Постанова

від 18.02.2016 по справі 804/5247/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 р. Справа № 804/5247/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Чаплигіної А.А.,

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Біотехніком»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Біотехніком» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило: визнати неправомірними дії відповідача щодо накладення штрафу у зв'язку із порушенням позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 549,25грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Ш» від 24.03.2015р. №0005341501 про накладення на позивача штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у сумі 549,25грн. за платежем «податок на додану вартість».

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Біотехніком» ОСОБА_1 протягом періоду з 07.07.2011р. по 19.04.2012р. знаходився під вартою в СІЗО м. Сімферополя, а само підприємство фактично не працювало, тому з поважних причини не можливо було виконати зобов'язання зі своєчасної сплати податків та подання податкових декларацій, отже, у відповідача, враховуючи наведене та приписи ст.102 Податкового кодексу України, не було підстав застосовувати до позивача штрафні санкції у розмірі 549,25грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання згідно з ст.126 вказаного Кодексу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами камеральної перевірки було встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із чим до останнього правомірно застосовано штрафні санкції, передбачені п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України. При цьому посилання позивача на п.102.6, п.102.7 ст.102 цього Кодексу, як на правову норму, що звільняє його від обов'язку сплати нарахованої штрафної санкції, є помилковим, оскільки дана норма стосується лише граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючого органу, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, які підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав одну із зазначених в Кодексі обставин. Проте, дана норма не стосується сплати вже узгоджених податкових зобов'язань. Крім того, контролюючий орган не отримував від позивача письмових запитів про перенесення граничних строків.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Біотехніком» (далі - ТОВ НВП «Біотехніком») (код ЄДРПОУ 24607327) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

11 лютого 2015 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) старшим державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 проведена камеральна перевірка податкової звітності з ПДВ ТОВ НВП «Біотехніком» з питань несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 11.02.2015р. №762/151/24607327, яким зафіксовано встановлене під час перевірки порушення позивачем приписів п.п.16.14 п.16.1 ст.16, п.57.1 ст.57 ПК України через несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ протягом строку, визначеного ПК України, а саме: ТОВ НВП «Біотехніком» допущена затримка сплати узгодженої суми з ПДВ у розмірі 5802,35грн., в тому числі: на 20 днів по сумі 3056,10грн. та на 327 днів по сумі 2746,25грн. У зв'язку із чим до позивача має бути застосований штраф згідно з п.126.1 си.126 ПК України за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання у сумі 3056,10грн. на 20 днів у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, а саме: 305,61грн. та за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання у сумі 2746,25грн. на 327 днів у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, а саме: 549,25грн. Розрахунок означених штрафних санкцій наведено в Додатку №1 до акта камеральної перевірки.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки та приписів п.126.1 ст.126 ПК України 24.03.2015р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0005341501, яким до ТОВ НВП «Біотехніком» застосовано штрафу у розмірі 20% несвоєчасно погашеної суми податкового боргу у розмірі 549,25грн. за платежем «податок на додану вартість».

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на таке.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому п.203.1 та п.203.2 ст.203 ПК України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.126. ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що ТОВ НВП «Біотехніком» 20.07.2011р. була подана податкова декларація з ПДВ за червень 2011 року, в якій позивачем самостійно задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 57901,00грн.

Таким чином. позивач був зобов'язаний сплатити самостійно задеклароване грошове зобов'язання з ПДВ до 01.08.2011р.

Проте, ТОВ НВП «Біотехніком» сплатило ПДВ за червень 2011 року у загальній сумі 2746,27грн. лише 11.06.2012р. платежем на 1530,00грн. та 21.06.2012р. платежем на 1216,25грн., у зв'язку із чим фактично допустило затримку сплати узгодженої суми на 317 днів по платежу від 11.06.2012р. на суму 1530,00грн. та на 327 днів по платежу від 21.06.2012р. на суму 1216,25грн., що підтверджується актом камеральної перевірки та позивачем визнається.

Водночас, судом встановлено, що несвоєчасна сплата позивачем вищевказаних узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ пов'язана із тим, що у період з 08.07.2011р. по 19.04.2012р. директор ТОВ НВП «Біотехніком» ОСОБА_1 знаходився під вартою в СІЗО м. Сімферополя, що підтверджується постановами Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 11.07.2011р. та від 19.04.2012р. у кримінальній справі №4-808/11, копії яких містяться в матеріалах справи, в яких зазначено, що ОСОБА_1 був затриманий 08.07.2011р., а запобіжний захід з взяття під варту йому було змінено на підписку про невиїзд 19.04.2012р.

При цьому станом на червень-липень 2011 року та до моменту камеральної перевірки 11.02.2015р. ОСОБА_1 був єдиним працівником ТОВ НВП «Біотехніком», а саме і його директором, і його бухгалтером, що сторонами визнається.

Щодо того, яким чином податкова декларація з ПДВ за червень 2011 року була подана підприємством 20.07.2011р., хоча в цей період єдиний працівник ТОВ НВП «Біотехніком» ОСОБА_1 перебував під вартою, ОСОБА_1 суду пояснив, що ця податкова декларація подавалася бухгалтером аудиторської фірми в той час, коли він був ув'язнений.

За наведених обставин, перебуваючи під вартою протягом періоду з 08.07.2011р. до 19.04.2012р., директор ТОВ НВП «Біотехніком» ОСОБА_1 був позбавлений можливості з незалежних від нього підстав здійснити своєчасну сплату самостійно задекларованого податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2011 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на приписи п.102.6, п.102.7 ст.102 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.102.6 ст.102 ПК України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом. Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Відповідно до п.102.7 ст.102 ПК України дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на: платників податків - фізичних осіб; посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Пунктом 102.8 статті 102 ПК України передбачено, що порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. №1044 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за №84/18822 (далі - Порядок №1044).

Цей Порядок визначає механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до норм Податкового кодексу України.

За змістом приписів п.3-7,10 Порядку №1044 за наявності обставин, визначених п.102.6 ст.102 ПК України платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, а штрафні санкції, визначені статтею 120 розділу II ПК України, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.

З аналізу наведених норм вбачається, що дійсно норми п.102.6 п.102.7 ст.102 ПК України та Порядку №1044 регулюють питання щодо продовження граничних строків саме для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, а також питання щодо підстав застосування/не застосування у такому випадку штрафних санкцій, визначені статтею 120 розділу II ПК України, і жодним чином не врегульовують питання щодо продовження граничних строків сплати узгоджених грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, встановлених ст.126 цього Кодексу.

Водночас, зі змісту п.126. ст.126 ПК України слідує, що застосування штрафних санкцій відповідно до цієї статті Кодексу за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання може мати місце за наявності неправомірної бездіяльності платника податків, що виявилася у не вчиненні жодних дій зі сплати такого зобов'язання за наявності об'єктивної можливості його сплатити.

Несплата у встановлені чинним законодавством строки сум узгоджених грошових зобов'язань за відсутності об'єктивної можливості здійснити таку сплату через обставини, що цілком не залежать від волі платника податків, як-то перебування під вартою, чи дія непереборної сили тощо не містять ознак неправомірної бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання через відсутність у цьому вини останнього, а тому не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

При цьому суд зауважує, що контролюючому органу було відомо про перебування директора ТОВ НВП «Біотехніком» ОСОБА_1 під вартою в СІЗО м. Сімферополя у період з 08.07.2011р. по 19.04.2012р., оскільки останній повідомляв про це ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області заявою від 27.04.2012р., в якій також просив прийняти своєчасно неподані через вказані обставини податкові декларації з ПДВ за період липень 2011 року-квітень 2012 року та до якої долучав копії відповідних постанов суду.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а, отже, про його скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо накладення штрафу у зв'язку із порушенням позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 549,25грн. задоволенню не підлягають, так як не є належним способом захисту прав позивача, оскільки вплив на них мало саме оскаржуване податкове повідомлення-рішення, через прийняття якого відповідачем реалізовано свої повноваження у сфері контролю за справлянням податків та зборів.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору при зверненні до суду, підлягають відшкодуванню на користь останнього.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Біотехніком» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Ш» від 24.03.2015р. №0005341501.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Біотехніком» (код ЄДРПОУ 24607327) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 73,08грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4