Рішення

від 27.07.2016 по справі 342/1122/15-ц

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1122/15-ц

Провадження № 2/342/31/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

з участю:

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району, Відділу Держгеокадастру у Городенківському районі Івано-Франківської області про визнання недійсним та скасування рішення Олієво-Королівської сільської ради від 26.11.2014 року № 150-24/2014, визнання недійсним та скасування рішення Олієво-Королівської сільської ради № 183-27/2015, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_4, Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району, ОСОБА_5 Держкомзему у Городенківському районі, Реєстраційної служби Городенківського районного ОСОБА_5 юстиції, в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення Олієво-Королівської сільської ради від 26.11.2014 року №149-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 32102602, кадастровий номер земельної ділянки: 2621682903:01:003:0012, видане ОСОБА_4. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що її суміжниця ОСОБА_4, незважаючи на те, що у них був спір з приводу меж між ділянками, без погодження із нею меж оформила право власності на земельну ділянку. Відповідачка не приходила до неї із технічною документацією для погодження меж, технічну документацію за неї підписав голова сільської ради. Зазначає, що їй не було відомо про те, що рішенням сесії від 26.11.2014 року №148/1-24/2014 року «Про затвердження акту обстеження земельної ділянки ОСОБА_4 від 29.10.2014 року» сільська рада не тільки затвердила даний акт, та цим рішенням вирішила зобов'язати голову сільської ради підписати документи, які вона, нібито відмовилась підписати, хоча таких документів на момент прийняття цього рішення сесією не існувало, адже акт прийому-передачі межових знаків на зберігання та акт узгодження меж земельної ділянки складено 08.12.2014 року, отже сільська рада на сесії не могла прийняти рішення про надання згоди підписати сільському голові документи, яких не існувало на момент розгляду сесією заяви ОСОБА_4 Для погодження меж земельна комісія не скликалась, такого протоколу оформлено не було. Рішення про погодження меж та затвердження документації ОСОБА_4 без погодження меж із суміжником - ОСОБА_3, також немає. На адвокатський запит від 01.10.2015 року Олієво-Королівська сільська рада надала копію рішення №149-24/2014 року про затвердження технічної документації гр. ОСОБА_4, яким сільська рада вирішила передати у власність земельну ділянку гр.ОСОБА_4, однак це рішення було прийнято 26.11.2014 року, а технічна документація станом на 26.11.2014 року ще не була виготовлена, оскільки ОСОБА_6 прийому-передачі межових знаків оформлено 08.12.2014 року, як і акт узгодження меж земельної ділянки було оформлено також 08.12.2014 року. З відповіді сільської ради слідує, що на сесії 26.11.2014 року було прийнято три рішення по заяві ОСОБА_4 одразу, а саме: про затвердження акту обстеження земельної ділянки - №148-24/2014 та рішення про передачу у власність земельної ділянки №149-24/2014р. та №150-24/2014р. Вважає, що дані рішення є незаконними, оскільки на момент їх прийняття технічна документація не була виготовлена, а отже, не могла бути затверджена. Таким чином, оформлення права власності на земельну ділянку пройшло з порушенням норм земельного законодавства, відповідачка приватизувала земельну ділянку в незаконний спосіб.

В судовому засіданні 26.01.2016 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: земельної ділянки кадастровий номер: 2621682903:01:003:0012, площею 0,098 га, видане ОСОБА_4; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 32102602, кадастровий номер земельної ділянки: 2621682903:01:003:0012, видане ОСОБА_4, посилаючись на те, що позивачем в позовній заяві було помилково вказано визнати недійсним та скасувати рішення №149-24/2014р. замість №150-24/2014р., а також те, що скасування рішення органу місцевого самоврядування самостійно тягне за собою скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні 22.03.2016 року представник позивача подала суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить визнати недійсним та скасувати рішення Олієво-Королівської сільської ради №183-27/2015 від 11.09.2015 року про скасування рішення Олієво-Королівської сільської ради від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність; визнати недійсним та скасувати рішення Олієво-Королівської сільської ради від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 32102602, кадастровий номер земельної ділянки: 2621682903:01:003:0012, видане ОСОБА_4; скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2015 року, індексний номер: 32102602, кадастровий номер земельної ділянки: 2621682903:01:003:0012, видане ОСОБА_4, орган державної реєстрації прав: Реєстраційна служба Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, державний реєстратор ОСОБА_7. Покликаючись на те, що при оформленні права власності на земельну ділянку відповідачами допущено порушення вимог земельного законодавства при виготовленні технічної документації, зокрема: межі між суміжниками погоджено за відсутності згоди позивачки, яка є суміжницею, а рішення органу місцевого самоврядування Олієво-Королівської сільської ради було прийнято ще до виготовлення технічної документації та до вирішення спору між суміжниками, який існував. Під час розгляду справи Олієво-Королівською сільською радою рішення, яке було предметом спору скасовано самостійно. Зазначає, що скасовуючи рішення про передачу у власність земельної ділянки, Олієво-Королівська сільська рада вийшла за межі своїх повноважень, оскільки скасування рішення органу місцевого самоврядування тягне за собою скасування реєстрації прав на нерухоме майно відповідачем, а тому вирішувати питання про припинення чи зміну права власності на майно може тільки суд, а отже рішення органу місцевого самоврядування про скасування рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність також є незаконним.

Ухвалою суду від 27.04.2016 року по даній справі замінено відповідача ОСОБА_5 Держкомзему у Городенківському районі Івано-Франківської області на Відділ Держгеокадастру у Городенківському районі Івано-Франківської області.

Згідно ухвали від 21.07.2016 року за клопотанням представника позивача позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району, Реєстраційної служби Городенківського району, Відділу Держгеокадастру у Городенківському районі, в частині до Реєстраційної служби Городенківського району скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2015 року, індексний номер 32102602, кадастровий номер земельної ділянки: 2621682903:01:003:0012, видане ОСОБА_4, орган державної реєстрації прав: Реєстраційна служба Городенківського районного ОСОБА_5 юстиції, державний реєстратор ОСОБА_7 - залишено без розгляду.

В судових засіданнях, які були призначені по справі представник позивача заявлені збільшені позовні вимоги підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог. Просила збільшені позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

В судове засідання 27.07.2016 року представник позивача не з'явилась, подала заяву, згідно якої просила справу слухати без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечив, вважає даний позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. Подав заперечення на позов, в якому зазначає, що посилання позивачки ОСОБА_3 на те, що межі між суміжниками погоджено за відсутності згоди позивачки, яка є суміжницею, а рішення органу самоврядування Олієво-Королівської сільської ради було прийнято ще до виготовлення технічної документації та до вирішення спору між суміжниками є безпідставними з тих причин, що у зв'язку відмови ОСОБА_3 погодити межі між своєю земельною ділянкою і земельною ділянкою ОСОБА_4, комісією Олієво-Королівської сільської ради 29.10.2014 року було складено акт обстеження земельних ділянок і визначено межі між ними, який затверджено рішенням Олієво-Королівської сільської ради 26.11.2014 року №148/1-24/2014. Вказує, що твердження позивачки про недійсність документів, виданих ОСОБА_4 при оформленні права власності на земельну ділянку, є також безпідставне, так як не встановлено фактів неправомірного одержання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки. Крім того, підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки чітко передбачено в ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» та п.14 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, таких підстав є лише дві: у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; коли протягом року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника. Зазначає, що такої підстави, як зміна записів у кадастрі за рішенням суду, законодавець не встановив. Крім того, вказує на те, що при оформленні права власності на спірну земельну ділянку, його довірителькою було дотримано норм чинного земельного законодавства, оскільки жодних зауважень ні з боку Олієво-Королівської сільської ради, ні з боку проектної організації, яка виїжджала на місцевість і робила заміри до ОСОБА_4 не було. Жодних порушень, при оформленні права власності на земельну ділянку, з боку ОСОБА_4 не було виявлено органами місцевого самоврядування, органом держгеокадастру та органом державної реєстрації. Зазначає, що даною земельною ділянкою, в таких межах, як вказано в технічній документації, користувалась ще покійна мама ОСОБА_4 Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник Олієво-Королівської сільської ради Городенківського району в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Зазначає, що ОСОБА_4 при оформленні права власності на земельну ділянку було дотримано вимоги чинного законодавства, технічна документація була виготовлена без порушень. Вказує, що 29.10.2014 року земельною комісією, було складено акт, згідно якого було встановлено, що зі сторони ОСОБА_3 було скоєно самозахват земельної ділянки, при монтажі паркану ОСОБА_3 не дотримувалась розмірів, які вказували на межу між нею та ОСОБА_4 Від підпису акту ОСОБА_3 відмовилась. Комісія також оглянула технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка була у ОСОБА_4 і встановила, що у технічній документації є всі розміри, які відповідають тим, які зберігаються у документах сільської ради та містяться на картографічних даних. Даний акт був затверджений рішенням Олієво-Королівської сільської ради 26.11.2014 року №148/1-24/2014, яким було вирішено за власника суміжної із ОСОБА_4 земельної ділянки ОСОБА_3, яка відмовилась від підпису, технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі підписати сільському голові ОСОБА_8 Рішення № 150-24/2014 року від 26.11.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність» було винесено в межах повноважень Олієво-Королівської сільської ради. Що стосується рішення №183-27/2015 від 11.09.2015 року про відміну рішення Олієво-Королівської сільської ради від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність зазначає, що сільською радою скасовано рішення від 26.11.2014 року №150-24/2014 тільки у зв'язку із невідповідністю дат у присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці. Просить в позові відмовити.

Представник Відділу Держгеокадастру у Городенківському районі Івано-Франківської області в судовому засіданні 12.01.2016 року зазначив, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в с.Олієво-Корнів, вул. Л.Українки, 12 Городенківського району була виготовлена без порушень. Подав заяву, згідно якої просив справу розглядати без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення учасників судового процесу, суд приходить до наступного.

За змістом ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з"ясуванню обставин справи, сприяє здійсненню прав сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, можуть бути: визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

В судовому засіданні встановлено:

29.10.2014 року земельною комісією в складі сільського голови ОСОБА_8, землевпорядника ОСОБА_2 та члена комісії ОСОБА_9 було складено акт обстеження земельної ділянки для особистого селянського господарства (а.с.9).

Згідно даного акту встановлено, що комісія ознайомившись із відповідними документами, які були у ОСОБА_4, а саме: технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, встановила, що у даній технічній документації є всі розміри, які відповідають тим, які зберігаються у документах сільської ради та містяться на картографічних даних. Земельна комісія провела обміри даної земельної ділянки та дійшла висновку, що зі сторони ОСОБА_3 було скоєно самозахват земельної ділянки, при монтажі паркану вона не дотримувалася розмірів, які вказували на межу між нею та ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Земельна комісія попередила ОСОБА_3, що згідно ст.197 ч.1, самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк до трьох років і рекомендувала їй демонтувати паркан, а в разі повторного монтажу виготовити документацію на свою земельну ділянку і дотримуватись розмірів, які будуть внесені у документацію. Зазначено, що зі сторони вул. Лесі України має бути 25.24 м.п., а є 23.85 м.п, по паралельній стороні зі сторони сусідки ОСОБА_10 має бути 21.75 м.п., а є 21.75 м.п. Даний акт було складено в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка від підпису акту відмовилась.

Отже, твердження представника позивача про те, що станом на 26.11.2014 року у ОСОБА_4 не було технічної документації, спростовується вищенаведеним, а саме актом від 29.10.2014 році в якому зазначено, що земельна комісія ознайомившись із відповідними документами, які були у ОСОБА_4, а саме: технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) для ведення особистого селянського господарства встановила, що у даній технічній документації є всі розміри, які відповідають тим, які зберігаються у документах сільської ради та містяться на картографічних даних.

Рішенням Олієво-Королівської сільської ради №148/1-24/2014 року від 26.11.2014 року «Про затвердження «ОСОБА_6 обстеження земельної ділянки ОСОБА_4 від 29.10.2014 року» затверджено «ОСОБА_6 обстеження земельної ділянки від 29 жовтня 2014 року» в селі Олієво-Корнів вул.Лесі Українки, 12. та вирішено за власника суміжної із ОСОБА_4 земельної ділянки ОСОБА_3, яка відмовилась від підпису технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) підписати сільському голові ОСОБА_8 (а.с.6).

На підставі рішення Олієво-Королівської сільської ради №150-24/2014 року від 26.11.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність» передано гр. ОСОБА_4 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0980 га., яка розташована по вул. Лесі Українки, 12 села Олієво-Корнів (кадастровий номер 2621682903:01:003:0012). Зобов'язано гр. ОСОБА_4 провести державну реєстрацію земельної ділянки та право власності на неї у встановлену законодавством порядку (а.с.8).

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в с.Олієво-Корнів, вул.Л.Українки, 12, яка складена ПП «Геоінформатика» встановлено, що на підставі акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 08.12.2014 року межові знаки пред'явлені та передані на зберігання ОСОБА_4, а згідно акту узгодження меж земельної ділянки від 08.12.2014 року представником виконавця ПП «Геоінформатика» в присутності представника Олієво-Королівської сільської ради, представника землекористувача ОСОБА_4 проведено встановлення в натурі меж земельних ділянок, що знаходяться за адресою: с.Олієво-Корнів, вул. Л.Українки, 12. Городенківського району Івано-Франківської області. Дані акти були підписані землекористувачем ОСОБА_4, виконавцем робіт ОСОБА_6, суміжниками земельних ділянок: О.ОСОБА_10, сільським головою ОСОБА_8 - землі сільської ради, а також сільським головою за суміжника ОСОБА_3 (а.с.13-17).

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2601025232014 від 17.12.2014 року Відділом Держземагенства у Городенківському районі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 17.12.2014 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2621682903:01:003:0012, яка розташована за адресою: вул. Лесі Українки, с. Олієво-Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, площа земельної ділянки 0,0980 га., вид використання земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровано (а.с.79).

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний номер 32102602 від 12.01.2015 року стверджено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, с.Олієво-Корнів, Городенківський район, Івано-Франківська область, кадастровий номер 2621682903:01:003:0012, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,098га. (а.с.11).

В силу ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду є джерелом права у національній правовій системі.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини від 29 листопада 1991 року у справі «ОСОБА_11 Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Змістом рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року передбачено, що майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. У цьому рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила».

Принцип непорушності права приватної власності закріплений ч. 4 ст. 41 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного Кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Зі змісту ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з чинною на даний час ст. 126 ЗК - право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ст. 152 ЗК України).

Відповідно до вимог ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом ст. 155 ч.1 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Ч.3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду справи, не знайшли свого підтвердження посилання представника позивача, про те, що при оформленні права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 було порушено норми чинного земельного законодавства і те, що ОСОБА_4 приватизувала земельну ділянку в незаконний спосіб. Також в судовому засіданні позивачем не доведено факту, що ОСОБА_4 вчинила будь-які порушення при оформленні права власності на земельну ділянку.

Крім того, представником позивача не доведено факту, порушення права власності позивача на спірну земельну ділянку. Навпаки представник позивача підтвердив, що будь-яких документів, що підтверджують право власності чи право користування спірною земельною ділянкою у позивача відсутні.

Згідно зі статтями 11 та 212 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

За таких обставин суд приходить до переконання про те, що позивач не довів своїх прав на спірну земельну ділянку, оскаржуване рішення від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність» та Свідоцтво про право власності на нерухоме майно не суперечать нормам чинного законодавства, та не порушують прав ОСОБА_3, тому у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення Олієво-Королівської сільської ради від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність та про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Що стосується вимоги позивача про скасування рішення Олієво-Королівської сільської ради №183-27/2015 від 11.09.2015 року про відміну рішення Олієво-Королівської сільської ради від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність» слід зазначити наступне. Судом беруться до уваги посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року щодо неможливості органів місцевого самоврядування скасовувати свої попередні рішення або вносити до них зміни, оскільки у п. 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, ключовим моментом в даному випадку є виконання рішення органу місцевого самоврядування. Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_4 рішення від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність» реалізувала, адже вона оформила державний акт на право власності на земельну ділянку, на реалізовані рішення поширюється норми чинного законодавства викладені в рішенні Конституційного Суду України на котрі посилається позивач.

За таких обставин Олієво-Королівської сільської ради не вправі була скасовувати рішення Олієво-Королівської сільської ради від 26.11.2014 року №150-24/2014 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність», а тому позов в цій частині про скасування рішення Олієво-Королівської сільської ради №183-27/2015 від 11.09.2015 року підлягає до задоволення.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.9, 19, 41, 144 Конституції України, ст.ст.16, 321 ЦК України, ст..ст.125, 126, 152, 153, 155 ЗК України, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 209, 213-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення Олієво-Королівської сільської ради № 183-27/2015 про відміну рішення Олієво-Королівської сільської ради № 150-24/2014 року від 26.11.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 з метою передачі їх у власність».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Олієво-Королівської сільської ради на користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір в сумі 551 грн.20коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Федів Л.М.