Рішення

від 13.04.2007 по справі 6-15/217-05-6250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6-15/217-05-6250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2007 р.Справа  № 6-15/217-05-6250

За позовом: Акціонерного товариства «Машинобудівельне виробниче об`єднання «Оріон»

До відповідача: Приватного підприємства «Статир»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області

За участю прокуратури Малиновського району м.Одеси

Про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 11\10\04 від 11.10.2004р.

Колегія суддів господарського суду Одеської області в складі:

Головуючий суддя    Демешин О.А.

Суддя                           Торчинська Л.О.

Суддя                           Лєсогоров В.М.                        

Представники сторін

Від позивача:    Панова С.І. - довіреність

Від відповідача:  не з`явився

Від третьої особи: Гусаков С.І. - довіреність

Від прокуратури: Політикіна О.С. - довіреність

СУТЬ СПОРУ:  29.06.2005р. акціонерне товариство «Машинобудівельне виробниче об`єднання «Оріон»(далі-Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до  Приватного підприємства «Статир»(далі –Відповідач) про визнання недійсним, укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 11\10\04 від 11.10.2004р.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2005р.  позов було задоволено оскільки, як  встановлено судом, вказаний договоір з боку АТ МВО «Оріон»було укладено особою, яка не мала на це належних повноважень.

         Вищезазначеним рішенням  договір купівлі-продажу № 11/10/04 від 11 жовтня 2004р., укладений між Приватним підприємством „Статир" та Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон"  в особі заступника голови правління Меделян М.М. –визнано недійсним з моменту його укладення.  Зобов'язано АТ "Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон" повернути Приватному підприємству "Статир" одержане за договором купівлі-продажу № 11-10-04 від 11.10.2004 р., а саме: деталі трубопроводів (труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу з нержавіючої сталі /ст. 08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/ у кількості 23 450 кг, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із залізу нелегірованої сталі /ст.20/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/ у кількості 7 833,2 кг, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із нержавіючої сталі /ст.08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води у кількості 43 550 кг.

       З приватного підприємства "Статир" на користь Акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об'єднання "Оріон" 85 грн. витрат по сплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2005р. рішення господарського суду від 29.08.2005р. було змінено, - з резолютивної частини  виключено пункт 4 про стягнення з ПП «Статир»на користь АТ МВО «Оріон»85грн. держмита та 118 грн. послуг на ІТЗ судового процесу, а на користь АТ МВО «Оріон»з ПП «Статир»стягнуто 42,5грн. держмита.

             Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2006р. рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2005р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2005р. –скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції та передано судді Демешину О.А.

             Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.04.2006р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Одеській області та задоволено заяву прокурора Малиновського району м.Одеси про вступ прокурора до справи для представництва інтересів держави у справі на боці позивача.

            17.04.2006р. (вх.8109)  до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої АТ МВО «Оріон»просить визнати договір купівлі-продажу № 11-10-04 від 11.10.2004р. недійсним оскільки від імені АТ МВО «Оріон» його підписано неповноважною особою. Крім того, позивач вважає, що вказаний договір укладено без наміру створення правових наслідків, і просить визнати цей договір недійсним з підстав фіктивності правочину.

             Провадження у справі зупинялось до розгляду Верховним судом України касаційної

скарги ПП «Статир»на Постанову ВГСУ від 01.03.2006р.

 Ухвалою від 13.12.2006р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Демешин О.А., суддя Торчинська Л.О., суддя Гуляк Г.І.

  На підставі розпорядження в.о.голови господарського суду Одеської області  №139-р від 28.02.2007р., у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю суддю Гуляк Г.І. у складі колегії суддів замінено на суддю Лєсогорова В.М.

  Ухвалою від 28.02.2007р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Демешин О.А., суддя Торчинська Л.О., суддя Лєсогоров В.М.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

11.10.2004р.  між Відкритим акціонерним товариством «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон»та приватним підприємством «Статир»було укладено договір купівлі-продажу № 11/10/04.

       В обґрунтування своїх позовних вимог щодо визнання договору недійсним з моменту його укладення, акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”  посилається на те, що вказаний договоір з боку АТ МВО «Оріон» було підписано заступником голови правління АТ „МВО „Оріон” Меделян М.М., який діяв на підставі наказу № 118ОК від 07.10.2004 р., підписаного нелегітимним головою правління АТ „МВО „Оріон” Ніколаєвим М.М.

Тобто, позивач вважає, що договір підписано не уповноваженою особою і  на підставі п.2 ст.203 та ст..215 ЦК України просить визнати договір недійсним.

Крім того, позивач вважає зазначений договір фіктивним, оскільки його укладено без наміру створення правових наслідків і, на підставі ч.2 статті 234 ЦК України –просить цей фіктивний правочин, також, визнати недійсним.

 Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що порушень чинного законодавства при укладенні спірного договору не було допущено. Особа, яка підписала договір, мала належні повноваження і договір був фактично виконаний, тобто –за ним відбулися правові наслідки у вигляді передачі майна відповідачем позивачу по акту приймання-передачі від 11.10.2004р. на суму 7002606,48грн.    

       Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступного :

       11 жовтня 2004р. між Приватним підприємством „Статир” та Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” в особі заступника голови правління Меделян М.М. було укладено договір купівлі-продажу № 11-10-04  відповідно до умов якого Приватне підприємство „Статир” зобов'язувалось передати, а Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” –прийняти та оплатити майно, згідно специфікації, а саме: деталі трубопроводів (труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу з нержавіючої сталі /ст. 08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/ у кількості 23 450 кг, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із залізу нелегірованої сталі /ст.20/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/ у кількості 7 833,2 кг, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із нержавіючої сталі /ст.08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води у кількості 43 550 кг.

На виконання умов договору Приватне підприємство „Статир” передало, а Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” в особі заступника голови правління Меделян М.М. прийняло вказане майно на загальну суму 7002606,48 грн., про що складено акт приймання-передачі від 11 жовтня 2004р.

Однією з правових підстав визнання договору купівлі-продажу недійсним, позивач зазначає ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою і шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з преамбули договору купівлі-продажу, стороною в договорі виступало АТ „МВО „Оріон” в особі заступника голови правління Меделян М.М., який діяв на підставі наказу № 118ОК від 07.10.2004 р. „Про зміни у штатному розкладі та призначенні заступника голови правління АТ „МВО „Оріон”, підписаного головою правління Ніколаєвим М.М.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 99 Цивільного кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

З матеріалів справи вбачається, що  рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2004 р. у справі № 2-7322/2004 позов Кущака Миколи Степановича до Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”, Андрєєва Василя Георгійовича, Ніколаєва Миколи Миколайовича про визнання рішення спостережної ради недійсним, поновлення на посаді голови правління –задоволено частково, а саме: визнано недійсними з моменту винесення та скасовані рішення спостережної ради АТ „МВО „Оріон” від 01.10.2004 р. та від 26.10.2004 р. (протокол № НС-03 та протокол № НС-04); поновлено Кущака Миколу Степановича на посаді голови правління АТ „МВО „Оріон”, зобов'язавши правління АТ „МВО „Оріон” забезпечити Кущаку М.С. попередні трудові умови та місце для виконання ним своїх функціональних обов'язків голови правління, усунувши всі перешкоди для їх виконання; заборонено спостережній раді АТ „МВО „Оріон” приймати будь-які рішення в частині зміни складу правління до рішення загальних зборів акціонерного товариства.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2005 р. у справі № 2-2269/05 позов Кущака Миколи Степановича, Кущака Ігоря Миколайовича, Закритого акціонерного товариства „Акціонерна фінансова компанія „Система”, Бажора Олега Івановича до Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”, Фонду державного майна України по Одеській області про визнання проведення загальних зборів акціонерів АТ „МВО „Оріон” незаконним, скасування всіх рішень, прийнятих на зазначених зборах та про визнання рішень правління незаконними –задоволено у повному обсязі, а саме –визнано недійсними загальні збори акціонерів АТ „МВО „Оріон” від 30.11.2004 р. та всі рішення, прийняті на цих зборах скасовані з моменту їх винесення; визнано незаконними з моменту їх винесення та скасовано: рішення правління АТ „МВО „Оріон” від 08.10.2004 р. про проведення чергових загальних зборів акціонерів та підготовки проекту документів до загальних зборів, рішення правління АТ „МВО „Оріон” від 02.11.2004 р. про припинення дії договору на реєстраційне обслуговування між АТ „МВО „Оріон” та ТДВ „Одеська реєстраційна компанія”, рішення правління АТ „МВО „Оріон” про укладення договору з ТОВ „Одеський реєстраційний центр „Дюк” на ведення та зберігання реєстру та документів системи реєстру акціонерів АТ „МВО „Оріон”.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 серпня 2005 р. у справі № 22-4125/2005 рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2004 р. за позовом Кущака Миколи Степановича до Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон”, Андрєєва Василя Георгійовича, Ніколаєва Миколи Миколайовича про визнання рішення спостережної ради недійсним, поновлення на посаді голови правління –залишено без змін.  

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Оскільки рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2004 р. встановлено незаконне призначення виконуючим обов'язків голови правління Ніколаєва М.М., наказ № 118ОК від 07.10.2004 р. „Про зміни у штатному розкладі та призначенні заступника голови правління АТ „МВО „Оріон”, підписаний головою правління Ніколаєвим М.М. також є незаконним і недійсним.

Як встановлено в засіданні суду та підтверджено матеріалами справи, Меделян М.М. не призначався на зазначену посаду заступника голови правління АТ „МВО „Оріон”, у встановлених статутом та законом порядку.

Крім того, відсутні легітимні рішення загальних зборів акціонерів, спостережної ради, правління та накази голови правління АТ „МВО „Оріон” про призначення Меделяна М.М. на зазначену посаду, що свідчить про відсутність повноважень Меделяна М.М. на виконання дій від імені юридичної особи –АТ „МВО „Оріон”, у тому числі на укладення договору купівлі-продажу № 11/10/04 від 11.10.2004 р. та підписання акту приймання-передачі від 11.10.2004 р.

Відповідно до п. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Приймаючи до уваги, що наказ № 118ОК від 07.10.2004 р. „Про зміни у штатному розкладі та призначенні заступника голови правління АТ „МВО „Оріон”, підписаний головою правління Ніколаєвим М.М. є незаконним, господарський суд дійшов висновку про відсутність у гр. Меделяна М.М. повноважень на здійснення будь-яких дій від імені юридичної особи –Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” у тому числі на укладення договору купівлі-продажу № 11-10-04 від 11.10.2004 р.

Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України, представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Оскільки належних повноважень на укладення договору купівлі-продажу від імені АТ „МВО „Оріон” гр. Меделян М.М. не мав, договір купівлі-продажу № 11-10-04 від 11.10.2004 р., укладений між Приватним підприємством „Статир” та Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” в особі заступника голови правління Меделян М.М. –підлягає визнанню недійсним.

Висновок судових інстанцій при попередніх розглядах цієї справи щодо визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, підтверджено в постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2006р.

Зазначеною постановою звернуто увагу на ненадання судовими інстанціями, при застосуванні односторонньої реституції, відповідної правової оцінки постанови органу ДВС від 15.02.2005р. про закінчення виконавчого провадження  по примусовому виконанню рішення господарського суду Одеської області від 29.12.2004р. по справі № 25\338-04-11054.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі від 11 жовтня 2004р., відповідно до якого Приватне підприємство „Статир” передало, а Акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” в особі заступника голови правління Меделян М.М. прийняло деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу з нержавіючої сталі /ст. 08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із залізу нелегірованої сталі /ст.20/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із нержавіючої сталі /ст.08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води на загальну суму 7002606,48 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Одеської області від 29.12.2004р. по справі № 25\338-04-11054 (т.1 а.с.97-100)  з АТ МВО «Оріон»на користь ПП «Статир»стягнуто 7002606,48грн. боргу по укладеному між сторонами договору  купівлі-продажу № 11\10\04 від 11.10.2004р.

На виконання вказаного рішення 10.01.2005р. господарським судом Одеської області було видано наказ, який  ПП «Статир»надало до органів державної виконавчої служби.

 Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Одеського обласного управління юстиції від 12.01.2005р.  було відкрите виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного наказу.  

  У зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунку АТ МВО «Оріон»ухвалою господарського суду від 07.02.2005р. в порядку ст.121 ГПК України порядок виконання рішення було змінено шляхом звернення стягнення на майно АТ МВО «Оріон»на суму 7004424,48грн.

  15.02.2005р. приватним підприємством «Статир»до органу ДВС надано листа № 1-15 02-юр від 15.02.2005р. (т.1., а.с.163) про погашення боржником (АТ МВО «Оріон») боргу перед стягувачем (ПП «Статір») шляхом  передання у власність майна у зв`язку з чим  ПП «Статир»просило повернути йому виконавчий документ.

    Постановою  №18 від 15.02.2005р. (т.1 а.с.164) державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Одеського обласного управління юстиції виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області  від 10.01.2005р. №25\338-04-11054 було закінчено на підставі пункту 9 статті 37 та статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

    Пунктом 9 статті 37 вказаного Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа б е з  в и к о н а н н я на вимогу суду або іншого органу, які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача.

    Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»- виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою цього стягувача.

   Тобто, закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 статті 37 вищевказаного закону не свідчить про те, що мало місце фактичне  повне виконання рішення згідно з виконавчим документом.

   Навпаки, по цьому пункту статті 37 можливо повернення виконавчого документа і закінчення виконавчого провадження тільки у випадках, якщо стягнення за цим виконавчим документом не проводилось або проведено частково.

   В разі ж фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом –виконавче провадження закінчується на підставі пункту 8 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У цьому випадку до матеріалів виконавчого провадження мають бути додані документи, що підтверджують повне виконання судового рішення (копії платіжних доручень, видаткових накладних, актів приймання-передачі тощо).      

   Таким чином, суд вважає, що прийняття органом ДВС постанови від 15.02.2005р. про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 статті 37 вищеназваного Закону, як раз свідчить про те, що виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.12.2004р. по справі № 25\338-04-11054 –не було здійснено і борг АТ МВО «Оріон» перед ПП «Статір»в сумі 7002606,48 грн. не було погашено.

  Лист ПП «Статір», що був адресований органу ДВС свідчить про те, що стягувач просить повернути виконавчий документ без виконання, а не про те, що боржником була погашена заборгованість, оскільки будь-яких посилань на документи, які б підтверджували сплату грошових коштів або передачу боржником («АТ МВО «Оріон»)  майна стягувачеві (ПП «Статір») в цьому листі немає. Крім того, як позивач так і відповідач по цій справі не надали суду документів, які б підтверджували сплату боргу або передачу майна на суму 7002606,48 грн. позивачем відповідачу.

 Про те, що станом на дату закінчення виконавчого провадження (15.02.2005р.) борг АТ МВО «Оріон»перед ПП «Статір»не було погашено свідчить, також, постанова Вищого господарського суду України від 31.03.2005р., якою за касаційною скаргою АТ МВО «Оріон»було змінено ухвалу господарського суду Одеської області від 07.02.2005р. по справі № 25\338-04-11054  шляхом  викладення пункту 2 її резолютивної частини в такій редакції: «Звернути стягнення на майно акціонерного товариства «Машинобудівне виробниче об`єднання “Оріон»на користь ПП «Статир», крім об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення ним виробничої діяльності, а також акцій, що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутного фонду АТ «Машинобудівне виробниче об`єднання «Оріон»на суму 7004424, 48грн.».

  Будь-яких вимог щодо повернення майна, яким АТ МВО «Оріон»ніби-то розрахувалось з приватним підприємством «Статір», у зв`язку із зміненням Вищим господарським судом України порядку виконання судового рішення, до цього часу позивачем не заявлялось.      

Як зазначалось вище, факт передачі майна відповідачем позивачу на суму 7002606,48грн. підтверджено актом приймання-передачі від 11 жовтня 2004р. деталей трубопроводів (труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу з нержавіючої сталі /ст. 08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/ у кількості 23 450 кг, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із залізу нелегірованої сталі /ст.20/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/ у кількості 7 833,2 кг, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із нержавіючої сталі /ст.08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води у кількості 43 550 кг.

Виходячи з положень статті 216 ЦК України –позивач повинен повернути відповідачу в натурі все, що одержано на виконання спірного договору.

Щодо повернення позивачу грошових коштів за продукцію, то господарський суд в цій частині реституцію не застосовує, оскільки позивач за одержану продукцію не розрахувався. Тобто –мало місце виконання договірних зобов`язань тільки однією стороною договору –ПП «Статір».

Що стосується позовних вимог про визнання спірного договору недійсним з підстав його фіктивності, то в цій частині у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Згідно частини 1 статті 234 ЦК України –фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Тобто, при фіктивному правочині, сторони договору не мають на меті здійснення фактичного виконання умов цього правочину. В разі, якщо відбулось його виконання будь-якою із сторін –правочин не можна вважати фіктивним.

 Вищевказаним рішенням господарського суду Одеської області від 29.12.2004р. по справі № 25\338-04-11054 встановлено, що «Доказом фактичної передачі позивачем (ПП «Статир») майна по договору купівлі-продажу №11\10\04 від 11.10.04р. є наявні в матеріалах справи акт прийому-передачі від 11.10.04р., підписаний сторонами та витяг з книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) ПП «Статир»за жовтень 2004р.».

 Згідно частини 2 статті 35 ГПК України – факти, встановлені рішенням господарського суду  під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

 Таким чином, в іншій справі за участю ПП «Статир»та АТ МВО «Оріон»було встановлено факт виконання приватним підприємством «Статир»своїх зобов`язань  по спірному договору,  тобто –створення по цьому правочину правових наслідків.

  За таких обставин, суд вважає, що не може вважатися фіктивним договір, фактичне виконання якого підтверджено рішенням господарського суду, що набрало законної сили.

  Крім того,   (т.3 а.с.18-21) 17.05.2006р. Приморським районним судом м.Одеси було розглянуто кримінальну справу № 051200300087 по звинуваченню Меделяна М.М. у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 статті 367 КК України (Службова недбалість, тобто невиконання або  неналежне виконання  службовою  особою  своїх  службових  обов'язків   через несумлінне   ставлення   до   них,   що  спричинило тяжкі наслідки охоронюваним  законом  правам,  свободам  та   інтересам   окремих громадян,  або  державним чи громадським інтересам,  або інтересам окремих юридичних осіб.

  В постанові вказаного суду від 17.05.2006р. встановлено, що «Меделян М.М. 11.10.2004р., діючи від імені АТ МВО «Оріон», уклав з ПП «Статир»в особі директора Артем`єва А.В. два договору купівлі-продажу №11\10\04, предметом яких було придбання у вищеназваного підприємства для АТ МВО «Оріон»товарно-матеріальних цінностей у вигляді труб і частин до трубопроводів на суму 7002606грн.48коп. і 20470590грн., а всього на загальну суму 9049656,48грн., передача яких була здійснена в той же день 11.10.2004р. на складі на території Джутової фабрики по вул.В.Стуса. 2-а».

   Вказаною постановою, також, підтверджено факт створення правових наслідків по договору купівлі-продажу від № 11\10\04 від 11.10.2004р.  у вигляді передачі приватним підприємством «Статир»товару акціонерному товариству МВО «Оріон».

  Отже, підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним спірного договору з підстав його фіктивності –колегією суддів не вбачається.    

  Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з покладенням судових витрат на позивача, оскільки відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї  державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

  Вина відповідача у визнанні недійсним договору у зв`язку з підписанням його неповноважною особою з боку АТ МВО «Оріон»- відсутня, оскільки ПП «Статир»не мало відношення до призначення органів керівництва позивача.

         Керуючись ч.2ст. 203, ст..ст.215, 234,236 ЦК України, ст.ст. 35, 44, 49,82-85 ГПК

                                                          України,   колегія суддів –

В И Р І Ш И Л А:

1.          Позов Акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” до Приватного підприємства „Статир” про визнання договору недійсним –задовольнити частково.

.

2.          Визнати договір купівлі-продажу № 11-10-04 від 11 жовтня 2004 р., укладений між Приватним підприємством „Статир” та Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” в особі заступника голови правління Меделян М.М. –недійсним з моменту його укладення.

3.          В частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу   № 11-10-04 від 11 жовтня 2004 р., укладеного між Приватним підприємством           „Статир” та Акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об'єднання           „Оріон” з підстав, що його вчинено без наміру створення правових наслідків, які           обумовлювалися цим правочином (фіктивність) –відмовити.

4.          Зобов`язати акціонерне товариство „Машинобудівне виробниче об'єднання „Оріон” (65098, м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого, 6; код ЄДРПОУ 14309913) повернути Приватному підприємству „Статир” (65062, м.Одеса, вул. Педагогічна, 27; код ЄДРПОУ 30588214) одержане за договором купівлі-продажу № 11-10-04 від 11.10.2004 р., а саме: деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу з нержавіючої сталі /ст. 08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/ у кількості 23 450 кг, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із залізу нелегірованої сталі /ст.20/ для трубопроводів, для пару та гарячої води/ у кількості 7 833,2 кг, деталі трубопроводів /труби сталеві безшовні, круглого поперечного розрізу із нержавіючої сталі /ст.08х18Н10Т/ для трубопроводів, для пару та гарячої води у кількості 43 550 кг.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

                                     Наказ видати після набрання рішення законної сили.

                                                Рішення підписано 13.04.2007р.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.