Таким чином, за розрахунком позивача, станом на 05.08.2015р. залишок заборгованості відповідача становив суму 1349790,80 грн.

Заявою від 12.05.2016р. позивач зменшив позовні вимоги, посилаючись на часткову оплату відповідачем поставленого товару на суму 16800,00 грн., яка до цього не була врахована позивачем, та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1332990,80 грн.

Відповідач вимоги позивача не визнавав повністю, посилаючись на наявність обставин, які вказують на недійсність укладеного між сторонами договору поставки №0103/15 від 01.03.2015р., та недоведеність реальності здійснення поставки означеної продукції. Стверджував, зокрема, що договір поставки №0103/15 від 01.03.2015р. є однією з угод, що укладалися з метою подальшого визнання заборгованості ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" перед ТОВ "Залізничмаштехкомлект-Україна" в суді та виведення активів з підприємства боржника на користь третіх осіб через процедуру стягнення або банкрутства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016р. позовні вимоги позивача у даній справі були повністю задоволені, але у зв'язку із поданням відповідачем апеляційної скарги на це рішення, яку було прийнято до розгляду Дніпропетровським апеляційним господарським судом, відповідно до положень ч.5 ст. 85 ГПК це рішення не набрало законної сили.

Відповідно до ч. ч.1 і 2 ст. 101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, з прийняттям судом першої інстанції означеного рішення позовне провадження у даній справі не може вважатися завершеним до набрання цим рішенням законної сили.

Розглядаючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, колегія суддів встановила, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016р. у справі №904/4086/16 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. З метою виявлення кредиторів банкрута, оприлюднено повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 03.06.2016р. за номером публікації 32171.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

За приписами ч. 3 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

Частина 4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить положення, згідно з якими особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Відповідно до положень абзаців 1-3 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

До матеріалів дано справи відповідачем надано копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2016р. у справі №904/4086/16 (а.с. 134 т.2), із якої вбачається, що 13.06.2016р. до суду надійшла заява ТОВ "Залізничмаштехкомплект - Україна" з грошовими вимогами до боржника (ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" і ця заява була прийнята судом до розгляду у справі про банкрутство, розгляд цієї заяви призначено в судовому засіданні на 11.08.2016р. о 12:00 год.

Стаття 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, а також встановлює, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до роз'яснень, які надані господарським судам у абзацах 2-3 пп. 3.16. п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до частини 1 статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

З урахуванням встановлених судом обставин та наведених положень законодавства, судова колегія дійшла висновку про те, що дана справа - №904/10166/15 є пов'язаною зі справою №910/13006/14, що розглядається господарським судом Дніпропетровської області в порядку провадження у справі про банкрутство, а тому її подальший розгляд в порядку позовного провадження є неможливим в силу приписів ч.2 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та зупинити апеляційне провадження у справі №904/10166/15 до закінчення розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/4086/16 про банкрутство ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод".

Керуючись ст.ст. 79 ч.1, 86 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі №904/10166/15 до набрання законної сили ухвали господарського суду Дніпропетровської області про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №904/4086/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод".

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект-Україна", що відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Зобов'язати сторони своєчасно повідомити Дніпропетровський апеляційний господарський суд про результати вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи №904/4086/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод".

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.В. Чус