Ухвала

від 04.08.2016 по справі 201/6637/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5695/16 Справа № 201/6637/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Григорченка Е.І., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі - Григор'євій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «ФМБ-Трейд Груп» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фірма «Мрія» про стягнення суми боргу та витрат, - за апеляційною скаргою директора товариства з обмеженою відповідальністю «ФМБ-Трейд Груп» - ОСОБА_4 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2016 року ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову; накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ТОВ «ФМБ-Трейд Груп», а саме: квартири № 55 та № 18 у буд. № 24 по вул. Юних Ленінців (вул. Козака Мамая) в м. Дніпропетровську (а.с.7-8).

В апеляційній скарзі директор ТОВ «ФМБ-Трейд Груп» ОСОБА_4, посилаючись на незаконність ухвали суду, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали і постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с.10-13).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу задовольнити частково, а ухвалу скасувати наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на ст. ст. 151-152 ЦПК України та виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, що приймають участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, вид забезпечення позову з обґрунтуванням необхідності його застосування, та інші відомості, необхідні для забезпечення позову, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову, та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року № 9 суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Згідно із абзацом 3 п.7 цієї ж Постанови ухвала про забезпечення позову постановляється відповідно до ст.. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Пунктом 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам,

Із ухвали від 11 травня 2016 року вбачається, що вона фактично не має обґрунтування необхідності саме такого виду забезпечення позову як накладення арешту, крім того, в ухвалі допущено протиріччя: арешт накладено на ВСЕ майно, чи лише на квартири № 55 та № 18 у буд. № 24 по вул. Юних Ленінців (вул. Козака Мамая) в м. Дніпропетровську

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України , апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «ФМБ-Трейд Груп» - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2016 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: