Рішення

від 26.07.2016 по справі 904/5057/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.16р. Справа № 904/5057/16

За позовом приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг

до товариства з обмеженою відповідальністю "Верум Логістик", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс", м. Київ

про стягнення 456 720,67 грн. заборгованості за поставлений товар, 307 373,39 грн. інфляційних втрат, 24 853,14 грн. 3% річних, 84 187,17 грн. пені, 31 970,44 грн. штрафу

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 01.01.2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б\н від 09.03.2016 року, представник

Від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №35 від 24.06.2016 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Верум Логістик" заборгованості на загальну суму 905 104,81 грн., з яких:

- 456 720,67 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 307 373,39 грн. інфляційні втрати на загальний період з серпня 2014 року по травень 2016 року;

- 24 853,14 грн. 3% річних за загальний період з 01.08.2014 року по 13.06.2016 року;

- 84 187,17 грн. пені за загальний період з 01.10.2015 року по 01.03.2016 року;

- 31 970,44 грн. 7% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки паливно-мастильних матеріалів № КС/180-14 від 01.07.2014 року в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковими накладними на загальну суму 456 720,67 грн.:

- № 25 від 23.07.2014 року на суму 217 170,61 грн.;

- № 28 від 09.08.2014 року на суму 239 314,72 грн.;

- № 30 від 29.08.2014 року на суму 235,34 грн.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.06.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" (первісний кредитор), приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (новий кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Верум Логістик" (боржник) укладено договір № 87-15Ф про відступлення права вимоги згідно з до п.1.1 якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, що належить первісному кредитору у відповідності до договору поставки паливно-мастильних матеріалів № КС/180-14 від 01.07.2014 року, що укладений між первісним кредитором та боржником. Право вимоги, що відступається зо договором №87-15Ф про відступлення права вимоги, становить 456 720,67 грн. (п.2.1 договору №87-15Ф про відступлення права вимоги).

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

У судовому засіданні 05.07.2016 року представником товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" надані пояснення відповідно до яких останній визнає та погоджується з позовними вимогами.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що сума заявленої заборгованості у розмірі 456 720,67 грн. за договором поставки паливно-мастильних матеріалів №КС/180-14, який був укладений між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс", не підтверджена відповідними первинними документами, а підписання видаткових накладних № 25 від 23.07.2014 року, № 28 від 09.08.2014 року, № 30 від 29.08.2014 року відповідач заперечує, оскільки вважає їх фіктивними з огляду на підпис, нібито представника товариства з обмеженою відповідальністю "Верум Логістик", який зроблений невідомою особою.

19.07.2016 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи, проведення якої доручити Дніпропетровському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, та на вирішення:

- судової почеркознавчої експертизи поставити наступне питання: Чи виконано підпис на видаткових накладних № 25 від 23.07.2014 року, № 28 від 09.08.2014 року та № 30 від 29.08.2014 року представником товариства з обмеженою відповідальністю "Верум Логістик" ОСОБА_4 чи іншою особою?

- судової технічної експертизи документів поставити наступне питання: Чи нанесено відтиск печатки від імені ТОВ "Верум Логістик" на видаткових накладних № 25 від 23.07.2014 року, № 28 від 09.08.2014 року та № 30 від 29.08.2014 року печаткою, експериментальні та вільні зразки відтисків якої, будуть надані на вимогу суду для порівняльного дослідження?

28.07.2016 року відповідачем надані доповнення до відзиву де вказує, що про існування договору про відступлення права вимоги № 87-15Ф відповідачу стало відомо після отримання позовної заяви, за якою порушено провадження у справі № 904/5057/16. До моменту отримання позовної заяви, жодного документа, зокрема оригіналу договору про відступлення права вимоги № 87-15Ф, відповідач змушений ставити під сумнів, як власне і відбиток печатки на цьому договорі. Крім того, відповідач ставить під сумнів передачу документів щодо відступлення права вимоги за договором у сумі 456 720,67 грн. від третьої особи (первинного кредитора) до позивача (нового кредитора).

Також відповідач вказує, що обов'язок нібито поставлений товар у відповідача не виник, оскільки у відповідності до п.4.3 договору оплата здійснюється протягом 30-ти календарних днів від дати поставки кожної партії товару. Згідно з п.3.4 договору зобов'язання щодо поставки партії товару вважаються виконаними з моменту приймання партії товару та надання всіх належних чином оформлених документів згідно з п.3.3 договору. Оскільки позивачем не виконані умови п.п. 3.3, 3.4 договору, відповідач вважає, що у нього відсутній обов'язок оплати за нібито поставлений товар.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач взагалі позбавлений права заявляти до стягнення інфляційні втрати у сумі 307 373,39 грн., 3% річних у сумі 24 853,14 грн., пеню у сумі 84 187,17 грн. та штраф у сумі 31 970,44 грн., оскільки відповідно до п.2.1 договору про відступлення права вимоги № 87-15Ф від 23.06.2015 року - право вимоги, що відступається на цим договором, становить 456 720,67 грн. та складається з сум, вказаних в накладних № 25 від 23.07.2014 року на суму 217 170,61 грн., № 28 від 09.08.2014 року на суму 239 314,72 грн. та № 30 від 29.08.2014 року на суму 235,34 грн. Тобто товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" передало приватному акціонерному товариству "Криворізький завод гірничого обладнання" за договором про відступлення права вимоги № 87-15Ф від 23.06.2015 року лише право вимоги заборгованості у сумі 456 720,67 грн., яка виникла у відповідача за нібито поставлений товар за видатковими накладними № 25 від 23.07.2014 року, № 28 від 09.08.2014 року та № 30 від 29.08.2014 року.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2016 року з призначенням її до розгляду на 05.07.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 19.07.2016 року.

Ухвалою суду від 17.06.2016 року залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 19.07.2016 року було оголошено перерву до 26.07.2016 року.

У судовому засіданні 26.07.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Верум Логістик" (далі - покупець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" (далі - постачальник, третя особа) укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів № КС/180-14 (далі - договір поставки) відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався забезпечити безперебійне постачання покупцю паливно-мастильних матеріалів (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар сплатити за нього узгоджену суму.

Кількість, ціна і асортимент товару узгоджуються сторонами у Специфікаціях, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору (п.1.2 договору поставки).

"Узгодженою партією Товару" за договором поставки є кількість і асортимент товару, зазначені у конкретній специфікації (п.3.1 договору поставки).

Відповідно до п.3.3 договору поставки постачальник зобов'язується протягом 5 днів від дати відвантаження товару надати покупцеві (його представнику) такі документи:

- рахунки-фактури на товар;

- сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації);

- копії залізничних квитанцій або оригінали накладних і відповідні товаросупровідні документи;

- податкову накладну, оформлену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зобов'язання щодо поставки партії товару вважаються виконаними з моменту приймання партії товару та надання всіх належним чином оформлених документів згідно п. 3.3 договору поставки (п.3.4 договору поставки).

Ціна товару за одиницю і по позиціях узгоджується сторонами в Специфікаціях до договору. Загальна сума договору визначається загальною сумою всіх Специфікацій, які є складовими і невід'ємними частинами договору поставки (п.4.1 договору поставки).

Розрахунки за договором поставки здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.2 договору).

Згідно з п.4.3 договору поставки порядок оплати: протягом 30 (тридцять) календарних днів від дати поставки кожної конкретної узгодженої в Специфікації партії товару.

Відповідно до п.5.1 договору поставки за невчасне виконання зобов'язань по оплаті товару покупець сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів покупець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Штраф стягується за весь період прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного виконання цих зобов'язань (п.8.2 договору поставки).

У Специфікаціях № 1 від 01.07.2014 року, № 2 від 31.07.2014 року, № 3 від 31.08.2014 року сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну, строк поставки, умови поставки, строк оплати - протягом 30 днів з моменту відвантаження товару.

На виконання умов договору поставки постачальником був поставлений відповідачеві товар на загальну суму 456 720,67 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 25 від 23.07.2014 року на суму 217 170,61 грн.;

- № 28 від 09.08.2014 року на суму 239 314,72 грн.;

- № 30 від 29.08.2014 року на суму 235,34 грн.

Відповідач зобов'язання по оплаті за договором поставки не виконав.

23.06.2015 року між приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - позивач, новий кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю "Верум Логістик" (далі - відповідач, боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" (далі - третя особа, первісний кредитор) укладено договір № 87-15Ф про відступлення права вимоги (далі - договір відступлення права вимоги) відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредиторові у відповідності до договору поставки паливно-мастильних матеріалів № КС/180-14 від 01.07.2014 року (далі - основний договір), що укладений між первісним кредитором та боржником.

За договором відступлення права вимоги новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання вимог основного договору щодо сплати грошових коштів на суму, визначену у відповідності до п.п.2.1 договору відступлення права вимоги (п.1.2 договору відступлення права вимоги).

Згідно з п. 2.1 договору відступлення права вимоги право вимоги, що відступається за договором про відступлення права вимоги, становить 456 720,67 грн. та складається з сум, вказаних в накладних № 25 від 23.07.2014 року на суму 217 170,61 грн., № 28 від 09.08.2014 року на суму 239 314,72 грн., № 30 від 29.08.2014 року на суму 235,34 грн., що підтверджують отримання боржником товару за основним договором. Право вимоги може бути збільшено на підставі додаткової угоди, підписано двома сторонами.

Боржник зобов'язується перерахувати новому кредитору грошові кошти в сумі 456 720,67 грн., до 30.09.2015 року (п.2.2 договору відступлення права вимоги).

Боржник не заперечує проти заміни первісного кредитора новим кредитором в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони договір про відступлення права вимоги, дає свою згоду на відповідне набуття права вимоги новим кредитором, в порядку та на умовах визначених договором про відступлення права вимоги (п.3.2 договору відступлення права вимоги).

Відповідно до п.4.1 договору відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

Новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору грошові кошти в сумі, зазначеній в пункті 2.2 до 31.12.2015 року (п.4.2 договору відступлення права вимоги).

У випадку порушення зобов'язання, що виникає за договором про відступлення права вимоги, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством (п.5.1 договору відступлення права вимоги).

Договір відступлення права вимоги набирає чинності датою його підписання і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за основними договорами. Усі правовідносини, що виникають з договору відступлення права вимоги або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням договору відступлення права вимоги, тлумачення його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються договором відступлення права вимоги та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості (п.6.1 договору відступлення права вимоги).

На виконання умов договору відступлення права вимоги новий кредитор сплатив первісному кредитору грошові кошти в сумі 456 720,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5875 від 30.06.2016 року.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги нового кредитора, який відповідно до договору відступлення права вимоги набув права первісного кредитора у зобов'язанні за договором поставки до боржника про стягнення 456 720,67 грн. заборгованості за поставлений товар, 307 373,39 грн. інфляційних втрат, 24 853,14 грн. 3% річних, 84 187,17 грн. пені та 31 970,44 грн. 7% штрафу.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Сторонами у зобов'язанні, згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, є боржник і кредитор.

Як визначено в ч. 1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов'язанні. Однак у договорі про заміну кредитора (про відступлення права вимоги) сторони вправі самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора.

За договором відступлення права вимоги право вимоги, що відступається за договором про відступлення права вимоги, становить 456 720,67 грн. та складається з сум, вказаних в накладних № 25 від 23.07.2014 року на суму 217 170,61 грн., № 28 від 09.08.2014 року на суму 239 314,72 грн., № 30 від 29.08.2014 року на суму 235,34 грн., що підтверджують отримання боржником товару за основним договором. Боржник зобов'язується перерахувати новому кредитору грошові кошти в сумі 456 720,67 грн. до 30.09.2015 року (п.2.2 договору відступлення права вимоги).

Вищевказана сума є сумою основного боргу і не включає в себе можливі штрафні санкції.

Умовами договору відступлення права вимоги не містять положень, які б вказували на включення до цих вимог 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за основним договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Починаючи з 30.09.2015 року (п.2.2 договору відступлення права вимоги) приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" є кредитором по відношенню до боржника за договором поставки, а також відповідно до ст.ст. 512, 625 Цивільного кодексу України має право вимоги до відповідача у справі щодо стягнення основного боргу у сумі 456 720,67грн., та нарахованих на вказану суму боргу 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, у позивача відсутнє право вимоги до відповідача щодо сплати сум пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу, що виникла внаслідок невиконання останнім умов договору поставки паливно-мастильних матеріалів №КС/180-14 від 01.07.2014 року, оскільки вказане право вимоги було передано за договором № 87-15Ф про відступлення права вимоги від 23.06.2015 року відповідно до якого боржник зобов'язався перерахувати новому кредитору грошові кошти в сумі 456 720,67 грн. до 30.09.2015 року.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 456 720,67 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За результатом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, 3% річних за період з 30.09.2015 року по 13.06.2016 року становлять 9 668,06 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2015 року по травень 2016 року становлять 30 183,81 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтями 193, 199 Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Заходами відповідальності у вигляді застосування Господарських санкцій передбачено частиною І статті 216 та частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Сторонами в договорі про відступлення права вимоги не було узгоджено умови про неустойку в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для стягнення пені та штрафу.

У зв'язку з вище викладеним позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 496 572,54, а саме підлягає задоволенню 456 720,67 грн. основного боргу, 30 183,81 грн. інфляційних втрат та 9 668,06 грн. 3% річних.

Щодо заперечень відповідача необхідно зазначити, що доказів, які б свідчили, що в пакеті документів на товар (передбачений в п.3.3 договору поставки), що передавався відповідачеві, були відсутні документи, відповідач, відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не надав.

Як не надано відповідачем і доказів звернення до постачальника на підставі статті 666 Цивільного кодексу України з вимогою про надання всього пакету товаросупровідних документів, що також свідчить про отримання останнім всіх передбачених договором документів на товар.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, суд вважає, що призначення судової експертизи для дослідження питання щодо підписів у накладних та відтисків печаток відповідача у накладних є недоцільним з огляду на те, що доказів втрати, пошкодження знищення печатки відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року "Про судове рішення" результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній частині, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67,68 Господарського процесуального кодексу України), відстрочку або розстрочку виконання рішення (ст.121 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 7 448,59 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Верум Логістик" (49069, м. Дніпро, проспект Кірова, будинок 107Г, ідентифікаційний код 39136806) на користь приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (5005, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 31550176) основний боргу у сумі 456 720,67 грн., інфляційні втрати у сумі 30 183,81 грн., 3% річних у сумі 9 668,06 грн., судовий збір у сумі 7 448,59 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2016 року.

Суддя ОСОБА_5