Рішення

від 28.07.2016 по справі 910/16989/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2016Справа №910/16989/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс»

до 1) Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Конча-Заспівське дорожньо-експлуатаційне управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»

2) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 437 110,56 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача-1 - Якимчук А.В. (дов. №223 «д» від 16.11.2015);

від відповідача-2 - Желтоухова Ж.С. (дов. від 10.11.2015);

від третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

02.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» суми страхового відшкодування у розмірі 49 500,00 грн. та з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Конча-Заспівське дорожньо-експлуатаційне управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» завдану матеріальну шкоду в сумі, що перевищує ліміт відповідальності страховика у розмірі 386 610,56 грн. та витрати на проведення визначення вартості матеріальної шкоди у розмірі 1 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 15.05.2014 р. позивачу було завдано матеріальну шкоду у загальному розмірі 436 110,56 грн., яку позивач з посиланням на ст.ст. 1168, 1187, 1172, 1194 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути з відповідачів по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2015 порушено провадження по справі №910/16989/15, розгляд справи призначено на 21.07.2015.

16.07.2015 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано додаткові документи по справі.

17.07.2015 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшов лист МТСБУ №7/2-28/19984 від 14.07.2015 щодо інформації відповідно до страхового полісу №АІ/1344932.

Письмовим відзивом на позовну заяву відповідач-2 Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» заперечило проти задоволення позову до відповідача-2, посилаючись на те, що поліс №АІ/1344932 від 13.05.2014 був фактично оформлений 15.05.2014 біля 15:00 в точці продажу страхових продуктів в м. Обухів по вул. Каштановій, 7, тобто після настання страхового випадку, що підтверджено і відповідачем-1, у зв'язку із чим на час ДТП навантажувач НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, не був забезпечений договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Судове засідання призначене на 21.07.2015 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2015 розгляд справи призначено на 13.08.2015.

11.08.2015 відповідач-1 через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позову та просив у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що протиправна поведінка водія транспортного засобу «MAN», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_4, спричинена його грубою необережністю, є безпосередньою причиною збільшення шкоди, яка завдана цьому автомобілю, розмір відшкодування якого має бути зменшений. Також відповідач-2 вважав, що звіт про визначення вартості матеріальної шкоди № 1935 від 24.03.2015, відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 436 110,56 грн., виконаний з порушенням чинного законодавства, що виключає можливість розгляду його в якості доказу у справі.

13.08.2015 відповідач-2 через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи на 25.08.2015.

25.08.2015 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано заперечення на відзиви відповідачів 1, 2 на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2015 за клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та у зв'язку із неявкою третьої особи, невиконанням нею вимог ухвали суду від 13.08.2015, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 03.09.2015.

03.09.2015 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано додаткові докази по справі та додаткові заперечення на відзиви відповідачів 1,2 на позовну заяву.

Також 03.09.2015 відповідачем-1 через загальний відділ діловодства суду подано пояснення по суті справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 15.09.2015.

15.09.2015 відповідачем-1 через загальний відділ діловодства суду подано додаткові пояснення по суті справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2015 на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України по справі №910/16989/15 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової автотоварознавчої експертизи та отримання висновку експерта.

28.10.2015 на адресу господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи разом із клопотанням про оплату судової експертизи №18635/15-54 від 28.10.2015, а також клопотанням №18635/15-54 від 28.10.2015 судових експертів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Враховуючи надходження зазначеного клопотання, ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2015 поновлено провадження у справі; задоволено клопотання судових експертів; зобов'язано Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Конча-Заспівське дорожньо-експлуатаційне управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» оплатити вартість судової експертизи згідно рахунку, оригінал якого було направлено на адресу вказаної юридичної особи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз листом №18635/15-54 від 28.10.2015 р. та зобов'язано сторін:

- надати для огляду судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз автомобіль НОМЕР_3, та відповідні документи на нього;

- забезпечити огляд автомобіля на 18.11.2015 р. на 10 год. 00 хв. за адресою м. Київ, вул. Смоленська, 6;

- забезпечити належні умови для огляду;

- забезпечити присутність сторін по справі.

Крім того, сторін зобов'язано у разі неможливості забезпечення огляду автомобіля, надати судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз:

- якісні кольорові фотознімки (в електронному вигляді) пошкодженого автомобіля НОМЕР_4.

Провадження у справі №910/16989/15 зупинено до отримання результатів експертизи.

13.07.2016 через загальний відділ суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №18635/15-54 від 05.07.2016 з висновком експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 05.07.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.07.2016 поновлено провадження у справі №910/16989/15, розгляд справи призначено на 28.07.2016.

Представники відповідачів 1, 2 з'явилися у судове засідання 28.07.2016, надали пояснення по суті справи.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 28.07.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 Товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс» є власником автомобіля НОМЕР_4.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2014 приблизно о 09 год. 10 хв. водій ОСОБА_1, керуючи навантажувачем НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, на вул. Заболотного, 35 в м. Києві, при виїзді з розвороту не виконав вимогу дорожнього знаку «дати дорогу», не пропустив автомобіль НОМЕР_4, після чого автомобілі відкинуло на металевий відбійник та бордюрний камінь, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 дод. 1 Правил дорожнього руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль НОМЕР_4, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс».

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 20.06.2014 у справі №752/9285/14-п, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 13.03.2015, ОСОБА_1, водія навантажувача НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Звітом №1935 від 24.03.2015 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «MAN», д.н.з. НОМЕР_2, складеного суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7, встановлено, що вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 24.03.2015, складає 436 110,56 грн.

На підставі полісу №АІ/1344932 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.05.2014, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу навантажувача НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, на момент настання страхової події була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», строк дії якого з 00:00 14.05.2014 до 13.05.2015 включно, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Розмір франшизи згідно з вказаним полісом складає 500 грн.

20.05.2014 позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Листом від 11.06.2014 №450 відповідач-2 повідомив позивача та відповідача-1 про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що поліс № АІ/1344932 від 13.05.2014 було фактично оформлено 15.05.2014, тобто після настання страхового випадку, у зв'язку із чим на час ДТП навантажувач НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, не був забезпечений договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

13.05.2015 позивач звернувся до відповідачів 1,2 з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме з відповідача-1 - 387 610,56 грн., а з відповідача-2 - 49 500,00 грн.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи від 05.07.2016 №18635/15-54 матеріальний збиток завданий власникові автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 15.04.2014 з урахуванням обставин ДТП, документів, що свідчать про пригоду, в тому числі схеми ДТП, фотографій з місця ДТП, характеру пошкоджень, склав 226 317,50 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 у справі № 910/3023/13, та постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, у позивача виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи від 05.07.2016 №18635/15-54 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 15.04.2014, склав 226 317,50 грн.

Вина особи ОСОБА_1, який керував навантажувача НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, встановлена постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 20.06.2014 у справі №752/9285/14-п.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем-2 полісу страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/1344932, на відповідача-2 покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу навантажувача НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, в межах ліміту відповідальності.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом №АІ/1344932 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 500 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача-2 на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 49 500 грн. (50 000 грн. - 500 грн. франшизи), відповідно до ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну, а тому відповідач-2 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у вказаному розмірі.

Посилання відповідача-2 на те, що поліс № АІ/1344932 від 13.05.2014 було фактично оформлено 15.05.2014, тобто після настання страхового випадку, у зв'язку із чим на час ДТП навантажувач НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, не був забезпечений договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є безпідставними і необґрунтованими, та не підтверджені належними та допустими доказами.

Посилання відповідача-2 на те, що 28.05.2014 від головного механіка філії «Конча-Заспівське ДЕУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ОСОБА_8. було отримано офіційну заяву, в якій організація визнала факт придбання полісу №АІ/1344932 після ДТП, яка сталася 15.05.2014, не може бути належним доказом укладання вказаного полісу саме 15.05.2014, оскільки з оригіналу полісу № АІ/1344932 від 13.05.2014, який знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що вказаний поліс було укладено саме 13.05.2014 та 13.05.2014 сплачено страховий платіж у розмірі 588,60 грн., тобто на час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу навантажувача НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», строк дії якого з 00:00 14.05.2014 до 13.05.2015 включно.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За вимогами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» зобов'язано сплатити на користь позивача 49 500 грн. відповідно до ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну з урахуванням франшизи.

Крім того, як зазначалося вище, відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи від 05.07.2016 №18635/15-54 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 15.04.2014, склав 226 317,50 грн.

Враховуючи недостатність страхової виплати для повного відшкодування позивачу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, Відповідач-1 зобов'язаний відповідно до ст. ст. 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 Цивільного кодексу України відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди (226 317,50) та страховим відшкодуванням (49 500 грн.), що складає 176 817,50 грн., оскільки на час ДТП водій ОСОБА_1, який керував навантажувача НК 528, д.н.з. НОМЕР_1, перебував у трудових відносинах з відповідаччем-1.

З огляду на вказане позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 38, код 33442139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс» (01001, м. Київ, вул. Софійська, буд. 10, літ. «А», код 34795999) грошові кошти у розмірі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 990 (дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-А, код 33096517) в особі філії «Конча-Заспівське дорожньо-експлуатаційне управління» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (03131, м. Київ, Шосе Столичне, буд. 58-Б, код 33293698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Транс» (01001, м. Київ, вул. Софійська, буд. 10, літ. «А», код 34795999) грошові кошти у розмірі 176 817 (сто сімдесят шість тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 3 536 (три тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 35 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане - 02.08.2016.

Суддя В.О. Демидов