Ухвала

від 15.01.2015 по справі 243/7083/14

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/7083/14

2/243/178/2015

У Х В А Л А

15 січня 2015 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Сидоренко І.О.

при секретарі - Рудь Т.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі № 8 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики шляхом встановлення права власності на майно боржника, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики шляхом встановлення права власності на майно боржника. Дана позовна заява мотивована тим, що 09.10.2013 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 475000,00 грн., які зобов'язався повернути до 10.12.2014 року, а в разі неповернення даної суми в рахунок погашення боргу - зобов'язався передати у власність своє майно, а саме: 903 акції ЗАТ «Гірмаш» вартістю 474075,00 грн. Після закінчення терміну повернення боргу 10.12.2014 року на вимогу повернути борг відповідач відмовився, посилаючись на відсутність такої можливості, але не заперечував проти передачі в рахунок погашення боргу своє майно, а саме: акції ЗАТ «Гірмаш», власником яких він є.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні поясненням, якими обґрунтовуються позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, просив його задовольнити. Надавши суду пояснення, зазначив, що він дійсно отримав від позивача суму грошових коштів в розмірі 475000,00 грн., однак повернути їх не має можливості. У зв'язку з чим погоджується передати позивачу акції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у прийнятті визнання відповідачем позову необхідно відмовити, оскільки відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Отже, проаналізувавши обставини справи та виходячи з вищенаведених вимог матеріального права, суд доходить що висновку, що стягнення в рахунок погашення боргу майна відповідача (а саме - 903 акції ЗАТ «Гірмаш» на загальну суму 474075,00 грн.) та визнання на них права власності за позивачем не є правильним в розумінні статті 1046 ЦК України, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що суперечать Закону.

Частиною 4 статті 174 ЦПК України встановлені наслідки визнання відповідачем позову та зазначено, що у разі, якщо визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Керуючись ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про стягнення позики шляхом встановлення права власності на майно боржника.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_3