Рішення

від 12.04.2007 по справі 16-30-9-1/309-05-8643

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16-30-9-1/309-05-8643

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2007 р.Справа  № 16-30-9-1/309-05-8643

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Юхтенко Л.Р. по дов. №01-13/65 від 12.01.2007р.;

Від відповідачів:

- ГСО„Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”: Вакуленко Ю.Ф. - президент клубу;

- ПНВЗ „Дитячо-юнацької спортивної школи „Буревісник”: Вакуленко Ю.Ф. –директор.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно ст. 77 ГПК України справу за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до громадської спортивної організації „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” та позашкільного навчально-виховного закладу „Дитячо-юнацької спортивної школи „Буревісник” про розірвання договору оренди та виселення, -  

ВСТАНОВИВ:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі по тексту Представництво) 23.09.2005р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до громадської спортивної організації „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” (далі по тексту ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”) про усунення перешкод у користуванні майном та виселення відповідача з нежитлового підвального приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а.

16.11.2005р. в судовому засіданні відповідною заявою, наданою представником позивача, позовні вимоги були уточненні, у зв'язку з чим позивач просить суд виселити ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” з нежитлових приміщень загальною площею 459 кв.м. першого та другого поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. позовні вимоги Представництва були задоволені у повному обсязі. Відповідно до постанови від 26.01.2006р. Одеським апеляційним господарським судом рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. у даній справі було залишено без змін.

За результатами розгляду  касаційної скарги ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” на рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2006р. Вищим господарським судом України касаційну скаргу було задоволено частково, рішення  господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2006р.- скасовано, а справу направлено на новий розгляд  до місцевого господарського суду.

При цьому у постанові суду касаційної інстанції від 30.03.2006р. зазначені обов'язкові для суду першої інстанції у відповідності  до вимог ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, а саме: під час нового розгляду справи суду необхідно з'ясувати обставини, що мають істотне значення для вирішення цієї справи, зокрема, витребувати докази щодо повідомлення відповідача Представництвом про припинення договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

В свою чергу,  у відповідності до заяви від 17.07.2006р. під час нового розгляду справи Представництвом позовні вимоги  були змінені,  у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати договір оренди № 84/1 від 31.05.1999р. та виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 459 кв.м. будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а.

Пізніше у судовому засіданні 12.02.2007р. представник позивача надав до суду уточнення до позову, відповідно до яких просить суд розірвати договір оренди №84/1 від 31.05.1999р., виселити ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” зі спірного приміщення, а також виселити зі спірного приміщення дитячо-юнацьку спортивну школу „Буревісник”.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Представництва, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 12.02.2007р., є остаточною, у зв'язку з чим відповідно до ст. 22 ГПК України приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в ній позовних вимог.

Приймаючи до уваги уточнення до позовної заяви, ухвалою від 12.02.2007р. господарським судом до участі у даній  справі в якості іншого відповідача було залучено позашкільний навчально-виховний заклад „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” (далі по тексту –ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник”), який є членом громадської спортивної організації „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”.

Свої вимоги Представництво обґрунтовує порушенням  з боку  відповідача умов договору №84/1 від 31.05.1999р. в частині  використання орендованого ним приміщення, передачі зазначеного нежитлового приміщення іншому суб'єкту господарювання - ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” без згоди орендодавця за вищезазначеним договором, а також знаходженням об'єкту оренди у незадовільному стані.

ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” у відзиву на позовну заяву від 28.08.2006р. (вх. №18231) позовних вимог не визнає та просить суд в їх задоволенні Представництву відмовити повністю, стверджуючи про належне виконання ним прийнятих на себе зобов'язань по договору №84/1 від 31.05.1999р. та пояснюючи присутність в орендованому приміщенні ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” тими обставинами, що останнє є колективним членом ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”, крім того всі учні ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” є самостійними членами ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”, а також знаходженням об'єкту оренди у задовільному стані.

ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” відзиву на позов, а також доказів в обґрунтування заперечень на позов до господарського суду надано не було, у  зв'язку з чим справа в цій частині позову розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №84/1 від 31.05.1999р., відповідно до умов розділу 1 якого позивач передає, а Орендар –приймає у строкове (до 31.05.2004р.) платне користування з метою розміщення спортзалу  та приміщення забезпечення нежитлові приміщення першого та другого поверху загальною площею 459 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а. При цьому, додатковим погодженням від 10.09.2004р. до договору оренди нежитлового приміщення №84/1 від 31.05.1999р. сторонами по справі договір оренди було продовжено до 01.05.2005р.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Представництвом з дотриманням вимог ст. 32, 33 ГПК України жодних доказів отримання відповідачем повідомлень № 01-15/2728 від 12.04.2005р. та вих.№ 01-15/3507 від 10.08.2005р. про припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, суду надано не було. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №84/1 від 31.05.1999р.,  укладений між Представництвом та ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”, був продовжений на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР).

Більш того, підчас нового розгляду цієї справи Представництвом позовні вимоги були уточнені та викладені в новій редакції, відповідно до якої позивач просить суд, зокрема,  розірвати договір оренди №84/1 від 31.05.1999р., тим самим підтверджуючи висновок суду,  що дія зазначеного договору оренди була продовжена.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Так, відповідно до умов п. 4.1, п. 1.1 договору №84/1 від 31.05.1999р. Орендар зобов'язався використовувати орендоване приміщення  у відповідності з його призначенням, умовами цього договору, та нормами пожежної безпеки виключно для використання з метою розміщення спортзалу  та приміщення забезпечення.

У відповідності до п. 4.5 зазначеного договору Орендар зобов'язався не укладати договори, у тому числі про спільну діяльність, пов'язані з будь-яким використанням орендованих приміщень іншою юридичної або фізичною особою. Пунктом 5.2 договору №84/1 від 31.05.1999р. сторони домовилися,  що Орендар має право передавати окремі площі із складу орендованого приміщення в суборенду фізичним та юридичним особам виключно за згодою Орендодавця.

Згідно з п.4.7 договору  №84/1 від 31.05.1999р. Орендар зобов'язався також  застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством, що передбачено ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР)

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 18 цього ж Закону орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Відповідно до п. 4.6 договору №84/1 від 31.05.1999р. Орендар зобов'язався повернути в разі припинення цього договору Орендодавцеві орендоване приміщення в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду.

Як вбачається з умов п. 7.2 договору №84/1 від 31.05.1999р. сторонами за договором було передбачене право Орендодавця щодо контролю наявності, стану та напрямків використання приміщення, переданого в оренду.

З урахуванням вищенаведеного, Представництвом неодноразово  здійснювалося обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а, - об'єкту договору №84/1 від 31.05.1999р., за результатами яких Орендодавцем були складені відповідні акти.

Як вбачається з акту обстеження  нежитлового приміщення, розташованого по вул. Ланжеронівська, 24а у м. Одесі, складеного комісією Представництва 01.02.2007р., орендоване приміщення на момент обстеження було зачинено, будь-яких інших обставин встановлено не було /а.с. -223/.

Згідно акту обстеження нежитлового приміщення, розташованого по вул. Ланжеронівська, 24а у м. Одесі, складеного спільною комісією Представництва за участю президента ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”  08.02.2007р. /а.с. – 236-237/, комісією було встановлено, що орендоване клубом нежитлове приміщення знаходиться у стані, що потребує капітального ремонту, крім того, на час обстеження у ньому проводилися тренування та були надані документи ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник”.

У відповідності до акту обстеження, складеного комісією Представництва за участю представника  ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”  28.03.2007р., на час обстеження  в орендованих приміщеннях здійснювався ремонт спортзалу: пофарбовані стіни та стеля.  

З огляду на викладене, наполягаючи, переважно, на невикористанні клубом об'єкту оренди, а також його передачі у фактичне користування ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” без згоди Представництва та знаходженні орендованих приміщень у незадовільному стані, останнє звернулося за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів до господарського суду з позовними вимогами про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №84/1 від 31.05.1999р., укладеного між сторонами по справі та виселення відповідачів з орендованого ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” приміщення.

Приймаючи до уваги висновки суду щодо існування на час розгляду справи між сторонами за угодою правовідносин з оренди об'єкту комунальної власності, спір, який виник між сторонами по даному договору підлягає вирішенню згідно вимог ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV (далі по тексту ЦК України) в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень даного Кодексу.

При цьому відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як зазначалось вище, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 12.02.2007 за вих.№ 01-12/1453, Представництво, вимагаючи розірвання договору  №84/1, укладеного між сторонами по справі 31.05.1999р., у судовому порядку наполягає на передачі Орендарем об'єкту оренди у користування іншому суб'єкту господарювання  - ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” без згоди Орендодавця, невикористанні ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” нежитлових приміщень першого та другого поверху загальною площею 459 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а та знаходженні орендованого майна у незадовільному технічному стані, тобто порушеннях умов п.п. 1.1, 4.1, 4.5, 5.2 договору №84/1 від 31.05.1999р.

Відповідно до  ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір  є  обов'язковим  для  виконання сторонами.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 651 цього Кодексу, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення  договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так, згідно ч. 2 ст. 285 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р.  №435-VІ (ГК України),  ч. 1 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР) використання об'єкту оренди за цільовим призначенням чинним законодавством України відноситься до основних обов'язків Орендаря, у зв'язку з чим порушення Орендарем прийнятих на себе зобов'язань в цій частині може бути кваліфіковано судом як порушення істотних умов договору оренди та прийнято в якості підстав для розірвання договору у судовому порядку. Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України  чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.  

Згідно із ч. 3 ст. 285 ГК України  орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться і у ч. 2 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), відповідно до якої орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

В обґрунтування своїх позовних вимог у даній справі Представництвом було покладено, передусім, твердження, що згідно з актами обстеження нежитлового приміщення, розташованого по вул. Ланжеронівська, 24а у м. Одесі, орендовані приміщення взагалі не використовуються ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”, а ними користується ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник”, крім того об'єкт оренди знаходиться у незадовільному стані.

Вищенаведені порушення з боку ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” умов договору №84/1, укладеного між сторонами по справі 31.05.1999р., за твердженням позивача згідно заяви від 12.02.2007р., спричиняють шкоду територіальній громаді м. Одеси та є підставами для розірвання зазначеного договору в порядку, передбаченому ст.  783 ЦК України.

Не погоджуючись з правовою позицією позивача щодо наявності підстав для розірвання договору №84/1 від 31.05.1999р. у зв'язку з неналежним виконанням ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” умов даного договору, суд вважає за необхідне звернути увагу Представництва на наступному.

У відповідності до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями ч.2, 3 та 4 ст. 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Представництвом порядок розірвання господарських договорів,  встановлений вимогами ст. 188 ГПК України дотриманий не був. Доказів спростовуючих викладене позивачем суду не надано.

Крім того, відповідно до наведених по тексту рішення вище положень ст. 283, 291 ГК України, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Статтею ст.783 ЦК України визначено вичерпний  перелік підстав для розірвання договору найму, який не підлягає довільному тлумаченню. Так, відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Як зазначалось вище, згідно з  п. 1.1, п. 4.1, 4.5 договору №84/1 від 31.05.1999р. Орендар зобов'язався використовувати орендоване приміщення у відповідності з його призначенням, умовами цього договору, та нормами пожежної безпеки виключно для використання з метою розміщення спортзалу  та приміщення забезпечення та не укладати договори, у тому числі про спільну діяльність, пов'язані з будь-яким використанням орендованих приміщень іншою юридичної або фізичною особою. Пунктом 5.2 договору №84/1 від 31.05.1999р. сторони домовилися, що Орендар має право передавати окремі площі із складу орендованого приміщення в суборенду фізичним та юридичним особам виключно за згодою Орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, учні та тренери ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” згідно заяв від 20.09.2002р., 30.09.2003р., 15.09.2004р., 15.09.2005р.,  щорічно вступають до членів  ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”. Даний факт знайшов своє підтвердження і підчас проведення виїзного судового засідання 04.04.2007р. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що проведення занять  в орендованих ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” приміщеннях тренерами та учнями ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” ніяким чином не порушує п. 1.1, п. 4.1 договору №84/1 від 31.05.1999р.

Крім того, будь-яких доказів щодо укладення Орендарем угод щодо передачі в суборенду  іншим особам Представництвом з дотриманням вимог ст.. 32, 33 ГПК України  суду надано не було. Підчас проведення виїзного судового засідання 04.04.2007р. факту знаходження в орендованих ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” будь-яких інших суб'єктів господарювання судом не встановлено. З огляду на викладене, суд доходить висновку щодо відсутності порушень Орендарем і умов п.  4.5  та 5.2 договору №84/1 від 31.05.1999р.

Таким чином, твердження позивача про передачу орендованих за  договором №84/1 від 31.05.1999р. приміщень у користування іншим особам та невикористанні їх власне Орендарем ґрунтується на припущеннях, які не знайшли свого підтвердження підчас розгляду цієї справи.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин, які виникли між сторонами по справі, положень п. 2 ч. 1 ст. 783 ЦК України, у зв'язку з чим доводи Представництва з цього питання, покладені ним в обґрунтування заявленого позову, судом до уваги не приймаються, як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, в обґрунтування заявленого позову Представництво посилається на акт обстеження нежитлового приміщення, складеного спільною комісією Представництва за участю президента ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”  08.02.2007р.,  яким встановлено,  що  нежитлові приміщення першого та другого поверху загальною площею 459 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а –об'єкт договору оренди №84/1 від 31.05.1999р., знаходяться у незадовільному технічному стані та потребують капітального ремонту, що, на думку позивача, є підставою для розірвання договору оренди №84/1 від 31.05.1999р.

З цього приводу, суд звертає увагу позивача на наступному.

По-перше, як було встановлено судом під час огляду  приміщень першого та другого поверху загальною площею 459 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а у судовому виїзному засіданні 04.04.2007р., зазначені приміщення знаходяться у придатному до використання технічному стані.

По-друге,  відповідно до ч. 1 та 2 ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.  Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи, що ані договором оренди нежитлового приміщення №84/1 від 31.05.1999р., ані діючим законодавством України на Орендаря не покладено обов'язок щодо проведення капітального ремонту приміщень, які є предметом цього договору, суд доходить висновку, що  обов'язок з капітального ремонту цих приміщень покладений в силу вимог ст. 776 ЦК України на Орендодавця. В свою чергу, як було зазначено вище, Орендарем здійснювався поточний ремонт наданих йому приміщень. Наведене, дозволяє суду дійти висновку щодо відсутності підстав для застосування п. 4 ст. 783 ЦК України.

По-третє,  відповідно до п. 3 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі. Однак, жодних доказів на підтвердження факту створення загрози пошкодження об'єкту оренди, спричиненої недбалою поведінкою  Орендаря,  позивачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду представлено не було.

За таких обставин, суд вважає неправомірним застосування при вирішенні даного спору і положень п. 3,4 ч. 1 ст. 783 ЦК України, на чому наполягає Представництво в обґрунтування заявленого позову.

Підсумовуючи вищенаведене, приймаючи до уваги висновки до яких дійшов суд за результатами розгляду доводів позивача, покладених в обґрунтування наявності підстав для розірвання договору оренди №84/1 від 31.05.1999р., суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог Представництва в частині розірвання договору оренди №84/1 від 31.05.1999р.

З огляду на викладене, враховуючи, що вимоги позивача про виселення ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” та ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” із спірних приміщень обумовлені  розірванням договору оренди №84/1 від 31.05.1999р., суд вважає за правомірне відмовити Представництву і у задоволенні вимог в цій частині позову.

Таким чином, керуючись ст.ст. 525, 526, ст. 610, 611, 615, 629, 651, 783 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV, ст. 283, 291 ГК України, ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (в редакції Закону України від 14.03.1995р. N 98/95-ВР), суд вважає за правомірне відмовити Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №84/1, укладеного між Представництвом та  ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса”  31.05.1999р. та  виселення ГСО „Волейбольно-тенісний клуб „Одеса” та ПНВЗ „Дитячо-юнацька спортивна школа „Буревісник” з нежитлових приміщень першого та другого поверху загальною площею 459 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24а.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на рахунок позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.