Рішення

від 26.07.2016 по справі 463/4245/15-ц

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4245/15-ц

Провадження № 2/463/339/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави, суд -

встановив:

з врахуванням уточнення позовних вимог позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб ВАЗ 211340, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) ХТА211340В4992922, д.н.з. НОМЕР_1 в рахунок погашення кредитних зобов'язань відповідача перед ПАТ «Ідея Банк» за кредитним договором №910.78463 від 24.06.2011 року, укладеним між ПАТ «Плюс Банк» та відповідачем ОСОБА_2, шляхом продажу заставлено автомобіля, стягнення заборгованості за кредитним договором, а також стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором внаслідок невиконання договору поруки відповідачем ОСОБА_4 в розмірі 50 грн. та судових витрат.

Позов мотивує тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано позивачем кредитні кошти на купівлю автомобіля із сплатою річної процентної ставки та визначенням строку користування коштами у відповідності до графіку. Позивач кошти відповідачу надав, свої обов'язки за договорами виконав. Проте, всупереч умовам договору та положенням законодавства, відповідач ОСОБА_2 свої обов'язки не виконує, не забезпечив своєчасне повернення коштів у відповідності до графіку повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 11.02.2015 року. Відповідно до умов вказаного договору, поручитель солідарно відповідає перед банком в межах суми 50 грн. у випадку прострочення позичальником сплати чергових платежів більше ніж на 30 днів.

Окрім цього, в забезпечення виконання зобов'язань між ПАТ «Плюс Банк» та відповідачем ОСОБА_2 також укладено договір застави транспортного засобу - ВАЗ 211340, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) ХТА211340В4992922, д.н.з. НОМЕР_1. У зв'язку із порушенням зобов'язань забезпечених заставою, позивач надіслав відповідачу повідомлення про виникнення заборгованості, проте таке було залишене останнім без належного реагування.

Разом з тим, вказаний автомобіль було відчужено, на момент розгляду справи власником такого є ОСОБА_3 Зазначає, що реалізація (продаж) майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє застави, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Оскільки заставодавцем є інша особа, ніж позичальник, тому позивач також заявляє вимогу про стягнення заборгованості разом з звернення стягнення на предмет застави, що не буде вважатись подвійним стягненням.

Оскільки зобов'язання відповідачів перед банком не виконанні, заборгованість не погашена, позивач просить вказаний автомобіль вилучити у відповідача, звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу його будь-якій особі покупцю за ціною не нижче ринкової, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати позивачу всі права та повноваження на відчудження транспортного засобу, в тому числі ,але не виключно, проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб,отримувати/виготовляти ключі їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо). Просить стягнути заборгованість за кредитним договором з первинного позичальника, а з обох відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно частину заборгованості за кредитним договором внаслідок невиконання договору поручителем в сумі 50 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій зазначила, що справу просить розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився повторно. Оскільки його місце проживання на даний час достовірно не відоме, його повідомлено про розгляд справи у відповідності до вимог ст. 74 п.9 ЦПК України через засоби масової інформації. Оскільки відповідач повторно не з'явився і причин неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не представив, заяви про відкладення розгляду справи також не подав, тому суд вважає, що справу слід розглянути у його відсутності та за відсутності згоди позивача не постановляти заочне рішення суду.

Відповідач ОСОБА_4 у судові засідання також не з'явилась, представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи , між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого в подальшому став ПАТ «Ідея Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №910.78463 від 24.06.2011 року (а.с.23-24), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти на купівлю автомобіля за умови погашення заборгованості у відповідності до графіку щомісячних платежів із сплатою річної процентної ставки.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивачем були надані позичальнику кошти на придбання автомобіля та страховий платіж. Разом з тим, судом також встановлено, що відповідачем свої обов'язки за договором виконані не були, кошти у відповідності до графіку щомісячних платежів банку не надані, останній платіж було здійснено 28.08.2014 року, що стверджується випискою з особового рахунку.

Відповідно до положень ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Окрім цього, у відповідності до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається із розрахунків заборгованості (а.с.40), загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за вказаними вище договорами становить 35 121,75 грн. та складається із: основного боргу - 15 716 грн., простроченого боргу - 12 309,7 грн., прострочених процентів - 6 676,32 грн., строкових процентів - 419,73 грн.

На забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 перед ПАТ В«Ідея БанкВ» між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 11.02.2015 року (а.с.14). Відповідно до умов вказаного договору, поручитель солідарно відповідає перед банком в межах суми 50 грн. у випадку прострочення позичальником сплати чергових платежів більше ніж на 30 днів.

У відповідності до положень ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до положень ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем підставно заявлено вимогу про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 50 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.08.2011 року між ПАТ «Плюс Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу - ВАЗ 211340, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) ХТА211340В4992922, д.н.з. НОМЕР_1, на забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 перед ПАТ В«Плюс БанкВ» (а.с.25-28).

Відповідно до положень ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Оскільки судом встановлено, що відповідачем порушено умови кредитного договору, заборгованість за договорами залишилась непогашена, а тому суд вважає підставними вимоги позивача про звернення стягнення на автомобіль в рахунок погашення заборгованості.

Разом з тим, в результаті витребування судом доказів органи МВС України надано інформацію, що новим власником автомобіля є ОСОБА_3, реєстрації якого відбулась 07.11.2014 року (а.с.57). Як вбачається із уточнення позовних вимог, на час реалізації заставленого майна обтяження позивачем припинено не було.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжував дав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі- продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження обтяжував має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно зі встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо іншого не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо іншого не встановлено цим законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо іншого не встановлено цим законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим законом. Це правило відповідає речовій природі застави як способу забезпечення, що отримало назву «право слідування».

За таких обставин реалізація (продаж) майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє застави, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 р. у справі №6-7 цс 13.

З врахуванням наведеного, суд вважає підставною вимогу позивача про вилучення заставного майна у нового власника ОСОБА_3

Положеннями ст.25 Закону України «Про забезпечення права вимоги кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, окрім іншого, заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

Відповідно до положень ст.26 вказаного закону, обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Аналогічне положення задеклароване сторонами у пункті 5.2 договору застави.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач на свій розсуд підставно обрав спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження - продаж автомобіля шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

В п. 9. Постанови Пленуму ВСС України від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», визначено позицію, згідно якої право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки. належні іпотекодавию, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ППК).

З врахуванням правової позиції, викладеної в листі Верховного Суду України від 07.10.2010 р. «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки)» та на п. 9 Постанови Пленуму ВСС України від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд вважає, що одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави в одному позові є підставним і правомірним, оскільки заставодавцем є інша особа, ніж позичальник, тому поєднання позовних вимог про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави не буде вважатись подвійним стягненням.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає, що слід позов задоволити, стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №910.78463 від 24.06.2011 року. Також слід вилучити у нового власника ОСОБА_3 та звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб ВАЗ 211340, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) ХТА211340В4992922, д.н.з. НОМЕР_1 в рахунок погашення кредитних зобов'язань відповідача перед ПАТ «Ідея Банк» за кредитним договором №910.78463 від 24.06.2011 року, укладеним між ПАТ «Плюс Банк» та відповідачем ОСОБА_2, шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Також слід надати позивачу всі права та повноваження на відчудження транспортного засобу, в тому числі проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб,отримувати/виготовляти ключі їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо).

Окрім цього слід стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно заборгованістьза кредитним договором №910.78463 від 24.06.2011 року , внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_4 договору поруки, який був укладений в забезпечення виконання цього зобов'язання в розмірі 50 грн.

При цьому, задовольняючи позов, у відповідності до ст.88 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати , що складаються із: судового збору в розмірі 351,22 грн. (а.с.7)

Також на відповідача ОСОБА_2 слід покласти витрати понесені із друкуванням оголошення в пресі, т.я. саме в такий спосіб здійснювався виклик цього відповідача в розмірі 420 грн. (а.с. 90).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 50 (п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: 86200, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Огородня, буд.11, ІПН: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором №910.78463, укладеним між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 в сумі 35121,75 грн.

В рахунок погашення кредитних зобов'язань на користь ПАТ «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) за кредитним договором № 910.78463, укладеним між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_2) в сумі 35 121,75 грн., звернути стягнення на предмет застави, а саме на автомобіль ВАЗ 211340, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) ХТА211340В4992922, реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить Відповідачу-3 ОСОБА_3, ІПН - НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1), шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «ІДЕЯ БАНК» будь-якій третій особі покупцю від імені власника) за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати ПАТ «ІДЕЯ БАНК» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо).

Вилучити у ОСОБА_3, ІПН - НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, або в інших осіб, у яких може знаходитись транспортний засіб, який є предметом застави, а саме автомобіль ВАЗ 211340, 2011 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) ХТА211340В4992922, реєстраційний номер НОМЕР_4, та передати Публічному акціонерному товариству «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 193908191, адреса реєстрації: м. Львів, вул. Валова, 11 на період до його реалізації.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_3 (ШН НОМЕР_5) на користь Публічного акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) витрати по сплаті судового збору в сумі 351,22 грн. в рівних частках.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) витрати понесені із друкуванням оголошення в пресі в розмірі 420 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Гирич С. В.